Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 340/6423/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 16 травня 2024 року м. Дніпросправа № 340/6423/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/6423/21 (головуючий суддя 1-ї інстанції - Притула К.М.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2021 року (яке набрало законної сили 03.12.2021 року) визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Кіровоградській області щодо не здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати основного розміру пенсії за вислугу років з 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4518/1 від 12.08.2021 року з урахуванням усіх видів грошового забезпечення та зобов`язано ГУ ПФУ в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату основного розміру пенсії за вислугу років із 01.04.2019 року на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №4518/1 від 12.08.2021 року та здійснити виплати з урахуванням фактично виплачених сум. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.85 зв.б.). 21.12.2023 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну стягувача у справі №340/6423/21, а саме - ОСОБА_1 на правонаступницю ОСОБА_2 . Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 року, заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) задоволено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти постанову про відмову у задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апелянт вказує, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною першої статті 61 вищезазначеного Закону; отже, спірні правовідносини не допускають правонаступництва та, відповідно, й заміни стягувача щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання ГУ ПФУ здійснити перерахунок та виплату пенсії. Заявник та позивач відзиви на апеляційну скаргу не подали, що не перешкоджає розгляду справи. Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 312 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Задовольняючи заяву Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну стягувача, суд першої інстанції виходив з того, що спір у цій справі стосується сум пенсій, які належали спадкодавцю (позивачу у справі), однак не були ним отримані у зв`язку із протиправними діями відповідача, вказані суми пенсії є об`єктом спадкування; а, отже, в цьому випадку спірні правовідносини допускають правонаступництво. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Згідно з частиною першою статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Відповідно до частини четвертої статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. Отже, процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірних правовідносин, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки сторони або третьої особи. Спеціальним законом, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували, зокрема на військовій службі, є Закон №2262-ХІІ. Відповідно до частини першої статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. З огляду на положення вказаної норми права можливо дійти висновку про те, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, до складу спадщини не включаються. При цьому, положення вказаної норми визначають осіб, які мають право на одержання таких сум, зокрема, дружина, яка проживала разом із пенсіонером на день його смерті. Наведене вище дає підстави для висновку, що Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції зазначає, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію відповідно до Закону №2262-ХІІ та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються за процедурою, визначеною статтею 61 Закону №2262-ХІІ. Враховуючи викладене, вимоги зобов`язального характеру, заявлені позивачем у цій справі, нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не допускають правонаступництва, а тому заміна стягувача, у цьому випадку, не є належним способом захисту прав заявниці. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, в постановах від 24.01.2024 року у справі №380/9537/21, від 01.05.2023 року у справі №520/926/21, від 27.09.2023 року у справі №420/16546/21, від 05.12.2023 року у справі №420/18164/21. З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності та відповідно до статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Керуючись статтями 243, 250, 294, 308, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року в адміністративній справі №340/6423/21 задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 січня 2024 року по справі №340/6423/21 скасувати. В задоволенні заяви Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.В. Білак суддя С.В. Чабаненко