Постанова 4857 № 460/4615/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4615/23 пров. № А/857/2025/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Підприємства Клевань «Комунсервіс» на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (судді Поліщук О.В., ухвалене у відкритому судовому засіданні о 10 год. 27 хв. в м. Рівне повний текст рішення складено 26.04.2023) у справі №460/4615/23 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Підприємства Клевань «Комунсервіс» про стягнення податкового боргу,- ВСТАНОВИВ: Головного управління ДПС у Рівненській області 23.02.2023 звернулося в суд з позовом до підприємства Клевань «Комунсервіс» в якому просить стягнути з рахунків підприємства Клевань «Комунсервіс» до бюджету податковий борг сумі 685770,27 грн. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року позов задоволено. Не погоджуючись із вказаним рішенням Підприємство Клевань «Комунсервіс» оскаржило його в апеляційному порядку, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову, апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права. Вказує, що податкові повідомлення рішення від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135 контролюючим органом на адресу Підприємства Клевань «Комунсервіс» не направлялись та не отримувались, а список згрупованих поштових відправлень не є належним та допустимим доказом направлення для Підприємства Клевань «Комунсервіс» спірних податкових повідомлень-рішень, які також є неналежним доказом у справі, тобто не можуть бути доказом існування податкового органу, так як вони прийнятті всупереч вимогам Податкового кодексу України. Крім того, в даному випадку слід враховувати той факт, що власником Підприємства Клевань «Комунсервіс» - є Клеванська селищна рада і у випадку якщо контролюючим органом буде реалізовано вимоги статті 96 Податкового кодексу України та здійснено продаж майна Підприємства Клевань «Комунсервіс», що є державною власністю, то буде завдано значної шкоди правам та законним інтересам громади та Клеванської селищної ради. Так, основний вид діяльності Підприємства Клевань «Комунсервіс» - є забір, очищення та постачання води, а відтак реалізація майна даного підприємства може призвести також і до техногенної катастрофи, так як не буде можливим здійснювати очистку стічних вод і поставку води мешканцям громади. Контролюючий орган вже неодноразово звертався до суду з позовом про стягнення податкового боргу на підставі податкових повідомлень рішень від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135, однак рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №460/4573/19 в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Рівненській до Підприємства Клевань «Комунсервіс» було відмовлено. Також рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2022 року у справі №460/6565/21 в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Рівненській до Підприємства Клевань «Комунсервіс» було відмовлено, а тому слід закрити провадження у справі на підставі статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2024 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Підприємство Клевань «Комунсервіс» (код ЄДРПОУ 30490059) засноване Клеванською селищною радою на підставі рішення № 95 від 03.03.1999 та зареєстроване як юридична особа 16.06.1999; основний вид діяльності за КВЕД: забір, очищення та постачання води; організаційно-правова форма: Комунальне підприємство. Згідно інтегрованої картки платника податків за відповідачем обліковується заборгованість по податках і зборах в загальній сумі 685770,27 грн., а саме: по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують податкові агенти, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в розмірі 664127,4 грн; по військовому збору в розмірі 21642,87 грн. Дана заборгованість виникла на підставі податкових повідомлень рішень Головного управління ДФС у Рівненській області від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135 та нарахованої пені. Податкові-повідомлення рішення від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135 були направлені на адресу відповідача у порядку статті 59.1 ПК України, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Головне управління ДПС у Рівненській області у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань 07.08.2019 було винесено податкову вимогу форми «Ю» № 324769-50, яку надіслано платнику податків, що підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів. Відповідно до рішення № 591 від 20.10.2022 Головного управління ДПС у Рівненській області здійснено опис майна Підприємства Клевань «Комунсервіс» у податкову заставу. Головне управління ДПС у Рівненській області звернулося із позовною заяву про стягнення податкового боргу у розмірі 685770,27 грн. Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про підставність позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 685770,27 грн. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Грошове зобов`язання платника податків відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Відповідно до статті 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами. Відповідно до підпунктів 20.1.19, 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини Відповідно до пунктів 36.1, 36.2, 36.3 статті 36 ПК України, податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов`язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Згідно із статтею 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пунктів 42.1, 42.2 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику). Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 ПК України, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Згідно із пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг. Таким чином, приписами Податкового кодексу України визначено, що податкові повідомлення-рішення та податкові вимоги надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою). Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Із матеріалів справи суд встановив, що за відповідачем рахується заборгованість на підставі не сплачених податкових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями в загальній сумі 685770,27 грн. З метою погашення заборгованості контролюючим органом була виставлена податкова вимога форми «Ю» № 324769-50 від 07.08.2019, яку надіслано платнику податків на податкову адресу, яка відповідачем змінена не була, що ним не заперечується в апеляційній скарзі, направлення підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів (аркуш справи 4). На підтвердження наявності вказаної суми боргу позивачем також до позовної заяви подано: розрахунок виникнення заборгованості до позовної заяви станом на 23.01.2023 Підприємство Клевань «Комунсервіс» Податковий номер 30490059, корінець податкової вимоги форми «Ю» № 324769-50 від 07.08.2019, податкові-повідомлення рішення від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135, підтвердження направлення рекомендованого листа РД ПАТ «Укрпошта» від 29.05.2019, витяг з інтегрованої картки платника податків, лист від 14.06.2021 за №5473/5/17-00-13-03-08 Головного управління ДПС у Рівненській області адресований Голові Клеванської селищної територіальної громади Галині Кидун щодо наявності за Підприємством Клевань «Комунсервіс» податкового боргу в сумі 856022,8 грн., в т.ч.: - ПДВ 113807,53 грн., - ПДФО 720527,4 грн., Військовий збір 21642,87 грн., та листи Головного управління ДПС у Рівненській області від 22.09.2022 та від 20.10.2022, які направлені Керівнику Підприємства Клевань «Комунсервіс» щодо наявності за підприємством податкового боргу (аркуші справи 3-17). Докази оскарження податкових повідомлень-рішень та податкової вимоги форми «Ю» № 324769-50 від 07.08.2019 у адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, також апелянт не зазначає про сплату податкового боргу чи його оскарження. Апелянт вказує, що податкові повідомлення рішення від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305, №000132135 контролюючим органом на адресу Підприємства Клевань «Комунсервіс» не направлялись та не отримувались, а список згрупованих поштових відправлень не є належним та допустимим доказом направлення для Підприємства Клевань «Комунсервіс» спірних податкових повідомлень-рішень, а в даному випадку, слід враховувати ту обставину, що судом першої інстанції було залишено поза увагою той факт, що спірні податкові повідомлення рішення від 29.05.2019 № 0001311305, № 0001301305 - є неналежним доказом у справі, відповідно не можуть бути доказом існування податкового органу, так як вони прийнятті всупереч вимогам Податкового кодексу України, однак такі доводи є необґрунтованими, оскільки як зазначає Верховний Суд у постанові від 12.07.2022 у справі №160/7345/20: у спорах за позовом податкового органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягає, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, протягом строків, визначених законодавством, правильність нарахування пені за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу. Апеляційний суд враховує, що предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі. У межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань. Оцінка податкового правопорушення, встановленого, зокрема, за результатами податкової перевірки відповідача, на підставі якої контролюючим органом прийнятий акт індивідуальної дії, має здійснюватися судом у провадженні за позовом платника податків про оскарження такого акту індивідуальної дії, зокрема податкового повідомлення-рішення. У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов`язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов`язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов`язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 у справі №160/7345/20. При цьому колегія суддів наголошує, що в межах розгляду справи за позовом суб`єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань, що визначені (нараховані) платнику податковим повідомленням - рішенням, аналогічно суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати і оцінку правильності нарахування пені. Правомірність та правильність такого нарахування має здійснюватися судом також у провадженні саме за позовом платника податків про оскарження дій контролюючого органу з нарахування пені, або у межах справи про стягнення податкового боргу, де заявлено зустрічний позов. Суд звертає увагу, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині 2 статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог. Пунктом 95.1 статті 95 ПК України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Відповідно до пункту 95.4. статті 95 ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. При цьому, пунктом 96.1 статті 96 ПК України визначено, що у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків. У разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна державного підприємства, яке не підлягає приватизації, у тому числі казенного підприємства, не покриває суму податкового боргу такого платника податків і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, контролюючий орган зобов`язаний звернутися до органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, з поданням щодо прийняття рішення про: надання відповідної компенсації з бюджету за рахунок коштів, призначених для утримання такого органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, тощо (пункт 96.2 статті 96 ПК України). У постанові від 19 березня 2021 року у справі № 240/4054/19 Верховний Суд зазначив, що обов`язок контролюючого органу на звернення із позовною заявою до органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке комунальне підприємство або його майно, із позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти такого органу виникає виключно у разі відсутності у боржника власного майна, яке може бути внесено в податкову заставу, або після продажу внесеного в податкову заставу майна такого підприємства і лише за умови недостатності суми коштів, отриманих від такого продажу, для погашення податкового боргу. Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 09 березня 2021 року у справі № 160/2598/20 податковим законодавством встановлено особливий порядок погашення заборгованості платників податків (у тому числі комунальних підприємств) та визначено перелік заходів, які зобов`язаний здійснити контролюючий орган у відповідній послідовності для примусового стягнення податкового боргу, а саме: звернутись до суду з вимогою про стягнення коштів з рахунків у банку; отримати судовий дозвіл на погашення усієї суми боргу за рахунок майна; провести торги з продажу майна, внесеного в податкову заставу. У разі якщо усі перелічені заходи не мали результатом погашення податкового боргу комунального підприємства, то контролюючий орган вчиняє дії, передбачені статтею 96 ПК України, для залучення коштів (майна) органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить такий платник податків, на погашення податкового боргу останнього. Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції, що саме звернення з позовом про стягнення грошових коштів з рахунків комунального підприємства, яке має податковий борг, передує зверненню контролюючого органу до суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу на кошти органу місцевого самоврядування, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Стаття 73 КАС України передбачає, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Підсумовуючи вищенаведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи колегія суддів дійшла висновку, що апелянт доказів, які б свідчили про погашення заборгованості в повному обсязі, що є предметом стягнення або спростування її наявності до суду не подав, податкових повідомлень-рішень та вимоги не оскаржив, а матеріалами справи підтверджено існування за відповідачем податкового боргу у розмірі 685770,27 грн., суд апеляційної інстанції не встановив неправильного застосування норм матеріального права, порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення і погоджується з висновками суду першої інстанції у справі, а доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Вказана правова позиція апеляційного суду узгоджується із постановою Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №160/13436/22, яка в силу приписів частини 5 статті 242 КАС України враховується апеляційним судом під час вирішення наведеного спору. Щодо доводів апелянта із посиланням на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у справі №460/4573/19 та від 29 вересня 2022 року у справі №460/6565/21, якими в задоволенні позовних вимог ГУ ДПС у Рівненській області було відмовлено, а тому слід закрити провадження у справі на підставі статті 238 КАС України, то колегія суддів не погоджується із вказаними обґрунтуваннями, оскільки рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29.09.2020 у справі №460/4573/19, яке набрало законної сили 22.12.2020 Головному управлінню ДПС у Рівненській області в позові до Підприємства Клевань «Комунсервіс», третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Клеванська селищна рада про стягнення коштів за податковим боргом у розмірі 742170,27 грн. відмовлено повністю з підстав відсутності доказів здійснення позивачем дій, передбачених статтею 96 ПК України, а саме звернення з відповідним поданням до Клеванської селищної ради, що свідчить про невжиття Головним управлінням ДПС у Рівненській області всіх заходів, передбачених Кодексом, щодо стягнення податкового боргу. Апеляційним судом встановлено, що Головне управління ДПС у Рівненській області листом від 14.06.2021 за №5473/5/17-00-13-03-08 направило Голові Клеванської селищної територіальної громади Галині Кидун інформацію про наявність за Підприємством Клевань «Комунсервіс» податкового боргу в сумі 856022,8 грн., в т.ч.: - ПДВ 113807,53 грн., - ПДФО 720527,4 грн., Військовий збір 21642,87 грн., тобто виконало вимоги ПК України, а у справі №460/6565/21, Головне управління ДПС у Рівненській області зверталося із позовними вимогами до Клеванської селищної територіальної громади про стягнення податкового боргу, а не до Підприємства Клевань «Комунсервіс». Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №11-257заі18 тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Щодо доводів апелянта, що у випадку якщо контролюючим органом буде реалізовано вимоги статті 96 ПК України та здійснено продаж майна Підприємства Клевань «Комунсервіс», що є державною власністю, то буде завдано значної шкоди правам та законним інтересам громади та Клеванської селищної ради, то колегія суддів звертає увагу апелянта, що в даному провадженні за позовом контролюючого органу суд перевіряє доводи позивача про наявність податкового боргу у відповідача, а не реалізацію наявного майна. Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Крім цього, у контексті оцінки решти доводів апеляційної скарги апеляційний суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Підприємства Клевань «Комунсервіс» залишити без задоволення. Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року у справі №460/4615/23 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль Повний текст постанови складено 15.05.2024