Постанова 4824 № 362/4437/23

Справа № 362/4437/23 Головуючий в суді І інстанції - Дорошенко В.М. Провадження № 33/824/1327/2024 Головуючий - Олійник В.І. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 22 квітня 2024 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду Олійник В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 років, безоплатного вилучення транспортного засобу. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 гривень. Не погодившись з вказаною постановою, 24 січня 2024 року ОСОБА_1 подав до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не врахував всі обставини справи. Так, 07.07.2023 року, після тривалої нічної тривоги та несення служби через безпілотників (інформація на зараз є публічною), отримавши завдання з переміщення, виконання якого було негайним, оскільки надійшли відомості про можливу ракетну загрозу (інформація на зараз є публічною) він був вимушений, з метою захисту та усунення небезпеки, яка загрожує державному та громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, сісти за кермо автомобіля, на якому доручено здійснити переміщення. При цьому вважав, що шкода керування транспортним засобом без права керування є менш значною, ніж відвернена шкода. Тобто, фактично його діями нікому не було завдано шкоди, проте швидким реагуванням збережено спокій. Разом з тим, оскільки розголошення військової таємниці під час воєнного стану карається, то працівникам поліції вказаних обставин ним не було донесено. Крім того, апелянт вважає, що суд повідомляв учасника справи з порушенням вимог законодавства, а також без дотримання строків та без врахування поважності причин відкладення справи. Таким чином, всі відкладення справи були з поважних причин, що підтверджені належними доказами, а тому твердження про те, що суд повно та всебічно дослідивши матеріали справи у їх сукупності та дійшов правильного висновку є на думку апелянта сумнівним. Суд дослідивши матеріали справи встановив, що при зверненні до суду з апеляційною скаргою на постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження. ОСОБА_1 в апеляційній скарзі звернувся з клопотанням про поновлення строку, яке обґрунтоване тим, що в період від 02 жовтня 2023 року до 10 жовтня 2023 року ОСОБА_1 перебував у відрядженні у місті Кропивницькому, тобто фізично був відсутній у м.Василькові Київської області та не міг бути пристунім під час розгляду справи, що підтверджується доданим до справи дорожнім листом №1407. Вказує, що оскаржувану постанову зміг отримати лише 06 грудня 2023 року перед відрядженням до міста Чернігова, що тривало до 17 січня 2024 року включно (копія дорожнього листа №15824 додається), тобто не мав змоги реалізувати своє право на оскарження. Вважає, що причиною, з якої ним був пропущений строк для оскарження постанови є від'їзд та перебування у відрядженні. Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Відповідно до статті 289 КУпАП, скаргу на постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Беручи до уваги вказані у клопотанні про поновлення строку обставини, враховуючи положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку ОСОБА_1 на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року та вважає за доцільне його поновити. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність. Згідно зі ст.245, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. За вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Висновок, викладений у постанові судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, при обставинах, встановлених судом, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наявними у справі доказами. Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Згідно зі ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Відповідно до п.1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Згідно з п.1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Частиною четвертою статті 126 КУпАП передбачено, що керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до частини п`ятої статті 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. Згідно з п.1.10 Правил дорожнього руху України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. За п.п. "а" п.2.1 ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Таким чином, частина 5 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч.2 ст.126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3 ст. 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4 ст. 126 КУпАП). При апеляційному перегляді не встановлено порушень судом першої інстанції ст.ст.279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст.252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд встановив з наведенням відповідних мотивів. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, при наведених у постанові обставинах відповідає матеріалам справи і ґрунтується на наявних у ній доказах. Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення та його винуватість підтверджується доказами, а саме: даними протоколу про адміністративне правопорушення протоколі серії ААД №335777 від 07.07.2023 року; даними довідки про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення; даними диску з відеозаписом; даними письмової розписки ОСОБА_2 від 07.07.2023 про отримання транспортного засобу з метою доставки за місцем проживання. Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність у апеляційного суду відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП. Протокол про адміністративне правопорушення у справі складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП, тому у суду відсутні підстави для визнання протоколу недопустимим доказом. Будь - яких обґрунтованих відомостей, які б ставили під сумнів достовірність та належність зібраних у справі доказів, вказували б про порушення вимог ст.266 КУпАП під час їх отримання, а також об`єктивність поліцейських у справі, суду не надано, їх зацікавленість під час провадження у справі стосовно особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, теж не встановлена. Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Дії ОСОБА_1 обґрунтовано кваліфіковані за ч.5 ст.126 КУпАП. Надавши належну оцінку наявним в матеріалах справи та дослідженим судом доказам відповідно до вимог ст.252 КУпАП суддя суду першої інстанції дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 повторно притягається до адміністративної відповідальності протягом поточного року за ст.126 КУпАП. За таких обставин, суд першої інстанції, приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, в повному обсязі врахував вимоги ст.ст.245, 280 КУпАП, які встановлюють завдання у справах про адміністративні правопорушення, а саме: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Посилання апелянта на те, що суд розглянув справу за його відсутності також оцінюються апеляційним судом критично, оскільки, як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи. При цьому, судові засідання в суді першої інстанції неодноразово відкладались за його клопотанням. Інші доводи апеляційної скарги суд не може прийняти до уваги, оскільки вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, зазначене ним порушення спростовується матеріалами справи, а будь-яких інших доказів щодо відсутності вини останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, з матеріалів справи не вбачається і вони не знайшли свого підтвердження. Враховуючи викладене, за результатами апеляційного перегляду справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення суддею першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права, а висновки суду не спростовані доводами апеляційної скарги. За таких обставин суд доходить висновку, що постанова Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності на підставі ч.5 ст.126 КУпАП є обґрунтованою, підстави для її скасування відсутні, а відтак, апеляційна скарга до задоволення не підлягає. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Суд першої інстанції згідно з вимогами ст.ст.245, 252, 280 КУпАП всебічно, повно і об`єктивно з`ясував обставини вчиненого правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст.283 КУпАП, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 . Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Васильківського міськрайонного суду Київської області від 02 жовтня 2023 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду В.І. Олійник