Постанова Київський апеляційний суд № 757/10697/23-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________ Справа № 757/10697/23-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/7525/2024 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 квітня 2024 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Рейнарт І.М. суддів Кирилюк Г.М., Ящук Т.І. при секретарі Ящуку Д.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року (суддя Григоренко І.В.) про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення безпідставно стягнутих коштів, встановив: у березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з ТОВ «Фінфорс» безпідставно стягнутих коштів за виконавчим написом приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 15 квітня 2020 року, зареєстрованого в реєстрі за № 7783, у розмірі 9 591грн, витрат на професійну правову допомогу у розмірі 4 000грн та судового збору. Мотивуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що рішенням Печерського районного суду міста Києва від 24 травня 2021 року виконавчий напис приватного нотаріуса Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчика В.В. від 15 квітня 2020 року визнано таким, що не підлягає виконанню, тому грошові кошти у розмірі 9 591грн, які були стягнуті з нього за вказаним виконавчим написом, підлягають поверненню на підставі статті 1212 ЦК України. Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року позов залишено без розгляду. У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Позивач зазначає, що в суді першої інстанції його інтереси представляв адвокат Безсмертний С.М., який на судові засідання, призначені на 3 липня 2023 року, на 26 жовтня 2023 року та 14 грудня 2023 року направляв заяви про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Позивач вважає, що в матеріалах справи були наявні всі необхідні документи, які підтверджували обґрунтованість позовних вимог, а факт подання заяв про розгляд справи без його участі не перешкоджав розгляду справи та ухваленню рішення. Відзив на апеляційну скаргу не подано. Позивач про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлявся на адресою, зазначеною ним у апеляційній скарзі, однак судова повістка-повідомлення повернулася до апеляційного суду без вручення з відміткою листоноші, що адресат відсутній за вказаною адресою (с.с.128). Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси, або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки, зокрема, про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду (пункт 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України). Враховуючи зазначені норми процесуального права, позивач належним чином повідомлений про день та час розгляду апеляційної скарги, у судове засідання не з`явився, клопотання про його перенесення не подав. Відповідач та третя особа про день та час розгляду апеляційної скарги повідомлені на офіційні електронні адреси, отримання судових повісток підтверджено звітами про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (с.с.129-130), у судове засідання не з`явилися, клопотання про його перенесення не подали. На підставі ст. 372 ЦПК України колегія суддів провела судовий розгляд у відсутність учасників справи. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що належним чином повідомлений позивач та його представник не з`явилися у судові засідання, призначені на 3 липня 2023 року, 26 жовтня 2023 року та 14 грудня 2023 року. Проте, повністю погодитися з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може з таких підстав. Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Стаття 16 ЦК України врегульовує захист цивільних прав та інтересів судом та передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення справи без ухвалення рішення, яка застосовується, як правило, у зв`язку з порушенням заінтересованими особами умов реалізації права на звернення до суду і не перешкоджає повторному зверненню до суду з таким же позовом. Заява залишається без розгляду за наявності точно встановлених в законі обставин, які свідчать про недодержання умов реалізації права на звернення до суду за захистом і можливість застосування яких не втрачена, та при повторній неявці сторін. Вичерпний перелік підстав залишення заяви без розгляду наведений у ст.257 ЦПК України. Згідно п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. З матеріалів справи вбачається, що ухвалою судді Печерського районного суду міста Києва від 21 березня 2023 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи призначено у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове зсідання призначено на 3 липня 2023 року, судові повістки направлені на поштові адреси представника позивача та позивача (с.с.34, 35). 3 липня 2023 року на електронну пошту суду надійшла заява адвоката Безсмертного С.М. про розгляд справи без його участі та без участі позивача. Дана заява не була підписана електронним підписом адвоката Безсмертного С.М., а відтак правомірно залишена судом без розгляду. У зв`язку із неявкою учасників справи, судове засідання було відкладено на 26 жовтня 2023 року, про що позивач та його представник повідомлені шляхом направлення судових повісток на поштові адреси (с.с.52, 53). Судова повістка, направлена на адресу позивача, повернулася до суду без вручення, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою» (с.с.64), представником позивача судова повістка отримана 20 жовтня 2023 року (с.с.67). У судове засідання 26 жовтня 2023 року учасники справи не з`явилися, 26 жовтня 2023 року представник позивача направив на електронну пошту суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, яка також не була підписана електронним підписом. Відповідно до частини другої статті 183 ЦПК України письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду (частина четверта статті 183 ЦПК України). Відповідно до частин першої, четвертої та восьмої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, можуть подати процесуальні, інші документи, вчинити інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним цифровим підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Використання електронного підпису врегульоване Законом України «Про електронні довірчі послуги», який набрав чинності 07 листопада 2018 року. Відповідно до частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. Відповідно до статті 18 Закону України «Про електронні довірчі послуги» кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає, зокрема, надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Згідно з підпунктом 15.1 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Подані в електронній формі процесуальні заяви вважаються належним чином підписані, у разі їх скріпленням електронним цифровим підписом. Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов`язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16). Враховуючи, що заяви адвоката Безсмертного С.М., направлені на електронну пошту Печерського районного суду міста Києва 3 липня 2023 року та 26 жовтня 2023 року, не були скріплені його електронним цифровим підписом, суд першої інстанції правомірно залишив їх без розгляду. У зв`язку із неявкою учасників справи у судове засідання 26 жовтня 2023 року, судове засідання було відкладено на 14 грудня 2023 року, про що позивач та його представник були повідомлені шляхом направлення судових повісток на їх поштові адреси (с.с.89, 90). Представник позивача отримав судову повістку 22 листопада 2023 року, повістка, направлена на адресу позивача, повернулася до суду без вручення, з відміткою листоноші «адресат відсутній за вказаною адресою». Отже, позивач та його представник були належним чином повідомлені про судове засідання. Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить, що право суду на залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, можливе лише в тому випадку, коли позивач або його представник належним чином повідомлений про розгляд справи і від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності. 14 грудня 2023 року представник позивача - адвокат Безсмертний С.М. направив на електронну пошту суду заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, яка підписана його електронним підписом (с.с.97-99). Заява зареєстрована судом 14 грудня 2023 року. Матеріали справи не містять інформації, що судом постановлялася ухвала про визнання явки позивача у судове засідання обов`язковою і що про вказані обставини був повідомлений позивач. За таких обставин суд першої інстанції не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача у судове засідання. Не передача заяви судді у день її надходження і до початку судового засідання, свідчить про неналежну організацію роботи суду і не може бути підставою для визнання ухвали суду законною, оскільки представник позивача направив заяву до суду до початку судового засідання і мав сподівання, що вона буде отримана судом вчасно. Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Колегія суддів вважає, що ухвала про залишення позовної заяви без розгляду постановлена судом з порушенням норм процесуального права, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд постановив: апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 грудня 2023 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінфорс», третя особа: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віра Леонідівна про повернення безпідставно стягнутих коштів направити до Печерського районного суду міста Києва для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 17 травня 2024 року. Суддя-доповідач І.М. Рейнарт Судді Г.М. Кирилюк Т.І. Ящук