Постанова КЦС ВС № 756/3036/20

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 року м. Київ справа № 756/3036/20 провадження № 61-10333св22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. (суддя-доповідач),Червинської М. Є., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська Інесса Володимирівна, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року у складі судді Жука М. В. та постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року у складі колегії суддів: Мельника Я. С., Матвієнко Ю. О., Гуля В. В., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог У березні 2020 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» (далі - ТОВ «Мегаінвест Сервіс»), ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тверська І. В., про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна, поновлення права власності на нерухоме майно та витребування майна із чужого незаконного володіння. Вважали, що відчуження належної їм на праві власності квартири відбулося з порушенням ЦК України в частині визначених вимог щодо договору купівлі-продажу, статті 38 Закону України «Про іпотеку», статті 55 Закону України «Про нотаріат», пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінетів Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, зокрема їм не надсилалось письмове повідомлення про звернення стягнення на передану в іпотеку квартиру, продаж здійснено без згоди іпотекодавців за ціною, яка значно нижча за ринкову ціну цієї нерухомості. Ураховуючи зазначене та уточнені позовні вимоги, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили суд: визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, укладений 06 вересня 2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В.; витребувати з незаконного володіння ОСОБА_3 на їх користь спірну квартиру; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48558911 від 06 вересня 2019 року 13:28:32, номер запису про право власності 33112144 від 06 вересня 2019 року 12:29:11, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І. В., яка зареєструвала право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 ; поновити право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 шляхом поновлення відомостей у державних реєстрах речових прав на нерухоме майно. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 вересня 2019 року між ТОВ «Мегаінвест Сервіс», як іпотекодержателем за договором іпотеки № 49.10/18/11-ЗМК від 30 вересня 2011 року, та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Тверською І. В., та зареєстрованого в реєстрі за №

390. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриття розділу), індексний номер 48558911 від 06 вересня 2019 року 13:28:32, номер запису права власності 331121144 від 06 вересня 2019 року 12:29:11, приватний нотаріус Тверська І. В., щодо реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , реєстраційний номер об`єкту нерухомості 1908762380000. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ТОВ «Мегаінвест Сервіс» 840,80 грн судового збору та 18 750,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього - по 19 590,80 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 840,80 грн судового збору та 18 750,00 грн витрат на правничу допомогу, а всього - по 19 590,80 грн. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на підтвердження повідомлення боржників про намір звернути стягнення на передану в іпотеку квартиру, відповідачі посилаються на те, що таке повідомлення надсилалось ОСОБА_1 та ОСОБА_2 19 березня 2018 року ПАТ «Дельта банк», а 17 травня 2018 року було їм вручено. Разом з цим, на копіях описів вкладення до цінного листа з описом та рекомендованим повідомленням, що долучені до відзиву відповідачів, міститься печатка № 22 відділення поштового зв`язку про їх прийняття 19 березня 2018 року (т. 1 а. с. 106). Копії зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення, що долучені до указаного відзиву на позовну заяву в графі відправника та адресата містять штрихкоди одного й того самого відділення поштового зв`язку з поштовим індексом Київ-18 (01018), що територіально знаходиться на вул. Михайлівській, 1 у Шевченківського району міста Києва , а також печатку № 22 відділення поштового зв`язку про їх вручення 17 травня 2018 року. Однак, відділенню поштового зв`язку, що обслуговує адресатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за адресою їх проживання у АДРЕСА_1 , присвоєно поштовий індекс 04210 (Київ-210). Направлені 01 жовтня 2021 року приватним нотаріусом на вимогу суду прошиті, пронумеровані та посвідченні її печаткою матеріали реєстраційної справи теж містять копії указаних описів вкладення та зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень. При цьому, подані представником ОСОБА_4 - ОСОБА_5 , який одночасно є директором ТОВ «Мегаінвест Сервіс», матеріали реєстраційної справи, крім копій наведених описів вкладення та зворотних повідомлень про вручення поштових відправлень, ще містять копію вимоги ПАТ «Дельта Банк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 19 березня 2018 року про усунення порушень основного зобов`язання та повідомлення про намір звернути стягнення на предмет іпотеки за підписом «уповноваженого представника ПАТ «Дельта Банк»» без зазначення його