Постанова 4824 № 761/17009/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/5830/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 761/17009/23 06 травня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Ящук Т.І. при секретарі - Уляницькій М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову, та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кулішенка Миколи Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про виправлення описки, постановлені під головуванням судді Юзькової О.Л., у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - в с т а н о в и в: У травні 2023року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Позовні вимоги обгрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . За життя ОСОБА_4 не склав заповіт, тому спадкування відбувається у порядку спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є: вона - дочка, а також дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_4 перебував у шлюбі з 21 квітня 1993 року. До складу спадщини входить наступне майно: 1/2 частина нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 , набутої подружжям у власність на підставі договору купівлі- продажу від 04 березня 1996 року, оформленого та зареєстрованого на ім?я ОСОБА_2 , як покупця; 1/2 частина транспортних засобів: «LEXUS» RХ350", 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 набутого подружжям у власність, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_2 , як покупця; автомобіль «LEXUS» GХ 470 седан", 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , набутого подружжям у власність 12 вересня 2006 року, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_4 ; катер Tracer «Pro Guide V-16 WT», 2008 року випуску, набутого подружжям у власність у 2008 році, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_4 ; 1/2 частина грошових коштів станом на 31 грудня 2021 року - дату смерті спадкодавця, розміщених в банківській установі Акціонерного товариства «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім?я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . Посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_2 свідомо вчиняє дії з відчуження спадкового майна, зареєстрованого на її ім?я, всупереч домовленостей щодо порядку його розподілу, з метою унукнення його розподілу між спадкодавцями, позивач ОСОБА_3 просила суд: визнати часткового недійсним договір дарування від 14 грудня 2022 року, серія та номер 925, нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу-автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, укладеного ОСОБА_2 ; визнати за нею, ОСОБА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , право власності: на 1/4 частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м; на 1/4 частину автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; на 1/4 частину грошових коштів, які знаходяться в банківській установі Акціонерного товариства «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім?я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 станом на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; вселити ОСОБА_3 в житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м. 02 листопада 2023 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Вимоги заяви обгрунтовувала тим, що станом на 01 листопада 2023 року заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі №761/3867/23за її заявою до пред?явлення позову до суду скасовані, тому відповідачами будуть продовжуватись вчинятися дії, спрямовані на відчуження спірного майна, що може дійно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, отже, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову. У зв`язку із вчиненням несумлінних дій відповідачем ОСОБА_2 , що виявилися у відчуженні частини спадкового майна на користь своєї доньки ОСОБА_1 , всупереч домовленостей між спадкоємцями щодо порядку його розподілу, та з метою попередження реалізації іншого майна, позивач просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ; квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволено. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування, зареєстрованого в реєстрі за №925 від 14 грудня 2022 року. Накладено арешт на транспортний засіб автомобіль марки «LEXUS» «RХ350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_3 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 . Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року задоволено заяву представника ОСОБА_3 про виправлення описки в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києві від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Виправлено описку в ухвалі Шевченківського районного суду м. Києві від 10 листопада 2023 року у справі № 761/17009/23, а саме зазначено: «Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування зареєстрованого в реєстрі за №925 від 14 грудня 2022 року. Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 . Накласти арешт на транспортний засіб автомобіль марки "Лексус RX 350" 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_3 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16.12.2022 ОСОБА_1 . Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ». Також вказано «Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки». Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову, відповідач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що ухвала суду першої інстанції про забезпечення позову є незаконною та необгрунтованою. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуваною ухвалою від 10 листопада 2023 року накладено арешт на усе, а не на 1/4 частку спірного майно (квартиру та автомобіль) відповідно до позовних вимог позивача, у результаті чого позов ОСОБА_3 забезпечено на суму 312 000,00 доларів США, що еквівалентно приблизно 11 544 000,00 гривень, що майже у чотири рази перевищує ціну позову, вказану позивачем, що свідчить про неспівмірність такого забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами. До того ж, ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року по справі №761/17009/23 вже було забезпечено позов ОСОБА_3 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться в банківській установі AT «СЕНС БАНК» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім`я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 у сумі 1/4 частини їх розміру станом на 31.12.2021 року на день смерті ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_5 , які належать на праві власності ОСОБА_2 . Таким чином, станом на дату розгляду чергової заяви позивача про забезпечення позову, ціна якого визначена позивачем у розмірі 3 120 000,00 гривень, позов уже було забезпечено на суму 3 768 159,86 гривень. Вважає, що накладення арешту, як на кошти, так і на майно відповідачів, матиме наслідком подвійне забезпечення позовних вимог (і за рахунок коштів, і за рахунок майна), що також суперечить вимогам закону щодоспівмірності заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами (правовий висновок ВС викладено у постанові ВС у складі суддів об`єднаної палати КГС від 03 березня 2023 року у справі №905/448/22). Отже, на думку сторони відповідача ОСОБА_1 , очевидно неспівмірним є одночасне забезпечення одних і тих самих позовних вимог різними способами на суму, що майже у п`ять разів перевищує ціну позову. Судом першої інстанції також не враховано, що ОСОБА_2 , враховуючи свій вік і стан здоров`я, подарувала належне їй майно своїй доньці не після, а до подання позивачем до суду першого позову у 2023 році. Жодного доказу того, що будь-які вимоги до ОСОБА_2 пред`являлися раніше, у матеріалах справи немає, на що зобов`язаний був звернути увагу суд першої інстанції. Крім того, ні зі змісту заяви про забезпечення позову, ні зі змісту оскаржуваної ухвали не вбачається реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову: відсутні будь-які документальні підтвердження та інформація стосовно того, що ОСОБА_1 здійснюються дії, спрямовані на ухилення від виконання зобов`язання після подання позову до суду. Звертає увагу на те, що у мотивувальній частині оскаржуваної ухвали суд першої інстанції вирішив питання по суті, оскільки ще до моменту дослідження доказів зробив висновки, що майно, яке є предметом спору, належить до спадкового майна та спільного майна подружжя. Відповідач ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кулішенко Микола Юрійович, не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції про виправлення описки, подала апеляційну скаргу, в якій за результатом апеляційного перегляду справи просить скасувати ухвалу суду першої інстанції про виправлення описки та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви про випралення описок у судовому рішенні відмовити. В обґрунтування змісту вимог апеляційної скарги зазначає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції про виправлення описки є незаконною та необгрунтованою. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про виправлення описки в ухвалі про забезпечення позову, фактично вніс зміни у резолютивну частину ухвали, зазначивши відомості, яких в судовому рішенні про забезпечення позову не було. Водночас, згідно ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. У постанові Верховного Суду від 21.07.2020 у справі № 521/1074/17 зазначено, що описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. Додатково у постанові Верховного Суду від 15 січня 2021 року у справі № 905/2135/19 зазначається, що виправлення судом помилки шляхом внесення змін у резолютивну частину судового рішення є порушенням норм процесуального права, оскільки судом фактично не здійснено виправлення описки, а частково змінено резолютивну частину судового рішення. Таким чином, не є виправленням описки внесення змін до резолютивної частини судового рішення шляхом дописування цілих речень, оскільки відсутність цілого речення не є граматичною помилкою. Крім того, щоб були наявні підстави для виправлення описки, помилка має бути допущена саме судом, а не обумовлена цитуванням документів, у яких було допущено помилки іншими учасниками судового процесу, зокрема, заявником. Також у постанові Верховного Суду від 08 квітня 2020 року у справі № 922/1424/14 зроблено висновок про те, що суд не може виправляти описки, допущені в документах, які було надано іншими учасниками процесу, а не зроблені безпосередньо судом під час складання тексту судового рішення. Водночас, ухвала про забезпечення позову від 10 листопада 2023 року, у якій просив виправити описку представник позивача, була прийнята за результатами розгляду і задоволення заяви про забезпечення позову від 01 листопада 2023 року. У прохальній частині вказаної заяви представник позивача вказав «дані про боржника» і «дані про стягувана» без зазначення їх дати народження, що і було процитовано в резолютивній частині ухвали про забезпечення позову. Таким чином, на переконання сторони відповідача ОСОБА_2 , відсутність дати народження в абзаці 3 та 4 резолютивної частини ухвали про забезпечення позову від 10 листопада 2023 року не є опискою в розумінні ст. 269 ЦПК України, оскільки відсутність вказівки на дати народження заявника і стягувача обумовлена викладенням саме в такій редакції прохальної частини заяви про забезпечення позову представником позивача, а не судом, тому вона не підлягає виправленню як «описка». У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кокойко Михайло Іванович просить апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову - без змін, посилаючиь на те, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року, у справі № 761/17009/23, провадження N 2-з/761/841/2023 про забезпечення позову прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, а також вірно застосовано судом, як норми процесуального, так і матеріального права, в повному обсязі з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішеннязаяви, доведено та всебічно обгрунтовано їх у своїй ухвалі, надано належну оцінку всім доказам, які надавались суду, грунтуючись на повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності. Зазначає, що накладення арешту на 1/4 транспортного засобу неможливо, оскільки це є неподільна річ. Майно належить одному власнику. Спір щодо поділу майна не вирішено. Посилання відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 21 серпня 2023 року у справі № 761/17009/23, провадження № 2-з/761/583/2023 про арешт коштів ОСОБА_2 , сторона позивача вважає безпідставним, оскільки вказане судове рішення не стосується вимог заявника, викладених у заяві про забезпечення позову шляхом накладенння арешту на квартиру та на автомобіль. До того ж, позивачем було подано заяву про збільшення позовних вимог на загальну суму 7 050 215,12 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 є позивачем за зустрічним позовом до ОСОБА_2 (ухвала Шевченківського районного судуміста Києвавід 18.12.2023), де позовні вимоги становлять грошові кошти у сумі 115 123,96 доларів США(еквівалент 4208 931,98 грн). Таким чином, сумарні претензійні вимоги до відповідача ОСОБА_2 становлять орієнтовно 11 259 147,10 грн. У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції по виправлення описки представник позивача ОСОБА_3 - адвокат Кокойко Михайло Іванович просить апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про виправлення описки - без змін. Зазначає, що ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2013 року у справі № 761/17009/23, провадження № 6/761/1253/2023 про виправлення описки, прийнята відповідно до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, а також вірно застосовано судом норми процесуального права, надано належну оцінку доводам учасників справи. Відзиви від інших учасників справи - третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Середи Вікторії Георгіївни, Акціонерного товариства "Сенс Банк", Регіональнго сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві до суду не надходили. Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення суду першої інстанції - частина 3 статті 360 ЦПК України. У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Кулішенка Миколи Юрійовича підтримав доводи апеляційних скарги та просив їх задовольнити. Представник позвача ОСОБА_3 - адвокат Кокойко Михайло Іванович просив апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а оскаржувані ухвали Шевченківського районного суду міста Києва про забезпечення позову та виправлення описки в ухвалі про забезпечення позову- без змін. Відповідач ОСОБА_1 та треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві в судове засідання не з`явились, участь своїх представник в судове засіданні не забезпечили. Про день та час слухання справи судом апеляційної інстанції повідомлялись у встановленому законом порядку. Від третьої особи Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни на адресу Київського апеляційного суду 03 травня 2024 року надійшло клопотання про розгляд справи без її участі на підставі наявних у справі даних. Відповідно до частини 3 статті 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Відповідності до вимог статті 128, 130, 211, 372 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_1 та третіх осіб: Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Середи Вікторії Георгіївни, Акціонерного товариства "Сенс Банк", Регіональнго сервісного центру ГСЦ МВС у м. Києві. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг та відзивів на неї, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Із направлених до суду апеляційної інстанції виділених матеріалів цивільної справи вбачається, що ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Матеріально-правова вимога позивача до відповідачів щодо якої вона просить ухвалити рішення зводиться до визнання часткового недійсним договору дарування від 14 грудня 2022 року, серія та номер 925, нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, укладеного ОСОБА_2 ; визнання за нею, ОСОБА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , право власності: на 1/4 частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м; на 1/4 частину автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; на 1/4 частину грошових коштів, які знаходяться в банківській установі Акціонерного товариства «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім?я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 станом на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; вселення ОСОБА_3 в житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м. З метою забезпечення позову позивач просила суд накладення арешту на автомобіль «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ; квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . В обґрунтування доводів заяви посилалась на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_4 . За життя батько ОСОБА_4 не склав заповіт, тому спадкування відбувається у порядку спадкування за законом. Спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є: вона - дочка, а також дружина спадкодавця - ОСОБА_2 , з якою ОСОБА_4 перебував у шлюбі з 21 квітня 1993 року. До складу спадщини входить наступне майно: 1/2 частина нерухомого майна- квартири АДРЕСА_1 , набутої подружжям у власність на підставі договору купівлі- продажу квартири від 04 березня 1996 року, оформленого та зареєстрованого на ім?я ОСОБА_2 , як покупця; 1/2 частина транспортних засобів: автомоблія «LEXUS» RХ350", 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , набутого подружжям у власність, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_2 , як покупця; автомобіля «LEXUS» GХ 470 седан", 2006 року випуску, державний номер НОМЕР_2 , набутого подружжям у власність 12 вересня 2006 року, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_4 ; катер Tracer «Pro Guide V-16 WT», 2008 року випуску, набутого подружжям у власність у 2008 році, зареєстрованого на ім?я ОСОБА_4 ; 1/2 частина грошових коштів станом на 31 грудня 2021 року - дату смерті спадкодавця, розміщених в банківській установі Акціонерного товариства «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім?я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 . 10 січня 2022 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Середа В.Г. відкрита спадкова справа №68956684 спадкодавцем є ОСОБА_4 . Всуперед домовленостей щодо порядку розподілу спадкового майна, з метою уникнення його розподілу між спадкодавцями, ОСОБА_2 инівною 14 грудня 2022 року здійснено відчуження квартири АДРЕСА_1 шляхом дарування вказаного нерухомого майна дочці ОСОБА_1 (а.с. 60-63). Із відповіді начальника Головного сервісного центру МВС Клижко О. №31/26-447аз від 18 липня 2023 року вбачається, що транспортний засіб марки «LEXUS» RХ350", 2008 року випуску, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_3 , який належав ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року останньою відчужено ОСОБА_1 та ІНФОРМАЦІЯ_6 вказаний транспортний засіб перереєстрований з Орлової Галини Веніаминівни на ОСОБА_5 у (а.с. 65). До заяви про забезпечення позову долучено копію нотаріально посвідченого договору дарування квартири АДРЕСА_1 , укладеного між дарувальником ОСОБА_2 инівною та обдарованою Орловою Оленою Олегівною 14 грудня 2022 року; відповідь начальника Головного сервісного центру МВС Клижко О. №31/26-447аз від 18 липня 2023 року щодо надання інформації про належність транспортного засобу марки «LEXUS» RХ350", 2008 року випуску, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_3 гр. Орловій Галині Веніаминівни та підстави відчуження рухомого майна. У зв`язку із вчиненням несумлінних дій відповідачем ОСОБА_2 , що виявилися у відчуженні частини спадкового майна на користь своєї доньки ОСОБА_1 , всупереч домовленостей між спадкоємцями щодо порядку його розподілу, та з метою попередження реалізації іншого майна, позивач просила суд застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 ; на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_1 . Також зазначала про те, що станом на 01 листопада 2023 року заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 березня 2023 року у справі №761/3867/23, за її заявою до пред?явлення позову до суду скасовані, тому відповідачі будуть продовжувати вчиняти дії, спрямовані на відчуження спірного майна, отже, є підстави для вжиття заходів забезпечення позову, що може дійно утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Задовольняючи у повному обсязі заяву позивача ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції свій висновок мотивував тим, що надані матеріали містять відомості щодо наявності спору стосовно нерухомого, рухомого майна та інформацію про його можливе відчуження, а також, враховуючи, що на момент розгляду заяви про забезпечення позову арешт на зазначене майно не накладено, суд дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову. Ухвалою Шевченківського рйонного суду м.