LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд420/18031/22

від 26.06.2023НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 червня 2023 р.м. ОдесаСправа № 420/18031/22 П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року (суддя Бутенко А.В., м. Одеса, повний текст рішення складений 14.02.2023) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В: 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до ГУ ПФУ в Одеській області, в якому просила визнати протиправними дії Головного управління щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 недоотриманої пенсії після смерті її чоловіка ОСОБА_2 згідно з рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2022 року у справі №420/4037/22 за період з 1 квітня 2019 року по вересень 2022 року, та зобов`язати здійснити нарахування та виплату недоотриманої пенсії. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погоджуючись з ухваленим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. На думку апелянта, спірні правовідносини не допускають правонаступництва, та відповідно й заміну сторони у виконавчому провадженні щодо виконання рішення суду в частині зобов`язання Головного управління здійснити перерахунок та виплату пенсії. Позивачка своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористалася, що відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає апеляційному перегляду справи. Справа розглянута судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 11 липня 2022 року набрало законної сили рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 8 червня 2022 року по справі №420/4037/22, яким зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_2 з 01.04.2019 згідно з довідкою про розмір грошового забезпечення, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 04 листопада 2021 року №ЮО85948 з урахуванням раніше виплачених сум. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. 24 жовтня 2022 року представник ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом щодо надання інформації: - чи отримано ГУПФУ копію рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 червня 2022 року у справі №420/4037/22 та коли; - чи виконано ГУПФУ рішення суду від 08.06.2022 року, якщо ні, то з яких причин; - чи проведено ГУПФУ перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно з розміром грошового забезпечення, зазначеним у довідці ІНФОРМАЦІЯ_2 №10085948 від 04.11.2021 року. У разі, якщо перерахунок пенсії ОСОБА_1 не здійснювався, просилося здійснити такий перерахунок та виплачувати пенсію у новому розмірі. Листом від 01.11.2022 року №1500-0308-8/113868 Головне управління повідомило, що рішення суду не виконано; надати інформацію щодо його виконання немає можливості; для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по довідці від 04.11.2021 року №ЮО 85948 правових підстав немає. 3 листопада 2022 року відкрито спадкову справу, про що внесено реєстраційний запис у Спадковому реєстрі, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70510125 від 03.11.2022 року. 1 грудня 2022 року представник ОСОБА_1 звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із запитом щодо надання інформації про суму, яка підлягала нарахуванню та виплаті ОСОБА_2 на підставі рішення суду по справі №420/4037/22, а також просив нарахувати та виплатити ОСОБА_3 недоотриману пенсію після смерті чоловіка. Листом від 07.12.2022 року №1500-0308-8/126288 Головне управління повідомило, що рішення суду не виконано; надати інформацію щодо його виконання немає можливості; для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 по довідці від 04.11.2021 року №ЮО 85948 правових підстав немає. Вважаючи, що пенсійний орган протиправно не виплатив пенсію вдові військового пенсіонера ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулася до суду з даним адміністративним позовом. Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що в розумінні статті 61 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", позивачка має право на отримання недоотриманої пенсії померлого ОСОБА_2 . Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ), Відповідно до частини першої статті 61 означеного Закону, яка врегульовує питання виплати пенсії та допомоги в разі смерті пенсіонера, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім`ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зміст наведеної статті Закону узгоджується з положеннями Цивільного кодексу України. Так, згідно зі статтями 1218, 1219 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов`язки, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця, зокрема, права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом. Статтею 1227 ЦК України, в свою чергу, визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї. Отже, Закон №2262-ХІІ визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцеві соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок. Зокрема, відповідно до частини третьої статті 61 Закону №2262-ХІІ зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Аналогічна позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 16 травня 2023 року у справі №420/288/21, яка відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України підлягає застосуванню до спірних правовідносин. Повертаючись до обставин цієї справи колегія суддів акцентує увагу, що позивачка, як особа, що є членом сім`ї померлого пенсіонера, у межах встановленого строку звернулася до пенсійного органу із заявою про виплату пенсії. Посилання відповідача на те, що позивачка не є стягувачем по справі №420/4037/22, є безпідставними оскільки згаданим судовим рішенням пенсійний орган зобов`язувався не тільки перерахувати ОСОБА_2 пенсію, а і виплатити її. При цьому пенсійним органом визначено, що рішення суду у справі №420/4037/22 ним не виконано. Між тим, саме у випадку невиплати (недоотримання) нарахованої за Законом №2262-ХІІ пенсії особі (і не має значення за рішенням суду, чи в іншому порядку проведено нарахування чи перерахунок пенсії) приписами статті 61 Закону №2262-ХІІ і встановлено порядок виплати таких сум пенсії у зв`язку зі смертю військового пенсіонера членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї. Відтак, доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанцій було порушено норми матеріального права. Адже суд правильно та повно з`ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку, відповідно до норм матеріального та процесуального права. Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 лютого 2023 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 6 ст. 12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»