Постанова 4855 № 580/8734/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/8734/23 Суддя (судді) першої інстанції: Алла РУДЕНКО ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 травня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Бєлової Л.В. суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю., за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення вигляді звільнення зі служби в поліції; - визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2023 №252 о/с по особовому складу, яким до позивача звільнено зі служби в поліції; - поновити позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області з 23.08.2023; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.08.2023 до моменту ухвалення рішення у справі; - рішення в частині поновлення на посаді позивача та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 . Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2023 №252 о/с по особовому складу про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції. Поновлено ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 23 серпня 2023 року. Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора з особливих доручень чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 23 серпня 2023 року допустити до негайного виконання. У решті позовних вимог відмовлено. Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов залишити без розгляду. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права та недотриманням норм матеріального права. Апелянт наголошує, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що позивач порушив вимоги щодо заборони руху транспортним засобом протягом дії комендантської години з поважної причини, оскільки суд не наділений повноваженнями щодо проведення службового розслідування та встановлення порушень позивачем нормативно-правових актів, а також на переоцінку дисциплінарного проступку. Також апелянт зазначає, що суд першої інстанції необґрунтовано врахував рапорт старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ Черкаського районного управління юстиції та довідку Черкаської станції екстреної (швидкої) медичної допомоги № 190 від 03.08.2023, що свідчить про перебирання повноважень комісії з проведення службового розслідування та вихід за межі завдань адміністративного судочинства. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що прохання позивача поліцейських виключити відеореєстратор не є перешкодою поліцейським УПП виконувати їх обов`язки, оскільки відповідно до п.п. 2 п. 1 розділу VІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, передбачено, що під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове відключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Крім вказаного, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, дійшов безпідставного висновку про те, що виписка з амбулаторної карти № 1434 спростовує висновки службового розслідування, що позивач керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки предметом службового розслідування слугувало порушення позивачем службової дисципліни (порушення нормативно-правових актів), тобто судом ототожнено два самостійні види відповідальності особи: адміністративну та дисциплінарну. Наприкінці, апелянт зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи ухвалу від 30.11.2023 про відмову у залишенні позову без розгляду з підстав пропуску позивачем спеціального строку звернення до суду, порушив норми матеріального та процесуального права, зазначивши, що дійсною підставою пропуску п`ятнадцятиденного строку звернення до суду слугувала необізнаність позивача та його представника з положеннями ч. 4 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції, або неправильне тлумачення законодавства, тим самим суд першої інстанції не врахував правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 23.12.2020 у справі № 360/4485/19, та безпідставно поновив строк звернення до суду в ухвалі від 23.10.2023 про відкриття провадження у справі. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Позивач в обґрунтування своїх доводів, зокрема, зазначає, що дисциплінарна комісія дослідила обставини однобічно та в обсязі, визначеному на власний розсуд, що не забезпечило досягнення мети проведення службового розслідування, передбаченого ч. 2 ст. 14 Дисциплінарного статуту, у зв`язку з чим, висновок Управління про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності передчасний. Також позивач вказує, що виписка з амбулаторної картки № 1434 спростовує висновки службового розслідування про те, що він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив вимоги закону України «Про дорожній рух». На переконання позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач не довів правомірність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності прийнятий без законних підстав. Після надходження матеріалів справи 08 березня 2024 року, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 березня 2024 року призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 квітня 2024 року. Довідкою секретаря судового засідання від 01 квітня 2024 року справу знято з розгляду та перенесено судове засідання на 10 квітня 2024 року). У судовому засіданні, яке відбулось 10 квітня 2024 року, розглянуто клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та вирішено відкласти розгляд справи на 18 квітня 2024 року. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року задоволено клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та доручено Черкаському окружному адміністративному суду забезпечити проведення відеоконференції в суді. 18 квітня 2024 року у судовому засіданні ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2024 запропоновано ОСОБА_1 надати пояснення щодо дотримання строку звернення до суду з позовом про оскарження наказу начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 Про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення вигляді звільнення зі служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2023 №252 о/с по особовому складу, яким позивача звільнено зі служби в поліції та/або клопотання про поновлення строку звернення до суду із наданням відповідних доказів, які б підтверджували наявність об`єктивних перешкод, які унеможливили своєчасне подання позову з врахуванням положень частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. У зв`язку з цим, протокольною ухвалою розгляд справи відкладено на 15 травня 2024 року. На виконання ухвали, представник позивача надіслав до суду письмові пояснення, в яких, посилаючись на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21.04.2021 у справі № 2380/2359/20, зазначає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню спеціальний строк звернення до суду, визначений ч. 5 ст. 122 КАС України, тобто місячний строк. У відкритому судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду, з тих підстав, що службове розслідування, за наслідками якого видано оскаржувані накази проведено повно та об`єктивно, тобто з врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття спірних наказів. Представник позивача та позивач в режимі відеоконференції заперечили проти доводів апеляційної скарги, вказуючи про не правомірність прийняття оскаржуваних наказів. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 з 07.11.2015 проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Черкаській області, з 01.03.2022 по 22.08.2023 (по день звільнення) перебував посаді старшого інспектора з особливих доручень чергової частини управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування. Згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 31.07.2023 №567 на підставі рапорта начальника управління головної інспекції підполковника поліції ОСОБА_2 від 31.07.2023 №158рп/48/01-2023 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими, що мають ознаки дисциплінарного проступку призначено службове розслідування та сформована дисциплінарна комісія (т. 1, а.с. 93). За результатами проведеного службового розслідування, складено висновок від 14.08.2023, яким встановлено, що у зв`язку з введенням на території України воєнного стану наказом начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 №1 на території Черкаської області запроваджено комендантську годину з 00:00 год до 04:00 год, протягом якої заборонено рух транспортних засобів, крім служб екстреної медичної допомоги, транспортних засобів спеціального призначення, які виконують невідкладні службові завдання, за умови ввімкнення спеціальних світлових пристроїв та автомобілів, рух яких дозволено за спеціальними перепустками, та заборонено перебування людей у зазначені години на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально наданих перепусток і посвідчень. 31.07.2023 о 02:05 год. капітан поліції ОСОБА_1 , перебуваючи поза службою, у цивільному одязі, без табельної вогнепальної зброї, в період дії комендантської години, тобто в порушення п. 1 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 1 наказу обласної військової адміністрації, керуючи автомобілем «Mitsubishi Carisma» (належить ОСОБА_3 ), н.з. НОМЕР_1 , рухався у м. Черкаси по вул. Чорновола в напрямку від вулиці Бидгощської до вул. Анатолія Лупиноса та був зупинений поліцейськими Управління патрульної поліції. У ході спілкування з капітаном поліції ОСОБА_1 поліцейські УПП виявили у нього ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів і порушення мови. Відповідно до підпункту 2А2 п. 2.9 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 водієві забороняється керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Під час спілкування із поліцейськими УПП, капітан поліції ОСОБА_1 , намагаючись уникнути відповідальності, у порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, просив поліцейських УПП не здійснювати відеофіксацію (вимкнути портативний відеореєстратор) на місці події, чим перешкоджав останнім поліцейським виконувати їхні обов`язки та як наслідок схиляв їх до порушення вимог п.п. 2 п. 1 розділу V11 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026, відповідно до якого під час виконання своїх повноважень поліцейським забороняється примусове виключення відеореєстраторів, у тому числі на вимогу сторонніх осіб. Поліцейськими УПП відповідно до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 №1395, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735, неодноразово запропоновано капітану поліції ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу відповідно до чинного законодавства з використанням спеціальних технічних засобів, тобто газоаналізатора «Драгер», або ж у найближчому медичному закладі. Натомість капітан поліції ОСОБА_1 в порушення вимог п. 6 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції постійно заперечував факт керування автомобілем «Mitsubishi Carisma(належить ОСОБА_3 ), н.з. НОМЕР_1 , повідомивши, що за кермом знаходилась його дружина гр. ОСОБА_4 , чим перешкоджав виконувати поліцейським УПП свої обов`язки. За вказаних обставин відносно капітана поліції ОСОБА_1 складено протокол серії ААД №099315 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. За висновком службового розслідування позивач вчинив діяння, несумісне з його посадою, оскільки скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Також позивач в порушення вимог п. 