Постанова 4809 № 405/5843/21

ПОСТАНОВА Іменем України 01 травня 2024 року м. Кропивницький справа № 405/5843/21 провадження № 22-ц/4809/475/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Мурашка С. І., Чельник О. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2022 року у складі судді Іванової Л. А. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 16.08.2021 Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просило стягнути майнову шкоду в розмірі 26 101,87 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що АТ КБ «ПриватБанк» є орендарем приміщення за адресою: вул. Велика Перспективна (Карла Маркса), 32/11, м. Кропивницький, загальною площею 58,7 кв.м, яким користується на підставі договору суборенди, укладеного 08 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_4 та АТ КБ "ПриватБанк", фізичною особою ОСОБА_5 . Згідно з п.8.1. договору суборенди, строк діїдоговору з 10 вересня 2019 року по 30 вересня 2021 року. 10 вересня 2019 року сторони за Договором склали акт приймання передачі приміщення, при цьому, договір суборенди та акт приймання передачі підписано за допомогою кваліфікованого електронного підпису (КЕП). Позивач використовує орендоване приміщення у господарській діяльності в якості відділення "Шевченківське" Кіровоградського РУ АТ КБ "ПриватБанк". 19.08.2020 у квартирі АДРЕСА_1 сталася аварія внутрішньоквартирної мережі водопроводу, а саме: розрив гнучкого шлангу підводу води до змішувача під мийкою на кухні, внаслідок чого сталося залиття розташованих нижче приміщень, у тому числі відділення "Шевченківське" Кіровоградського РУ АТ КБ "ПриватБанк" (після 19.10.2020 "Відділення Кропивницьке №21 Кропивницького ГРУ АТ КБ "ПриватБанк"), про що 20.08.2020 складено акт ЖЕО №1 МРМК з висновком щодо результатів обстеження, який затверджено комісією у складі магістрів дільниць ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , енергетика ОСОБА_8 . Факт залиття також підтверджується актом б/н від 19.08.2020 про наслідки залиття нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , складеного комісією у складі провідного менеджеру з нерухомості та розвитку РП ОСОБА_9 , керівника відділення «Шевченківське» ОСОБА_10 , власника приміщення ОСОБА_5 , завідуючого будинком ОСОБА_11 , який відмовилась підписати винуватець шкоди ОСОБА_3 . Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 12.10.2020 квартира АДРЕСА_1 , належить на праві приватної спільної власності трьом фізичним особам: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , остання проживає в квартирі, однак від спілкування з працівниками Банку відмовилась. На адресу відповідачів було направлено претензію б/н від 13.10.2020 з проханням у добровільному порядку погасити завдані збитки, що підтверджується чеком про відправлення, при цьому, ОСОБА_3 отримала претензію та усно повідомила, що добровільно відшкодовувати збитки не буде. З метою проведення ремонтних робіт АТ КБ «ПриватБанк» було укладено з ФОП ОСОБА_12 договір підряду №20 від 29.10.2020, за умовами якого підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами, або залучаючи третіх осіб, своїми способами, зі своїх матеріалів згідно договірної ціни та іншим умовам цього договору здійснити ремонт відділення "Кропивницьке №21" Кропивницького ГРУ за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до додатку №1 до договору №20 від 29.10.2020 вартість виконаних будівельних робіт складає 22 791, 00 грн. Зазначена сума була сплачена АТ КБ ПриватБанк на рахунок ФОП ОСОБА_12 , що підтверджується меморіальним ордером від 10 листопада 2020 року. Крім того, виконання ремонтних робіт підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 року (примірна форма КБ-2в). Згідно довідки про вартість меблів, пошкоджених внаслідок залиття приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , остаточна вартість меблів, які стали непридатними для подальшого використання, становить 3 310,87 грн. Загальний розмір майнової шкоди, заподіяної АТ КБ "ПриватБанк" внаслідок аварії, що мала місце 19.08.2020, яка полягає у пошкодженні інтер`єру приміщення відділення Банку, меблів та іншого обладнання, складає 26 101,87 грн, та підлягає відшкодуванню за рахунок власників квартири АДРЕСА_1 , - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, щовідповідно до договору суборенди приміщення від 08.08.2019, укладеного між орендодавцем ФОП ОСОБА_4 та орендарем АТ КБ «ПриватБанк», орендодавець зобов`язався ліквідувати наслідки аварій, пошкоджень, інших недоліків приміщення, що можуть бути виявлені в процесі його експлуатації та трапились не з вини орендаря, за свій рахунок і