Постанова Львівський апеляційний суд № 446/2360/21

Справа № 446/2360/21 Головуючий у 1 інстанції: Котормус Т.І. Провадження № 22-з/811/93/24 Доповідач в 2-й інстанції: Цяцяк Р. П. ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 травня 2024 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий - суддя Цяцяк Р.П., судді Ванівський О.М. та Шеремета Н.О., за участю: секретаря Лук`янович А.П.; позивачки ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові питання про ухвалення додаткового судового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , на рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05 грудня 2023 року, В С Т А Н О В И В: Постановою Львівського апеляційного суду від 04 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , представника ОСОБА_1 , було залишено без задоволення, а рішення Кам'янка-Бузького районного суду Львівської області від 05 грудня 2023 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Новояричівської селищної ради Львівської області про припинення права спільної часткової власності на житловий будинок та інше - без змін (том 2, а.с. 205-208). У Відзиві на апеляційну скаргу, поданому до суду представником відповідача, зазначено, що останній у зв`язку з апеляційним розглядом справи очікує понесення 10 000 грн. судових витрат, пов`язаних з наданням йому правничої допомоги, докази про понесення яких ним будуть поданими суду протягом 5 днів з дня винесення рішення судом апеляційної інстанції (том 2, а.с. 173-180). 11 березня 2024 року представник відповідача, адвокат Школьна А.В., надіслала до суду Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, у якій просить стягнути з позивачки на користь відповідача 10 000 грн. витрат на правничу допомогу по розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції (том 2, а.с. 216-236). Крім цього, адвокат Школьна А.В. подала до суду Клопотання про розгляд поданої нею Заяви про ухвалення додаткового рішення у справі без участі відповідача та його представника. Заслухавши суддю-доповідача, заперечення доводів Заяви про ухвалення додаткового рішення зі сторони позивачки ОСОБА_1 , а також перевіривши матеріали справи в межах вирішення питання про судові витрати, колегія суддів дійшла наступних висновків. ЦПК України встановлено, що: - цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом, і що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (статті 12 і 81); - судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, і що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи (частини 1 та 3 статті 133); - витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частини 1-3 статті 137); - розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137); - суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137); - обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 137). Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) Договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) Як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18. За змістом частини 1 статті 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. Неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат може бути підставою для відмови у відшкодування відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Вищенаведена правова позиція знайшла своє відображення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 (том 2, а.с. 38) і в силу положень частини 4 статті 263 ЦПК України є обов`язковою для судів першої та апеляційної інстанцій. Матеріалами справи стверджується наступне. 17.07.2023 року відповідач уклав з Адвокатським об`єднанням «Юридична фірма «Марусяк і Партнери» Договір про надання правничої допомоги, який не містить умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються згаданим об`єднанням (а.с. 221-223), і цей Договір було подано до суду лише 14.03.2024 року - вже після завершення апеляційного розгляду справи і без пояснень того, чому саме цей Договір було подано до суду лише після завершення апеляційного розгляду справи і чому сам Договір про надання правничої допомоги не містить розміру адвокатської винагороди. У Відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що попередній (орієнтовний) «розрахунок» суми судових витрат, які відповідач очікує понести у зв`язку із апеляційним розглядом справи, складає 10 000 грн. (а.с. 178). При цьому жодного реального «розрахунку» (зокрема - і витрат на професійну правничу допомогу) не наведено. Тобто, як вбачається з вищенаведеного, на стадії розгляду справи судом апеляційної інстанції позивачка була позбавленою можливості подати до суду аргументоване клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, або навести свої доводи щодо неспівмірності цих витрат (частини 5 та 6 статті 137 ЦПК України). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Як стверджується матеріалами справи, представником відповідача в порядку надання останньому правничої допомоги на стадії апеляційного розгляду справи було підготовлено та подано до суду Відзив на апеляційну скаргу (том 2, а.с. 173-178), а також згадана представник приймала участь в 1 (одному) судовому засіданні (04.03.2024 року) в ході апеляційного розгляду справи. Позивачка жодних письмових заперечень (клопотань, розрахунків тощо) на Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення у справі до суду не подала. Відтак, з урахуванням всіх вищенаведених обставин в їх сукупності, колегія суддів вважає, що до стягнення з позивачки на користь відповідача підлягає 5 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи, оскільки вважає, що саме такий розмір згаданих судових витрат (з урахуванням критеріїв складності даної справи та обсягу наданих адвокатом послуг) буде відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 367, 382, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ П О С Т А Н О В И В: Заяву Школьної Алли Вікторівни , представника ОСОБА_3 , про стягнення судових витрат задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 5 000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного розгляду справи. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повну постанову складено 16 травня 2024 року. Головуючий: Цяцяк Р.П. Судді: Ванівський О.М. Шеремета Н.О.