Постанова 4811 № 461/7130/23

Справа № 461/7130/23 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б. Провадження № 22-ц/811/3623/23 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі: головуючої: Н.П. Крайник суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2 , про стягнення страхового відшкодування,- В С Т А Н О В И В: 04.09.2023 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця», в якому просила стягнути з відповідача на її користь 260 000 грн страхового відшкодування та судові витрати. В обґрунтування позовних вимог покликалася на те, що 19.12.2021 мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю автобуса марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , та автомобіля марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_2 . Внаслідок ДТП вона отримала тілесні ушкодження. Вироком Сколівського районного суду Львівської області у справі №453/1076/22 у наведеній вище ДТП визнано винним ОСОБА_2 - водія автобуса марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 . Цивільно-правова відповідальність водія автобуса на момент ДТП була застрахована у відповідача ПрАТ «АСК «Скарбниця». 03.05.2023 позивачка через свого представника ТОВ «ЮК «Відшкодування» звернулася до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування, однак відповідач листом від 01.08.2023 повідомив її про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки згідно вироку суду вона вказувала, що з обвинуваченим примирилась, претензій до нього не має. Вважає відмову відповідача щодо виплати страхового відшкодування безпідставною та такою, що грубо порушує її право на відшкодування шкоди, передбаченої Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Згідно її розрахунку, загальний розмір відшкодування становить - 97 353,02 грн - відшкодування витрат, понесених на лікування; 4 333,30 грн - відшкодування, пов`язане з тимчасовою втратою працездатності; 234 000 грн - відшкодування, пов`язане зі стійкою втратою працездатності та 5 084,31 грн - відшкодування моральної шкоди. Щодо ліміту відповідальності відповідача, вказує що такий встановлений розпорядженням Нацкомфінпослуг. З 21.09.2019 страхові суми за внутрішніми договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до Розпорядження Нацкомфінпослуг від 09.04.2019 №538 встановлено, зокрема, за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю в розмірі 260 000 грн на одного потерпілого, незалежно від кількості потерпілих. Оскаржуваним рішенням позов задоволено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» на користь ОСОБА_1 страхове відшкодування в розмірі 260 000 грн. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» в дохід держави 2600 грн судового збору. 15.12.2023 рішення суду оскаржило ПАТ «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця». Вважає оскаржуване рішення суду незаконним та необґрунтованим, з допущеною неповнотою та неправильністю з`ясування обставин, які мають значення для справи. Зазначає, що суд задовольняючи позовні вимоги позивача, не врахував твердження ОСОБА_1 зазначені у вироку, ухваленому Сколівським районним судом Львівської області по справі №453/1076/22. Так, у вироку вказано наступні твердження ОСОБА_3 : «Додатково вказавши, що до обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальних та моральних претензій вона не має, з обвинуваченим примирилася, цивільний позов заявляти не буде»; «що з обвинуваченим вони примирились, останній допомагав і продовжує допомагати в лікуванні дітей». Районний суд при вирішенні даного спору взяв до уваги лише письмові пояснення ОСОБА_2 , зокрема про те, що він не здійснював відшкодування завданої шкоди позивачці, оскільки такий обов`язок має страхова компанія, а відшкодував лише частину моральної шкоди, за виключенням розміру моральної шкоди, яку зобов`язана компенсувати страхова компанія ПрАТ «АСК «Скарбниця». Хоча, обов`язок страховика на виплату страхового відшкодування є похідним від обов`язку особи на відшкодування завданої нею шкоди. Відтак, вважає, що оскільки ОСОБА_1 заявила про відсутність будь-яких матеріальних та моральних претензій до винуватця ДТП, а представник потерпілої ОСОБА_4 заявив про надання ним допомоги в лікуванні ОСОБА_4 , обов`язок страховика на виплату страхового відшкодування припинився. Просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі. 11.01.2024 представник позивача - ОСОБА_5 подала відзив на апеляційну скаргу. Просить рішення залишити без змін, скаргу без задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи судом апеляційної інстанції проведено без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних мотивів. Згідно із частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166,1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини. Відповідно до ч.1, ч.2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Статтею 999 ЦК України встановлено спеціальні правила, за яким законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником життя, здоров`я, майна або відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування). До відносин, що випливають із обов`язкового страхування, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено актами цивільного законодавства. Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон), яким визначено як засади, так і процедуру отримання потерпілими особами за наслідками ДТП відшкодування заподіяної шкоди. При цьому, згідно пункту 1.4 статті 1 вказаного Закону, особами, відповідальність яких застрахована є страхувальник (юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності)та інші особи, які правомірно володіють транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Окрім цього, відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. Згідно зі статтею 3 Закону обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Відповідно до статті 5 Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Статтею 6 Закону визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. Згідно пункту 22.1 статті 22 Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи. Встановлено, що ОСОБА_2 19.12.2021 близько 14:00 год, керуючи автобусом марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , та рухаючись по автодорозі зі сполученням «Київ-Чоп» у населеному пункті с. Дубина Стрийського району Львівської області, порушив вимоги Розділу 1 п.