Постанова Дніпровський апеляційний суд № 213/1522/21

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4146/24 Справа № 213/1522/21 Суддя у 1-й інстанції - Мазуренко В. В. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Корчистої О.І., Тимченко О.О., за участю секретаря судового засідання Юрченко Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №213/1522/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, про визнання спадкового договору недійсним, за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна, на ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року, постановлену у складі судді Мазуренко В.В., - ВСТАНОВИВ: В травні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора, з позовом про визнання спадкового договору недійсним. Ухвалою Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 позовну заяву залишено без розгляду. Не погодившись з даною ухвалою, ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Г.В., подала апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначила, що позивач не була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, як це передбачено ч.ч.2-4 ст.128 ЦПК України. Докази зворотного в матеріалах справи відсутні. Відзив на апеляційну скаргу не подано. В судовому засіданні апеляційного суду представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити. Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомили. Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи, які не з`явились в судове засідання, оскільки, відповідно до ч.2 ст.372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до вимог частин 1, 2 та 5 статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з повторної неявки позивача, яка була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи. Проте, з вказаними висновками суду першої інстанції не можна погодитись, виходячи з наступного. Згідно з частиною першою, п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, головною передумовою залишення позовної заяви без розгляду є неявка у судове засідання належним чином повідомленого позивача двічі поспіль, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Згідно з частинами третьою, шостою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Судом встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Г.В., в травні 2021 року звернулась до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даним позовом до ОСОБА_2 , третя особа: П`ята Криворізька державна нотаріальна контора. Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року позовна заява була прийнята судом і призначено підготовче засідання на 9.00 год. 5 жовтня 2021 року. В подальшому, після зміни складу суду 13 липня 2022 року, справа неодноразово призначалась до розгляду, останні рази на 20 грудня 2023 року, 15 січня та 14 лютого 2024 року. Відповідно до п.п.3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.23 на адресу позивача, замовним листом з повідомленням, направлено повістку про виклик до суду на 11 год. 20.12.23р. Згідно повідомлення, повістка позивачу не вручена, міститься відмітка «за закінченням терміну зберігання» (т.2 а.с.185, 186). В матеріалах справи також містяться бланки судових повісток від 20 грудня 2023 року про виклик позивача та її представника в судове засідання на 15.01.24 об 12 год. 30 хв. (т.2 а.с.145-148), а також бланки судових повісток від 16.01.24 про виклик в судове засідання на 14.02.24 об 11 год. 30 хв. (т.2 а.с.195-199). Проте, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження надсилання та отримання позивачем та її представником судових повісток про виклик у судові засідання матеріали справи не містять, що не може вважатися належним повідомленням позивача, в розумінні вимог п.п.3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК України. За таких обставин, колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, і оскільки суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, такими що підлягають задоволенню. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який, зокрема, вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Елементом права на справедливий судовий розгляд є право на доступ до суду. Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду. Судом не враховано пункт 36 рішення Європейського суду з прав людини «Голдер проти Сполученого Королівства», оскільки суд не здійснив остаточного вирішення справи через заявлений ним брак компетенції. Згідно пункту 25 рішення Європейського суду з прав людини «Кутіч проти Харватії» право на доступ до суду включає не тільки право ініціювати судове провадження, але й право одержати вирішення справи судом. Відсутність вирішення судом справи становить порушення права на доступ до суду (пункт 31 рішення у справі «Ганчі проти Італії»). Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства. Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (Белле проти Франції, § 38). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (Белле проти Франції, § 36; Нун`єш Діаш проти Португалії). Згідно із статтею 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Оскільки суд першої інстанції порушив порядок встановлений для вирішення питання, залишив без розгляду позовну заяву без з`ясування належним чином усіх обставин, які мають бути додержані для прийняття даного процесуального рішення, що призвело до помилкового вирішення питання, то за таких обставин ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Оскільки розгляд справи по суті не було закінчено, підстав для розподілу судових витрат немає. Керуючись статтями 367, 369, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кафтасьєва Ганна Володимирівна, задовольнити. Ухвалу Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 14 лютого 2024 року у цивільній справі №213/1522/21 скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Повний текст постанови складено 22 травня 2024 року. Головуючий суддя: О.В.Агєєв