Постанова Вінницький апеляційний суд № 127/10882/24

Справа № 127/10882/24 Провадження № 33/801/453/2024 Категорія: 156 Головуючий у суді 1-ї інстанції Кашпрук Г. М. Доповідач: Матківська М. В. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 22 травня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд у складі судді Матківської М. В., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Балинського Богдана Валерійовича, на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, Встановив: Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 709145, який складено 27 березня 2024 року об 11 год 30 хв, - водій ОСОБА_1 27 березня 2024 року об 11 год 00 хв по вул. Пирогова, 37 в м. Вінниці керувала транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер № ARND 0057, подія фіксувалась на портативний відеореєстратор №470753, №470758, результат позитивний 1,40 ‰, чим порушила вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року визнано винною ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн. на користь держави. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Балинський Б. В. просить скасувати постанову суду першої інстанції і закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини й статті 247 КУпАП. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що поліцейські не мали законного права зупиняти транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 , а матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту порушення нею ПДР України. Крім того, ОСОБА_1 перед початком розгляду справи не було роз`яснено її права, а отже протокол складено з порушенням вимог законодавства, а саме ст. 268 КУпАП, а у самому протоколі не зазначено, які саме ознаки алкогольного сп`яніння виявленні у правопорушника. Зазначає, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її права тому вона була позбавлена можливості скористатися правом на правову допомогу. Захисник вважає, що відео з ID реєстратора не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки воно переривається, а ОСОБА_1 не було попереджено про те, що працівником поліції проводиться відеозйомка. Крім того, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 безліч разів продувала у драгер, при цьому кожного разу новий мундштук не вкладався. Прилад драгер працівниками поліції безліч разів залишав радіус фіксування відеокамерою та не відомо чи не торкалась трубка якоїсь поверхні, де могли залишитись сліди алкоголевмісних речовин. В судовому засіданні захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Балинський Б. В. підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Відповідно до частин 5 і 6 статті 294 КУпАП апеляційний суд повідомляє про дату, час і місце судового засідання особу, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не пізніше ніж за три дні до початку судового засідання. Неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання і її неявка не перешкоджає розглядові справи. Суд апеляційної інстанції, перевіривши законність постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисника ОСОБА_1 адвоката Балинського Б. В., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з огляду на таке. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, згідно вимог статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. За правилами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з правовою позицією, викладеною в п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23 грудня 2005 року, при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247 і 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Згідно з пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною першою статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За правилами частин 1 і 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція). Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Згідно з пунктом 7 розділу ІІ Інструкції установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Її вина підтверджується наявними у справі матеріалами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 709145 від 27 березня 2024 року, згідно якого водій ОСОБА_1 27 березня 2024 року об 11 год 00 хв по вул. Пирогова, 37, керувала транспортним засобом «Audi A6» д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер № ARND 0057, подія фіксувалась на портативний відеореєстратор №470753, №470758, результат позитивний 1,40 ‰ (а. с. 2); - роздруківкою з технічного приладу «Drager Alcotest 7510» прилад № ARND-0057 принтер № ARNB-0249, тест № 295, згідно якої тестування було проведено в м. Вінниця вул. Пирогова 37, 27 березня 2024 року об 11:25 год, при температурі +22,0 °C із зазначенням останнього калібрування: 09 листопада 2023 року; із зазначенням особи, яку тестують ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , результат тесту - 1,40 ‰ (а. с. 4-5); - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, із якого вбачається, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння проведено у зв`язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови; результати огляду на стан сп`яніння за допомогою драгер ARND-0057: 1,40 ‰ (а. с. 6-7); - відеозаписами з нагрудних камер поліцейських, на яких зафіксовано подію, що мала місце при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 709145 від 27 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 (а. с. 9). З`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, які узгоджуються між собою, апеляційний суд приходить до висновку про правильність та обґрунтованість висновку суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, який підтверджено відповідними результатами огляду на стан алкогольного сп`яніння, проведеного поліцейським на місці зупинки транспортного засобу, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. Доводи апеляційної скарги стосовно неправомірності зупинки транспортного засобу апеляційний суд визнає необґрунтованими, оскільки вони не доведені у встановленому законом порядку та виходять за межі даної справи. У справі відсутні дані про оскарження ОСОБА_1 дій поліцейських щодо неправомірності зупинки транспортного засобу та результати такого оскарження. Крім того, правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку на вимогу поліцейського. Посилання захисника на те, що відео з ID реєстратора не може вважатися належним та допустимим доказом, оскільки воно переривається, а ОСОБА_1 не було попереджено про те, що працівником поліції проводиться відеозйомка судом відхиляються. За правилами статті 251 КУпАП, відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені долучені до протоколів про адміністративні правопорушення відеозаписи з нагрудних відеокамер інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколів про адміністративні правопорушення. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозапис належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку (долучений до матеріалів адміністративного провадження працівниками поліції) та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення. Оскільки, як вбачається із відеозаписів нагрудних камер працівників поліції, ОСОБА_1 дійсно керувала транспортним засобом, оскільки після зупинки намагалася перепаркувати автомобіль, зазначивши при цьому що розуміє, що знаходиться на проїжджій частині та заважає руху інших автомобілів. При спілкуванні з працівниками поліції неодноразово намагалась продути в прилад драгер, мундштук якого був розпакований у її присутності. При цьому на пропозицію працівників поліції пройти огляд у закладі охорони здоров`я у зв`язку з припущеннями поліцейських, що ОСОБА_1 умисно намагається ухилитися від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, категорично відмовилась. При проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_1 у телефонному режимі спілкувалась з невідомою особою, щодо свого освідування. Під час проходження огляду їй були роз`яснені права передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та в подальшому ознайомлено зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення. Зазначеним спростовуються доводи апеляційної скарги у тій частині, що ОСОБА_1 не було роз`яснено її права та позбавлено права на захист. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що чинним законодавством не передбачена обов`язкова присутність адвоката чи іншого фахівця в галузі права при проходженні огляду на стан сп`яніння. Касаційний кримінальний суд Верховного Суду у постанові від 20 жовтня 2020 року у справі № 444/2115/17 зробив висновок про те, що невиконання вимоги працівника поліції, яка, очевидно, входить до кола його повноважень, не може бути визнане правомірним, якщо особа, виходячи зі своєї оцінки ситуації, вважає таку вимогу безпідставною, і навіть якщо в подальшому виявиться, що ця вимога ґрунтувалася на неправильній оцінці ситуації поліцейським і не мала достатніх підстав. Отже, законодавство передбачає безумовне виконання вимог працівників поліції, які входять до кола їх повноважень, проте наділяє особу правом оскарження неправомірних дій працівників поліції, які на думку особи могли призвести до порушення її прав. Як свідчать матеріали справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 70914 від 27 березня 2024 року відносно ОСОБА_1 складено у відповідності до вимог, встановлених ст. 256 КУпАП, уповноваженим на такі дії працівником поліції, у спосіб, з підстав та з дотриманням порядку, встановлених законом. Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. Жодних доказів того, що під час складення поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 висловлювала свою незгоду зі змістом протоколу у зв`язку з тим, що вона не керувала транспортним засобом чи не перебуває у стані алкогольного сп`яніння та наполягає на повторному проходженні огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я, матеріали справи не містять. Відповідно до ч. 3 ст. 256 КУпАП вона мала можливість висловити свої зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема зазначити про те, що вона не погоджується з результатами огляду, наполягає на повторному огляді у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» або у своїх письмових поясненнях. Однак від жодних підписів у протоколі ОСОБА_1 відмовилась, надати будь-які пояснення бажання не виявила, при цьому зазначивши у спілкуванні з поліцейськими, що вона знає свої права, а тому відмовляється. Матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів щодо протиправності дій працівників поліції під час складання протоколу. Відсутні також відомості щодо оскарження ОСОБА_1 дій працівників поліції і результати такого оскарження. Посилання в апеляційній скарзі на те, що в протоколі не зазначено, які саме ознаки алкогольного сп`яніння виявленні у правопорушника, судом відхиляються, оскільки протокол серії ААД № 70914 від 27 березня 2024 року складено щодо особи, яка керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння (факт перебування в стані алкогольного сп`яніння підтверджується роздруківкою приладу драгер), а не за керування транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння та відмову від проходження огляду, при якому необхідне зазначення таких ознак. Крім того, виявлені у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння зазначені у акті огляду (а. с. 6), від ознайомлення з яким вона теж відмовилась. Не є спроможними і доводи апеляційної скарги про відсутність безперервного відеозапису з нагрудної камери патрульного поліцейського з моменту зупинки транспортного засобу до закінчення спілкування з особою, оскільки суд при розгляді справи аналізує лише той об`єм доказів, який наданий суду. Факт ненадання суду відеозапису моменту складення протоколу, не змінює відомостей та даних в тій частині, які були надані для дослідження суду та узгоджуються з іншими доказами у справі в їх сукупності. Окрім того, обов`язок поліцейського вести відеозйомку безперервно не є абсолютним та відповідно до вимог п. п. 5, 8 Розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису поліцейський має право відступити від цих вимог за певних умов. З досліджуваних відеозаписів нагрудних камер поліцейських, у тому числі вбачається, що ОСОБА_1 хоча і заперечувала факт вживання алкоголю, проте результат огляду за допомогою пристрою «Drager Аlcotest 7510» не спростовувала, бажання пройти повторний огляд у закладі охорони здоров`я не демонструвала, поводила себе агресивно, нехтуючи встановленим законом порядком проходження огляду на стан сп`яніння. Усі зауваження захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Балинського Б. В. стосовно порядку проходження огляду не є істотними та не спростовують факту керування транспортним засобом ОСОБА_1 , яка перебувала в стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується матеріалами справи. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах «Серявін та інші проти України», «Трофимчук проти України», «Проніна проти України»). Отже, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону. Об`єктивних підстав ставити під сумнів належність, допустимість та достовірність наведених доказів та викладених обставин суд апеляційної інстанції не вбачає. Таким чином апеляційний суд вважає, що фактичні обставини справи судом першої інстанції з`ясовані повно та об`єктивно; вина ОСОБА_1 доведена повністю, в зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність в її діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та призначене судом адміністративне стягнення відповідає вимогам статті 33 КУпАП. На підставі викладеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд Постановив: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Балинського Богдана Валерійовича залишити без задоволення. Постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. СуддяМ. В. Матківська