Постанова Сумський апеляційний суд № 579/1650/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 року м.Суми Справа №579/1650/21 Номер провадження 22-ц/816/583/24 Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого - Собини О. І. (суддя-доповідач), суддів - Криворотенка В. І. , Філонової Ю. О. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Потураєвим Сергієм Валерійовичем, на рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року у складі судді Кибець І.А., ухвалене в м. Кролевець Сумської області, повний текст рішення складено 24 листопада 2023 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, в с т а н о в и в : У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві власності його матері ОСОБА_3 01 березня 2002 року він зареєстрував шлюб з відповідачкою, після реєстрації якого домовились, про те, що мати подарує йому вказану квартиру на тих умовах, що він буде перебувати у шлюбі з ОСОБА_2 . Він вважав, що договір дарування було укладено на нього, і лише у квітні 2018 року він дізнався, що фактично договір дарування було укладено на відповідачку. В даній квартирі він проживав з 1978 року. Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 забрала ключі та перестала впускати його до житла, у зв`язку з чим він не міг реалізувати своє право на користування квартирою. Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року у справі №579/867/18, яке переглядалося Сумським апеляційним судом та Верховним Судом та набрало законної сили, його вселено у спірну квартиру та зобов`язано ОСОБА_2 не чинити йому перешкоди у користуванні квартирою. З травня 2021 року у спірній квартирі відсутні необхідні умови для постійного у ній проживання. Квартира не відповідає санітарним і технічним нормам для проживання. Всупереч рішенню Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року ОСОБА_2 демонтувала конструктивні елементи квартири, зробила в квартирі умови, в яких неможливо проживати, для відновлення квартири необхідні матеріальні витрати. Протиправні дії ОСОБА_2 завдали йому також моральної шкоди, у нього виникає головний біль, тиск, він має пригнічений стан, змушений звертатися за медичною допомогою та вживати медичні препарати, на які витрачає кошти. Про протиправні дії відповідачки дізналася його мати, яка також важко переживає ці події, в результаті чого в неї погіршився стан здоров`я, що також призводить до його морального виснаження. Посилаючись на вказані обставини, просить стягнути з ОСОБА_2 на його користь 40 872 грн майнової шкоди, завданої в результаті демонтажу конструктивних елементів квартири АДРЕСА_1 ; стягнути з Івашини на його користь моральну шкоду у розмірі 10 000 грн; стягнути з відповідачки 3681,50 грн витрат за проведення будівельно-технічного дослідження (висновок експерта № 1510 від 30 червня 2021 року). Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_1 через свого представника адвоката Потураєва С.В. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне встановлення судом обставин справи, необґрунтовану відмову суду у прийнятті доказів та їх неправильну оцінку, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити в повному обсязі. В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд в рішенні встановив, що саме дії ОСОБА_2 , як власниці квартири, призвели до непридатних умов проживання у ній позивача, як користувача житла. Водночас не погоджується з висновком суду, що під час розгляду вказаної справи не знайшли підтвердження ті факти, що відповідачкою порушені конституційні права позивача та права, передбачені ЖК України, зокрема ч. 1 ст. 156 ЖК України. Позивачу, як користувачу квартири, сама власниця квартири завдала збитків шляхом доведення квартири до непридатного для проживання стану. Пошкодженням майна квартири, якою на законних підставах має право користуватися позивач, відповідачка завдала і продовжує завдавати моральної шкоди. Вважає, що висновок судового експерта ОСОБА_4 за результатами проведення будівельно-технічного дослідження є належним та допустимим доказом у справі. Відповідачка правом на подання відзиву на апеляційну скаргу у встановлений судом строк не скористалася. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково. За приписами частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що сторони по справі з 01 березня 2002 року по 05 травня 2017 року перебували у зареєстрованому шлюбі. ОСОБА_2 є власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування від 11 липня 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Кролевецької державної нотаріальної контори Солопун М.І. , зареєстрованим в реєстрі за № 1-1348 (а.с. 8, Т. 1). Дарувальником вказаної квартири була мати позивача ОСОБА_3 . Рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року у справі № 579/867/18 відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим приміщенням квартири АДРЕСА_1 . Зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про вселення в квартиру та усунення перешкод у користуванні нею задоволено: вселено ОСОБА_1 у квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; зобов`язано ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у користуванні вказаною квартирою (а.с.9-13, Т. 1). Постановою Сумського апеляційного суду від 23 липня 2019 року рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року залишено без змін (а.с.14-16, Т. 1). Постановою Верховного Суду від 22 квітня 2021 року рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 23 липня 2019 року залишено без змін (а.