своїми силами. У разі неможливості або ухилення орендодавцем самостійно і за власний рахунок ліквідувати вищевказані недоліки, орендар має право самостійно ліквідувати ці наслідки, при цьому розмір витрат на ліквідацію наслідків зараховуються в рахунок оплати орендних платежів, що оформлюється відповідною додатковою угодою про таке (п. 3.2.2 договору). Орендар зобов`язався ліквідувати наслідки аварій та погіршення технічного стану орендованого приміщення, що стались з його вини (п. 4.2.3 Договору). Суд дійшов висновку, що аварія (залиття) орендованого приміщення сталася не з вини позивача, на підставі чого та відповідно до умов договору суборенди приміщення від 08.08.2019 ФОП ОСОБА_4 зобов`язана самостійно і за власний рахунок ліквідувати наслідки аварії (залиття) орендованого приміщення. Суд вказував, що згідно акту про наслідки залиття від 19.08.2020 та акту ЖЕО №1 від 20.08.2020 ФОП ОСОБА_4 до участі в обстеженні орендованого приміщення не залучалась, тому ухилення ФОП ОСОБА_4 від ліквідації наслідків аварії (залиття) орендованого приміщення є недоведеним, за таких обставин самостійна і за власний рахунок ліквідація АТ КБ «ПриватБанк» наслідків аварії (залиття) орендованого приміщення, що сталася не з його вини, не відповідає умовам договору суборенди приміщення від 08.08.2019, зокрема, п.п.3.2.2, 4.2.3, 8.4 договору. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. АТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. АТ КБ "ПриватБанк", посилається на обставини і підстави, зазначені у позовній заяві, вважає, що його вимоги грунтуються на долучених до справи доказах щодо факту залиття приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , яке банк використовує у своїй господарській діяльності у якості відділення, внаслідок аварії внутрішньо-квартирної мережі водопроводу у належній відповідачам квартирі, що розташована поверхом вище. Враховуючи вартість виконаних ремонтних будівельних робіт - 22 791,00 грн та остаточну вартість меблів, що стала непридатною для подальшого використання, становить 3 310,87 грн, розмір майнової шкоди, заподіяної АТ КБ "ПриватБанк" внаслідок затоплення приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , що мала місце 19.08.2020, через пошкодженні інтер`єру приміщення відділення Банку, меблів та іншого обладнання, складає 26 101,87 грн. Суд першої інстанції невірно розтлумачив норми договору та дійшов помилкових висновків щодо обов`язку орендодавця ліквідувати наслідки аварій, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого судового рішення. Не враховано, в договорі суборенди, на який послався суд, сторони визначили обов`язок щодо усунення аварій, пошкоджень чи інших недоліків приміщення, які вказані у п. 3.2.2 договору. Орендодавець відповідає виключно за стан переданого в оренду приміщення і не може нести відповідальність за усі аварії, що сталися в будинку не з його вини. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Саме на відповідача покладається обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір. Тягар доказування не може бути покладений на позивача. Аналогічна позиція викладена у постанові КЦС ВС від 13.11.2019 у справі №757/31418/15-ц. Вказує, що відповідачами не спростовано їх вини у залитті приміщення та спричиненні шкоди, не доведено, що шкода заподіяна не з їх вини, не заперечується розмір збитків. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Захарченко І. В. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому ставить питання про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Іншими учасниками справи відзив на апеляційну скаргу не подано. Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялись відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України. Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення представника АТ КБ "ПриватБанк" адвоката Данильченко О. О., яка підтримала доводи апеляційної скарги, представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Захарченка І. В, який заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. 08 серпня 2019 року між ФОП ОСОБА_4 , як орендодавцем, та АТ КБ «ПриватБанк», в особі директора Кіровоградського РУ АТ КБ «ПриватБанк» Масло Р. В., як орендарем, та фізичною особою ОСОБА_5 , як власником, укладено договір суборенди приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 58,7 кв. м. (а.с.7-12). Приміщення надано орендареві для використання його у господарській діяльності орендаря, а саме, під банківську діяльність (п.