Постанова 4820 № 672/236/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2024 року м. Хмельницький Справа № 672/236/24 Провадження № 33/4820/335/24 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Хмельницького апеляційного суду Преснякова А.А. за участю секретаря судового засідання Жураківського В.А. захисника Свіреди І.С. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сакенова Ю.К. на постанову судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини Відповідно до постанови судді, 23.02.2024 о 16 год. 11 хв. в м. Городок по вул. Шевченка, поблизу будинку №60, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 211» д. н. з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння рук, від проходження медичного огляду у медичному закладі КНП «ХОЗЗНПД» ХОР з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння водій відмовився. Постановою судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала Захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокат Сакенов Ю.К. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП. Наголошує, що працівниками поліції було грубо порушено вимоги ст.266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, а також «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів", затвердженого постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, що свідчить про те, що такий огляд на стан наркотичного сп`яніння, проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є недійсним. Сторона захисту заперечує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Зауважує, що з наданого відеозапису не вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом. Коли до нього підійшов працівник поліції автомобіль стояв на місці і ОСОБА_1 не збирався на ньому їхати. Те що він повідомив поліцейському, що їде додому, не може підтверджувати факт руху транспортного засобу. З наявного в матеріалах справи відеозапису із портативного відеореєстратора працівника патрульної поліції щодо складання адміністративних матеріалів за ч.1 ст.130 КУпАП стосовно водія вбачається, що під час спілкування з поліцейськими водій поводив себе адекватно, чітко відповідав на їх запитання, висловлював свої заперечення, його поведінка цілком відповідала обстановці. Також переглядом відеозапису встановлено, що поліцейськими було названо водію декілька ознак наркотичного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак наркотичного сп`яніння. Працівники поліції не застосовували прилади додаткового освітлення (фонарик, інше) при огляді зіниць ОСОБА_1 , тому будь-які їхні висновки щодо їх реакції на світло є недійсними. Що стосується тремтіння рук, то воно має бути вираженим, однак такого на відеозапису не видно. Крім того, при спілкуванні з поліцейськими ОСОБА_1 пояснював, що йому було зроблено дві складні операції, які можуть впливати на його загальний стан, що підтверджується Епікрізами Хмельницької обласної лікарні від 01.02.2019 року та від 25.06.2019 року. Також з відеозапису вбачається, що поліцейські запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд в КНП "ХОЗзНПД" ХОР, яке розташоване в с.Скаржниці, Хмельницького району Хмельницької області. Однак найближчим закладом охорони здоров`я є Комунальне некомерційне підприємство "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області. Крім цього, як встановлено матеріалами справи про адміністративне правопорушення, працівниками поліції не було задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм таких положень ПДР, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції здійснити перевірку документів водія та огляд його автомобіля, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій не був зобов`язаний виконувати, а всі складені процесуальні документи відносно нього не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Про огляд транспортного засобу складається протокол або про це робиться відповідний запис у протоколі про адміністративне правопорушення або в протоколі про адміністративне затримання. Між тим такий протокол відсутній у матеріалах справи. На думку апелянта, суд першої інстанції у своєму рішенні прийшов до помилкового висновку, що законність проведення поверхневого огляду ОСОБА_1 не знаходиться в зв`язку з правомірністю складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки первинні дії поліцейських були направлені саме на безпідставне проведення огляду ОСОБА_1 та його автомобіля. У зв`язку із цим всі подальші дії працівників поліції теж є незаконними. Звертає увагу, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, зазначено, що водій керував транспортним засобом з «ознаками наркотичного сп`яніння», а не «в стані наркотичного сп`яніння», як визначено ч.1 ст. 130 КУпАП. Тому з урахуванням вищезазначеного у адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 відсутні належні докази вини останнього у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП. Позиції учасників судового провадження Особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, про поважні причини неявки не повідомив, а тому його неявка не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду, відповідно до вимог частини 6 статті 294 КУпАП. У судовому засіданні захисник Свіреда І.С. підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, з наведених у апеляційній скарзі підстав. Заслухавши захисника ОСОБА_2 , який просив задовольнити апеляційні вимоги у повному обсязі, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Мотиви суду Відповідно до вимог статті 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. У поданій апеляційній скарзі захисник оскаржує доведеність факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом 23.02.2024, а також зазначає про порушення поліцейськими проведення огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , який був проведений працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, тому цей огляд є недійсним. Згідно з вимогами статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Відповідно до вимог статей245, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, а орган чи посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відтак, у ході апеляційного перегляду встановлено, що зміст оскаржуваної постанови судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідає вимогам статей 283-284 КУпАП, а справу суддею першої інстанції розглянуто відповідно до вимог статті 280 КУпАП. Суддею суду першої інстанції встановлено, що 23.02.2024 о 16.11 год. в м.Городок по вул.Шевченка, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MERCEDES-BENZ 211» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння рук) та від проходження медичного огляду у медичному закладі КНП «ХОЗЗНПД» ХОР з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5. Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Висновки щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, суд обґрунтував наступними доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №255685 від 23.02.2024 (а/с 2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.02.2024 (а/с 3), в якому зазначені ознаки сп`яніння, а також, що водій відмовився від огляду на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я, відеозаписом (а/с 8). Вважаю, що докази, які містяться у матеріалах справи, є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Склад правопорушення включає в себе наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено відповідальність в тому числі і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відтак, у рамках провадження у справі про адміністративне правопорушення для кваліфікації діяння за частиною 1 статті 130 КУпАП, яке полягало у відмові водія від проходження огляду на стан сп`яніння, необхідно встановити та довести факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак сп`яніння, пропозиція/вимога поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. З наданих суду відеозаписів з нагрудної камери поліцейських вбачається, що працівники поліції підійшли до автомобіля «MERCEDES-BENZ 211» д.н.з. НОМЕР_1 , який був зупинений працівниками поліції, оскільки з наявного відео чітко вбачається, що транспортний засіб був із ввімкнутим двигуном, в якого працювали двірники (щітки склоочисника), фіксують факт перебування за кермом ОСОБА_1 та просять пред`явити посвідчення водія, реєстраційні документи на автомобіль. На вимогу вийти з машини ОСОБА_1 перемикає селектор автоматичної коробки передач в режим "P" «паркінг». Далі працівники поліції запитують у водія чи в нього при собі немає заборонених психотропних чи наркотичних речовин або зброї та повідомляють, що згідно ч.1-4 ст.34 ЗаконуУкраїни "Про Національну поліцію" буде проведено поверхневу перевірку. При спілкуванні з працівниками поліції ОСОБА_1 не заперечував, що керував даним транспортним засобом, зазначив, що їде додому. У подальшому працівниками поліції було виявлено у водія ознаки наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння рук, у зв`язку із чим працівники поліції запропонували пройти огляд на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. ОСОБА_1 не заперечував факт вживання наркотичних засобів, лише не конкретизовував час вживання. Працівниками поліції йому було роз`яснено, що позитивний результат буде виявлений у разі вживання наркотичних засобів в цей день або напередодні, але ОСОБА_1 після цих роз`яснень ще категорічніше відмовився від проходження огляду. Суд вважає, що відеозаписом зафіксовані реальні обставини, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, оскільки підтверджують як факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, так і факт його відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я. Зазначений відеозапис апеляційний суд визнає належним та допустимим доказом, оскільки він отриманий у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення, що разом з протоколом про адміністративне правопорушення є достатнім для висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. З урахуванням наведеного, апеляційні доводи про те, що ОСОБА_1 23.02.2024 року не керував транспортним засобом, не знайшли підтвердження в ході апеляційного розгляду та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Також вважаю безпідставними апеляційні доводи про неправомірну зупинку поліцейськими транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та незаконність проведення огляду ОСОБА_1 та його автомобіля. Так, положеннями частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання, а також регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів. За приписами пункту 2.4 ПДРУкраїни на вимогу працівника поліції водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені у пункті 2.1 ПДРУкраїни. Тоді як згідно пункту 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Окрім того, у зв`язку з вторгненням російської федерації на територію нашої держави з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, згідно указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», з наступними змінами. Згідно з Порядком перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, затвердженим постановою КМУ від 29 грудня 2021 року №1456, уповноважена особа має право зупиняти транспортні засоби та вимагати пред`явлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, а також документів, що підтверджують відповідне право особи (посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію ТЗ), якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення. Також зі змісту статті 34 Закону України "Про Національну поліцію" вбачається, що поверхнева перевірка як превентивний поліцейський захід є здійсненням візуального огляду особи, проведенням по поверхні вбрання особи рукою, спеціальним приладом або засобом, візуальним оглядом речі або транспортного засобу. Поліцейський для здійснення поверхневої перевірки особи може зупиняти осіб та/або оглядати їх, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа має при собі річ, обіг якої заборонено чи обмежено або яка становить загрозу життю чи здоров`ю такої особи або інших осіб. Поверхнева перевірка речі або транспортного засобу здійснюється шляхом візуального огляду речі та/або транспортного засобу або візуального огляду салону та багажника транспортного засобу. Поліцейський при здійсненні поверхневої перевірки має право вимагати відкрити кришку багажника та/або двері салону. Під час поверхневої перевірки речі або транспортного засобу особа повинна самостійно показати поліцейському вміст особистих речей чи транспортного засобу. Виходячи з наведених вище правових норм, право органів Національної поліції зупиняти транспортний засіб, перевіряти наявність зазначених у пункті 2.1 ПДРУкраїни документів, проводити поверхневу перевірку особи та транспортного засобу, а також вимагати пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, узгоджується з вимогами Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 2 липня 2015 року, з наступними змінами та кореспондується із обов`язками водія, передбаченими вказаними Правилами дорожнього руху. Таким чином, працівники патрульної поліції, зупинивши автомобіль під керуванням ОСОБА_1 під час воєнного стану, здійснивши візуальний огляд особи та транспортного засобу, а також запропонувавши пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, діяли в межах своїх повноважень, з дотриманням вимог Закону України «Про Національну поліцію», ПДР, Інструкції № 1452/735, статті 266 КУпАП. Доводи апелянта, що дії працівників поліції є неправомірними через відсутність в матеріалах справи протоколу огляду транспортного засобу, тоді як такий огляд відбувся, до уваги не беруться, оскільки зазначене не спростовує порушення ОСОБА_3 вимог п.2.5 ПДР України, з урахуванням також вимог ч.1 ст.267 КУпАП, що особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Таким чином, доводи сторони захисту щодо неправомірності проведеного працівниками поліції огляду водія на стан сп`яніння вважаю необґрунтованими та такими, що є швидше обраною тактикою захисту. Разом із тим, звертаю увагу, що відповідно до вимог статті 267 КУпАП у разі незгоди з діями працівників поліції ОСОБА_1 міг оскаржити такі дії у порядку, передбаченому КАС України або до вищестоящого органу (вищестоящій посадовій особі), чого на момент розгляду цієї апеляційної скарги зроблено не було. Також вважаю неспроможними доводи, що в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначені дії водія щодо ухилення від огляду, зазначено, що водій керував транспортним засобом з «ознаками наркотичного сп`яніння», а не «в стані наркотичного сп`яніння». Інспектором поліції в протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено, що у ОСОБА_1 були наявні ознаки наркотичного сп`яніння, а саме дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння рук, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОН України від 09.11.2015 № 1452/735, виявивши ці ознаки поліцейський законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Відповідно до змісту статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного,наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, якщо поліцейський уповноваженого підрозділу НПУ виявляє ознаки стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння у водія транспортного засобу (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів; порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці), у зв`язку з чим є законні підстави вважати, що останній перебуває у такому стані, то має право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. Таким чином, у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За невиконання вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена адміністративна відповідальність за статтею 130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу, що протокол складався за відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки поведінка ОСОБА_1 під час спілкування з працівниками поліції давала підстави вважати, що він мав ознаки наркотичного сп`яніння та на вимогу поліцейського, водій відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`ягніння, тому працівники поліції, керуючись частиною 1 статті 130 КУпАП та пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, мали процесуальні підстави для складання відповідного протоколу, в якому зафіксовано саме наявність ознак наркотичного сп`яніння та факт відмови водія від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, а не перебування водія у стані наркотичного сп`ягніння під час керування транспортним засобом, оскільки водій не пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння. Наведені в апеляційній скарзі доводи апелянта про те, що поліцейськими було названо водію декілька ознак наркотичного сп`яніння, при цьому не було зафіксовано порядок перевірки виявлених ознак наркотичного сп`яніння, а також те, що найближчим закладом охорони здоров`я є Комунального некомерційного підприємства "Городоцька міська багатопрофільна лікарня" Городоцької міської ради Хмельницької області, не змінюють правову природу правопорушення, а саме відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. З протоколу вбачається, що водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння, та чітко вказані його дії щодо ухилення від проходження огляду на стан сп`яніння, а саме: категорично відмовився пройти огляд у закладі охорони здоров`я, що дають підстави вважати апеляційні доводи про відсутність в протоколі цих обставин необґрунтованими та такими, що не заслуговують на увагу. Таким чином, вважаю, що в апеляційній скарзі не наведено належних і достатніх підстав для спростування висновків суду першої інстанції, не було здобуто таких доказів і при проведенні апеляційного розгляду. Сукупність зібраних та досліджених доказів за своїм змістом та якістю дозволяють суду констатувати наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП. Отже, суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України, визначив вид стягнення і його розмір у межах, установлених частиною 1 статті 130 КУпАП, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, у межах передбаченого статтею 38 КУпАПстроку. З урахуванням наведеного, доходжу висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сакенова Ю.К. на постанову судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року, оскільки відсутні підстави для скасування постанови судді та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апеляційні доводи є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтями 285, 294 КУпАП, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Сакенова Ю.К. залишити без задоволення. Постанову судді Городоцького районного суду Хмельницької області від 05 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя