Постанова 4821 № 712/2649/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/829/24Головуючий по 1 інстанції Справа №712/2649/23 Категорія: 310020000 Марцішевська О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2024 року м. Черкаси: Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів: Новікова О.М., Гончар Н. І., Фетісової Т.Л., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кучер Юлії Вікторівни на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, в с т а н о в и в : 20 березня 2023 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що 07 вересня 2012 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_1 . Шлюб між ними поки не розірвано, оскільки менша дитина не досягла однорічного віку, проте, шлюбні відносини вони фактично припинили. У них з відповідачем є двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею. Вона добросовісно виконує всі обов`язки, які покладені на неї як на матір, повністю забезпечує матеріальні потреби її дітей, належно доглядає їх, займається їх вихованням та розвитком у всіх сферах життя. Для того, щоб діти були забезпечені належним рівнем життя, отримували повноцінне харчування, одяг, іграшки, існує потреба в постійних матеріальних вкладах. Однак, на сьогодні, вона самостійно не може матеріально забезпечувати дітей в повному обсязі. Батько дітей залишив родину і наразі проживає окремо. Просила суд стягнути з ОСОБА_1 , на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , в розмірі 1/3 частки всіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму на утримання кожної дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред`явлення позову щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Також стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частки всіх видів доходів щомісячно, починаючи від дня пред`явлення позову і до досягнення меншою дитиною трирічного віку. Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 20 березня 2023 року до досягнення дітьми повноліття. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дружини у розмірі 1/6 заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 20 березня 2023 р. до 08 липня 2025 року. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. Не погоджуючись з вказаним рішенням суду представник ОСОБА_1 адвокат Кучер Ю. В. подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на те, що суд неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, висновки викладені в рішенні суду не відповідають обставинам справи, порушено норми процесуального та неправильно застосовано норми матеріального права. В обґрунтування поданої апеляційної скарги вказує, що суд вважає переконливими докази, надані позивачкою, що діти проживають з нею та перебувають на її утриманні. Проте, з наданих позивачем витягів з реєстру територіальної громади вбачається, що вона зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а дитина ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , при цьому в акті опитування сусідів від 27.12.2023, на який вказує в рішенні суд першої інстанції, вказано, що позивач з дітьми проживає з дітьми за адресою АДРЕСА_1 , тобто докази надані позивачем є суперечливими щодо місця проживання дітей. Також відповідач ОСОБА_1 вказує, що з грудня 2023 року старший син ОСОБА_5 проживає з разом з ним по АДРЕСА_3 та повністю перебуває на його утриманні. Крім того в березні скаржник подав до служби у справах дітей заяву щодо визначення місця проживання ОСОБА_3 2017 р.н. з батьком, та визначення способу спілкування з меншим сином ОСОБА_6 . Просить скасувати рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та змінити рішення Соснівського районного суду м. Черкаси в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , стягнувши в відповідача частини всіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 грудня 2023 року до досягнення дитиною повноліття. У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_2 вказує, що суд повно та всебічно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікувавав спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому підстави для скасування рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.03.2024 відсутні. Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків. Рішення в частині стягнення аліментів на утримання дружини не оскаржується, а тому апеляційний суд не перевіряє правильність рішення місцевого суду в цій частині. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвалене судом першої інстанції рішення відповідає зазначеним вище вимогам. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 07 вересня 2012 року між сторонами був укладений шлюб, який зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану по м. Черкаси Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 1085. Від шлюбу сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 15 серпня 2023 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси шлюбу укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_1 розірвано. Відповідно до довідки № 153/11-А від 03.11.2023 року ОСОБА_1 працює у товаристві з обмеженою відповідальністю «лайфселл» на посаді менеджер з продажів з 24.07.2019 року. Його діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 застраховані за програмою медичного страхування СК «ТАСС» з 04.08.2023 року та мають страві поліси 00288558/1189 та 00288558/1190. Відповідно до акту опитування сусідів від 09.11.2023 року № 1960 ОСОБА_1 проживає останні три роки та по теперішній час за адресою: АДРЕСА_4 , разом з колишньою дружиною ОСОБА_2 та його дітьми ОСОБА_3 та ОСОБА_3 . Відповідно до наданих чеків ОСОБА_1 06.08.2023 року сплатив ОСОБА_2 аліменти в сумі 5000,00 грн. та 29.03.2023 року в сумі 3 000,00 грн. ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2023/010567169 від 25.12.2023 року. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади № 2023/010567169 від 25.12.2023 року. Відповідно до акту опитування сусідів від 27.12.2023 року ОСОБА_2 проживає останні три роки та по теперішній час за адресою: АДРЕСА_4 разом зі своїми дітьми. Батько дітей ОСОБА_1 проживає з березня 2023 року окремо, речей в квартирі немає. Періодично з`являться в квартирі, щоб побачити дітей. За змістом статті 180 Сімейного кодексу України (далі СК України) батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно з положеннями статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною першою статті 183 СК України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Згідно з пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 pоку, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 pоку № 789-ХІІ та набула чинності для України 27 вересня 1991 pоку, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини (ч.ч.2, 3 ст.181 СК України). Згідно ч.3 ст.181, ч.1 ст.184 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі. Доводи скаржника, що наразі старший син ОСОБА_5 проживає разом з батьком та перебуває на його утриманні суд відхиляє, оскільки на момент звернення до суду з позовом та прийняття рішення судом першої інстанції на підставі зібраних та наданих сторонами доказів, було встановлено, що діти проживають з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків; місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. Способи захисту сімейних прав та інтересів встановлені ч.2ст.18 СК України, згідно з нормами якої одним із таких способів є припинення правовідношення. Відповідно до п.п.17, 22постанови Пленуму ВСУ «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів`право на звернення до суду із заявою про стягнення аліментів і, відповідно, право на отримання аліментів має той з батьків, з ким проживає дитина. Положеннями ст. 273 СК України передбачено те, що у разі зміни матеріального або сімейного стану особи, яка сплачує аліменти, чи особи, яка їх одержує, суд може за позовом будь-кого з них змінити встановлений розмір аліментів або звільнити від їх сплати. Аналогічні приписи також містить ч. 2 ст. 273 ЦПК України згідно якої якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них. Таким чином слід прийти до висновку про те, що у разі, якщо батьки дитини проживають окремо та коли особа, з якої стягуються аліменти, починає проживати разом з дитиною, на яку такі аліменти сплачує, та утримує цю дитину, сплата аліментів іншому з батьків, який, відповідно, починає проживати окремо від дитини, втрачає сенс, адже вказані кошти платник аліментів має можливість безпосередньо витратити саме на утримання дитини. Сплата в цьому разі аліментів не відповідатиме приписам ст.181 СК України. З урахуванням предмета спору в цій справі, однією з обставин, яка підлягає доказуванню, є те, з ким саме з батьків проживають діти на час звернення до суду з позовом - з одержувачем аліментів чи з їх платником. У даному випадку судом першої інстанції встановлено, що на час вирішення позовних вимог по суті (04.03.2024) старший син ОСОБА_5 проживав разом з позивачем. Відповідач до суду докази, зокрема акт від 06.02.2024 про те, що ОСОБА_1 та син ОСОБА_3 проживають по АДРЕСА_3 суду не надавав, і наразі не навів обґрунтованих підстав чому він не надав вказаний доказ до суду першої інстанції. З цих підстав посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що на даний час син ОСОБА_5 проживає з батьком (відповідачем) на правильність таких висновків суду першої інстанції не впливають, адже не спростовують те, що на час вирішення спору у справі син проживав саме з позивачем. Крім того, в разі зміни обставин, які впливають на право на стягнення аліментів на утримання дитини того з батьків, з ким така дитина проживає (ст. 273 СК України, ч.2 ст.273 ЦПК України), особа матиме можливість звернутися до суду з новим позовом про звільнення від обов`язку сплачувати аліменти. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, провадження № 14-400цс19). Отже, при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.08.2018 у справі№ 910/23428/17. Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що подавши свої докази, позивачка реалізувала своє право на доказування і одночасно виконала обов`язок із доказування. Досліджені в судовому засіданні надані позивачкою докази є логічними, послідовними, узгоджуються між собою, не викликають сумнівів у їх достовірності та об`єктивно підтверджують обставини, на які позивачка посилалась як на підставу своїх вимог. Відповідач в обґрунтування заперечень проти позовних вимог переконливих доказів не подав, а в апеляційній скарзі не навів достатніх підстав того, чому він не надав докази до суду першої інстанції до часу прийняття рішення по суті. Отже, доводи викладені в апеляційній скарзі на правильність висновків суду першої інстанції не впливають. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скарги без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин колегія суддів не вбачає достатніх підстав для скасування або зміни законного та обгрунтованого рішення суду першої інстанції. Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кучер Юлії Вікторівни залишити без задоволення. Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 04 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Судді