с. 17-22, Т. 1). У справі 579/867/18 судами було встановлено, що сторонами в добровільному порядку поділена спільна сумісна власність набута під час шлюбу. Із заяви ОСОБА_2 від 24 травня 2021 року вбачається, що вона просила проводити вселення ОСОБА_1 , призначене на 26 травня 2021 року на 10 год. без її участі. Ключі від квартири надає. Чинити перешкоди ОСОБА_1 в користуванні квартирою за адресою: АДРЕСА_2 після його вселення не буде (а.с.23, Т. 1). Відповідно до акту державного виконавця Кролевецького районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 26 травня 2021 року встановлено, що на виконання рішення суду №579/867/18 ОСОБА_1 вселений у вказану квартиру. Про невчинення перешкод в користуванні квартирою від ОСОБА_2 відібрана письмова заява. Ключ від квартири передано ОСОБА_1 (а.с.25). На підтвердження своїх вимог позивачем надано копію акту про технічний стан квартири від 26 травня 2021 року за підписом комісії у складі голови будинкового комітету ОСОБА_5 , сусідів по під`їзду: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , свідків: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_1 , ОСОБА_12 , зі змісту якого вбачається, що в результаті огляду встановлено: в коридорі відсутні вимикач, розетка, лампочка з патроном; у ванній кімнаті відсутні: двері, вимикач, розетка, лампочка з патроном; у туалеті відсутні двері, вимикач, лампочка з патроном; у двох кладових відсутні двері; на кухні відсутні двері, газова плита, газовий котел, газова колонка, вимикач, лампочка з патроном, дві розетки; у спальні відсутні двері, розетка, лампочка з патроном, вимикач. Станом на 26 травня 2021 року квартира непридатна для проживання (а.с.26, Т. 1). Згідно акту про припинення газопостачання (розподілу природного газу) від 26 травня 2021 року у м. Кролевець по особовому рахунку № НОМЕР_1 слідує, що представниками АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» припинено газопостачання на об`єкт споживача: буд. АДРЕСА_2 . Споживач ОСОБА_1 Причина припинення газопостачання (розподілу природного газу): на об`єкті споживача відсутні всі газоспоживаючі прилади. Акт складено у присутності представників АТ «Сумигаз»: С.М.Жовнір, М.І.Хоменко та споживача ОСОБА_1 (а.с.66, Т. 1). З довідки управління соціального захисту населення Конотопської РДА від 12 липня 2021 року №15/601 слідує, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Єдиному державному автоматизованому реєстрі осіб, які мають право на пільги, Кролевецького відділу соціальної підтримки пільгових категорій та осіб з інвалідністю управління соціального захисту населення Конотопської районної державної адміністрації, як особа з інвалідністю 2 групи внаслідок війни. Йому нараховується пільга у вигляді 100-процентної знижки плати за користування житлом (квартирна плата) в межах норм, передбачених чинним законодавством та за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) в межах середніх норм споживання. За період з 01 жовтня 2019 року по 31 червня 2020 року пільга щомісячно нараховувалася в грошовій безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Мінсоцполітики в АТ «Ощадбанк». Починаючи з 01 липня 2020 року, виплата пільг здійснюється щомісячно у грошовій готівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок пільговика, відкритий в АТ «Ощадбанк», відповідно до поданої заяви (а.с.75, Т. 1). Договір на водопостачання та водовідведення укладався відповідачкою (а.с. 82-83). Замовником робочого проєкту на газопостачання житлового будинку, від 2005 року, за адресою: АДРЕСА_2 також була ОСОБА_2 (а.с.90). Позивачем суду було надано висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1510, складеного 30 червня 2021 року, з якого слідує, що в квартирі АДРЕСА_1 в результаті демонтажу конструктивних елементів приміщень одним із співвласників квартири потрібен відбудовний ремонт. Демонтовані електричні розетки, вимикачі й світильники, зняті усі дверні полотна, демонтовані унітаз, умивальник, мийка, газовий котел парапетного типу, водонагрівальна колонка, чотирьохконфорна плита. Вартість ремонтно-відбудовних робіт у приміщеннях квартири АДРЕСА_1 , станом на червень 2021 року складає 40 872 грн (а.с.27-65, Т. 1). ОСОБА_1 є особою з другою групою інвалідності і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни інвалідів війни (а.с. 7, Т. 1). Також позивачем на підтвердження своїх вимог було надано медичну документацію, зокрема копії виписок з медичної карти стаціонарного хворого, консультаційних висновків спеціаліста, виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого (а.с. 67-74, Т. 1). Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час розгляду справи не знайшли підтвердження ті факти, що ОСОБА_2 порушені конституційні права ОСОБА_1 та права, передбачені ЖК України, зокрема ч. 1 ст. 156 ЖК України. При цьому висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження № 1510, складений 30 червня 2021 року, суд визнав недопустимим доказом. Стосовно відшкодування моральної шкоди суд вказав, що надані позивачем медичні документи не підтверджують факт заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди чи фізичних страждань, тому відмовив у їх задоволенні. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відшкодування майнової шкоди. Згідно вимог ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Звертаючись до суду з даним позовом, ОСОБА_1 свої вимоги в частині стягнення з відповідачки майнової шкоди обґрунтовував, тим, що рішенням Кролевецького районного суду Сумської області від 25 березня 2019 року його було вселено до квартири АДРЕСА_1 , проте позивачка демонтувала конструктивні елементи квартири, які необхідно відновлювати, та вартість ремонтно-відбудовних робіт у приміщеннях квартири відповідно до висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження №1510, складеного 30 червня 2021 року, складає 40 872 грн. Стосовно доводів позивача, що йому як користувачу квартири, ОСОБА_2 як власниця квартири завдала збитків шляхом доведення квартири до непридатного для проживання стану, які повинна відшкодувати, колегія суддів зазначає наступне. В даній справі встановлено, що після розірвання шлюбу у 2017 році відповідачка почала робити ремонт в квартирі, а після набрання законної сили рішенням суду про вселення позивача до квартири, вона демонтувала всю підведену комунікацію в квартирі та вивезла меблі та особисті речі з квартири. Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно положень ст. 383 ЦК України власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. З огляду на вказані норми права та ту обставину, що відповідачка є власницею квартири, вона може користуватися належною їй квартирою на власний розсуд, здійснювати ремонт та зміни у квартирі, а тому підстав для відшкодування майнової шкоди позивачу, як користувачу квартири не вбачається. Тому колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для відшкодування майнової шкоди. Стосовно доводів апеляційної скарги, що висновок судового експерта за результатами проведення будівельно-технічного дослідження є належним та допустимим доказом у справі, слід зазначити, що, оскільки позивачем не доведено наявність у нього права на відшкодування майнової шкоди, то підстав для переоцінки вказаного висновку експерта, який наданий на підтвердження розміру майнової шкоди, не вбачається. Водночас заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо завдання позивачу моральної шкоди. Відповідно до ч. 1, 2 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Частинами 3 та 5 ст. 23 ЦК України передбачено, що якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п.п. 3, 9 постанови № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. З матеріалів справи вбачається, що позивач тривалий час проживав у квартирі АДРЕСА_1 . Власницею вказаної квартири була його мати, яка у 2002 році подарувала вказану квартиру відповідачці, яка на той час була дружиною позивача. Після розірвання шлюбу позивач в судовому порядку доводив своє право на проживання у вказаній квартирі, та на виконання судового рішення від 25 березня 2019 року його було вселено до квартири 25 травня 2021 року. Судом першої інстанції було встановлено, що ОСОБА_2 разом зі своїм співмешканцем зняла розетки, вимикачі з певним пошкодженням електричних дротів, на пластикових вікнах зняла ручки, що унеможливлює їх відкриття, замість лампи повісили качан кукурудзи, що на думку місцевого суду, свідчить про зневажливе ставлення до ОСОБА_1 , який повинен був вселятися в зазначену квартиру. Вказані вище обставини, а саме неможливість проживати у квартирі, до якої було вселено позивача, а також те, що він є особою з другою групою інвалідністю, на думку колегії суддів свідчить про те, що діями відповідачки позивачу було заподіяно моральних страждань. З врахуванням характеру та обсягу моральних страждань позивача, істотність вимушених змін у його житті, з врахуванням засад розумності, виваженості, справедливості та роз`яснень п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», колегія суддів вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 2000 грн. Виходячи з вищезазначеного, рішення суду на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає скасуванню в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих вимог. Згідно приписів ст. 141 ЦПК України пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та у зв`язку із частковим задоволенням апеляційної скарги слід стягнути з відповідачки на користь держави судовий збір в сумі 35,70 грн за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 53,46 грн за апеляційний перегляд справи. Оскільки вимоги про відшкодування майнової шкоди задоволенню не підлягають, відсутні підстави для стягнення з відповідачки на користь позивача 3681,50 грн витрат на проведення будівельно-технічного дослідження. Відповідно до ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі не підлягає касаційному оскарженню. Керуючись ст. ст. 367; 374; 376, 381-382 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Потураєвим Сергієм Валерійовичем, задовольнити частково. Рішення Кролевецького районного суду Сумської області від 14 листопада 2023 року скасувати в частині вирішення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди з ухваленням в цій частині нового рішення про часткове задоволення цих вимог. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000 гривень 00 копійок у відшкодування моральної шкоди. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держависудовий збір в сумі 35 гривень 70 копійок за розгляд справи в суді першої інстанції та в сумі 53 гривні 46 копійок за апеляційний перегляд справи. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - О. І. Собина Судді: В. І. Криворотенко Ю. О. Філонова