Ухвала КАС ВС № 240/4058/22

УХВАЛА 23 травня 2024 року м. Київ справа №240/4058/22 адміністративне провадження № К/990/10970/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів -Загороднюка А.Г., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №240/4058/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: 21 березня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 надіслала до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» касаційну скаргу на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №240/4058/22. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2024 року, касаційну скаргу залишено без руху, а заявнику надано строк для усунення її недоліків. Зокрема, Військовій частині НОМЕР_1 необхідно було надати докази сплати судового збору. На виконання цієї ухвали суду, Військова частина НОМЕР_1 надіслала клопотання про відстрочення суми судового збору. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 25 квітня 2024 року відмовлено Військовій частині НОМЕР_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовжено строк на усунення недоліків. 2 травня 2024 року Військова частина НОМЕР_1 повторно надіслала до суду клопотання про відстрочення сплати судового збору. Розглянувши зазначене клопотання, Суд дійшов наступних висновків. Так, клопотання про відстрочення сплати судового збору мотивоване відсутністю бюджетного фінансування та коштів на оплату судових витрат. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Виключний перелік підстав для звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору та суб`єктів, які можуть бути звільнені від сплати такого збору або мають право на його відстрочення наведено у статті 8 Закону України «Про судовий збір». Враховуючи те, що суб`єкти владних повноважень відсутні у переліку таких осіб, клопотання про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню. Водночас звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати такий збір. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18, на яку посилається заявник, зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. При цьому, у зазначеній постанові, цей висновок стосувався саме юридичної особи (а не суб`єкта владних повноважень) про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 зазначала, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору. Однак у поданому клопотанні, окрім посилання на недостатній рівень фінансування, скаржник не зазначає про вжиті ним заходи задля сплати у цій справі суми судового збору у встановлений в ухвалі суду строк. Тобто відсутні належні обґрунтування підстав для відстрочення сплати судового збору; не надано відповідні докази. З урахуванням викладеного, Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні вказаного клопотання, оскільки наведені в ньому обставини вже розглядалися Верховним Судом із зазначенням про відсутність підстав для відстрочення від сплати судового збору, передбачених статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та статті 8 Закону України «Про судовий збір». Частиною другою статті 332 КАС України встановлено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. З огляду на те, що заявник не усунув зазначені в ухвалі недоліки касаційної скарги і не просив продовжити строк на їх усунення, скарга не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала. Керуючись статтями 169, 248, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 6 лютого 2024 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі №240/4058/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії повернути особі, яка її подала.

3. Копію ухвали направити заявнику та іншим учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет" (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду адресатом.

4. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк А.Г. Загороднюк Ж.М. Мельник-Томенко, Судді Верховного Суду