Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 580/7224/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/7224/23 Суддя (судді) першої інстанції: Руденко А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 березня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Безименної Н.В. суддів Аліменка В.О. та Кучми А.Ю. за участю секретаря судового засідання Головченко В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року (повний текст складено 15 грудня 2023 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними рішень, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, В С Т А Н О В И Л А Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому просив: - скасувати наказ відповідача №1252 від 21.07.2023 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до якого позивача за вчинення дисциплінарного проступку було звільнено зі служби в Національній поліції; - скасувати наказ відповідача №223 від 24.07.2023 "По особовому складу" про звільнення позивача зі служби в поліції за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України); - поновити позивача на службі в Національній поліції на посаді слідчого СВ Золотоніського районного відділу поліції ГУНП в Черкаській області; - стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу. Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що інформація про вчинення позивачем прогулу в період з 13.07.2023 по 15.07.2023 не відповідає дійсності, а звільнення позивача здійснено за надуманими підставами, оскільки ним не було допущено порушень службової дисципліни. Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що службове розслідування щодо позивача призначено та проведено у відповідності до положень законодавства, а притягнення його до відповідальності було здійснено у визначений спосіб на підставі висновку службового розслідування внаслідок вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Позивач, будучі належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду 12.03.2024 та 26.03.2024 в судове засідання не прибув, явку свого представника не забезпечив. 12.03.2024 представник позивача подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи з підстав того, що з 11.03.2024 позивач перебуває на амбулаторному лікуванні, на підтвердження чого подано копію медичного висновку від 11.03.2024 №7Р43-Е886-СТС5-К2ВВ КП «Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (Сімейної медицини)» Золотоніської міської ради та випискою із медичної картки (а.с.91-93)), яке було задоволено протокольною ухвалою суду та відкладено розгляд справи до 26.03.2024. 26.03.2024 на електронну пошту суду надійшли три ідентичні клопотання позивача, в яких він просить задовольнити клопотання його представника (адвоката) Пилипенка Р.Б. про відкладення судового розгляду справи з підстав того, що позивач продовжує перебувати на лікуванні, а його адвокат - Пилипенко Р.Б. не може прибути в судове засідання, оскільки з 25.03.2024 проходить військово-лікарську комісію у ІНФОРМАЦІЯ_1 та уточнення військово-облікових даних. Перевіривши вказані клопотання та заслухавши думку представників відповідача, які з`явились у судове засідання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для їх задоволення і відкладення розгляду справи, оскільки жодних доказів неможливості участі представника позивача у судовому засіданні до клопотання не додано, надана копія довідки КП «Золотоніський міський центр первинної медико-санітарної допомоги (Сімейної медицини)» Золотоніської міської ради жодним чином не засвідчена, не має вихідного номера, а самі клопотання подані засобами електронного поштового зв`язку у сканованому вигляді без належного засвідчення Електронним цифровим підписом (ЕЦП) або Кваліфікованим електронним підписом (КЕП) За правилами ч.7, 8, 10 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасником справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника). Таким чином, оскільки позивачем порушено встановлений процесуальним законодавством порядок подання процесуальних документів в електронній формі при направленні засобами електронного поштового зв`язку клопотань про відкладення розгляду справи, зокрема в частині накладення на електронні документи кваліфікованого електронного підпису (КЕП) і не подали належних та допустимих доказів наявності викладених у клопотаннях обставин, такі клопотання задоволенню не підлягали. Разом з цим, за нормами Кодексу адміністративного суду України, участь сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не є обов`язковою. При цьому, сторони мають можливість надати письмові пояснення, відзив або заперечення до апеляційної скарги. Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач з 13.04.2023 перебував на службі в поліції на посаді слідчого слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, на яку був призначений наказом ГУНП в Черкаській області №96о/с від 13.04.2023 (а.с.120 т.1). На підставі рапорту заступника начальника слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області майора поліції ОСОБА_2 №8985/65/01-2023 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №310 від 13.07.2023 «Про призначення та проведення службового розслідування, про формування дисциплінарної комісії» призначено службове розслідування (а.с.75-76 т.1). За результатами проведення службового розслідування складено висновок, затверджений 21.07.2023 т.в.о. начальника Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області підполковником поліції ОСОБА_3 , в якому відображено, що 24.05.2023 о 19.02 на інформаційному каналі «НачШтабу» багатоплатформового месенджера «Тelegram» (https://t.me/nach_shtabu/22982) розміщено відеозапис, в якому слідчий слідчого відділу Золотоніського районного відділу поліції лейтенант поліції ОСОБА_1 дякує друзям та знайомим, а також небайдужим людям , які долучились до збору коштів, за результатом чого вдалось зібрати 56000 грн, які були витрачені на перший етап лікування його батька. Поряд із цим, лейтенант поліції ОСОБА_4 повідомляє, що необхідно зібрати ще 110000 грн, та просить людей не бути байдужими. Також за вказаним посиланням розміщено фотографію копії першого аркушу консультативного висновку спеціаліста клінічної лікарні «Феофанія» онколога ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також 02.07.2023 о 13.41 год. на інформаційному каналі «КіберБорошно CyberBoroshno» багатоплатформового месенджера «Тelegram» (https://t.me/kiber_boroshno/2295) розміщено відеозапис, в якому лейтенант поліції ОСОБА_1 , перебуваючи одягненим в футболку, яка візуально схожа на елемент однострою, а саме фуфайку, дякує всім хто долучився до збору коштів на операцію його батька, за результатом якої оперативно видалено пухлину, та в подальшому він буде проходити інтенсивну хіміотерапію препаратом Tarpісо, одна упаковка якого коштує близько 195000 грн, більшу половину коштів на який уже зібрано. Також лейтенант поліції ОСОБА_1 просить усіх небайдужих долучитись до збору коштів. Разом з цим, у вказаній публікації розміщено 2 фотографії, одна з яких - лікарського засобу Tarpісо, 40 мг і 80 мг, а інша - медичного документу форми 008/0 про проведення операції №000025125 від 09.06.2023 введення хіміотерапевтичних агентів, виданою клінічною лікарнею «Феофанія» на ім`я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 13.07.2023 на інформаційном каналі «КіберБорошно CyberBoroshno» багатоплатформового месенджера «Тelegram» (https://t.me/kiber_boroshno/2295) розміщено 1 відеозапис, на якому лейтенант поліції ОСОБА_1 , будучи одягнутим в предмети однострою, а саме кепі, чорну футболку та бронежилет, вибачається, що не виходив на зв`язок, так як перебував на службі, та наступного дня, після чергування, висвітлить довідку про інвалідність, оскільки на телефоні у себе він нічого не знайшов, окрім довідок хіміотерапії. Під вказаним відеозаписом розміщено допис: «Шановне панство! Ми та ще багато невеличких каналів опублікували до себе збір (https://t.me/kiber_boroshno/2295) від «підписника», у якого «батько хворіє онкологією». Канал FirstDivision звернувся (https://t.me/firstdivisionofficial/3898) до лікарні, що видала документ, та він опинився підробкою (в пості можете ознайомитись детальніше). Ми приносимо вибачення перед усіма підписниками за поширення збору від шахрая, не дивлячись на те, що перевіряли його та отримували повідомлення в поліцейській формі (додали до поста). З цього моменту будемо поширювати тільки збори від перевірених та усім відомих фондів або фондів, з якими знайомі особисто та впевнені на 100%. Ми разом з адмінами інших телеграм каналів займаємось вирішенням цього питання та будемо тримати вас в курсі. В нас є вся інформація. ОСОБА_1 (27.05.2000). Номер телефона НОМЕР_1 (телеграм - @Evhenii097? id - НОМЕР_2 ) адреса - село Мелесівка, Золотоніський район, Черкаська область, паспорт: НОМЕР_3 ІПН НОМЕР_4 . Водійське: НОМЕР_5 . Працюємо далі.» Цього ж дня, тобто 13.07.2023, в інформаційну групу «Безпечна Черкащина» багатоплатформового месенджера «Тelegram» надійшло повідомлення від користувача Nick Zaporozhets наступного змісту: «Доброго вечора! Прошу поліцію звернути увагу та застосувати заходи відповідно до порушення. Житель Черкаської області ОСОБА_1 (27.05.2000) за допомогою месенджера Телеграм займався шахрайством у крупних масштабах. Під приводом необхідності термінового лікування для його нібито онкохворого батька він розсилав по телеграм групах і каналах прохання про збір, на що відгукнулись небайдужі люди, і публікували інформацію про це. Поки до кінця невідомо про загальну суму коштів, яку вдалось цим шахрайством видурити, але серед телеграм каналів уже почався резонанс з цього приводу» (посилання https://t.me/bezpechna_cherkashina/15221). Вказане повідомлення Золотоніським РВП ГУНП зареєстровано до ІКС ІПНП за №6121 від 13.07.2023. 14.07.2023 за фактом шахрайських дій сектором дізнання Золотоніського РУП внесено відомості до ЄРДР за №12023255320000435 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України. Під час службового розслідування комісією зроблено запит до клінічної лікарні «Феофанія» Державного управління справами. Відповідно до листа Клінічної лікарні «Феофанія» від 19.07.2023 №01-10/04/1376/23 батько лейтенанта поліції ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 до їх закладу за наданням медичної допомоги не звертався (т. 1, а.с. 90). Встановлено, що інформація, викладена лейтенантом поліції ОСОБА_1 щодо онкологічної хвороби його батька, є неправдивою. Згідно з письмових пояснень, наданих комісії зі службового розслідування, позивач пояснив, що у березні-квітні 2023 року у нього виникли боргові зобов`язання. З метою їх погашення він звертався до адміністраторів різних телеграм каналів, які збирають пожертви, та повідомив, що у нього онкохворий батько і йому потрібні грошові кошти на лікування. Щоб реалізувати цей задум він вводив у «гуглі» запит про пошук документів про онкохворих та редагував їх шляхом зміни прізвищ інших людей на прізвище батька ОСОБА_6 . Під таким документом він дописував текст про необхідність допомоги батькові і скидав цей текс адміністраторам, при цьому прикріпляв коротке відеозвернення. Одному з адміністраторів він повідомив, що працює в поліції, для збору коштів вказав номер своєї банківської картки в « Приватбанку ». Отримані грошові кошти витратив на погашення кредитних зобов`язань. Відповідно пояснень батька позивача ОСОБА_6 останній на хвороби, зазначені сином у публікації, не хворів та збирати кошти не просив. Також, 08.07.2023 лейтенант поліції ОСОБА_1 звернувся за медичною допомогою до поліклінічного відділення КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» та цього ж дня йому видано довідку поліцейського про тимчасову непрацездатність на період тимчасової непрацездатності з 08.07.2023 по 12.07.2023. 10.07.2023 позивач разом з помічником чергового чергової частини ізолятору тимчасового тримання №4 ГУНП рядовим поліції ОСОБА_7 , яка перебувала у черговій відпустці у період з 10.07.2023 по 17.07.2023, попрямували на відпочинок у с. Велятино Хустського району Закарпатської області. 13.07.2023 позивач на службу не вийшов та про відсутність на роботі не повідомив свого безпосереднього керівника заступника начальника слідчого відділу Золотоніського РВП ГУНП майора поліції ОСОБА_2 . Також позивач був відсутній на службі 14 та 15 липня 2023 року. Про відсутність позивача на службі комісійно були складені акти від 13.07.2023, 14.07.2023 та 15.07.2023. Таким чином, лейтенант поліції ОСОБА_1 допустив прогули 13.07.2023, 14.07.2023 та 15.07.2023, тобто 3 робочі дні. Отже, позивачем допущено дисциплінарний проступок під час дії воєнного стану в Україні, що слід трактувати як обставини, що обтяжують відповідальність, оскільки невихід на службу без поважних причин із залишенням адміністративних меж території обслуговування ГУ НП, а також резонансність вказаної події під час дії вказаного правового режиму в Україні, як наслідок, має значний негативний вплив на імідж поліції в цілому. За вчинення дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п. 1 ч. 1 ст. 18, ст. 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1,2,4,6,8 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції, розділу 111 Правил внутрішнього службового (робочого) розпорядку для підрозділів Головного управління Національної поліції Черкаської області, затверджених наказом ГУНП від 01.02.2022 №228 (зі змінами, внесеними наказом ГУНП від 15.04.2022 №665), пункту 1 розділу 2 посадової інструкції слідчого СВ Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській області, визначено, що позивач заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності та відповідно до ст. 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України запропоновано застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби. (а.с.179-196 т.1). Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.07.2023 №1252 за вчинення дисциплінарного проступку позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції (а.с.72-73 т.1). 24.07.2023 наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №223 о/с відповідно до пункту 6 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію» 26.07.2023 позивача звільнено зі служби в поліції (а.с.74 т.1). Вважаючи своє притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що доводи позивача про порушення порядку проведення службового розслідування є безпідставними, при цьому позивачем не доведено поважність причин його відсутності на службі 13, 14 та 15 липня 2023 року, що свідчить про вчинення ним дисциплінарного проступку внаслідок прогулу. За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, колегія суддів доходить наступних висновків. Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580), який визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 статті 59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч.1 статті 17 Закону №580-VIII поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції. Статтею 18 Закону №580-VIII визначено обов`язки поліцейських, зокрема, поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов`язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції. У разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом (ч.1, 2 статті 19 Закону №580-VIII). Законом України від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ затверджено Дисциплінарний статут Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Відповідно статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського, у тому числі: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; вживати заходів до негайного усунення причин та умов, що ускладнюють виконання обов`язків поліцейського, та негайно інформувати про це безпосереднього керівника; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень. Колегія суддів наголошує на тому, що суд першої інстанції в своєму рішенні цілком чітко та правильно окреслив, що проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки, на відміну від іншої служби/професії/особи, служба в поліції вимагає від поліцейського особливої обачності та неухильного виконання вимог Конституції України та Законів, що тісно пов`язується із захистом Держави, її громадян. Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом Дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції (стаття 12 Дисциплінарного статуту). Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Згідно статей 14, 15, 19 Дисциплінарного статуту з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків провадиться службове розслідування. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку. У висновку за результатами службового розслідування, у том числі, зазначаються: причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення; висновок щодо наявності або відсутності у діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського у разі наявності в його діянні дисциплінарного проступку. Під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби. Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893, передбачено, що службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку. Відповідно до пункту 1 Розділу VII Порядку, у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення. Уповноважений керівник, враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був учинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, визначає вид дисциплінарного стягнення, що підлягає застосуванню до поліцейського, та видає письмовий наказ про його застосування. Пунктом 7 статті 19 Дисциплінарного статуту передбачено, що у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції. Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень як звільнення зі служби в поліції. Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону №580 встановлено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Аналіз наведених положень свідчить про те, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту. Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до поліцейських, визначені у статті 13 Дисциплінарного статуту. Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дисциплінарних проступків (дій, що порушують службову дисципліну). Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини поліцейського, з`ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні поліцейського складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності чи відсутності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтовуючи при цьому своє рішення у відповідному наказі. Адміністративний суд, в силу вимог ч.3 ст.2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо. Правова оцінка судами правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна полягати насамперед у перевірці, чи прийняте таке рішення у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до неї дисциплінарного стягнення. Зазначене узгоджується з позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 06 квітня 2023 року у справі № 620/4545/22 та у постанові від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а. Статтею 24 Закону № 580 встановлено, що у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості. У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві. Згідно зі ст. 1 Закону України "Про оборону України" від 06 грудня 1991 року № 1932-XII (далі - Закон №1932-ХІІ) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону № 1932-XII оборона України базується на готовності та здатності органів державної влади, усіх складових сектору безпеки і оборони України, органів місцевого самоврядування, єдиної системи цивільного захисту, національної економіки до переведення, при необхідності, з мирного на воєнний стан та відсічі збройній агресії, ліквідації збройного конфлікту, а також готовності населення і території держави до оборони. Частиною 1 та 2 статті 12 Закону № 1932-XII передбачено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи. Діяльність і управління іншими військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, та правоохоронними органами, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні держави, здійснюються згідно із законодавством. Відповідно до ст. 12 Розділу IV Закону України "Про національну безпеку України" сектор безпеки і оборони України складається з чотирьох взаємопов`язаних складових: сили безпеки; сили оборони; оборонно-промисловий комплекс; громадяни та