п. 1.5, 1.10 (у частині визначення термінів «дорожня обстановка», «дорожні умови», «безпечна швидкість», «небезпека для руху», «перешкода для руху»); Розділу 2 п. 2.3 (б, д); Розділу 12 п.12.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 із змінами та доповненнями, які виразились в тому, що він керуючи вказаним транспортним засобом, проявив неуважність до дорожньої обстановки, своїми діями створив загрозу безпеці дорожнього руху, рухаючи в межах населеного пункту, без причин технічного характеру, допустив зіткнення із попутним транспортним засобом марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_3 , під керування водія ОСОБА_6 , який рухався попереду. Внаслідок такий дій ОСОБА_2 завдано тілесні ушкодження ОСОБА_4 , ОСОБА_7 та ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП пасажирка автомобіля марки «ЗАЗ», р.н. НОМЕР_3 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримала закриту черепно-мозкову травму, геморагічний забій тім`яної та лівої потиличної долі головного мозку, субарахноїдальний крововилив, набряк головного мозку, множинні закриті двобічні переломи ребер із двобічним гемотораксом, забій правої легені, перелом тіла лівої ключиці та лівої кульшової впадини з підвивихом головки лівої стегнової кістки, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознаці небезпеки для життя в момент спричинення. Вироком Сколівського районного суду Львівської області від 22.11.2022 (справа №453/1076/22) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами. На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 року та 6 місяців іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки, передбачені ст.76 КК України. Вирок набрав законної сили 23.12.2022. Цивільно-правова відповідальність власника автобуса марки «БАЗ», р.н. НОМЕР_1 , станом на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «АСК «Скарбниця» за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АР1225367. Учасниками справи не оспорюється розмір страхової суми на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, згідно із вказаним полісом, яка становить 260000 грн. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі, районний суд виходив з того, що згідно з пунктом 35.1 статті 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про ДТП подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування. 03.05.2023 позивачка через свого представника ТОВ «ЮК «Відшкодування» звернулась до відповідача ПрАТ «АСК «Скарбниця» із заявою про виплату страхового відшкодування в загальному розмірі 354470, 63 грн, з яких: 97353,02 грн відшкодування витрат, понесених на лікування; 4333,30 грн відшкодування, пов`язане з тимчасовою втратою працездатності; 234000 грн відшкодування, пов`язане із стійкою втратою працездатності та 5084,31 грн відшкодування моральної шкоди. Однак відповідач ПрАТ «АСК «Скарбниця», в особі голови правління Козакевича Р.В., листом від 01.08.2023 повідомив заявника про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки згідно вироку суду позивачка зазначила, що з обвинуваченим примирилась, претензій до нього не має, цивільний позов заявляти не буде, що і виключає обов`язок страховика виплачувати страхове відшкодування. Як вбачається із вироку Сколівського районного суду Львівської області від 22.11.2022, потерпіла ОСОБА_1 подала до суду заяву у якій вказала, що до обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальних та моральних претензій немає, з обвинуваченим примирилась, цивільний позов заявляти не буде. Крім того, відповідачем ПрАТ «АСК «Скарбниця» не наведено підстав, передбачених ст. 991 ЦК України, для звільнення страховика від виплати страхового відшкодування потерпілій ОСОБА_1 , а покликання представника відповідача на відсутність претензій останньої до винуватця ДТП, не звільняє від обов`язку страховика виплатити страхове відшкодування, з огляду на наведені вище норми чинного законодавства. Таким чином, відповідачем ПрАТ «АСК«Скарбниця» безпідставно відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування. Згідно положень статті 24 Закону у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів. Позивачкою заявлено до страховика вимогу про відшкодування 97353,02 грн витрат на лікування з відповідними доказами. Однак доводи сторони відповідача про те, що витрати на лікування позивачки є завищеними, та представник ставить під сумнів призначення лікуючим лікарем медикаментів (виробів медичного призначення), які передбачені Законом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», як безоплатні, та входять в програми державних фінансових гарантій медичного обслуговування є безпідставними, оскільки представником відповідача не доведено належними доказами, що ті чи інші медикаменти чи вироби медичного призначення, про купівлю яких зазначено у платіжних документах позивачкою, відносяться саме до таких програм. З таким висновком суду колегія суддів погоджується повністю, оскільки таке відповідає матеріалам справи та зібраним у справі доказам. Крім того, рішення суду в частині розміру страхового відшкодування, стягнутого судом, апелянт не оскаржував, тому в цій частині рішення суду не переглядалося в силу положень ч.1 ст. 367 ЦПК України. Доводи скарги правильних висновків суду не спростовують, підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду колегія суддів не вбачає. Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено - 23 травня 2024 року. Керуючись ч. 5 ст. 268, ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Скарбниця» залишити без задоволення. Рішення Галицького районного суду міста Львова від 15 листопада 2023 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 23 травня 2024 року. Головуючий: Н.П. Крайник Судді: Я.А. Левик М.М. Шандра