Постанова Одеський апеляційний суд № 499/889/23

Номер провадження: 33/813/188/24 Справа № 499/889/23 Головуючий у першій інстанції Кравчук О.О. Доповідач Котелевський Р. І. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.02.2024 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Котелевського Р.І., за участю: секретаря судового засідання Тьосової Я.В., захисника Шевченка Д.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та Ковпаківським районним судом м. Суми апеляційну скаргу захисника Шевченка Д.С. на постанову судді Іванівського районного суду Одеської області від 09.11.2023 року, якою: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 130 КУпАП, встановив: Оскарженою постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та на нього накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 (двох тисяч) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 34000 (тридцять чотири тисячі) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, а також стягнуто судовий збір у розмірі 536,80 грн. Згідно з оскарженою постановою, ОСОБА_1 , 16.07.2023 року, о 23:10 год., на вул. Магістральна в с. Знам?янка Березівського району Одеської області вживав алкогольні напої після дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги підпункту «є» пункту 2.10 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись із постановою, захисник Шевченко Д.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її незаконність та необґрунтованість, стверджує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та дослідженим доказам. Захисник просить скасувати постанову, перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.4 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП, та закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Захисник вказує, що місцевий суд безпідставно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.130 КУпАП, не врахував, що вживання останнім алкогольних напоїв після вчинення ним ДТП не доведено, належні та допустимі докази в матеріалах справи відсутні. Захисник не заперечує, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої перед ДТП, тобто керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тому вважає, що дії ОСОБА_1 підлягають перекваліфікації з ч.4 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП. Також захисник зазначає, що пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є недопустимими доказами та не можуть прийматися до уваги, оскільки вказані свідки не допитувалися судом та не попереджалися про відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Захисник вважає, що свідки не могли бачити як ОСОБА_1 нібито вживав алкоголь, оскільки останній знаходився в салоні автомобіля. На думку захисника, свідки є зацікавленими, оскільки працюють на одному підприємстві та мають упереджене ставлення із-за пошкодження їх автомобіля. Заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити; вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та долучені докази; перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи; суд дійшов висновку про таке. Відповідно до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги. Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року. Щодо доводів захисника про недоведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, та наявності підстав для перекваліфікації його дій на ч.1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд зазначає наступне. Положеннями ч.4 ст.130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду. При розгляді справи та винесенні оскарженої постанови місцевий суд не в повному обсязі дотримався вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, не в повній мірі встановив фактичні обставини справи, не перевірив наявність достатніх та допустимих доказів для підтвердження наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Так, зі змісту оскарженої постанови вбачається, що в ході судового розгляду справи судом досліджені протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №506804 від 17.07.2023 року; результати тесту «Alkotest 7510»; відеозаписи з портативного реєстратора; письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також допитано ОСОБА_1 . Суддійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. З таким рішенням місцевого суду апеляційний суд не погоджується, з огляду на таке. Згідно з протоколом серії ААД №506804 від 17.07.2023 року, водій ОСОБА_1 16.07.2023 року, о 23:10 год., на вул. Магістральна, 4 в с. Знам?янка Березівського району Одеської області вживав алкогольні напої, а саме горілку, після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. Огляд на стан алкогольного сп?яніння проводився на місці скоєння ДТП за допомогою «Alcotest 7510», результат огляду 2,52 ‰, чим порушив вимоги п.2.10 «є» Правил дорожнього руху України. До протоколу долучений тест приладу «Драгер», а також акт огляду на стан алкогольного сп?яніння з використанням спеціальних технічних засобів, якими зафіксовано результати огляду на стан алкогольного сп?яніння - 2,52 ‰. Із долучених Управлінням патрульної поліції в Одеській області до матеріалів справи відеозаписів вбачається, що водій ОСОБА_1 , який будучи причетним до скоєння дорожньо-транспортної пригоди, добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager», будь-яких заперечень щодо його результатів не висловлював. З відеозаписів просліджується чітка послідовність подій, які відбувались 16.07.2023/17.07.2023 року, зокрема: порядок проходження огляду на місці та згода ОСОБА_1 з результатами приладу «Драгер», а тому відеозапис беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння. Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаного відеозапису стороною захисту апеляційному суду не надано та судом не встановлено. Також місцевий суд врахував письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Разом з тим, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу не дотримався вимог ст.ст. 245, 252 КУпАП та не встановив всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та відповідно, дійшов необґрунтованого висновку про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, з огляду на таке. Так, в місцевому суді ОСОБА_1 заперечував свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП та пояснив, що 17.07.2023 року приїхав на стоянку в селі Знам`янка Березівського району Одеської області, після чого випив 150 грам горілки. Через деякий час йому здалося, що автомобіль погано припаркований, тому він почав здавати назад, внаслідок чого вчинив ДТП. До приїзду поліції він перебував у кабіні свого автомобіля. Після ДТП алкогольні напої не вживав, був дуже втомлений, тому підписав протокол. Поліцейські приїхали приблизно через півтори години після ДТП. Він вказав поліцейським, що не заперечує проти результатів огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак не розуміє чому свідки надали пояснення, що він вживав алкогольні напої після ДТП. Захисник в місцевому суді зазначив, що оскільки ОСОБА_1 визнає вжиття алкогольних напоїв лише до ДТП, тому існують підстави для перекваліфікації дій з ч.4 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що суд першої інстанції, з урахуванням позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 щодо заперечення обставин, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення за ч.4 ст.130 КУпАП, не вжив достатніх заходів щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи, зокрема шляхом допиту в судовому засіданні свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не зважаючи на те, що стороною захисту заявлялось відповідне клопотання. Вказані обставини свідчить про неповноту судового розгляду. В апеляційній скарзі захисник вказує, що письмові пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які були враховані при винесенні оскарженої постанови місцевим судом, не можуть бути допустимим доказом, оскільки вказані свідки не допитувалися судом та не попереджалися про відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень. Також захисник наполягає на тому, що свідки не могли бачити як ОСОБА_1 ніби вживав алкоголь, оскільки останній знаходився в салоні автомобіля. Більш того, на думку захисника, свідки є зацікавленими, оскільки працюють на одному підприємстві та мають упереджене ставлення із-за пошкодження їх автомобіля. Крім того, захисник зазначає про недопустимість як доказів письмових пояснень свідків, оскільки одне з пояснень свідків написане під диктовку поліцейських без особистої думки опитуваного, а інше переписане слово в слово з першого, та пояснення свідків не мають конкретики стосовно обставин вчинення правопорушення. З метою забезпечення всебічного та повного розгляду справи апеляційним судом встановлена необхідність в допиті в якості свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та на електронну адресу УПП в Одеській області ДПП НП України направлялися листи щодо сприяння в забезпеченні явки вищевказаних свідків у судові засідання на 24.01.2024 року та на 12.02.2024 року. Відповідно до листів Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП від 24.01.2024 року та Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області Національної поліції України від 11.03.2024 року забезпечити явку свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не представилось можливим. Також свідки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 викликались до суду шляхом направлення судових повісток на адреси їх проживання. Однак, до суду повернулись конверти із відміткою «Укрпошти» за закінченням терміну зберігання, а також повернулось рекомендоване повідомлення про вручення повістки про виклик свідку ОСОБА_3 . Окрім цього, вказані свідки викликались до суду шляхом направлення смс-повідомлень через автоматизовану систему документообігу суду на їх номери мобільних телефонів, що вказані в матеріалах справи, які були ними отриманні, що підтверджується відповідними довідками про доставку. Разом з тим, незважаючи на використання судом різних засобів для виклику свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , вказані особи до суду не з`явилися, причини неявки не повідомили. З врахуванням викладеного апеляційний суд вичерпав всі можливі засоби для виклику свідків, неявка свідків перешкоджає їх допиту з метою встановлення обставин справи, підтвердження чи спростування відомостей, які зазначені в протоколі. Тому апеляційний суд розглядаю справу в межах тих письмових матеріалів, які містяться в матеріалах справи. Частина 4 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю. Тобто обов`язковою ознакою об`єктивної сторони вказаного адміністративного правопорушення є вживання алкоголю водієм автомобіля саме після дорожньо-транспортної пригоди за його участю. В даній справі сторона захисту погоджується лише з тим, що ОСОБА_1 вживав алкоголь перед ДТП, до якої він причетний, після чого добровільно пройшов на місці події огляд на стан алкогольного сп?яніння, результати якого були позитивними. Водночас сторона захисту категорично заперечує вживання ОСОБА_1 алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди. На долучених до матеріалів справи відеозаписах не зафіксовано обставин вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після ДТП. Допитати свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з приводу обставин правопорушення на стадії апеляційного розгляду не надалось можливим. Оскільки під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто даних про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої саме після ДТП, враховуючи той факт, що правоохоронний орган не долучив до справи достатні та належні докази на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП, а також неможливість допиту судом свідків по справі та відсутність у суду повноважень на збирання доказів по справі, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.130 КУпАП. Водночас наявні в справі про адміністративне правопорушення докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення; результати приладу «Драгер» -2,52 ‰; акт огляду на стан алкогольного сп?яніння; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції; пояснення ОСОБА_1 , який не заперечує факт вживання алкогольних напоїв безпосередньо перед подією пригоди та керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння та скоєння ДТП; беззаперечно вказують на наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючою ознакою керування особою транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП враховуються характер, обставини вчиненого правопорушення та особу правопорушника. Крім того слід зазначити, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки. Оскільки в апеляційній скарзі захисника ставилося питання про скасування постанови місцевого суду, апеляційний суд вважає за необхідне частково задовольнити апеляційну скаргу, змінити оскаржену постанову судді місцевого суду шляхом перекваліфікації дій правопорушника з ч.4 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП та застосувати до нього адміністративного стягнення, передбаченого санкцією зазначеної норми закону. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Шевченка Д.С. задовольнити частково. Постанову Іванівського районного суду Одеської області від 09.11.2023 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,визнаний винуватим за ч.4 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення змінити. Перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч.4 ст.130 КУпАП на ч.1 ст.130 КУпАП. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. В іншій частині постанову судді місцевого суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно, з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду Р.І. Котелевський