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України не проінформував своїх керівників про складання відносно нього адміністративного матеріалу з ч. 1 ст. 130 КУпАП, тим самим не забезпечив виконання свого обов`язку щодо сприяння керівникам в організації дотримання службової дисципліни. Крім цього, відповідно до листа УОАЗОР ГУНП від 03.08.2023 №1672/25/01-51-2023 в період часу з 2:00 год. по 08:00 год. 31.07.2023 будь-яких повідомлень на спецлінію 102 від позивача не надходило. За висновком службового розслідування за вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ч. 1 ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 розділу 2 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, абз. 2 ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», п. 1, 3 наказу начальника Черкаської обласної військової адміністрації від 26.02.2022 №1 «Про затвердження комендантської години на території Черкаської області» п. 6, 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, позивач заслуговує до притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1, а.с. 203-215). Наказом ГУНП в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 позивача за порушення зазначених приписів притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (т. 1, а.с. 216-221). У зв`язку з реалізацією наказу від 18.08.2023 №1421 про притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції відповідачем був прийнятий наказ від 21.08.2023 №252 о/с, яким на підставі п. 6 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» позивача звільнено зі служби в поліції (т. 1, а.с. 222). Також судом першої інстанції встановлено, що постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 29.08.2023 у справі №712/8012/23, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: за відмову у проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння, та накладено штраф у сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік. Не погоджуючись з вказаними наказами, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив частково та зазначив, що відповідач не довів правомірність застосування дисциплінарного стягнення у вигляді у вигляді звільнення зі служби в поліції, тому наказ від 18.08.2023 №1421 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції прийнятий без законних підстав і підлягає скасуванню. Щодо наказу від 21.08.2023 №252 о/с про звільнення позивача зі служби в поліції, то він є похідним від наказу від 18.08.2023 №1421, у зв`язку з чим також підлягає скасуванню, відповідно, позивач підлягає поновленню на посаді з дня, наступного за днем звільнення, а саме: з 23.08.2023. Колегія суддів при прийнятті цієї постанови виходить з такого. Згідно з частиною першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати. За правилами частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною третьою статті 122 КАС України установлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України). Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Визначення законодавцем строків звернення з адміністративним позовом до суду є гарантією стабільності публічно правових відносин, призначенням якої є забезпечення своєчасної реалізації права на звернення до суду, забезпечення стабільної діяльності суб`єктів владних повноважень при здійсненні управлінських функцій, дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Суду зауважує, що частинами другою та третьою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Суд звертає увагу на те, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. Наслідки пропуску строків звернення до адміністративного суду встановлено статтею 123 КАС України, згідно з частинами першою-третьою якої у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. У цій справі спірні правовідносини виникли у зв`язку зі звільненням позивача із публічної служби - поліції. Відповідно до приписів частини першої статті 59 Закону України «Про Національну поліцію» служба в поліції є державною службою особливого характеру, що відносить її до публічної служби в розумінні пункту 17 частини першої статті 4 КАС України. Преамбулою Дисциплінарного статуту НП передбачено, що цим Статутом, зокрема, визначені види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Законом України від 15 березня 2022 року №2123-IX «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» (далі - Закон №2123-IX) внесені зміни до указаних нормативно-правових актів. Зокрема, Дисциплінарний статут НП України доповнено розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану», яким з 01 травня 2022 року, зокрема, запроваджено іншу процедуру ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та інші строки звернення до суду. Так, частиною першою статті 30 Дисциплінарного статуту НП України (у редакції Закону №2123-IX) у разі відсутності поліцейського, якого притягнуто до дисциплінарної відповідальності, без поважних причин на службі копія наказу про застосування до нього дисциплінарного стягнення надсилається поштовим зв`язком (у разі можливості) на адресу місця проживання, зазначену в його особовій справі, або з використанням електронної комунікації за контактними даними, які наявні в розпорядженні його безпосереднього керівника. Поліцейський вважається таким, що ознайомлений з наказом про застосування дисциплінарного стягнення, після спливу чотирьох календарних днів з дня його відправлення поштовим зв`язком або після спливу двох календарних днів - у разі відправлення з використанням електронної комунікації (частина друга статті 30 Дисциплінарного статуту НП України). Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту НП передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення. Отже, з 01 травня 2022 року Законом №2123-IX запроваджено інші умови проведення службового розслідування, а також визначена нова процедура ознайомлення поліцейського з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності та установлені особливі строки оскарження дисциплінарних стягнень. Питання щодо застосування строків, установлених Дисциплінарним статутом НП у правовідносинах, що виникли у зв`язку з притягненням поліцейського до дисциплінарної відповідальності, вже досліджувалося Верховним Судом. Так, у справі №120/7567/22 Суд сформував висновок, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут НП України. Вказаний висновок був підтриманий іншими постановами Верховного Суду, зокрема, від 07 грудня 2023 року у справі № 420/15422/22, від 25 січня 2024 року у справі № 260/4067/23 від 25 квітня 2024 року у справі № 520/11247/22 та інших. З матеріалів справи вбачається, що предметом оскарження у цій справі є наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення вигляді звільнення зі служби в поліції та наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2023 №252 о/с по особовому складу, яким позивача звільнено зі служби в поліції. Згідно з копіями вказаних наказів позивач ознайомився з оскаржуваними наказами 22 серпня 2023 року, що підтверджується особистим підписом позивача (а.с. 222 т. 1, а.с. 18, т. 2). Отже, з огляду на те, що ознайомлення позивача відбулось 22 серпня 2023 року, то строк звернення до суду із цим позовом почав свій відлік з 23 серпня 2023 року і закінчився 06 вересня 2023 року. Дисциплінарний статут, який є застосовним до спірних правовідносин, пов`язує відлік строку звернення до суду задля оскарження, зокрема, наказу про своє звільнення, із днем ознайомлення із ним. Із цим позовом позивач звернувся до суду лише 21 вересня 2023 року, тобто із пропуском строку звернення до адміністративного суду (15 днів з моменту ознайомлення). Водночас, позивач не надав суду жодних переконливих доказів наявності незалежних від його волі обставин, які унеможливили вчасне подання позовної заяви до суду щодо оскарження свого звільнення з посади. Доводи позивача про необхідність застосування до спірних правовідносин спеціального строку звернення до суду, який визначений ч. 5 ст. 122 КАС України (один місяць), колегія суддів вважає безпідставними, з підстав наведених вище. З цих же підстав не заслуговують на увагу також доводи представника позивача про те, що з моменту ознайомлення з матеріалами службового розслідування не пропущений місячний строк звернення до суду. Окрім того, колегія суддів наголошує, що з рапорту від 31.08.2023 № 191рп/48/01-2023 начальника УГІ ГУНП в Черкаській області підполковника поліції ОСОБА_5 вбачається, що адвокат Сененко К.В. (представник позивача у цій справі) 31.08.2023 ознайомилась з матеріалами службового розслідування відносно ОСОБА_1 . Отже, з моменту зазначеного ознайомлення цей адміністративний позов також поданий поза межами 15-денного строку звернення до суду. Посилання позивача на правову позицію Верховного Суду, викладену, зокрема, у постанові від 21.04.2021 у справі № 2380/2359/20 про необхідність застосування, у тому числі ч. 5 ст. 122 КАС України при оскарженні наказу про накладення дисциплінарного стягнення на поліцейського, колегія суддів не враховує, адже з наведеної вище останньої правової позиції Верховного Суду, яку суди мають враховувати, у цих правовідносинах застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний статут, та який визначає п`ятнадцятиденний строк звернення до суду з позовом про оскарження відповідного наказу. Щодо посилання позивача на правову позицію Восьмого апеляційного адміністративного суду, викладену у постанові від 19.01.2023 у справі № 300/3777/22 щодо застосування місячного строку звернення до суду у цій категорії справ, колегія суддів не враховує, оскільки згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. З огляду на викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про часткове задоволення позову. З урахуванням зазначеного, доводи апелянта в частині пропуску строку звернення до суду знаходять своє підтвердження. Оскільки апелянт просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов залишити без розгляду, то апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. За змістом частини першої статті 319 КАС судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Згідно з частиною четвертої статті 123 КАС якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Оскільки визнання судом першої інстанції поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду стало передчасним, та, враховуючи відсутність інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, оскаржуване рішення суду підлягає скасуванню, а позов - залишенню без розгляду. Керуючись ст. ст. 240, 243, 315, 317, 319, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд П О С Т АН О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області задовольнити. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року скасувати. Ухвалити нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання незаконними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 16.05.2024. Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді Н.В. Безименна, А.Ю. Кучма