п.1.1, 1.2, 1.4 Договору суборенди приміщення). Відповідно до п.3.2.2 Договору орендодавець зобов`язується ліквідувати наслідки аварій, пошкоджень, інших недоліків приміщення, що можуть бути виявлені в процесі його експлуатації та трапились не з вини орендаря за свій рахунок і своїми силами. У разі неможливості або ухилення орендодавцем самостійно і за власний рахунок ліквідувати вищевказані наслідки, орендар має право самостійно ліквідувати ці наслідки, при цьому, розмір витрат на ліквідацію наслідків зараховуються в рахунок оплати орендних платежів, що оформлюється відповідною додатковою угодою про таке. Згідно п.4.2.3 Договору суборенди орендар зобов`язується ліквідовувати наслідки аварій та погіршення технічного стану орендованого приміщення, що стались з його вини. Відповідно до п.5.1 Договору передача орендодавцем та прийняття орендарем приміщення в оренду засвідчується актом приймання-передачі приміщення в оренду. Повернення приміщення орендодавцеві здійснюється за актом приймання-передачі. У п.п.8.1, 8.12 Договору передбачено, що договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису і діє з 10 вересня 2019 року по 30 вересня 2021 року. Договір підписано в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги», а також на підставі угоди про використання електронного підпису, укладеної між орендарем та орендодавцем. 10 вересня 2019 року між фізичною особою ОСОБА_5 , як позичкодавцем, та ФОП ОСОБА_4 , як користувачем, укладено договір позички (договір про безоплатне користування приміщенням), за яким позичкодавець передає користувачу, а користувач приймає у строкове безоплатне користування нежитлове приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , має загальну площу 58, 7 кв. м, яке (приміщення) належить Позичкодавцю на праві власності (а.с.15-17). Приміщення передається в позичку для використання на власний розсуд відповідно до норм чинного законодавства. Користувач має право розпоряджатися приміщенням на свій розсуд, тобто здавати нерухомість в оренду. Здача приміщення у користування третім особам можлива без письмового дозволу позичкодавця (п.п.1.1, 1.2, 1.3 Договору). Договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і діє з 10 вересня 2019 року по 31 червня 2022 року (п.2.1 Договору). Позичкодавець зобов`язується надати приміщення користувачеві у момент підписання договору позички. Приміщення вважається переданим позичкодавцем користувачу з моменту підписання акта приймання-передачі приміщення уповноваженими представниками сторін (п.п.3.1, 3.2 Договору). 19 серпня 2020 року в орендованому на підставі договору суборенди від 08 серпня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , мало місце залиття водою з квартири верхнього поверху. Відповідно до акта про наслідки залиття нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , складеного 19 серпня 2020 року комісією у складі: представника АТ КБ «ПриватБанк», провідного менеджера з нерухомості та розвитку РУ Гричус О. М., керівника відділення «Шевченківське» Озерної О. А., власника приміщення ОСОБА_5 , завідуючої будинком ОСОБА_11 , комісією обстежено приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (Відділення «Шевченківське) Кіровоградського РУ АТ КБ «ПриватБанк») на предмет залиття з вище розташованої квартири АДРЕСА_3 (а.с.22-23). Комісія встановила, що під час залиття приміщення постраждали: гіпсокартонні облицювання стін та стелі у всьому приміщенні; світильники денного світла на стелі; комп`ютерна техніка, а саме: МФУ XEROX 3210; системний блок 1 одиниця; монітор 2 одиниці; POS-термінал 2 одиниці; меблі: лавка для клієнтів 2 одиниці; стіл співробітника 2 одиниці; тумба для принтера - 1 одиниця; стіл касира 1 одиниця; тумба мобільна 4 одиниці. В акті комісії зазначено, що причиною залиття приміщення став прорив гнучкого шлангу мийки у вищерозташованій квартирі АДРЕСА_3 . Винуватець шкоди ОСОБА_3 відмовилася від підпису. 20 серпня 2020 року комісією у складі: майстрів дільниці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та енергетика ОСОБА_8 складено акт, який затверджений начальником КП «ЖЕО №1 МРМК» ОСОБА_13 , проведено обстеження нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , відділення «Приватбанку» в присутності власника приміщення ОСОБА_5 та при цьому виявлено, що має місце затоплення стелі з гіпсокартону, видно сліди намокання всієї операційної зали та багету в зоні самообслуговування. Арка намокла вся, стіни теж з гіпсокартону намокло близько 50% стін в приміщенні. За результатами обстеження комісією складено висновок, що затоплення відбулось у зв`язку з аварійною ситуацією на внутрішньоквартирній мережі водопроводу, а саме: лопнув гнучкий шланг підводу води до змішувача під мийкою на кухні квартири АДРЕСА_1 . Акт підписано членами комісії КП «ЖЕО №1 МРМК» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Відповідно до умов договору підряду №20, укладеного 29 жовтня 2020 року між АТ КБ «ПриватБанк», в особі керівника напрямку розвитку Кіровоградського РУ АТ «КБ «ПриватБанк» Татаренка О. А., та ФОП ОСОБА_12 , підрядник зобов`язався на свій ризик, власними силами, або залучаючи третіх осіб, своїми способами, зі своїх матеріалів, згідно договірної ціни та іншим умовам договору відділення «Кропивницьке №21», Кропивницького ГРУ за адресою: АДРЕСА_2 . Договірна ціна є невід`ємною частиною цього договору (а.с.24-30). Вартість робіт, що доручаються підряднику за цим договором, визначається на підставі договірної ціни, узгодженої сторонами і становить 22 791 грн, без ПДВ (п.п.1.1, 2.1 договору підряду). Відповідно до додатку №1 до договору №20 від 29.10.2020 договірна ціна на будівництво/поточний ремонт приміщень відділення ПриватБанка в АДРЕСА_2 , що здійснюється у 2020 році визначена згідно з ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 та становить 22 791 грн. Згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 р., вартість виконаних будівельних робіт по об`єкту будівництва становить 22 791 грн (а.с.32-37,40). 10 листопада 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» перерахувало на рахунок ФОП ОСОБА_12 оплату за ремонт приміщення 22 791 грн (а.с.41). Згідно довідки про вартість меблів, пошкоджених внаслідок затоплення приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , за підписом директора Кіровоградського РУ АТ КБ «ПриватБанк» Масло Р. В., вартість придбання та вартість на момент затоплення: лавка пряма, ПМ-14 2 889 грн. 611, 27 грн.; лавка пряма, ПМ-14 - 2 889 грн. 611, 27 грн.; стіл консультанта прямий ПМ-04 3 303 грн. - 698, 86 грн.; стіл для планшетних продажів ПМ-24 1 500 грн. 317, 38 грн.; тумба для принтера ПМ-08 - 2 742 грн. 580, 16 грн.; стіл для клієнта без декоративного елементу ПМ-12.1- 2 325 грн. 491, 93 грн., разом вартість на момент затоплення становить 3 310, 87 грн (а.с.42-51). Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 2/3 частки та на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_3 в розмірі 1/3 частки, підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, 2-1317, 23.09.2008, Перша Кіровоградська державна нотаріальна контора (а.с.52-53,84,86). 13.10.2020 АТ КБ «ПриватБанк» направило відповідачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 претензію про відшкодування майнової шкоди в розмірі 26 558, 87 грн (а.с.18,19). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК). Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц). Судом встановлено, що АТ КБ «ПриватБанк» було орендарем приміщення за адресою: АДРЕСА_2 в період з 10 вересня 2019 року по 30 вересня 2021 року. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співласниками квартири АДРЕСА_1 . Вказана квартира розташована поверхом вище орендованого позивачем приміщення. Балансоутримувачем будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , є КП "Житлово-експлуатаційна організація №1" міської ради міста Кропивницького" ("ЖЕО №1 МРМК"). Згідно акту від 20 серпня 2020 року, складеного комісією у складі: майстрів дільниці ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та енергетика ОСОБА_8 , який затверджений начальником КП "ЖЕО №1 МРМК" ОСОБА_13 , проведено обстеження нежитлового приміщення по АДРЕСА_2 , відділення «Приватбанку» в присутності власника приміщення ОСОБА_5 та при цьому виявлено, що 19 серпня 2020 року мало місце затоплення стелі з гіпсокартону, видно сліди намокання всієї операційної зали та багету в зоні самообслуговування, намокла вся арка, 50% стін з гіпсокартону. За результатами обстеження комісією складено висновок, що затоплення відбулось у зв`язку з аварійною ситуацією на внутрішньоквартирній мережі водопроводу, а саме: лопнув гнучкий шланг підводу води до змішувача під мийкою на кухні квартири АДРЕСА_1 . Вартість необхідних ремонтно-відновлювальних заходів (підрядним способом) по усуненню наслідків затоплення орендованого позивачем приміщення, яка останнім була сплачена згідно акту приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2020 р., довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень 2020 р., на рахунок ФОП ОСОБА_12 22 791 грн. Вартість меблів, пошкоджених внаслідок затоплення вказаного приміщення становить 3 310, 87 грн. Відповідно до положень статті 22 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому чи більшому розмірі. Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Стаття 322 ЦК України зобов`язує власника утримувати майно, яке йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 151 Житлового кодексу Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, проводити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію. Тобто, обов`язок по утриманню санітарно-технічних приладів (кранів, труб, що знаходяться у квартирі) у належному стані покладено на власника квартири. Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. З огляду на статтю 1192 далі - ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Системний аналіз указаних положень законодавства дає підстави для висновку, що фактичний розмір шкоди, яка підлягає відшкодуванню потерпілому включає як реальну вартість пошкодженого майна, так і витрати потерпілого на виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини завдавача шкоди. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності і диспозитивності цивільного процесу, положень ЦК України щодо відшкодування шкоди, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності вини у завданні шкоди. Встановивши факт залиття орендованого позивачем приміщення, причину та розмір завданої шкоди майну позивача і враховуючи, що відповідачі як співвласники квартири, з якої відбувся витік води, не довели відсутності своєї вини у заподіянні шкоди, є підстави для висновку про обгрунтованість і доведеність позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок залиття. Посилання суду першої інстанції, що у справі відсутні докази на підтвердження того, що шкода заподіяна позивачу внаслідок протиправної поведінки відповідачів, є безпідставними, оскільки власник квартири несе обов`язки щодо належного утримання та експлуатації квартири та її складових частин, зокрема сантехнічного обладнання та мережі водовідведення квартири. Відповідачі не спростували наведені у акті КП «ЖЕО №1 МРМК» від 20 серпня 2020 року обставини щодо причин і наслідків події залиття водою з квартири верхнього поверху стелі, стін, меблів у приміщенні відділення «Приватбанку» по АДРЕСА_2 . Суд першої інстанції безпідставно вважав неналежними та недопустимими надані позивачем письмові докази, зокрема акти про наслідки залиття, які підписані всіма учасниками обстеження пошкодженого майна, не врахував, що відповідачами не надано доказів на спростування обставин і підстав щодо обсягу заподіяних збитків, зазначених в позовній заяві і долучених до неї письмових доказах, не доведено відсутність своєї вини у завданні шкоди. У межах цього позову не є предметом дослідження правовідносини, що виникли між ФОП ОСОБА_4 та АТ КБ "ПриватБанк", фізичною особою ОСОБА_5 , і відповідно до умов договору суборенди, від 08 серпня 2019 року, не регулюють спірні правовідносини, зокрема щодо відшкодування шкоди, яка спричинена внаслідок залиття орендованого позивачем приміщення за адресою: АДРЕСА_2 , з вини відповідачів, які не є учасниками договору суборенди. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції про недоведеність позовних вимог, оскільки суд дійшов їх з порушенням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги надані позивачем докази, колегія суддів вважає, що позивач довів факт залиття, розмір завданої шкоди, протиправність дій відповідачів, причинний зв`язок між ними, що призвело до залиття орендованого позивачем приміщення, при цьому відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 не навели належних та допустимих доказів на спростування своєї вини у спричиненні шкоди. Матеріали справи не містять інших доказів щодо розміру спричиненої майнової шкоди. Клопотання про проведення в справі судової експертизи, зокрема на предмет встановлення розміру шкоди, відповідачі не заявляли. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасування, з ухваленням нового рішення суду про задоволення в повному обсязі позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення майнової шкоди. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню по 1664,66 грн з кожної у відшкодування 4993,98 грн - суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 10 листопада 2022 року скасувати. Стягнути із фізичної особи ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_4 , ІНПП: НОМЕР_1 ), ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_5 , ІНПП: НОМЕР_2 ) та ОСОБА_3 (місце реєстрації: АДРЕСА_6 , ІНПП: НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1 Д, код ЄДРПОУ: 14360570) майнову шкоду у розмірі 26 101 гривень 87 копійок солідарно. В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» витрати по сплаті по 1664,66 грн з кожної . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді С. І. Мурашко О. І. Чельник