Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 344/4607/24

Справа № 344/4607/24 Провадження № 33/4808/589/24 Категорія ст. 130 ч.1 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І. П. Суддя-доповідач Гриновецький Б.М. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2024 року м. Івано-Франківськ Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Гриновецький Б.М. з участю захисника Борсука Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2024 року щодо нього, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП з накладенням штрафу 17 000 грн. і позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 5 березня 2024 року о 02 год. 00 хв в м. Івано-Франківську по вул. Довженка, 21А, керував автомобілем «Volkswagen Touareg » НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки події та в медичному закладі водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вважає постанову суду незаконною й необґрунтованою через істотні порушення процесуального та матеріального права. Зазначає, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість відеозапис, який долучений до матеріалів справи підтверджує, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, а сам автомобіль був припаркований та не був в русі. Тому вважає, що проведений огляд слід визнати недійсним згідно ст.266 ч.5 КУпАП. Судом не було досліджено чи вчинено правопорушення та не надав належної правової оцінки цим фактам. Судом було проігноровано клопотання про виклик та допит свідка ОСОБА_2 та розглянув справу, чим порушив його право на захист. Вказує, що направлення на огляд в медичний заклад було складено 5.02.2024 року, а протокол складено 5.03.2024 року. Копія протоколу йому вручено не було і міститься в матеріалах справи. Сама постанова не відповідає вимогам національного законодавства та практиці ЄСПЛ. Просить постанову суду скасувати, а провадження у справі щодо нього закрити на підставі ст.247 п.1 КУпАП. Апеляційний розгляд справи проведено без участі ОСОБА_1 за клопотанням його захисника. Перевіривши справу, проаналізувавши апеляційні доводи, пояснення захисника про підтримання апеляції та матеріали справи, апеляційний суд прийшов до переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ст.ст. 7, 280, 283 КУпАП постанова судді в справі про адміністративне правопорушення повинна бути законною й обґрунтованою. Постанова суду щодо ОСОБА_1 не може залишатися в силі, тому підлягає скасуванню через істотні процесуальні порушення. При цьому судом першої інстанції не враховано, що згідно конституційних й конвенційних принципів верховенства права, законності й змагальності сторін - людина, її права та свободи є найвищими цінностями і визначають зміст і спрямованість діяльності держави, суди зобов`язані неупереджено, без прояву обвинувального ухилу і суворо додержуватись вимог Конституції України та чинних законів і міжнародних договорів. Судом не враховано вимоги практики ЄСПЛ про те, що особливості процесуального розгляду справ про адміністративні правопорушення мають прирівнюватися до кримінального процесуального законодавства. Ця справа належить до такої категорії проваджень. В діях ОСОБА_1 є певні ознаки пред`явленого правопорушення, але його вину не підтверджено у встановленому законом порядку поза розумним сумнівом. Постанова суду не може залишатися в силі через істотні процесуальні порушення, в тому числі права особи на захист. Суд не мав процесуального права проводити судовий процес без даних про вручення ОСОБА_1 копії протоколу про правопорушення. Апелянт заперечив таке вручення, що підтверджується відеозаписом події, на якому не зафіксовано даний факт, у справі немає документальних підтверджень про вручення йому такої копії або надсилання її поштою, при цьому копія протоколу міститься в матеріалах справи (а.с. 2). Тому апеляційний суд розцінює це як істотне порушення ОСОБА_1 права на захист, оскільки йому фактично не пред`явлено адміністративне звинувачення, йому не вручено акт звинувачення, що передбачено ст. 254 КУпАП. Таке порушення є процесуальною перешкодою для притягнення її до відповідальності. Суд не має повноважень на вручення такої копії протоколу, оскільки не є стороною обвинувачення. Це може бути виконано лише працівником поліції. При підтвердженні вини ОСОБА_1 суд перелічив лише процесуальні документи, але при цьому не розкрив їх доказового змісту, не вказав, що саме вони підтверджують чи спростовують. Такий виклад обвинувачення є неправильним й неприпустимим, оскільки залишає сумніви у доведеності вини водія. Апеляційний суд не може спростувати доводи захисника, які підтверджується відеозаписом події про те, що ОСОБА_1 перед початком і при процедурі проходження огляду на стан сп`яніння, не було належним чином роз`яснено і забезпечено право на реальну допомогу адвоката, не роз`яснено право на мовчання і не свідчити проти себе, що є істотними процесуальними порушеннями її конституційного права на правовий захист (ст. 59 Конституції України) і ставить під сумнів висновок суду про доведеність вини правопорушника, що в силу правового принципу «плодів отруєного дерева» дає підстави визнати всі здобуті поліцейськими дані у цій справі недопустимими доказами. Вказане порушення не усувається посиланням в протоколі на ст. 268 КУпАП, оскільки ця норма стосується прав особи в судовому засіданні, але не при складанні протоколу і її було проголошено вже після завершення процедури огляду водія і складання протоколу. Порушенням права на захист ОСОБА_1 та принципу змагальності сторін слід визнати залишення без вирішення клопотання захисника про виклик і допит свідка ОСОБА_2 . Апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що протокол не може бути доказом вини правопорушника. Хоча норми КУпАП визнають протокол за доказ у справах про адміністративні правопорушення, однак апеляційний суд вважає це порушенням принципу верховенства права, загальних засад правосуддя та практики Європейського Суду з прав людини, оскільки протокол це лише форма викладу адміністративного звинувачення, де може бути лише перелік обвинувачення правопорушника, а сам протокол не є доказом його вини. За таких обставин апеляційний суд немає процесуально-правових підстав для відхилення апеляційних доводів апелянта про недоведеність вини ОСОБА_1 , тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як необґрунтована. За вищенаведених порушень постанова підлягає скасуванню, а справа підлягала б направленню на новий судовий розгляд. Але згідно ст. 294 КУпАП для повернення справи на новий розгляд в апеляційного суду немає повноважень. З огляду на викладене, ОСОБА_1 підлягав би виправданню за недоведеністю його вини, однак чинний КУпАП не передбачає такої підстави. Тому, враховуючи практику ЄСПЛ та загальні принципи судочинства, верховенство права, апеляційний суд констатує істотні порушення при оформленні протоколу та судовому розгляді справи, що є підставою для скасування оскарженої постанови. Не всі апеляційні доводи апеляції дають підставу для скасування постанови суду, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. К е р у ю ч и с ь ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Івано-Франківського міського суду від 29 квітня 2024 року щодо нього скасувати, провадження у справі закрити на підставі ст. 247 п.1 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП. Постанова оскарженню не підлягає. Суддя: Б.М. Гриновецький