Постанова Полтавський апеляційний суд № 953/3825/21

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 953/3825/21 Номер провадження 33/814/113/24Головуючий у 1-й інстанції Попрас В.О. Доповідач ап. інст. Герасименко В. М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Полтава Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду Герасименко В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Феня М.Д. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 13 травня 2021 року, - В С Т А Н О В И В: Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина Гани G0727079 від 04.12.2000, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею ч.2 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 20400 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 13 роки. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 454 гривень. Згідно постанови судді, 14.02.2021 о 16.21 год. ОСОБА_1 керував автомобілем ВМW, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Героїв Праці,2А в м.Харкові, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаним рішенням, адвокат Фень М.Д. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді про притягнення до відповідальності за порушення ч.1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає про порушення прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки судом проведено розгляд справи без його участі. Вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , як громадянину іншої країни, не було запропоновано скористатися послугами адвоката. Крім того, розмови з працівником поліції не розумів, лише виконав вимогу працівника поліції підписати складений протокол. Одночасно до апеляційної скарги подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді від 13 травня 2021 року посилаючись на необізнаність про проведення судового розгляду та прийняття рішення по справі, копія постанови не направлялась на адресу місця його проживання, копію постанови отримав лише 16 серпня 2021 року. Зважаючи на те, що участі у судовому засіданні ОСОБА_2 та його адвокат не приймали, так само як і не отримували копії постанови, тому вважаю слід поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови. До початку апеляційного розгляду адвокат Фень М.Д. подав клопотання про скасування постанови судді, та закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. ОСОБА_2 та його адвокат, будучи належним чином повідомленими про час, дату та місце судового розгляду, до приміщення Полтавського апеляційного суду не з`явилися, клопотань, заяв про відкладення судового засідання не надавали. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що висновки суду про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими. Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП, повно та всебічно розглянуто обставини справи, дотримано вимоги щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення. Рішення суду про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 14.02.2021, роздруківкою тестування на алкоголь водія ОСОБА_3 за допомогою алкотесту «DRAGER» прилад № АRJL-0251 результати тесту 0,83%, письмовими поясненнями ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , постановою Київського районного суду м. Харкова від 20.07.2020, якою ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів від 14.02.2021 року. Що ж до доводів апелянта про порушення вимог ст.268 КУпАП, а саме незабезпечення ОСОБА_2 , як особи яка є іноземцем та не володіє українською мовою, послугами перекладача, то апеляційний суд виходить з такого. За змістом ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Відповідно до п.12 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.11.2015 №1376 у разі якщо особа, стосовно якої складається протокол про адміністративне правопорушення, не володіє українською мовою, протокол про адміністративне правопорушення складається за участю перекладача. Відповідно до відомостей відеозапису, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано процедуру проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння. При цьому, в ході спілкування працівники поліції виявили у ОСОБА_2 ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, на що ОСОБА_2 у добровільному порядку висловив бажання проходити огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest. За результатами тестування за допомогою спеціального технічного засобу на місці зупинки, показники вказаного тесту склали 0,83% проміле алкоголю, щодо якого ОСОБА_2 жодних зауважень не висловлював, погодився із результатами огляду. Таким чином, відеозапис у повній мірі узгоджується з протоколом про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи. Крім того із відеозапису вбачається, що ОСОБА_2 не наголошував поліцейським на тому, що не він не розуміє українську мову та потребує послуг перекладача. Протокол складений працівниками поліції без жодних зауважень ОСОБА_2 та заперечень щодо незалучення перекладача при проходженні огляду на місці зупинки транспортного засобу. Окремих пояснень ОСОБА_2 до протоколу не надав. Матеріалами справи встановлено, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 у працівників поліції були відсутні підстави для виконання вищевказаних вимог закону, оскільки відсутні будь-які докази того, що під час складання протоколу ОСОБА_2 потребував послуг перекладача, тобто не володів українською мовою. Таким чином, під час складання протоколу ОСОБА_2 надав працівникам поліції відомості про свою особу, вказав, що він є громадянином іншої країни, однак проживає на території України, при цьому жодних зауважень щодо нерозуміння вимог працівників поліції, суті правопорушення, як і клопотань про залучення перекладача не заявляв. Доводи апеляційної скарги про те, що розгляд справи проведено без участі ОСОБА_2 , що призвело до порушення його прав, апеляційний суд відхиляє як такі, що не свідчать про порушення права на захист і не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_2 складу передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП адміністративного правопорушення. Розгляд суддею справи за відсутності ОСОБА_2 не вплинув на висновок судді про наявність в діях особи складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП. При цьому, враховується те, що апеляційним судом, шляхом проведення апеляційного розгляду було поновлено право особи бути присутнім в судовому засіданні, надавати пояснення з приводу обставин справи про адміністративне правопорушення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи, проте учасники справи наданою можливістю не скористалися. Не ґрунтуються на законі також і доводи сторони захисту щодо закриття провадження за ст. 124 КУпАП у зв`язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності на момент апеляційного розгляду. Так, ст.38 КУпАП ( в редакції Закону, що діяв на момент вчинення адміністративного правопорушення) визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Суддею місцевого суду було дотримано вказаного строку і постанову було прийнято до закінчення вказаного строку. Апеляційне оскарження судового рішення та не набрання ним законної сили, не слугує підставою для закриття провадження на підставі п.7 ст.247 КУпАП. Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву та давали суду підстави для висновку про визнання ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП. Доказів, які б свідчили про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи апелянт не надав. Постанова судді місцевого суду відповідає вимогам Закону, істотних порушень норм права, які були б підставою для зміни чи скасування судового рішення не встановлено. За таких підстав, обґрунтування апеляційної скарги не спростовують законних висновків суду першої інстанції, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржувану постанову слід залишити без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду, П О С Т А Н О В И В : Поновити адвокату Феню М.Д. строк на апеляційне оскарження постанови судді Київського районного суду м.Харкова від 13 травня 2021 року. Апеляційну скаргу адвоката Феня М.Д. подану в інтересах особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Київського районного суду м.Харкова від 13 травня 2021 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Полтавського апеляційного суду В.М. Герасименко