Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/141/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 травня 2024 року справа №200/141/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Геращенка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. у справі № 200/141/23 (головуючий І інстанції Циганенко А.І.) за позовом ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- УСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду з позовом до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, оформлене листом №271 від 29.12.2022, щодо відмови у призначенні одноразової грошової допомоги; - зобов`язати Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області згідно зі статтею 16-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позов в повному обсязі. В обґрунтування доводів зазначає, що відповідно до частини дев`ятої ст. 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» у разі утворення військової адміністрації припиняються повноваження військово-цивільних адміністрацій, але не зазначено, що припиняються повноваження і його керівника. Відповідно до частини четвертої статті 6 Закону України «Про військово-цивільні адміністрації» керівник військово-цивільної адміністрації населених пунктів звільняється з посади керівником відповідної обласної військово-цивільної адміністрації у разі припинення повноважень відповідної військово-цивільної адміністрації населених пунктів. Таким чином, законодавство передбачає прийняття рішення про звільнення керівника військово-цивільної адміністрації, після чого можна вважати, що повноваження припинені. Але, позивача не було звільнено з посади керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, а відрядження не було припинено. Таким чином, на момент звільнення з військової служби, позивач продовжував перебувати у відряджені у державному органі - Лисичанській міській військово-цивільній адміністрації. Але, під час винесення рішення суд не взяв до уваги той факт, що позивач не був звільнений з Лисичанської міської військової адміністрації, а відрядження не припинено. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне. Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 . 27 липня 2020 року Указом Президента України №293/2020 «Про утворення військово цивільних адміністрацій» була утворена військово-цивільна адміністрація міста Лисичанськ Луганської області. 31 липня 2020 року наказом командира військової часини НОМЕР_3 №159 старший лейтенант ОСОБА_1 був увільнений з посади помічника начальника розвідки розвідувального відділення штабу в/ч НОМЕР_3 та відряджений до військово-цивільної адміністрації м. Лисичанська Луганської області із залишенням на військовій службі для призначення на посаду керівника військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області. 03 серпня 2020 року розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівником обласної військово-цивільної адміністрації №270-к ОСОБА_1 був призначений на посаду керівника військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області. 19 лютого 2021 року Указом Президента України №62/2021 «Про утворення та реорганізацію військово-цивільних адміністрацій» утворено Лисичанську міську військово-цивільну адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області та реорганізовано військово-цивільну адміністрацію міста Лисичанськ Луганської області шляхом приєднання до Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. 01 березня 2021 року розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівником обласної військово-цивільної адміністрації №56-к ОСОБА_1 звільнено з посади керівника військово-цивільної адміністрації міста Лисичанськ Луганської області. 01 березня 2021 року розпорядженням голови Луганської обласної державної адміністрації керівником обласної військово-цивільної адміністрації №60-к ОСОБА_1 призначений на період відрядження у порядку переведення на посаду керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області з 02 березня 2021 року. 11 червня 2022 року Указом Президента України №406/2022 «Про утворення військової адміністрації» була утворена Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області, в зв`язку з чим Лисичанська міська військово-цивільна адміністрації була перейменована на Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області. 11 червня 2022 року розпорядженням Президента України №93/2022-рп «Про призначення ОСОБА_2 начальником Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області» ОСОБА_3 призначений начальником Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. 14 червня 2022 року державним реєстратором Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис 1003811070018002397 про зміну керівника юридичної особи, зміну найменування юридичної особи щодо Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області. 28 червня 2022 року розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області №14 «Про припинення повноважень» встановлено, що повноваження керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_1 припиняються з дня початку здійснення повноважень Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області. 16 серпня 2022 року наказом Міністра оборони України №719 (по особовому складу) старшого лейтенанта ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я. 25 серпня 2022 року міжрайонною кардіологічною МСЕК №1 м. Дніпро видана довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серія 12 ААВ № 571474 про встановлення ОСОБА_1 другої групи інвалідності з 17 серпня 2022 року. 29 грудня 2022 року Лисичанська міська військова адміністрація Сєвєродонецького району Луганської області листом №271 повідомила ОСОБА_1 про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки як на день отримання інвалідності (17.08.2022), так і на день звільнення з військової служби (16.08.2022) останній не обіймав посаду керівника Лисичанської МВЦА. 22 листопада 2023 року постановою Першого апеляційного адміністративного суду у справі №200/4785/22 повністю відмовлено в задоволенні адміністративного позовну ОСОБА_1 до Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання протиправним та скасування розпорядження начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 28.06.2022 №14 «Про припинення повноважень», визнання протиправною бездіяльності щодо не нарахування та не виплати грошового забезпечення з 14.06.2022 року, зобов`язання виплатити грошове забезпечення з 14.06.2022 по день звільнення у відставку у розмірі 18402 грн. 47 коп. за кожен місяць. При вирішенні справи суд виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Частинами 1-3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII, в редакції Закону України № 2822-IX від 01.12.2022, (далі - Закон №2011-XII) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Згідно з пунктом 1 статті 16 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби (підпункт 5 пункту 2 статті 16 Закону №2011-XII). Згідно з пунктом 2 статті 16-2 Закону №2011-XII одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов`язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому у випадках, зазначених у підпункті 5 пункту 2 статті 16 цього Закону, розмір одноразової грошової допомоги не може бути меншим за 70-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Пунктами 2, 5, 9 статті 16-3 Закону №2011-XII встановлено, що у випадках, передбачених підпунктами 4-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, одноразова грошова допомога призначається і виплачується відповідним військовослужбовцям, військовозобов`язаним або резервістам. У разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який (яка) на день отримання інвалідності, визначення ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або на день його (її) звільнення з військової служби обіймав (обіймала) посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів цих державних органів, установ, організацій, до яких він (вона) були відряджені.[…] Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України. Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1142 від 18.11.2020, (далі Порядок №975). Порядок №975 визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов`язаний та резервіст). Згідно з абзацом третім підпункту 2 пункту 6 Порядку №975 одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю (крім військовослужбовця строкової служби), інвалідність якого настала в період проходження військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, в якому вперше встановлено інвалідність, - у разі встановлення інвалідності II групи. Пунктами 17, 18 Порядку №975 визначено, що особам, звільненим з військової служби, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється органом державної влади, який здійснював розрахунок під час звільнення з військової служби. У разі встановлення інвалідності […] військовослужбовцю, особі, звільненій з військової служби, який […] на день отримання інвалідності […] або на день його […] звільнення з військової служби обіймав […] посаду в державному органі, установі, організації із залишенням на військовій службі, виплата одноразової грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів таких державних органів, установ, організацій, до яких він […] був […] відряджений […]. Щодо доводів апелянта, позивача не було звільнено з посади керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, а відрядження не було припинено, суд зазначає наступне. Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 22 листопада 2023 року у справі №200/4785/22 були встановлені такі обставини: розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 28 червня 2022 року №14 «Про припинення повноважень» було констатовано про припинення повноважень ОСОБА_1 , як керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації, з дня початку здійснення повноважень Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області, тобто з 14 червня 2022 року, 17 червня 2022 року Головою Луганської облдержадміністрації - начальником обласної військової адміністрації затверджено штатний розпис на 2022 рік Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області, який введено в дію з 14 червня 2022 року, в якому відсутня посада, яку обіймав ОСОБА_1 . Частиною 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Отже доводи апелянта, що позивача не було звільнено з посади керівника, а відрядження не було припинено, колегія суддів не приймає, оскільки відповідно до наказу Міністра оборони України №719 від 16 серпня 2022 року ОСОБА_1 звільнено з військової служби у відставку за станом здоров`я та відповідно до довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААВ № 571474 від 25 серпня 2022 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності з 17 серпня 2022 року. Крім того, Указом Президента України від 11.06.2022 року № 406/2022 «Про утворення військової адміністрації» утворено Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, в зв`язку з чим Лисичанська міська військово-цивільна адміністрації була перейменована на Лисичанську міську військову адміністрацію Сєвєродонецького району Луганської області, державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу здійснена 14.06.2022 за №1003811070018002397. Розпорядженням Президента України від 11.06.2022 року № 93/2022 призначений начальник Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області ОСОБА_3 . Як вже було зазначено, розпорядженням начальника Лисичанської міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області від 28.06.2022 року №14 «Про припинення повноважень», були припиненні повноваження ОСОБА_1 , як керівника Лисичанської міської військово-цивільної адміністрації, з дня початку здійснення повноважень Лисичанською міською військовою адміністрацією Сєвєродонецького району Луганської області, в зв`язку з чим виплата грошового забезпечення була припинена. Отже, як на день отримання інвалідності (17 серпня 2022 року), так і на день звільнення з військової служби (16 серпня 2022 року) позивач не обіймав посаду ні в Лисичанській міській військово-цивільній адміністрації, ні в Лисичанській міській військовій адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області із залишенням на військовій службі, а отже остання не зобов`язана виплачувати позивачу одноразову грошову допомогу за рахунок власних коштів. За наслідками судового розгляду, місцевий суд дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. у справі № 200/141/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 р. у справі №200/141/23 - залишити без змін. Повне судове рішення складено 16 травня 2024 року. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук Судді А.А. Блохін І.В. Геращенко