Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/5766/22

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 р. Справа № 480/5766/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Кононенко З.О. , Мінаєвої О.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини № НОМЕР_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024, головуючий суддя І інстанції: С.О. Бондар, м. Суми, по справі № 480/5766/22 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини № НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення індексації грошового забезпечення, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078; - стягнути з військової частини НОМЕР_1 на користь позивача індексацію грошового забезпечення у фіксованій величині 4426,48 гривень в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року в сумі 56681,08 гривень відповідно до приписів абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (далі - КМУ) від 17.07.2003 № 1078. Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 частково задоволено позов. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо вирішення питання про наявність у ОСОБА_1 права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. У задоволенні інших вимог - відмовлено. Позивач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині відмови в позові, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та невмотивованість, порушення норм матеріального, процесуального права, просив суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким змінити рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 виклавши абз. 3 резолютивної частини у наступній редакції: Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення 4426, 48 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року включно в сумі 57 554, 24 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції необґрунтовано не встановлено розмір індексації-різниці грошового забезпечення та загальна сума індексації належної до виплати позивачу. Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позову, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та невмотивованість, порушення норм матеріального, процесуального права, просив суд апеляційної інстанції його скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо протиправності бездіяльності відповідача щодо нездійснення перерахунку і доплати індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 - березень 2018, з урахуванням абз. 4 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 у справі № 480/5766/22 стосуються порядку виконання вже вирішеного публічного спору в межах справи № 240/11806/20. Таким чином, у даному випадку, відсутній публічно правовий спір, оскільки такий спір був вирішений судом при прийнятті рішення по справі 240/11806/20. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України необхідно відмовити у відкритті провадження у справі. Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження. Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, водночас апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 з 03 березня 2015 року по 06 березня 2019 року проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , з якої був переведений до військової частини НОМЕР_2 . При цьому на грошовому забезпеченні позивач перебував у військовій частині НОМЕР_1 до 31 березня 2019. Наказом від 06 березня 2019 року № 61-ОС позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. У зв`язку з тим, що під час проходження військової служби позивачу індексація грошового забезпечення виплачувалася не у повному обсязі ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 , у якому просив суд: - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2019 включно; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 встановити позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення у березні 2018 року в розмірі 4236,45 гривень; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2019 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 травня 2018 року по 31 березня 2019 року - березень 2018 року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078; - визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо виплати не в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 квітня 2019 року по 01 березня 2020 року включно; - зобов`язати військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01 квітня 2019 року по 01 березня 2020 року включно із врахуванням щомісячної фіксованої суми індексації грошового забезпечення 4236,45 гривень. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 240/11806/20 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2019 року включно. Зобов`язано військову частину НОМЕР_1 провести перерахунок і доплату індексації грошового забезпечення на користь позивача за період з 01 грудня 2015 року по 31 березня 2019 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2021 року у справі №240/11806/20 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 у справі № 240/11806/20 залишено без змін. На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 24 лютого 2021 року у справі № 240/11806/20 відповідачем виплачено індексацію за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року включно в сумі 77 665,52 грн. Уважаючи, що відповідачем за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року виплачено лише поточну індексацію грошового забезпечення в сумі 347,71 грн, яка склалася в наслідок перевищення порогу для проведення індексації в 103 %, та в порушення вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку 1078 не виплачено індексації грошового забезпечення у фіксованій величині 4426,48 грн в місяць на загальну суму 57 544,24 грн, позивач звернувся з цим позовом до суду. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає саме у не вирішенні питання про наявність у позивача права на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що сума індексації-різниці грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року у фіксованій величині 4426,48 гривень в місяць на загальну суму 57 544,24 грн. відповідачем ще не була нарахована, а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні вимоги щодо стягнення з військової частини НОМЕР_1 вказаної суми індексації-різниці, як передчасної. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Пунктами 1-3 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-ХІІ від 03.07.1991 (далі - Закон №1282-ХІІ). Положеннями статті 1 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Згідно зі статтею 2 Закону №1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Статтею 4 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення, у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідно до абзаців 3-5 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. Відповідно до абзацу 6 пункту 5 Порядку № 1078, до визначеної (згідно абзаців 4 та 5 пункту 5 Порядку № 1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації (103 відсотка). Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників. Верховний Суд у постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі №380/5493/21, від 6 квітня 2023 року у справі №420/11424/21 зазначав, що з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці. У цьому контексті Суд указав, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 особа (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу. З урахуванням наведеного, колегія суддів зазначає, що у березні 2018 року як місяці підвищення доходу позивача відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці. Разом з тим, суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, не визначив яка сума належить до перерахунку й доплати з боку відповідача за указаний період. Вирішуючи спірне питання суд враховує: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); проведено співставлення розміру підвищення доходу (А) та суми можливої індексації (Б). Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку № 1078). Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078). Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби. У такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку № 1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А). Величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в березні 2018 року розрахована наступним шляхом: Лютий 2008 - 102,7% (Індекс споживчих цін до попереднього місяця згідно даних Держстата) = 1,027; Березень 2008 - 103,8% = 1,038; Квітень 2008 - 103,1% - Г,031; Травень 2008 - 101,3% = 1,013; Вересень 2008 - 101,3% - 100,8% (червень 2008) х 99,5% (липень 2008) X 99,9% (серпень 2008) х 101,1% (вересень 2008) = 1,013; Жовтень 2008 - 1.01,7% = 1,017; Листопад 2008 - 101,5% = 1,015; Грудень 2008 - 102,1% = 1,021; Січень 2009 - 102,9% = 1,029; Лютий 2009 - 101,5% = 1,015; Березень 2009 - 101,4% = 1,014; Травень 2009 - 101,4% = 100,9% (квітень 2009) х 100,5% (травень 2009) = 1,014; Червень 2009 - 101,1% = 1,011; Жовтень 2009 - 101,4% = 99,9% (липень 2009) х 99,8% (серпень 2009) х 100,8 (вересень 2009) х 100,9% (жовтень 2009) = 1,014; Листопад 2009 - 101.1% = 1,011; Січень 2010 - 102,7% = 100,9% (грудень 2009) х 101,8% (січень 2010) = 1,027; Лютий 2010- 101.9% = 1,019; Вересень 2010 - 103,5% = 100.9% (березень 2010) х 99,7% (квітень 2010) х 99,4% (травень 2010) х 99,6% (червень 2010) х 99,8% (липень 2010) х 101,2% (серпень 2010) х 102,9% (вересень 2010) = 1,035; Грудень 2010 -101,6% = 100,5% (жовтень 2010) х 100.3% (листопад 2010) х 100,8% (грудень 2010) = 1,016; Березень 2011 - 103,3% = 101,0% (січень 2011) х 100,9% (лютий 2011) х 101,4% (березень 2011) = 1,033; Квітень 2011 - 101,3% = 1,01.3; Червень 2011 - 101,2% = 100,8% (травень 2011) х 100,4% (червень 2011) = 1,012; Березень 2014 - 101,98% = 98,7% (липень 2011) х 99,6% (серпень 2011) х 100,1% (вересень 2011) х 100,0% (жовтень 2011) х 100,1% (листопад 2011) х 100.2% (грудень 2011) х 100,2% (січень 2012) х 100,2% (лютий 2012) х 100,3% (березень 2012) х 100,0% (квітень 2012) х 99,7% (травень 2012) х 99,7% ( червень 2012) х 99,8% (липень 2012) х 99,7% (серпень 2012) х 100,1% (вересень 2012) х 100,0% (жовтень 2012) х 99,9% (листопад 2012) х 100.2% (грудень 2012) х 100,2% (січень 2013) х 99.9% (лютий 2013) х 100,0% (березень 2013) х 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року - січень 2008 року, а в період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року - березень 2018 року, з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078. 1,027 х 1,038 х 1,031 х 1,013 х 1,013 х 1,017 х 1,015 х 1.021 х 1,029 х 1,015 х 1,014 х 1,014 х 1,011 х 1,014 х 1,011 х 1,027 х 1.019 х 1,035 х 1,016 х 1,033 х 1,013 х 1,012 х 1,020 х 1,033 х 1.038 х 1.014 х 1,037 х 1,024 х 1,019 х 1,030 х 1,031 х 1,053 х 1,108 х 1.140 х 1.022 х 1,016 х 1,058 х 1.040 х 1,038 х 1.037 х 1.031 х 1,031 х 1,034 = 3,533 =>353,3% 353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100% = 253,3% (Величина приросту індексу споживчих цін) У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн. Відповідно до абзацу 5 пункту 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 березня 2018 року помножити на величина приросту індексу споживчих цін і поділити на

100. Отже, сума можливої індексації складає 4 463,15 грн (1762,00 грн. * 253,30%/ 100). Судом апеляційної інстанції встановлено, що у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача склало 10 428,90 грн. (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, надбавка за виконання особливо важливих завдань, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода, винагорода за бойове чергування, надбавка за ризик для життя), а у березні 2018 року 10465,57 грн. (посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років, премія, щомісячна додаткова грошова винагорода) Враховуючи вищевикладене та керуючись абзацом 5 пункту 5 Постанови №1078, грошове забезпечення позивача склало: - у лютому 2018 року: 10 428,90 грн. - у березні 2018 року: 10 465,57 грн. Таким чином, дохід позивача у березні 2018 р. підвищився на 36, 67 грн. (10 465,57 грн. 10 428,90 грн). Враховуючи, що сума можливої індексації, яка складає 4 463,15 грн є більшою за розмір підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року (36, 67 грн.), колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання індексації грошового забезпечення в сумі 4 426, 48 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 31.03.2019 включно, проте таких дій відповідачем не вчинено. Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача буде стягнення з військової частини НОМЕР_1 індексації-різниці грошового забезпечення 4426, 48 грн. за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року включно в сумі 57 554, 24 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Отже висновки суду першої інстанції, що обчислення суми індексації відноситься до компетенції відповідача і суд не може визначати конкретну суму індексації, є помилковими (пункт 83 постанови від 26 вересня 2023 року у справі №200/4531/22). Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги відповідача, що позовні вимоги ОСОБА_1 у справі № 480/5766/22 стосуються порядку виконання вже вирішеного публічного спору в межах справи № 240/11806/20, оскільки спір було вирішено щодо "поточної" індексації, а не "індексації-різниці". Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. При цьому зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміни його мотивувальної та ( або) резолютивної частини. Враховуючи, що суд першої інстанції дійшовши висновку про право позивача на отримання індексації-різниці за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, помилково не визначив розмір такого відшкодування, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає зміні шляхом викладення абзацу третього резолютивної частини в іншій редакції, а саме зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення 4426, 48 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року включно в сумі 57 554, 24 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Військової частини № НОМЕР_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 по справі № 480/5766/22 - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації-різниці грошового забезпечення 4426, 48 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 31 березня 2019 року включно в сумі 57 554, 24 грн. відповідно до абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.О. Кононенко О.М. Мінаєва