Києва від 01 грудня 2023 року судом першої інстанції внесено виправлення в ухвалу Шевченківського рйонного суду м.Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову, а саме зазначено: «Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування зареєстрованого в реєстрі за №925 від 14 грудня 2022 року. Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 . Накласти арешт на транспортний засіб автомобіль марки "Лексус RX 350" 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_3 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16.12.2022 ОСОБА_1 . Дані про боржника: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Дані про стягувача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 ». Також вказано «Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову три роки». Постановляючи вказану ухвалу провиправлення описки, суд першої інстанії керувався тим, що в ухвалі суду про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, допущена описка, а саме: невірно відображені дані боржника та стягувача, допущена описка в адресі квартири, на яку накладено арешт, крім того ,не зазначено строк пред`явлення ухвали до виконання, як це передбачено ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», а тому такі описки підлягають виправленню. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду у повній мірі погодитися не може, виходячи з наступного. За змістом статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачені статтею 150 цього Кодексу, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається, як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом. За заявою сторони у справі, яка передана на розгляд міжнародного комерційного арбітражу, третейського суду, суд може вжити заходів забезпечення позову у порядку та з підстав, встановлених цим Кодексом. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Способи забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 150 ЦПК України, залежать від характеру спірних правовідносин, позовних вимог та інших обставин конкретного спору, що зумовлюють необхідність забезпечення виконання судового рішення. Перелік таких способів не є вичерпним. До видів забезпечення позову законом віднесено, зокрема, накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України). Під арештом майна слід розуміти заборону розпоряджатися цим майном, а в певних випадках - і користуватися ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов`язана з необхідністю збереження об`єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 зазначено: «конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача». Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майновим наслідкам заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19)). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 вказано: «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами». Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам; при встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець; вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Цивільне процесуальне законодавство не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Подібні висновки викладено у постанові Верховного Суду від 11 серпня 2022 року у справі № 522/1514/21. Відповідно, позивач має право заявляти вимогу про забезпечення позову обравши спосіб, який на його думку, буде гарантувати виконання рішення суду винесеного на його користь. Позивач ОСОБА_3 , посилаючись на те, що інший спадкоємець (відповідач у справі) ОСОБА_2 вчиняє дії з відчуження спадкового майна, зареєстрованого на її ім?я, всуперед домовленостей щодо порядку його розподілу, з метою уникнення його розподілу між спадкодавцями, звернулась до суду з вимогами про визнання часткового недійсним договору дарування від 14 грудня 2022 року, серія та номер 925, нерухомого майна - житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, укладеного ОСОБА_2 ; визнання за нею, ОСОБА_3 , у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 права власності: на 1/4 частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м; на 1/4 частину автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 ; на 1/4 частину грошових коштів, які знаходяться в банківській установі Акціонерного товариства «Сенс Банк» на депозитних, поточних та карткових рахунках, відкритих на ім?я дружини померлого ОСОБА_4 - ОСОБА_2 станом на день смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; вселення ОСОБА_3 в житлову квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м. Із наданих позивачем письмових доказів встановлено, що після відкриття провадження у спадковій справі від 10 січня 2022 року, що заведена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Середа В.Г. щодо майна померлого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 одним із спадкоємців (відповідачем у справі) ОСОБА_2 инівною здійснено відчуження квартири АДРЕСА_1 шляхом її дарування своїй дочці ОСОБА_1 (а.с. 60-63). На підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року Орлова Галина Веніаминівна також відчужила транспортний засіб марки «LEXUS» RХ350", 2008 року випуску, ідентифікаційний номер VIN НОМЕР_3 на користь своєї дочки ОСОБА_7 и (а.с. 65). Отже, заявником (позивачем) підтверджено доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування забезпечення позову у виді накладення арешту на майно, що входить до складу спадщини, оскільки між сторонами дійсно виник спір та існує можлива загроза ускладнення з реалізацією цього рішення суду. Документально підтверджене право власності на спірне майно за відповідачем Орловою Оленою Олегівною надає власнику реальну можливість до вирішення судом спору розпорядитись майном, що є предметом спору, оскільки відсутні будь-які юридичні обмеження щодо відчуження вказаного майна. Задовольняючи заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову, суд першої інстанції правильно виходив із того, що є підстави для забезпечення позову, оскільки між сторонами наявний дійсний спір про визнання права власності на спадкове майно та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даній справі у разі невжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту спірного майна. Разом з тим, суд першої інстанції залишив поза увагою те, що відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії. Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку з застосуванням відповідних заходів. Зазначене узгоджується з роз`ясненнями, наданими судам у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову». Обираючи захід забезпечення позову в оскаржуваній ухвалі про забезпечення позову від 10 листопада 2023 року шляхом накладення арешту в цілому на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м. та автомобіль «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , право власності, на яке зареєстровано за відповідачем ОСОБА_1 , суд першої інстації не врахував, що між сторонами існує спір, зокрема, щодо права позивачки на 1/4 частину житлової квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 158,7 кв.м. та на 1/4 частину автомобіля «LEXUS», модель «RХ350», 2008 року випуску, державний номер НОМЕР_1 . Отже, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам заявника щодо умов для забезпечення позову, не врахував зазначених положень закону, та вжив заходи для забезпечення позову, які виходять за межі заявлених ОСОБА_3 позовних вимог, та порушують вимоги частини третьої статті 150 ЦПК України, яка визначає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, тому доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 в цій частині є вмотивованими та обґрунтованими. Виходячи із наявності спірних правовідносин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову, та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідності та співмірності заходів забезпечення позову предмету позову майнового характеру, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про те, що вимога заяви ОСОБА_3 про забезпечення позовупідлягає частковому задоволенню шляхом накладення арешт на 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування,зареєстрованого в реєстрі за №925 від 14 грудня 2022 року, та на 1/4 частину транспортного засобу - автомобіль марки «LEXUS» «RХ350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_3 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 . Такий вид забезпечення позову безпосередньо пов`язаний з суб`єктивними правами позивача на предмет спору та спроможний забезпечити ефективний захист прав та інтересів позивача ОСОБА_3 , за захистом яких вона звернулась до суду. Наявність реальної загрози ефективному захисту порушених чи оспорюваних прав та інтересів ОСОБА_3 та ймовірність ускладнення виконання судового рішення у разі задоволення позову при невжитті таких заходів встановлена судом, оскільки відповідачі вже вчиняли дії з відчуження спірного майна після відкриття провадження у спадковій справіта здійснили заходи, спрямовані на нівелювання ризиків, пов`язаних із вчиненням дій, що можуть вплинути на цілісність і схоронність такого майна. Порушення судом першої інстанції норм процесуального права призвело до неправильного вирішення заяви про забезпечення позову, а це,відповідно до статті 376 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення першої інстанції та ухвалення нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі. Інші доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_1 фактично зводяться до вирішення заявлених позовних вимог ОСОБА_3 , що не допускається на стадії вирішення заяви про забезпечення позову, оскільки при розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, а також не вирішується наперед результат розгляду справи по суті позову. Перевіряючи доводи апеляційної скарги відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Кулішенко Микола Юрійович, щодо оскарження ухвали суду першої інстанції від 01 грудня 2023 року на підставі якої суд виправив описки в ухвалі від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову, колегія суддів виходить з такого. Постановляючи ухвалу провиправлення описки, суд першої інстанії керувався тим, що в ухвалі суду про забезпечення позову, яка є виконавчим документом, допущена описка, а саме: невірно відображені дані боржника та стягувача, допущена описка в адресі квартири, на яку накладено арешт, крім того, не зазначено строк пред`явлення ухвали до виконання, як це передбачено ч. 1 ст. 4 та ч. 1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема: верховенство права, пропорційність, обов`язковість судового рішення. Ухвалене у справі судове рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, а його резолютивна частина має обов`язковий характер. Способом усунення неточності судового рішення є виправлення описок та явних арифметичних помилок. При вирішенні цього питання суд керується статтею 269 ЦПК України, норма якої передбачає, що суд, який ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Виходячи із змісту положень вказаної статті, суд, вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, не може змінювати змісту судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у правописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають ті описки, які мають істотний характер. До таких, зокрема, належить написання прізвищ та імен, адрес, зазначення дат і строків. Арифметична помилка - це помилка у визначенні результату підрахунку: пропуск цифр, випадкова перестановка цифр, спотворення результату обчислення, у зв`язку із використанням несправної техніки тощо. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено колегією суддів апеляційного суду, у поданій заяві про виправлення описки позивач ОСОБА_3 зазначала, що в ухвалі про забезпечення позову допущена описка у назві адреси (вулиці) квартири, на яку накладено арешт, а також ухвала суду не відповідає вимогам пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Як передбачено частиною 1 статті 157 ЦПК Україниухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Згідно з частиною 3 статті 431 ЦПК України виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню (ч. 1 ст. 432 ЦПК України). Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» у виконавчому документі зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами- частина 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, вирішуючи заяву позивача про виправлення описки в ухвалі від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову, суд першої інстанції належним чином не оцінив обґрунтованість доводів заявника та, постановлюючи оскаржувану ухвалу про внесення виправлення в частині даних про стягувача, боржника та строку пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову, вийшов за межі положень статті 269 ЦПК України щодо правових підстав виправлення описок та арифметичних помилок у судовому рішенні. Враховуючи наведене, колегія суддів апеляційного суду вважає обґрунтованими доводи апеляційних скарг відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та достатніми для скасування оскаржуваної ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову та ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про виправлення описки і прийняття нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування. Отже, доводи відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , наведені в апеляційних скаргах, знайшли своє часткове підтвердження. Розподіл судових витрат, в тому числі й понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову, та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кулішенка Миколи Юрійовича на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про виправлення описки, здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення у справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, враховуючи висновки Київського апеляційного суду за результатами розгляду апеляційних скарг відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 . Керуючись ст.ст. 2, 149, 150, 157, 367, 368, 374, 376, 381-384, 431, 432 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційні скарги відповідача ОСОБА_1 та представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Кулішенка Миколи Юрійовича задовольнити частково. Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 10 листопада 2023 року про забезпечення позову та ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 01 грудня 2023 року про виправлення описки скасувати та ухвалити нове судове рішення. Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , треті особи: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Лариса Семенівна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Середа Вікторія Георгіївна, Акціонерне товариство "Сенс Банк", Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС у м. Києві про визнання права власності на майно в порядку спадкування задовольнити частково. Накласти арешт на 1/4 частинуквартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договору дарування,зареєстрованого в реєстрі за №925 від 14 грудня 2022 року. Накласти арешт на 1/4 частинутранспортного засобу - автомобіль марки «LEXUS» «RХ350», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер шасі (кузова, рами): VIN НОМЕР_3 , який належить на підставі договору купівлі-продажу №931285220/2022/8046 від 16 грудня 2022 року ОСОБА_1 . Відомості про позивача(стягувача): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_3 . Відомості про відповідача (боржника): ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 . Строк пред?явлення постанови про забезпечення позову, що є виконавчим документом, до виконання три роки. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складено 16 травня 2024 року. Головуючий Судді: