Постанова Миколаївський апеляційний суд № 467/204/24

17.05.24 33/812/259/24 Єдиний унікальний номер судової справи: 467/204/24 Головуючий суду І інстанції - суддя Кологрива Т.М. Номер провадження: 33/812/259/24 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В. Категорія: ст. ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 травня 2024 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участю захисника ОСОБА_1 адвоката Задорожньої В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни на постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, в с т а н о в и в : Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 482516 від 24 січня 2024 року, водій ОСОБА_1 24 січня 2024 року о 14 год 10 хв керував транспортним засобом Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Н24 Благовіщенськ Миколаїв, 106 км з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Не погодившись із зазначеною постановою суду, 17 квітня 2024 року адвокат Задорожня В.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 подала через суд першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, крім того, судом порушено норми матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі адвокат Задорожня В.О. зазначає, що висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 було законно зупинено працівниками поліції на блок посту є помилковим, оскільки в матеріалах справи відсутнє будь-яке належне підтвердження існування на законних підставах блокпосту на місці зупинки ОСОБА_1 , а відтак вважає, що такі дії працівників поліції виходять за межі норм діючого законодавства. Звертає увагу на те, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026 в частині здійснення безперервності відео фіксації, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи є не безперервними та не фіксують обставини вчинення адміністративного правопорушення. Наголошує на тому, що підставою пропозиції пройти огляд на стан сп`яніння має бути наявність ознак наркотичного сп`яніння, однак з відеозаписів, що містяться в матеріалах справи вбачається, що працівником поліції не було названо водієві будь яких ознак наркотичного сп`яніння. При цьому, з відеозаписів вбачається, що працівниками поліції не перевірялась реакція зіниць очей ОСОБА_1 , мова його була чітка, відсутнє порушення координації рухів. На думку адвоката Задорожньої В.О., умисна не фіксація працівниками поліції подій, які передували необґрунтованій та формальній пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння - є прямим наслідком проведеної поза межами відео зйомки «профілактичної бесіди» правоохоронцями з ОСОБА_1 . Крім того, адвокат зазначає про те, що в матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також таке направлення працівниками поліції ОСОБА_1 вручено не було. Вказує на те, що пояснення від імені ОСОБА_1 на окремому аркуші, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення написано працівником поліції, крім того, на відеозаписах відсутній факт фіксації ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом цих пояснень. Зазначає, що ОСОБА_1 при першій реальній можливості 16 лютого 2024 року самостійно звернувся до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння і доведення своєї невинуватості. В результаті медичного огляду отримав довідку за формою 100-2/о, зі змісту якої вбачається, що в крові та сечі психоактивні, наркотичні та психотропні речовини відсутні. Також, адвокат звертає увагу на те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія від керування транспортним засобом, а також відсутні докази того, що транспортний засіб передавався іншій особі та вилучався, що на думку адвоката свідчить про те, що ОСОБА_1 дійсно не мав ознак наркотичного сп`яніння та не перебував у такому стані. ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи у його відсутність. В суді апеляційної інстанції адвокат Задорожня В.О. апеляційну скаргу та викладені в ній доводи підтримала, просила її задовольнити, постанову суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити. Вислухавши аргументи і доводи адвоката Задорожньої В.О., вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Відповідно до ч.1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці. Згідно ст. 280 КУпАП Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотрималась в повному обсязі, з`ясувала всі обставини, дослідила і належним чином оцінила всі докази та дійшла вірного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, за обставин, викладених в оскаржуваній постанові суду. З вказаним висновком суд апеляційної інстанції погоджується в повному обсязі з огляду на таке. Правила дорожнього руху України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Відповідно до п.1.10 вказаних Правил водієм визнається особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Згідно з п.п. «б», «д» п.2.3, п.п. «а» п.2.9 та п.2.5 Правил водій механічного транспортного засобу для забезпечення безпеки дорожнього руху зобов`язаний - бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху. У зв`язку з цим, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. ч. 2, 3, 5 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ № 1103 від 17 грудня 2008 року, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Пункт 3 зазначеного Порядку також передбачає можливість проведення огляду як поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом, так і лікарем закладу охорони здоров`я. Інструкція «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затверджена спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, яка визначає саму процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду, деталізує процедуру такого огляду у залежності від виду сп`яніння. Так, розділ 2 зазначеної Інструкції визначає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів. За наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. В той же час п.12 розділу 2 даної Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 розділу 1 цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Пункт 4 розділу 1 Інструкції визначає ознаки саме наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, на відміну від п.3 розділу 1 Інструкції, який визначає ознаки алкогольного сп`яніння. А відповідно до положень п.7 розділу 3 Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини є обов`язковим. Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що у разі наявності у поліцейського підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, огляд такого водія поліцейським на стан сп`яніння на місці із використанням спеціальних технічних засобів не проводиться, а водій в обов`язковому порядку направляється до найближчого закладу охорони здоров`я для встановлення того, чи перебуває він в стані наркотичного сп`яніння та проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Частиною 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За змістом п. 2.5 Правил водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Проте, вимоги вказаного пункту Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_1 виконані не були. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. За таких обставин, ОСОБА_1 реалізуючи своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. З аналізу положень вказаної статті вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Наявність вини водія ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 482516 від 24 січня 2024 року, водій ОСОБА_1 24 січня 2024 року о 14 год 10 хв керував транспортним засобом Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1 по автомобільній дорозі Н24 Благовіщенськ Миколаїв, 106 км з ознаками наркотичного сп`яніння (порушення мови, координації рухів, зіниці очей не реагують на світло). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). Крім того, з наявних в матеріалах справи відеозаписів, що містяться на диску вбачається, що транспортний засіб Volkswagen Touran, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 було зупинено на блокпосту з метою перевірки документів. Під час спілкування працівника поліції з водієм, у поліцейського виникла підозра, що водій перебуває у стані наркотичного сп`яніння. У зв`язку з чим, працівник поліції запропонував водію ОСОБА_1 проїхати до найближчого медичного закладу в м. Южноукраїнськ з метою проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння. Натомість водій категорично відмовився. Після чого працівник поліції роз`яснив водієві наслідки такої відмови і ще раз запитав, чи не бажає водій все ж таки пройти такий огляд, на що водій знову відповів негативно. При цьому працівником поліції було роз`яснено водієві його права, передбачені ст. 68 Конституції України та ст. 268 КУпАП. В подальшому працівниками поліції було складено відносно водія ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП, з яким водія було ознайомлено під підпис. Також працівниками поліції було відсторонено водія від подальшого керування транспортним засобом до повного витверезіння (а.с.4). Істотних порушень співробітниками поліції при оформленні відносно ОСОБА_1 матеріалів про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст.130 КУпАП положень ст. 256 КУпАП, а також вказаної Інструкції, судом апеляційної інстанції не встановлено. Посилання в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутнє будь-яке належне підтвердження існування на законних підставах блокпосту на місці зупинки ОСОБА_1 , а тому його зупинка була незаконна, не заслуговують на увагу суду, оскільки причини зупинки не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а тому не підлягають доказуванню у даній справі. Також, не є слушними доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про відсторонення ОСОБА_1 , як водія від керування транспортним засобом, оскільки факт відсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом зафіксовано на відеозаписі (а.с.4). Посилання в апеляційній скарзі на те, що працівниками поліції грубо порушено вимоги ст. ст.31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ч.5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, засобів фото і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026 в частині здійснення безперервності відео фіксації, оскільки долучені до матеріалів справи відеозаписи є не безперервними та не фіксують обставини вчинення адміністративного правопорушення, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки наявні на диску відеофайли послідовно відображають як обставини відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, процес складання протоколу про адміністративне правопорушення та ознайомлення водія з його змістом, а також факт відсторонення водія від подальшого керування транспортним засобом. Твердження адвоката Задорожньої В.О. про те, що умисна не фіксація працівниками поліції подій, які передували необґрунтованій та формальній пропозиції проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння - є прямим наслідком проведеної поза межами відео зйомки «профілактичної бесіди» правоохоронцями з ОСОБА_1 суд оцінює критично, вважає безпідставними, оскільки не підтверджено жодними доказами. А крім того, матеріали справи не містять доказів оскарження неправомірних дій працівників поліції, а також результатів такого оскарження. Посилання адвоката в апеляційній скарзі на те, що в матеріалах справи відсутнє направлення до закладу охорони здоров`я для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також таке направлення працівниками поліції ОСОБА_1 вручено не було, не має правового значення у даній справі, за даних обставин, оскільки водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, що зафіксовано на боді камеру працівників поліції, а тому у працівника поліції не виникло обов`язку щодо складання такого направлення. Не є слушними також посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 при першій реальній можливості 16 лютого 2024 року самостійно звернувся до медичного закладу з метою проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, з огляду на те, що такий огляд має бути проведений у присутності працівників поліції та протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення (п.7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ України № 1103 від 17 грудня 2008 року). Доводи апеляційної скарги про те, що пояснення від імені ОСОБА_1 на окремому аркуші написано працівником поліції, а на відеозаписах відсутній факт фіксації ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом цих пояснень на увагу суду не заслуговують, оскільки письмові пояснення підписані ОСОБА_1 із зазначенням «з моїх слів записано вірно, мною прочитано ОСОБА_3 ». Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року, згідно яких доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку та порушення ним п.2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 482516 від 24 січня 2024 року, відеозаписом обставин відмови водія ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також письмовими поясненнями. Ці докази є належними, допустимими та достовірними, оскільки вони здобуті з додержанням процесуальної процедури, не суперечать фактичним обставинам справи і об`єктивно узгоджуються між собою, а їх сукупність є достатньою для прийняття рішення по справі. Дії ОСОБА_1 щодо відмови пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння суперечать закону, оскільки на вимогу працівників поліції він мав беззастережно виконати їх законну вимогу і проїхати з ними для медичного огляду на стан сп`яніння, що прямо передбачено п.2.5 ПДР України та абз.3 ч.2 ст.16 Закону України «Про дорожній рух», які покладають на водія безумовний обов`язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп`яніння. За таких обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, апеляційному суду не надано. Також, апеляційний суд враховує, що адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП є небезпечним як для особи, яка притягується до адміністративної відповідальності так і для інших громадян учасників дорожнього руху, що також було враховано судом першої інстанції при накладенні адміністративного стягнення. Суд першої інстанції в межах наданих йому матеріалів справи про адміністративне правопорушення провів судовий розгляд, дослідив надані йому докази, з`ясував усі обставини при розгляді справи про адміністративне правопорушення, ухвалив законну та обґрунтовану постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, підстав для скасування постанови суду першої інстанції та закриття справи за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Задорожньої Вікторії Олександрівни - залишити без задоволення. Постанову судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 09 квітня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко