Постанова Тернопільський апеляційний суд № 607/23727/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 607/23727/23Головуючий у 1-й інстанції Дзюбич В.Л. Провадження № 22-ц/817/528/24 Доповідач - Костів О.З. Категорія - П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2024 року м. Тернопіль Тернопільський апеляційний суд в складі: головуючого - Костів О.З. суддів - Гірський Б. О., Хома М. В., секретаря судового засідання Панькевич Т.І., розглянувши у письмовому провадженні в м.Тернополі цивільну справу №607/23727/23 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2024 року, постановлену суддею Дзюбичем В.Л., дати складання повного тексту не зазначено, про відмову в ухваленні додаткового рішення у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- В С Т А Н О В И В: Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2024 позовні вимоги Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за Кредитним договором №6445861244 від 31.01.2022, яка станом на 17.11.2023 становить 131155.87 грн, з яких: 84772.44 грн заборгованість за тілом кредиту (в тому числі прострочена); 15.31 грн заборгованість за річними процентами (в тому числі прострочена); 46368.12 грн заборгованість за щомісячними процентами (в тому числі прострочена). Стягнуто із ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» судовий збір у розмірі 2684 грн. 22.03.2024 відповідачем подано заяву, в якій він просив ухвалити додаткове рішення про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він є інвалідом І групи та в силу вимог п.9 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільняється від сплати судового збору, про що долучив відповідну медичну довідку МСЕК серії 12 ААВ №673252 від 22.07.2022 та копію пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.09.2022. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28.03.2024 в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення відмовлено. Не погоджуючись із вказаною ухвалою, ОСОБА_2 подав на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовільнити вимоги щодо його звільнення від сплати судового збору, який було стягнуто з нього рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2024 безпідставно. Вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 01.02.2024 задоволено позовні вимоги «ТАСКОМБАНК» та стягнуто з нього заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 131155.87 грн. Разом з тим, як зазначає апелянт, суд першої інстанції цим же рішенням безпідставно стягнув з нього судовий збір в сумі 2684 грн, оскільки він є особою з інвалідністю І групи, а тому в силу п.9 ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору. Вказує, що додаткове рішення це засіб усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, однак суд першої інстанції в порушення вимог процесуального та матеріального права ухвалив незаконне та необґрунтоване рішення. Відзиву на апеляційну скаргу до Тернопільського апеляційного суду не надходило. Сторони у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. У відповідності до вимог ст.ст.130, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності сторони. Заслухавши доповідача, пояснення сторони по справі, перевіривши матеріали справи, доводи, зазначені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає. Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За вимогами ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. На думку колегії суддів, оскаржувана ухвала місцевого суду вказаним вище вимогам закону відповідає. Так, згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно з ч.2 цієї статті, ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Згідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. За приписами ст.83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, (та/або у строки, встановлені судом). Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи №607/23727/23 за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ОСОБА_2 був належним чином проінформований щодо розгляду даної справи, а також подавав відзив на позов банку. Разом з тим, будь-яких даних про наявність у відповідача ОСОБА_2 інвалідності в матеріалах справи немає, а тому суд першої інстанції, ухвалюючи рішення по справі, не безпідставно стягнув з ОСОБА_2 судовий збір, сплачений позивачем. Крім того, в оскаржуваній ухвалі суд також вірно зазначив, що згідно роз`яснень, наданих у п.20 постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених ст. 220 ЦПК України (в ред. 2004 року); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Таким чином, заявник фактично просить змінити останній абзац мотивувальної частини рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 01.02.2024, а також резолютивну частину, виключивши з них посилання суду на необхідність стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 2684 грн, що призведе по суті до зміни основного судового рішення, яке в апеляційному порядку не оскаржувалось. Таким чином, враховуючи викладені норми права та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що відповідно до ст.375 ЦПК України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 березня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 22 травня 2023 року. Головуючий Судді