Ухвала ККС ВС № 758/2529/21

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 року м. Київ справа № 758/2529/21 провадження № 51-2151 ск 24 Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі: головуючого ОСОБА_1 , суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши касаційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 на ухвалу Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року щодо ОСОБА_5 з клопотанням про поновлення строку касаційного оскарження, установив: 07 грудня 2023 року Київський апеляційний суд постановив рішення, яким апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Подільського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_5 залишив без задоволення. В порядку ст. 404 КПК України вказаний вирок апеляційний суд змінив та на підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнив ОСОБА_5 від призначеного покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України, а за ч. 3 ст. 152 КК України пом`якшив призначене ОСОБА_7 покарання до 7 років 6 місяців позбавлення волі. В решті вирок залишив без зміни. 17 травня 2024 року до суду касаційної інстанції, поза межами касаційного строку оскарження вказаного рішення суду апеляційної інстанції, звернувся прокурор із касаційною скаргою в якій порушує питання про поновлення йому цього строку. Як на підстави для поновлення строку оскарження прокурор зазначає, що оскільки повний текс оскаржуваної ухвали апеляційного суду оприлюднений у Єдиному державному реєстрі судових рішень 28 березня 2024 року, а отриманий ним лише 09 квітня 2024 року вказані обставини позбавили його можливості своєчасно, в межах тримісячного строку оскаржити його в касаційному порядку з огляду на приписи ст. 427 КПК України, тому вважає, що цей строк пропущено ним з поважних причин. Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 426 КПК України, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що клопотання прокурора про поновлення йому строку касаційного оскарження не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 426 КПК України, касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Згідно з вимогами ст. 117 КПК України, пропущений із поважних причин строк має бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду. У касаційній скарзі прокурор порушуючи питання про поновлення йому строку касаційного оскарження ухвали Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року наводить причини, які у своїй сукупності вказують на відсутність технічної можливості ознайомитись з текстом для складання й подання скарги в передбачений процесуальним законом строк. Проте зазначені прокурором у касаційній скарзі причини пропуску строку касаційного оскарження не є такими, що слід визнати поважними. Виходячи з системного аналізу норм ч. 2 ст. 426 КПК України, строк касаційного оскарження судових рішень становить три місяці з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції. Виняток для обчислення цього строку є лише для засудженого, який тримається під вартою. Тому лише засуджений відповідно до вимог цього Кодексу має право подати касаційну скаргу протягом трьох місяців з дня вручення йому копії судового рішення суду апеляційної інстанції. Ухвала Київського апеляційного суду проголошена 07 грудня 2023 року, а прокурор звернувся до касаційного суду 17 травня 2024 року, тобто після закінчення строку касаційного оскарження та майже через два місяці після оприлюднення оскаржуваного судового рішення. Правило дотримання тримісячного строку має на меті гарантувати правову визначеність і забезпечити, щоб кримінальні провадження розглядалися впродовж розумного часу, а тому тримісячний строк є достатній для чіткого визначення своїх аргументів, а також окреслення стверджувальної правової позиції по кримінальному провадженню. Поняття поважних причин пропуску строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду. Отже, оцінюючи зазначені прокурором у скарзі причини індивідуально та виходячи із дискреційних повноважень при вирішенні даного питання, колегія суддів дійшла наступного висновку. Прокурор звернувся до Касаційного кримінального суду із скаргою на судове рішення лише 17 травня 2024 року, тобто через п`ять місяців після проголошення ухвали Київського апеляційного суду від 07 грудня 2023 року. Тому колегія суддів вважає, що зазначені ним у скарзі причини пропуску строку касаційного оскарження, у даному випадку, не можна визнати поважними. Посилання прокурора, як на поважність причин пропуску строку оскарження, відсутність в Єдиному державному реєстрі судових рішеньухвали апеляційного суду та отримання її копії також не можна визнати поважними причинами, оскільки з часу отримання копії ухвали, що оскаржується строк касаційного оскарження рахується лише для засудженого. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення. Враховуючи, що наведені прокурором причини пропуску строку не є поважними, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку, що клопотання прокурора про поновлення строку касаційного оскарження не підлягає задоволенню, а касаційну скаргу йому належить повернути. Керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд постановив: Відмовити заступнику керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_4 у поновленні строку на касаційне оскарження ухвали Київського апеляційного суду 07 грудня 2023 року щодо ОСОБА_5 та повернути йому касаційну скаргу разом з усіма доданими до неї матеріалами. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_8