Постанова Харківський апеляційний суд № 638/14135/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА Іменем України 23 травня 2024 року м. Харків справа № 638/14135/23 провадження № 22-ц/818/1427/24; провадження № 22-ц/818/1641/24 Харківський апеляційний суд у складі: Головуючого: Маміної О.В. суддів: Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., учасники справи: позивач: Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції, відповідач: ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовною заявою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року, постановлене суддею Рибальченко Л.М.,- в с т а н о в и в: У жовтні 2023 року Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 118721,60 грн та судові витрати. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року у задоволенні позову відмовлено. Судовий збір віднесено за рахунок позивача. Стягнуто зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 (три тисячі) грн. Додатковим рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Нелюби Сергія Анатолійовича про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн. В іншій частині вимог заяви відмовлено. В апеляційній скарзі Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції просить скасувати рішення та додаткове рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Судом першої інстанції на підставі вибірково досліджених доказів помилково встановлено, що позивачем не доведено наявність спричинення матеріальної шкоди відповідачем та її розміру. Зазначає, що відповідач обіймала посаду начальника Відділу та на виконання приписів статті 87 Закону України «Про державну службу» перед своїм звільненням (26.06.2023) майно довірене їй у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, не передала. Відповідачкою були порушені умови укладеного договору про повну матеріальну відповідальність від 02.01.2023 року, відповідно до якого працівник приймає на себе повну матеріальну відповідальність за всі, передані в установленому порядку під звіт матеріальні цінності та кошти, а також ті товарно-матеріальні цінності та кошти, що будуть надходити йому під звіт протягом усього терміну дії такого договору. Відповідно до пункту 3 Договору, у випадку виявлення недостачі переданих працівнику під звіт товарно-матеріальних цінностей або коштів більше встановлених допустимих норм, знищення, пошкодження, зниження якості або псування з його вини товарно-матеріальних цінностей, він зобов`язується відшкодувати недостачу коштів та заподіяну шкоду відповідним товарно-матеріальним цінностям. Також вказує, що судом першої інстанції питання щодо судових витрат вже було вирішено при постановленні рішення суду від 31.01.2024 року. Вважає, що ухвалення додаткового судового рішення є порушенням вимог чинного законодавства, оскільки відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд ухвалює додаткове рішення у разі якщо не було вирішено питання про судові витрати. Однак, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 31.01.2024 у справі № 638/14135/23 вже було вирішено дане питання, у повному обсязі. Вважають, що додаткове рішення, з огляду на відсутність правових підстав для його ухвалення у цій же справі, підлягає скасуванню. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Нелюба Сергій Анатолійович просить відмовити в задоволенні апеляційних скарг, а судові рішення залишити без змін. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. Відповідно до частин 1, 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних, і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції, а також оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову не знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Щодо відшкодування судових витрат, суд першої інстанції в судовому рішенні зазначив, що оцінивши рівень витрат представника відповідача на правничу допомогу, а також співмірність витрат зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката та з урахуванням заперечень представника позивача щодо витрат на правову допомогу, стягненню з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Задовольняючи частково клопотання представника відповідача про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції виходив з того, що під час звернення до суду із клопотання про ухвалення додаткового рішення представником відповідача були долучені нові докази, які не були досліджені судом першої інстанції під час ухвалення рішення суду від 31 січня 2024 року. Такі висновки суду першої інстанції відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи. Судом встановлено, що наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17 травня 2021 року № 2052/к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а.с.11 т.1 ). Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03 серпня 2021 року № 3511/к ОСОБА_1 вважається такою, що працює на посаді начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (у зв`язку з перейменуванням вказаного відділу державної виконавчої служби) (а.с.12 т.1). На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 16.08.2022 року № 912 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції», наказу Міністерства юстиції України від 22.09.2022 року № 4011/5 «Про реорганізацію міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції» та наказу Міністерства юстиції України від 16.11.2022 року № 5130/5 «Про відділи державної виконавчої служби», наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.12.2022 року № 5108/04 визначено, що ОСОБА_1 , начальник Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), обіймає посаду начальника Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з 02 січня 2023 року(а.с.16 т.1). Відповідно до передавальних актів, які 31.03.2023 року було затверджено головою комісії з реорганізації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Зленком С.М. та начальником Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Свистун І.П., та підписано матеріально-відповідальною особою - начальником Холодногірсько Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_1 , на баланс Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції передано майно, яке фактично перебувало у користуванні Відділу, за місцем його розташування. Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.06.2023 року № 5328/04 (зі змінами, внесеними наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 року № 5416/04) ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 26 червня 2023 року. ОСОБА_1 при звільненні із займаної посади не передала товарно-матеріальні цінності, які обліковуються за Відділом за даними бухгалтерського обліку, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.06.2023 року № 614/8 «Про проведення інвентаризації в Холодногірсько-Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції» утворено тимчасову інвентаризаційну комісію з проведення інвентаризації активів у Відділі. За результатами проведеної інвентаризації, комісією складено інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, капітальні інвестиції) та інвентаризаційний опис запасів від 29 червня 2023 року та протокол інвентаризаційної комісії від 30 червня 2023 року. В ході проведення інвентаризації тимчасовою інвентаризаційною комісією виявлено розбіжності між фактичною наявністю матеріальних активів і даними бухгалтерського обліку та встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей, а саме: моноблок ASUS А5401WRAK-BA020M (90РТ0311-М07560) 23.8FHD/Intel i3-10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) у кількості 3 шт. на загальну суму 68576 грн. 94 коп.; комплект комп`ютерної техніки (системний блок HPEliteDesk 705G4DM/AMDR3-2200GE/8/1000/int/kbm/W10P; монітор LEDLCDHP 23/8" Р244 MonitorFHD, D-sub, HDMI, DP, IPS; програмна продукція Програмне забезпечення Zillya! Антивірус для Бізнесу) у кількості 2 шт., на загальну суму 44 156 грн. 66 коп.; - дизельне паливо (за талонами) у кількості 200 літрів на загальну суму 5988 грн. Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 29.06.2023 року, загальна сума виявлених нестач становить 118 731 грн 60 коп.(а.с.37-39 т.1). Постановою від 05.12.2023 року кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000669 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України закрито. Оскільки в ході проведення інвентаризації у Холодногірсько - Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлена відсутність наступних товарно - матеріальних цінностей, а саме: моноблоки ASUS A5401WRAK-BA020M (90PT0311-M07560) 23.8FHD/Intel i3- 10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) у кількості 3 шт.; - комплекти комп`ютерної техніки (системний блок HPEliteDesk 705G4DM/AMDR3- 2200GE/8/1000/int/kbm/W10P; монітор LEDLCDHP 23/8" P244 MonitorFHD, D-sub, HDMI, DP, IPS; програмна продукція Програмне забезпечення Zillya Антивірус для Бізнесу) у кількості 2 шт.; - дизельне паливо (з талонами) у кількості 200 літрів . Підставою для закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України стало встановлення наявності відсутнього майна. Також до матеріалів справи долучено службову записку заступника начальника відділу Р.Лобова від 30.11.2023 року, відповідно до якої станом на час видачі довідки, встановлено наявність спірних матеріальних цінностей (а.с. 137-140). В обґрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 17 травня 2021 року № 2052/к ОСОБА_1 призначено на посаду начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). Відповідно до наказу Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 03 серпня 2021 року № 3511/к ОСОБА_1 вважається такою, що працює на посаді начальника Холодногірсько- Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (у зв`язку з перейменуванням вказаного відділу державної виконавчої служби). Наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30.12.2022 року № 5108/04 визначено, що ОСОБА_1 , начальник Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), обіймає посаду начальника Холодногірсько-Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції з 02 січня 2023 року. Згідно з наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.06.2023 року № 5328/04 (зі змінами, внесеними наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 26.06.2023 року № 5416/04) ОСОБА_1 звільнено із займаної посади 26 червня 2023 року. ОСОБА_1 при звільненні із займаної посади не передала товарно-матеріальні цінності, які обліковуються за Відділом за даними бухгалтерського обліку, наказом Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 29.06.2023 року № 614/8 «Про проведення інвентаризації в Холодногірсько -Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції» утворено тимчасову інвентаризаційну комісію з проведення інвентаризації активів у Відділі. За результатами проведеної інвентаризації, комісією складено інвентаризаційний опис необоротних активів (основні засоби, нематеріальні активи, інші необоротні активи, капітальні інвестиції) та інвентаризаційний опис запасів від 29 червня 2023 року та протокол інвентаризаційної комісії від 30 червня 2023 року, яким в ході проведення інвентаризації тимчасовою інвентаризаційною комісією виявлено розбіжності між фактичною наявністю матеріальних активів і даними бухгалтерського обліку та встановлено відсутність товарно-матеріальних цінностей, а саме: моноблок ASUS А5401WRAK-BA020M (90РТ0311-М07560) 23.8FHD/Intel i3-10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) у кількості 3 шт. на загальну суму 68576 грн. 94 коп.); комплект комп`ютерної техніки (системний блок HPEliteDesk 705G4DM/AMDR3-2200GE/8/1000/int/kbm/W10P; монітор LEDLCDHP 23/8" Р244 MonitorFHD, D-sub, HDMI, DP, IPS; програмна продукція Програмне забезпечення Zillya Антивірус для Бізнесу) у кількості 2 шт., на загальну суму 44 156 грн. 66 коп.; - дизельне паливо (за талонами) у кількості 200 літрів на загальну суму 5988 грн. Відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 29.06.2023 року, загальна сума виявлених нестач становить 118 731 грн 60 коп. Загальні підстави та умови притягнення працівників до матеріальної відповідальності викладено в ст.130 КЗпП України. Статтями 132, 133 КЗпП України визначено, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві. Працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, вичерпний перелік яких наведений в ч. 1 ст. 134 КЗпП України: 1) між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; 2) майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; 3) шкоди завдано діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку; 4) шкоди завдано працівником, який був у нетверезому стані; 5) шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування; 6)відповідно до законодавства на працівника покладено повну матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків; 7) шкоди завдано не при виконанні трудових обов`язків; 8) службова особа, винна в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу; 9) керівник підприємства, установи, організації всіх форм власності, винний у несвоєчасній виплаті заробітної плати понад один місяць, що призвело до виплати компенсацій за порушення строків її виплати, і за умови, що Державний бюджет України та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності не мають заборгованості перед цим підприємством. Згідно п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 29.12.92 «Про судову практику в справах про відшкодування шкоди, заподіяної підприємствам, установам, організаціям їх працівниками» судам слід мати на увазі, що до позовних заяв про матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної діями працівника, які мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку (п.3 ст.134 КЗпП), повинні додаватись докази, які підтверджують, що вчинення працівником таких діянь встановлено у порядку кримінального судочинства. ОСОБА_1 під час перебування на посаді начальника Холодногірсько - Новобаварського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, була матеріально-відповідальною особою за збереження державного майна, переданого Відділу у користування відповідно до договору про повну матеріальну відповідальність від 02.01.2023 року(а.с.55 т.1). Статтею 135-3 КЗпП України передбачається, що розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами. З матеріалів справи убачається, що відповідно до протоколу інвентаризаційної комісії від 29.06.2023 року позивачем встановлена відсутність наступних товарно - матеріальних цінностей, а саме: моноблоки ASUS A5401WRAK-BA020M (90PT0311-M07560) 23.8FHD/Intel i3- 10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) у кількості 3 шт. на загальну суму 68 576 грн. 94 коп.; - комплекти комп`ютерної техніки (системний блок HPEliteDesk 705G4DM/AMDR3- 2200GE/8/1000/int/kbm/W10P; монітор LEDLCDHP 23/8" P244 MonitorFHD, D-sub, HDMI, DP, IPS; програмна продукція Програмне забезпечення Zillya Антивірус для Бізнесу) у кількості 2 шт., на загальну суму 44 156 грн 66 коп.; - дизельне паливо (з талонами) у кількості 200 літрів на загальну суму 5 988 грн. В подальшому до матеріалів справи позивачем було долучено копію протоколу інвентаризаційної комісії від 09.01.2024 року, відповідно до якого станом на 01 січня 2024 року встановлена відсутність наступних товарно-матеріальних цінностей: моноблоки ASUS A5401WRAK-BA020M (90PT0311-M07) 23.8FHD/Intel i3- 10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) на суму 22858, 98 грн. та дизельного пального у кількості 200 літрів на загальну суму 5 988 грн. Кількість майна, відсутність якого встановлена інвентаризаційною комісією була зменшена станом на 01.01.2024 року. При цьому у судовому засіданні суду першої інстанції стороною позивача не надано належних та допустимих доказів, що моноблок та дизельне пальне, відсутність якого встановлено комісією станом на 01.01.2024 року входили до протоколу інвентаризаційної комісії від 29.06.2023 року. Також не надано належних та допустимих доказів на підтвердження, яким чином виявлено майно зазначене у протоколі інвентаризаційної комісії від 29.06.2023 року. З постанови про закриття кримінального провадження від 05.12.2023 року, відповідно до якої кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221210000669 від 21.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, за фактом того, що в ході проведення інвентаризації проведеної у Холодногірсько - Новобаварському відділі державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції встановлена відсутність наступних товарно - матеріальних цінностей, а саме: моноблоки ASUS A5401WRAK-BA020M (90PT0311-M07560) 23.8FHD/Intel i3- 10100T/8/256F/int/kbm (країна виробник - Китай (Тайвань) у кількості 3 шт.; - комплекти комп`ютерної техніки (системний блок HPEliteDesk 705G4DM/AMDR3- 2200GE/8/1000/int/kbm/W10P; монітор LEDLCDHP 23/8" P244 MonitorFHD, D-sub, HDMI, DP, IPS; програмна продукція Програмне забезпечення Zillya Антивірус для Бізнесу) у кількості 2 шт.; - дизельне паливо (з талонами) у кількості 200 літрів . Підставою для закриття вказаного кримінального провадження на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України стало встановлення наявності відсутнього майна. Також до матеріалів справи долучено службову записку заступника начальника відділу Р.Лобова від 30.11.2023 року, відповідно до якої станом на 30.11.2023 рік встановлено наявність спірних матеріальних цінностей(а.с. 137-140). Матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди покладається і в тих випадках, коли шкода заподіяна діями працівника, що мають ознаки діянь, переслідуваних у кримінальному порядку, але він був звільнений від кримінальної відповідальності у зв`язку зі спливом строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності, або з інших підстав, передбачених законом. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами. Частиною 1, 3 ст. 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу, який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу. Беручи до уваги зазначене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не доведено наявність спричинення матеріальної шкоди відповідачем позивачу та її розміру. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивач не надав належних, допустимих і неспростовних доказів на підтвердження своєї позиції. Щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу судова колегія, зазначає наступне. Питання про розподіл судових витрат між сторонами вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача. Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України - розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Судові витрати на професійну правничу допомогу які були понесені відповідачем підтверджуються: договором про надання правової (правничої) допомоги від 23 жовтня 2023 року; додатковим договором про надання правової (правничої) допомоги від 23 жовтня 2023 року, відповідно до якого АБ «Сергія Нелюби» в особі керуючого Нелюби С.А. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) погодили підготовлений виконавцем у Калькуляції-рахунку №1 від 27 жовтня 2023 року вартості гонорару виконавця: підготування відзиву на позовну заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі № 638/14135/23 - фіксована вартість - 12000 грн; участь у судових засіданнях - фіксована вартість - 1500 грн/судодень; копією платіжної інструкції №@PL001416 про сплату грошових коштів у розмірі 12000 грн на рахунок Сергія Нелюби АБ, призначення платежу: плата за послуги згідно договору від 23 жовтня 2023 року справа №638/14135/23, ОСОБА_1 . Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 19 січня 2023 року у справі №345/136/18,від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19 суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд вважає, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витратна професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Враховуючи викладене, оцінивши рівень витрат представника відповідача на правничу допомогу, а також співмірність витрат зі складністю предмета спору, виходячи із критеріїв розумності та пропорційності оплати послуг адвоката та з урахуванням заперечень представника позивача щодо витрат на правову допомогу, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що стягненню з Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн. Щодо посилання позивача про необґрунтованість додаткового рішення у справі, оскільки вже було вирішено питання щодо стягнення судових витрат на правову допомогу у рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року, судова колегія зазначає наступне. Судовим розглядом встановлено, що рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 31 січня 2024 року в задоволенні позовних вимог Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди відмовлено. Ухвалено судовий збір віднести за рахунок позивача та стягнути зі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 3000 грн. При ухваленні вказаного рішення в частині стягнення витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з наданих представником відповідача доказів, а саме: договір про надання правової (правничої) допомоги від 23 жовтня 2023 року; додатковий договір про надання правової (правничої) допомоги від 23 жовтня 2023 року, відповідно до якого АБ «Сергія Нелюби» в особі керуючого Нелюби С.А. (виконавець) та ОСОБА_1 (замовник) погодили підготовлений виконавцем у Калькуляції-рахунку №1 від 27 жовтня 2023 року вартості гонорару виконавця: підготування відзиву на позовну заяву Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у справі № 638/14135/23 - фіксована вартість - 12000 грн; участь у судових засіданнях - фіксована вартість - 1500 грн/судодень. Також судом першої інстанції була врахована калькуляція-рахунок №1 від 22 жовтня 2023 року. Однак під час звернення до суду першої інстанції з клопотанням про ухвалення додаткового рішення, представник відповідача долучив калькуляцію-рахунок №1 від 05 лютого 2023 року (додаток до договору від 23 жовтня 2023 року) відповідно до якого АБ "Сергія Нелюби" було виконано наступну послугу: участь в судових засіданнях 22 січня 2024 року та 31 січня 2024 року у справі № 638/14135/23. Вартість вказаної послуги склала 3000 грн (1 судодень - 1500 грн), долучена платіжна інструкція № 66 від 05 лютого 2024 року про перерахування ОСОБА_3 на рахунок Сергія Нелюби АБ грошових коштів у сумі 3000 грн, призначення платежу: договір від 23 жовтня 2023 року, справа № 638/14135/23. Виходячи з вищевикладеного вбачається, що представником відповідача були долучені до клопотання про ухвалення додаткового рішення докази, які не були досліджені судом при ухваленні рішення від 31 січня 2024 року. Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Оскільки надані представником відповідача докази на понесення судових витрат на правову допомогу не були вирішені судом першої інстанції під час розгляду справи по суті, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог відповідача про часткове задоволення заяви щодо стягнення додаткових витрат на правову допомогу. Частиною 4 ст.137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін . Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Враховуючи тривалість участі представника відповідача у судових засіданнях, складність справи з урахуванням предмета доказування, а також дотримуючись критеріїв дійсності, необхідності, співмірності та розумності, з урахуванням заперечень представника позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд першої інстанції обґрунтовано зменшив розмір таких витрат до 1000 гривень. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст.367,368,369,375,381,382,383,384 ЦПК України суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 січня 2024 року та додаткове рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 22 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України. Головуючий: О.В. Маміна Судді: Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова