Ухвала КАС ВС № 160/19279/23

УХВАЛА 23 травня 2024 року м. Київ справа № 160/19279/23 адміністративне провадження № К/990/18310/24 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Охримович Лілія Сергіївна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 160/19279/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області, про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області №458 о/с від 14 липня 2023 року в частині переведення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області, звільнивши з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції №4 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 грошове забезпечення, яке є різницею за час виконання роботи на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Бахмутського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькі області з 14 липня 2022 року по день фактичного поновлення на посаді. Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 25 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року, у задоволенні позову відмовив. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Охримович Л.С., звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), подавши її 10 травня 2024 року засобами поштового зв`язку. Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Дослідивши зміст касаційної скарги, Суд вважає за потрібне повернути її скаржнику з таких підстав. Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 351 цього Кодексу. Згідно з пунктом четвертим частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Системний аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Скаржник, на виконання вимог статті 330 КАС України, як на підставу звернення до Суду посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та покликається на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування 32 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у випадку їхнього переміщення (переведення) на службу в іншу місцевість, викладених постановах від 17 жовтня 2019 у справі № 420/5192/18, від 11 серпня 2020 року у справі № 620/2624/19, від 30 червня 2021 року у справі № 620/1190/20, від 29 вересня 2021 року у справі № 240/20512/20, від 30 вересня 2021 року у справі № 640/20160/18, від 26 січня 2021 року у справі № 826/10785/17, від 23 червня 2021 року у справі № 240/14986/20, від 28 грудня 2021 року у справі № 400/3525/19, від 12 травня 2022 року у справі №400/2741/19. Верховний Суд наголошує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга). На предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмета позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. В аспекті таких посилань скаржника Суд зазначає, що суди попередніх інстанцій застосували висновки Верховного Суду, викладені у його постанові від 25 травня 2023 року у справі № 620/3663/19, у якій Суд зауважив, що усталеною є практика Верховного Суду щодо застосування приписів КЗпП України у разі неврегульованості нормами спеціального законодавства правовідносин, щодо яких виник спір. Разом з тим, зміни в спеціальному законодавстві з питань проходження служби в поліції, що відбулися з 01 травня 2022 року на підставі Закону України від 15 березня 2022 року № 2123-IX №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану», виключили можливість субсидіарного застосування норм трудового законодавства до регулювання порядку переміщення поліцейських, усунувши таким чином неоднозначне застосування відповідних норм права у подібних правовідносинах. Отож після 01 травня 2022 року законодавчо врегульовані спірні питання щодо переміщення поліцейських по службі, а тому відсутні обґрунтовані підстави щодо застосування при вирішенні даного спору правових норм КЗпП України. З огляду на вказану правову позицію Верховного Суду суди першої та апеляційної інстанцій дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Наведені висновки Верховного Суду є застосованими до обставин цієї справи. Ураховуючи викладене, Суд зазначає, що посилання скаржником на вищевказані висновки Верховного Суду щодо застосування статті 32 КЗпП України у подібних правовідносинах є безпідставними та необґрунтованими. Також у касаційній скарзі, скаржник посилається на підпункти «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Суд звертає увагу скаржника, що пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України містить перелік виключних випадків, які допускають можливість касаційного перегляду судових рішень, ухвалених у справах незначної складності та/або таких, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Посилання на кожен з підпунктів пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України повинно бути належним чином обґрунтовано. Водночас посилання на підпункти пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не звільняє особу від обов`язку обґрунтування підстав касаційного оскарження у взаємозв`язку із посиланням на частину четверту статті 328 КАС України та не є достатнім для відкриття касаційного провадження у справі. Решта доводів касаційної скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження наведено без взаємозв`язку із підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині четвертій статті 328 КАС України та зводиться до власного тлумачення норм матеріального та процесуального права, переоцінки доказів, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. З огляду на те, що скаржник не виклав передбачених КАС України обґрунтованих підстав для оскарження у касаційному порядку судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, касаційну скаргу слід повернути особі, яка її подала, з огляду на вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України. На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, у х в а л и в: Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Охримович Лілія Сергіївна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 грудня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2024 року у справі № 160/19279/23 повернути скаржнику. Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяО.А. Губська