громадські об`єднання, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки. Функції та повноваження складових сектору безпеки і оборони визначаються законодавством України. До складу сектору безпеки і оборони входять: Міністерство оборони України, Збройні Сили України, Державна спеціальна служба транспорту, Міністерство внутрішніх справ України, Національна гвардія України, Національна поліція України, Державна прикордонна служба України, Державна міграційна служба України, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Служба безпеки України, Антитерористичний центр при Службі безпеки України, Служба судової охорони, Управління державної охорони України, Державна служба спеціального зв`язку та захисту інформації України, Апарат Ради національної безпеки і оборони України, розвідувальні органи України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну військово-промислову політику. Разом з тим, відповідно до ч. 4 статті 18 Розділу IV Закону України "Про національну безпеку України" Національна поліція України є центральним органом виконавчої влади, що забезпечує громадську безпеку і порядок, охорону прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидію злочинності, а також надає визначені законом послуги з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги. У постановах Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 21-1288а15) та від 20 жовтня 2015 року (справа № 21-2103а15) зазначено, що дискредитація звання рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ (національної поліції) за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби. У статті 64 Закону України "Про Національну поліцію" наведено текст присяги працівника поліції: "усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов`язки". Отже, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення присяги. У зв`язку з чим, складаючи присягу, працівник поліції покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Під порушенням присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Застосування дисциплінарного стягненні у виді звільнення з органів внутрішніх справ є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує доведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічний правовий висновок зазначено у постанові Верховного Суду від 21 вересня 2018 року у справі № 824/227/17-а. Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозицій Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан, який продовжує діяти і на момент апеляційного розгляду справи. Отже, з 24.02.2022 на всіх співробітників поліції, в тому числі і на позивача, було покладено додаткові обов`язки із захисту територіальної цілісності України, що передбачає неухильне виконання своїх завдань та функцій із суворим дотриманням дисципліни і вимог етики з метою підтримання високого авторитету правоохоронних органів. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позивач 13, 14, 15 липня 2023 року був відсутній на службі, що підтверджується копіями актів про відсутність на службі (а.с.175-177 т.1). Відповідно до наданих позивачем письмових пояснень від 16.07.2023 та від 21.07.2023 відібраних в рамках здійсненого службового розслідування, ОСОБА_1 підтвердив свою відсутність на роботі з 13 по 15 липня 2023 року, зазначивши, що 10.07.2023 йому було зроблено хірургічне втручання і відкрито лікарняний під час якого він вирішив поїхати на відпочинок у Закарпатську область, де і перебував по 15.07.2023 і лише 16.07.2023 поїхав додому (а.с.160-164 т.1). Таким чином, позивач самостійно визнав факт своєї відсутності на роботі в період з 13 по 15 липня 2023 року, при цьому будь-які докази поважності підстав такої відсутності матеріали справи не містять. З наявної в матеріалах справи довідки КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 08.07.2023 вбачається, що позивач перебував на амбулаторному лікування та був звільнений від служби в період з 08.07.2023 по 12.07.2023 і визначено приступити до служби з 13.07.2023 (а.с.178 т.1). Вказана обставина також підтверджується листом КНП «Золотоніська багатопрофільна лікарня» Золотоніської міської ради від 14.07.2023 №1179 (а.с.96 т.1). При цьому, власні міркування позивача, що тимчасова непрацездатність триватиме довше ніж до 12.07.2023 та виїзд його на відпочинок до Закарпатської області в період тимчасової непрацездатності не є поважними причинами невиходу на службу. В той же час, доказів повідомлення позивачем свого безпосереднього керівника або відділу кадрового забезпечення ГУ НП в Черкаській області про причини своєї відсутність та виїзд за межі Черкаської області - території несення служби, матеріали справи не містять. Таким чином, висновки службового розслідування щодо допущення позивачем дисциплінарного проступку під час дії воєнного стану в Україні, який виявився у невиході на службу без поважних причин із залишенням адміністративних меж території обслуговування ГУ НП в Черкаській області в період 13-15 липня 2023 року, знайшли своє підтвердження в рамках судового розгляду справи. Суд звертає увагу, що проведення службового розслідування було ініційовано на підставі рапорту заступника начальника слідчого відділу Золотоніського РВП ГУ НП майора поліції ОСОБА_2 №8985/65/01-2023 щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими Золотоніського РВП ГУ НП та в рамках його проведення було встановлено, в тому числі щодо розміщення позивачем в засобах масової інформації (мережі інтернет та на платформі «Телеграм») інформації про необхідність збору коштів на лікування онкохворого батька, яка в подальшому не знайшла свого підтвердження, підставою для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності було саме вчинення ним прогулу в період з 13 по 15 липня 2023 року. Таким чином, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на безпідставність притягнення його до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дій з ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, що стали підставою для кримінального провадження, внесеного в ЄРДР 14.07.2023 за №12023255320000435. Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт грубого порушення службової дисципліни, невиконання посадових (функціональних) обов`язків в частині самоусунення від виконання службових обов`язків як поліцейського, охорони прав і свобод людини, честі держави в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, зокрема, на території Черкаської області, а також самовільного залишення території дислокації підрозділу позивачем. Тож, колегія суддів вважає правильним висновок службового розслідування, який був сформований у межах компетенції та з врахуванням дії військового стану в Державі. Вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому колегія суддів вважає, що спірні накази є правомірними та обґрунтованими, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого проступку. За таких обставин, відсутні правові підстави для визнання протиправними та скасування наказів ГУНП в Черкаській області, тому позов задоволенню не підлягає. Щодо посилання позивача на порушення процедури проведення службового розслідування, то вказані доводи не знайшли свого підтвердження в рамках судового розгляду, оскільки позивач був обізнаний про факт проведення службового розслідування та скористався своїм правом на надання письмових пояснень, які були враховані відповідачем при складанні висновку службового розслідування. Разом з тим, за практикою, що склалася, можливе порушення процедури прийняття рішення суб`єктом владних повноважень саме по собі може бути підставою для визнання його протиправним та скасування у разі, коли таке порушення безпосередньо могло вплинути на зміст прийнятого рішення. Певні дефекти адміністративного акту можуть не пов`язуватись з його змістом, а стосуватися процедури його ухвалення. У такому разі можливі дві ситуації: внаслідок процедурного порушення такий акт суперечитиме закону (тоді акт є нікчемним), або допущене порушення не вплинуло на зміст акту (тоді наслідків для його дійсності не повинно наставати взагалі). Отже саме по собі порушення процедури прийняття акту не повинно породжувати правових наслідків для його дійсності, крім випадків, прямо передбачених законом. Так, дефектні процедури прийняття адміністративного акту, як правило, тягнуть настання дефектних наслідків (ultra vires action - invalid act). Разом із тим, не кожен дефект акту робить його неправомірним. Стосовно ж процедурних порушень, то в залежності від їх характеру такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акту, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність. Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акту адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості. Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: "протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків" і, на противагу йому, принцип "формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення". Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №813/1790/18. На переконання колегії суддів, з урахуванням встановлених обставин, повне дотримання відповідачем процедури проведення службового розслідування не могло вплинути на суть прийнятого суб`єктом владних повноважень оскаржуваного рішення, оскільки вчинення позивачем дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні вимог п.1 ч.1 ст.18, ст.64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 4, 6, 8 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції та передбачає притягнення до дисциплінарної відповідальності ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у вигляді звільнення зі служби, повністю підтверджено зібраними в рамках службового розслідування доказами та наявними матеріалами справи. З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог внаслідок їх необґрунтованості. Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування. Керуючись ст.243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2023 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст.329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст постанови виготовлено 01 квітня 2024 року. Головуючий суддя Н.В.Безименна Судді В.О.Аліменко А.Ю.Кучма