посади та скріплення печаткою банку його підпису чи наданням довіреності на вчинення дій від імені банку (т. 2 а. с. 145, 146). З огляду на викладене та заперечення ОСОБА_1 одержання у 2018 році будь-яких повідомлень про намір ПАТ «Дельта Банк» задовольнити вимоги за рахунок переданої в іпотеку квартиру ним чи його дружиною, суд оцінивши у сукупності указані обставини, ставить під сумнів достовірність копій цих документів, а тому при вирішенні спору до уваги їх не приймає. Всупереч вимогам статті 35 Закону України «Про іпотеку» та умовам договору іпотеки ТОВ «Мегаінвест Сервіс» відчужило предмет іпотеки за спірним договором купівлі-продажу квартири від 06 вересня 2019 року ОСОБА_3 без направлення письмового повідомлення іпотекодавцям, тому ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не набуло права звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання шляхом відчуження предмета іпотеки іншій особі, а вимога позову ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про визнання спірного договору купівлі-продажу квартири недійсним підлягає задоволенню. Приватний нотаріус, посвідчуючи 06 вересня 2019 року спірний договір купівлі-продажу квартири, не звернула уваги на те, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» набуло право іпотекодержателя лише 27 серпня 2019 року. Позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора за ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки правочин, на підставі якого це рішення було прийнято, суд визнав недійсним. Разом з цим позовна вимога ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про поновлення права власності на квартиру задоволенню не підлягає, оскільки визнання недійсним спірного правочину та скасування рішення про державну реєстрацію права власності на квартиру за ОСОБА_3 у повній мірі відновить їх порушене право. Також не підлягає задоволенню позовна вимога про витребування спірної квартири з володіння ОСОБА_3 , оскільки в судовому засіданні установлено, що позивачі проживають у цій квартирі, а тому фактично це житло з їх володіння не вибувало. Короткий зміст постанови апеляційного суду Постановою Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року апеляційну скаргу ТОВ «Мегаінвест Сервіс» задоволнено частково. Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення, яким у задоволенні вимог у цій частині відмовлено. В іншій частині рішення Оболонського районного суду міста Києва від 26 жовтня 2021 року залишено без змін. Постанову суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що суд першої інстанції, дійшов правильного висновку про те, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не набуло права звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку позасудового врегулювання шляхом відчуження предмета іпотеки іншій особі, що є підставою для задоволення позовних вимог про визнання цього договору купівлі-продажу квартири недійсним та про скасування рішення державного реєстратора. При цьому ТОВ «Мегаінвест Сервіс» набуло право іпотекодержателя лише 27 серпня 2019 року, а через 10 днів - 06 вересня 2019 року уклало договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_3 . Посилання на порушення норм процесуального права, а саме порушення порядку вирішення заявленого відводу, відхиляються колегією суддів, оскільки не встановлено жодних порушень вимог статті 40 ЦПК України. Суд першої інстанції, стягуючи понесені витрати на професійну правничу допомогу з відповідачів на користь позивача, не врахував, що останній не надав відповідно до частин другої та третьої статті 137 ЦПК України доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості (акти виконаних робіт, акти приймання-передачі наданих послуг тощо), що унеможливлювало визначення розміру витрат на правничу допомогу. Аргументи учасників справи У жовтні 2022 року ТОВ «Мегаінвест Сервіс» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року і рішення Оболонського районного суду м. Києва від 26 жовтня 2021 року в частині задоволених позовних вимог скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову. Судові витрати покласти на позивачів. За подання касаційної скарги ТОВ «Мегаінвест Сервіс» очікує понести витрати на правничу допомогу у суді касаційної інстанції в орієнтовному розмірі 50 000,00 грн, докази зазначеного будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення. Касаційну скаргу мотивовано тим, що з 27 серпня 2019 року до ТОВ «Мегаінвест Сервіс» перейшли усі права кредитора за кредитним договором від 30 вересня 2011 року з додатковими угодами / договорами до нього. Через невиконання умов кредитного та іпотечного договорів позивачами ТОВ «Мегаінвест Сервіс» звернуло стягнення на предмет іпотеки у порядку статті 38 Закону України «Про іпотеку» шляхом укладання договору купівлі-продажу. При цьому були використані повідомлення, які раніше надсилались банком (первісним кредитором позивачам). Тому твердження суду апеляційної інстанції, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не дотримано 30-денного терміну, є помилковим. При цьому у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора. Позивачі ігнорували виконання не лише договірних умов, а й рішення суду протягом шести років. Неналежне повідомлення позивачів не є підставою для визнання договору купівлі-продажу недійсним, а є підставою для відшкодування збитків. 15 вересня 2022 року через оголошену повітряну тривогу судове засідання було перерване, представник скаржника просила оголосити перерву у слуханні, у тому числі у зв`язку з неналежне повідомленням інших учасників у вказану дату та час судового засідання, що суд апеляційної інстанції проігнорував. ОСОБА_1 з представником наполягали на розгляді. Суд не відклав розгляд справи та після закінчення повітряної тривоги продовжив слухання за відсутності представника скаржника, чим обмежив останнього у праві на захист, передбаченому статтею 55 Конституції України. Окрім того, апеляційний суд неправомірно відхилив доводи апеляційної скарги щодо порушення порядку вирішення заявленого представником ОСОБА_3 відводу судді першої інстанції. Суддя Жук М. В. виніс одноосібно ухвалу, якою відмовив у заявленому відводі, пославшись на те, що відвід заявлений менш ніж за 3 робочі дні і стосується незгоди з процесуальними діями та рішеннями під час розгляду справи. Однак вказане не відповідає дійсності, оскільки обґрунтовані підстави для заявленого відводу стали відомі за 2 дні до призначеного на 26 жовтня 2021 року судового засідання. У грудні 2022 року представник ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - Коляда А. М. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін. Зазначає, що суди встановили, що ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не направив ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимогу про усунення порушення та письмово не повідомили, що предмет іпотеки буде реалізований шляхом продажу від свого імені відповідно до статті 38 Закону України «Про іпотеку». Суди належним чином дослідили вимогу, яка начебто була направлена іпотекодавцям ПАТ «Дельта банк» 19 березня 2018 року, а отримана 17 травня 2018 року, і з`ясовано, що така вимога іпотекодавцям не направлялась. Щодо доводів касаційної скарги про порушення судом норм процесуального права, то у суді апеляційної інстанції було досліджено, що усі сторони повідомлялись належним чином, перевірено повноваження представників сторін, але через оголошену повітряну тривогу судове засідання припинено та запропоновано судом розглядати справу після повітряної тривоги. ОСОБА_1 та його представник - адвокат Коляда А. М. погодились, а представник скаржника - адвокат Шеремат М. О. не бажала продовжувати розгляд справи після закінчення повітряної тривоги, а тому судом не було порушене право на захист, оскільки представник скаржника перебувала в судовому засіданні. Оскільки заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7 про відвід судді надійшла до суду 22 жовтня 2021 року, тобто пізніше, ніж за три робочі дні до судового засідання - 26 жовтня 2021 року, то згідно абзацу 2 частини третьої статті 40 ЦПК України підлягала розгляду в цьому судовому засіданні. Наведена апелянтом сума витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000,00 грн є необґрунтованою та неспівмірною. У листопаді 2023 року правонаступник ОСОБА_3 - ОСОБА_8 подала письмові пояснення, в яких просить касаційну скаргу ТОВ «Мегаінвест Сервіс» задовольнити. Зазначає, що повністю погоджується з доводами, викладеними в касаційній скарзі ТОВ «Мегаінвест Сервіс». Рух справи, межі та підстави касаційного перегляду Ухвалою Верховного Суду від 28 листопада 2022 року відкрито касаційне провадження у справі. В ухвалі зазначено, що в касаційній скарзі заявник посилається на: неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16, від 31 жовтня 2018 року у справі № 465/646/11, від 02 червня 2019 року у справі № 205/578/14-ц, від 29 вересня 2020 року у справі № 757/13243/17, постановах Верховного Суду від 02 липня 2020 року у справі № 761/21540/16-ц, від 24 червня 2020 року у справі № 459/3382/16-ц, від 10 червня 2020 року у справі № 442/4416/16-ц, від 17 вересня 2019 року у справі № 277/599/15-к; ухвалення судового рішення суддею, якому було заявлено відвід (пункт 2 частини першої статті 411 ЦПК України); розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської І. В., належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання (пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України). Ухвалою Верховного Суду від 14 лютого 2023 року в задоволенні заяви ТОВ «Мегаінвест Сервіс» про зупинення дії оскаржених судових рішень відмовлено. Провадження у справі зупинено до залучення до участі у справі правонаступника (правонаступників) ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2023 року поновлено провадження у справі. Залучено ОСОБА_8 до участі у справі як правонаступницю ОСОБА_3 . Запропоновано ОСОБА_8 упродовж десятиденного строку з дня отримання копії цієї ухвали повідомити Верховний Суд про свою правову позицію щодо вирішення справи у суді касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2024 року передано справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою Великої Палати Верховного Судувід 05 березня 2024 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить, що рішення судів оскаржуються в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири і скасування рішення про державну реєстрацію прав. В іншій частині судові рішення не оскаржуються, а тому в касаційному порядку не переглядаються.

Позиція Верховного Суду Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами (пункт 3 частини третьої статті 2 ЦПК України). Жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку (частина п`ята статті 4 ЦПК України). Європейський суд з прав людини зауважив, що право на публічний розгляд, передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість приймати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (TRUDOV v. RUSSIA, № 43330/09, § 25, 27, ЄСПЛ, від 13 грудня 2011 року). Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 223 цього Кодексу (частина перша статті 240 ЦПК України). Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: 1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; 2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), крім відповідача, незалежно від причин неявки; 3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник; 4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою (частини перша - третя статті 223 ЦПК України). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України). Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що суд після відкриття судового засідання має надати оцінку усім відомим йому обставинам і причинам неявки учасників справи, відтак вирішити питання щодо наявності підстав для відкладення розгляду справи з дотриманням балансу процесуальних гарантій розумності строків розгляду справи судом та забезпечення прав особи на судовий захист і участь у своїй справі, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, рівності всіх учасників перед законом і судом. Подібні висновки сформульовані Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 22 грудня 2022 року у справі № 910/2116/21 (910/12050/21). У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21 лютого 2023 року у cправі № 916/3496/20 зазначено, що «чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки (рішення Ради суддів України від 05 серпня 2022 року № 23). Відповідно до наведених приписів судами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал «повітряна тривога» та реагування задля збереження життя і здоров`я суддів, працівників апарату та відвідувачів суду, зокрема для їх негайного переходу до укриття. Враховуючи наведене, при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» господарський суд має керуватися пріоритетом збереження життя і здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин. При цьому обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2023 року у справі № 755/13068/21 (провадження № 61-11657св22) вказано, що «у визначений час розгляду цієї справи (25 жовтня 2022 року об 11-00 год.) тривала «повітряна тривога», сигнал про яку оголошено о 10-12, а про «відбій повітряної тривоги» - о 12-34. 25 жовтня 2022 року о 13-23 год (тобто через 2 години 23 хвилини після 11-00 - часу початку судового засідання, визначеного судом апеляційної інстанції після відкладення розгляду справи 06 вересня 2022 року) Київський апеляційний суд розпочав судове засідання у справі, в яке ОСОБА_1 не з`явився. Згідно із частиною другою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частини перша та друга статті 372 ЦПК України). Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що апеляційним судом було повідомлено ОСОБА_1 про час розгляду справи 25 жовтня 2022 року о 13-23 год». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2023 року у справі № 523/11536/19 (провадження № 61-12110св22) вказано, що «при вирішенні питання про наявність підстав для відкладення розгляду справи, у якій на початок судового засідання оголошено сигнал «повітряна тривога» суд має керуватися пріоритетом збереження життя здоров`я людини, а обов`язком суду є сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав, зокрема на участь у судовому розгляді, та виходити з того, що відсутній учасник справи не з`явився в судове засідання з об`єктивних і поважних причин, за відсутності клопотання про розгляд справи за його відсутності. Обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. […] За таких обставин, незважаючи на належне повідомлення представника відповідача про дату, час і місце судового засідання, водночас ураховуючи наявність у сторін об`єктивних і поважних причин з яких вони не змогли з`явитися до суду, так само, як і подати клопотання про відкладення судового розгляду з цих причин, тому за надзвичайної ситуації Верховний Суд погоджується з наведеними доводами представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 про те, що розглядаючи справу № 523/11536/19 у першому судовому засіданні 11 жовтня 2022 року під час повітряної тривоги апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Ураховуючи викладене, Верховний Суд вважає передчасним завершення апеляційного перегляду справи у першому судовому засіданні 11 жовтня 2022 року за відсутності представників сторін, які мали об`єктивні перешкоди для явки в судове засідання через оголошення сигналу «повітряна тривога», що свідчить про неналежне виконання апеляційним судом обов`язків із забезпечення всебічності, повноти і справедливості судового розгляду. Ураховуючи наведене, Верховний Суд дійшов висновку, що встановлені обставини обмеження права сторін на участь у апеляційному перегляді справи № 523/11536/19 є достатньою підставою для скасування постанови Одеського апеляційного суду від 11 жовтня 2022 року. Зважаючи на межі касаційного перегляду відповідно до статті 400 ЦПК України відсутні підстави для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 вересня 2023 року у справі № 2-2823/11 (провадження № 61-6434св23) вказано, що «принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; не врахував, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні необхідно вважати загальновідомими, тобто такими що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією, яка об`єктивно унеможливлює завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин; недопущення сторони у судове засідання у зв`язку з повітряною тривогою обмежує право доступу до суду; апеляційний суд не звернув увагу, що висновок в постанові Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 про те що «неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи» зроблений касаційний судом не зв`язку із воєнним станом; апеляційний суд не застосовував відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в здійсненні ними процесуальних прав. За таких обставин, оскільки відбулося обмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи, то є достатньою підставою для скасування оскарженої постанови апеляційного суду». У справі, що переглядається: ухвалою Київського апеляційного суду від 10 січня 2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Мегаінвест Сервіс»; ухвалою Київського апеляційного суду від 14 липня 2022 року справу призначено до розгляду на 15 вересня 2022 року о 12 год. 15 хв.; згідно з протоколом судового засідання 15 вересня 2022 року судове засідання відкрито о 12:58 год., представник ТОВ «Мегаінвест Сервіс» - Шеремет М. О. з`явився в судове засідання; після перевірки повноважень учасників справи та роз`яснення їх прав у судовому засіданні колегія суддів Київського апеляційного суду о 13:06 год. оголосила перерву на час повітряної тривоги; після перерви о 13:44 год. в судове засідання представник ТОВ «Мегаінвест Сервіс» не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не подав, апеляційний суд продовжив розгляд справи; 15 вересня 2022 року розгляд справи відбувся без участі представника ТОВ «Мегаінвест Сервіс» та прийнято оскаржену постанову; апеляційний суд не врахував, що принципами цивільного судочинства є, зокрема, гласність і відкритість судового процесу; якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; обставини оголошення сигналу «повітряна тривога» у певному регіоні у зв`язку із воєнним станом можуть спричинити неявку у судове засідання учасників справи та унеможливити завчасне подання клопотання про відкладення розгляду справи з цих причин. За таких обставин апеляційним судом не надано оцінки обставинам і причинам неявки сторони позивача в судове засідання після його перерви, наявності/відсутності підстав для відкладення судового засідання у справі. Тому, розглядаючи справу після закінчення повітряної тривоги у першому судовому засіданні 15 вересня 2022 року, апеляційний суд мав вирішити питання про відкладення розгляду справи, застосовувавши відповідні процесуальні норми крізь призму загальних засад цивільного судочинства, дотримання гарантій прав особи на участь у розгляді її справи, а також обов`язку суду сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними процесуальних прав. Оскільки відбулося обмеження права сторони на участь у апеляційному перегляді справи, це є достатньою підставою для скасування постанови апеляційного суду в оскарженій частині. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК України). Разом з тим, колегія суддів відхиляє посилання в касаційній скарзі, що апеляційний суд неправомірно відхилив доводи апелянта щодо порушення порядку вирішення заявленого відводу судді першої інстанції. Аналіз матеріалів справи свідчить, що 22 жовтня 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 про відвід головуючому судді, з мотивів того, що він не згодний з процесуальними діями та рішеннями під час розгляду справи. Крім того, вказує, що звернувся до Вищої ради правосуддя зі скаргою на дії головуючого судді у справі, а також подав до ДБР заяву за ознаки вчинення головуючим у справі кримінального правопорушення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 40 ЦПК України якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Оскільки заява представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до судового засідання, призначеного на 26 жовтня 2021 року, то суд першої інстанції правильно вирішив указану заяву про відвід судді у судовому засіданні 26 жовтня 2021 року. Суд не встановив підстав, передбачених статтею 36 ЦПК Українидля відводу головуючого судді, відмову у задоволенні якого належним чином мотивував. Зважаючи на межі касаційного перегляду, відповідно до статті 400 ЦПК України відсутні підстави для надання оцінки іншим доводам касаційної скарги. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Доводи касаційної скарги дають підстав для висновку, що постанова апеляційного суду в оскарженій частині ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, постанову апеляційного суду в оскарженій частині скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Порядок розподілу судових витратвирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (див. висновок у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028св18)). Керуючись статтями 400, 402, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс» задовольнити частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаінвест Сервіс», ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень скасувати. Справу № 756/3036/20 в зазначеній частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Київського апеляційного суду від 15 вересня 2022 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий В. І. Крат Судді: Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков М. Є. Червинська