Ухвала КАС ВС № 640/3371/22

УХВАЛА 16 травня 2024 року Київ справа №640/3371/22 адміністративне провадження №К/990/18487/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №640/3371/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ: 13.05.2024 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - ГУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.12.2023. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18.03.2024 у задоволенні клопотання ГУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, апеляційну скаргу у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків, шляхом надання документа про оплату судового збору, а також заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з наведенням обґрунтованих причин для такого поновлення. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 07.12.2023 та доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 07.12.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Проте, згідно номеру поштового відправлення (трек-номер 0103332958040), апеляційну скаргу було подано лише 06.02.2024, тобто після спливу строку встановленого для її подання та наведені скаржником підстави для його поновлення визнані судом неповажними. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що електронний примірник ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету ГУ ДПС 18.03.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, однак, клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин його пропуску разом із належними і допустимими доказами поважності пропуску цього строку не надано. У зв`язку з цим, відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки повідомлені ним підстави для поновлення строку є поважними. Звертає увагу, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України існує перезавантаженість податкового органу через надходження великого обсягу документів у системі «Електронний суд», що унеможливлює їх оперативне та вчасне опрацювання. Зазначає, що нормами КАС України встановлено два строки звернення до суду з касаційною скаргою (тридцять днів і один рік), при цьому Кодекс не встановлює конкретний момент, коли саме протягом року скаржник зобов`язаний звернутися до суду, якщо ним з поважних причин було пропущено тридцятиденний строк. Отже, на думку скаржника, КАС України передбачає право апелянта звернутися зі скаргою протягом одного року, якщо тридцятиденний строк пропущений з поважних причин. Також зазначає, що за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Перевіряючи такі доводи, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду апеляційної інстанції. Згідно з частиною другою статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Частина третя статті 295 КАС України передбачає, що строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. Отже, приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити у відкритті апеляційного провадження. Так, підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і у визначений судом строк ГУ ДПС не подало заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску строку. У касаційній скарзі відсутні доводи про те, що ГУ ДПС подавалася відповідна заява на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху, а її обґрунтування зводиться до обставин введення на території України воєнного стану. Також Верховний Суд неодноразово зазначав, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Саме по собі посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення або продовження відповідного процесуального строку для суб`єкта владних повноважень без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу такого суб`єкта, що, в свою чергу, обумовило пропуск відповідного строку або необхідність його поновлення/продовження. Така позиція викладена в постановах Верховного Суду, зокрема, але не виключно: від 31.08.2023 у справах № 340/6025/22, № 460/15983/21, від 19.07.2023 у справі №620/5941/22, від 23.03.2023 у справі № 761/28821/20. Жодних причин, які б були у причинно-наслідковому зв`язку між обставиною введення воєнного стану і пропуском строку на апеляційне оскарження судового рішення, які мали місце у період з 07.12.2023 (дата ухвалення рішення судом першої інстанції) і до 06.02.2024 (дата подання апеляційної скарги) ГУ ДПС не зазначило. Доказів того, що обставина введення воєнного стану мала прямий вплив на пропуск строку ГУ ДПС не надало. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки на пропозицію суду скаржником не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із повідомленням інших (поважних) підстав для поновлення такого строку. Доводи скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судових рішень суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.04.2024 у справі №640/3371/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва