Постанова 4857 № 380/20325/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/20325/23 пров. № А/857/25714/23 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: судді-доповідача: Гінди О.М., суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року (головуючий суддя: Гулкевич І.З., місце ухвалення - м. Львів) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, встановив: ОСОБА_1 29 серпня 2023 року звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2022, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» із застосуванням коефіцієнту 1,14; - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні індексації пенсії позивача з 01.03.2023, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» із застосуванням коефіцієнту 1,197; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведеної індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже проведених за цей період платежів » із застосуванням коефіцієнту 1,14. - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести виплату пенсії ОСОБА_1 , з урахуванням проведеної індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням уже проведених за цей період платежів із застосуванням коефіцієнту 1,197. Обґрунтовує позов тим, що є пенсіонером, отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII). Незважаючи на те, що відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача відповідно до Постанов № 118 та № 168, якими була передбачена індексація, як наслідок розмір пенсійної забезпечення виріс, виплати все одно проводяться в обмеженому розмірі. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року позов задоволено. Із цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені позову відмовити. Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт покликається на те, що рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким було визнано неконституційними положення Закону № 2262-XII щодо обмеження максимальним розміром пенсії, на сьогодні є неактуальним та не поширює дію на спірні правовідносини. А тому дії щодо обмеження максимальним розміром пенсії є законними та обґрунтованими. Згідно п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких мотивів. Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05.12.2022 у справі № 380/15086/22 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 05.09.2022 № 5192, виданої Державною установою Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області та здійснити виплату з урахуванням виплачених сум. Крім того, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі № 380/7472/23 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати та виплатити з 01.02.2023 року ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб з урахуванням раніше виплачених сум. Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача на виконання рішень Львівського окружного адміністративного суду у справах № 380/15086/22, № 380/7472/23, після проведення такого перерахунку розмір пенсії позивача обмежено її десятьма прожитковими мінімумами встановлених для осіб, які втратили працездатність та не виплачено індексацію пенсії. Згодом, 24.07.2023, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про нарахування та виплати індексації без будь-яких обмежень з 01.03.2023 відповідно до Постанови № 1118 та з 01.03.2023 відповідно до Постанови №

168. Листом від 14.08.2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повідомило, що з 01.03.2022 розмір пенсії позивача визначено на виконання рішення суду від 19.05.2023 у справі № 380/7472/23 не змінився та з урахуванням ст.43 Закону № 2262 становить 19340,00 грн. Станом на 01.03.2023 після проведеного перерахунку на виконання Постанови № 168, розмір пенсії ОСОБА_1 не змінився та становить з урахуванням ст.43 Закону № 2262 20930,00 грн. Вказано, що рішенням суду від 19.05.2023 у справі № 380/7472/23 не зобов`язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713 з урахуванням індексації відповідно до Постанови № 118 та Постанови №

168. Отже, підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням щомісячної доплати відповідно до Постанови № 713, з урахуванням індексації відповідно до Постанови № 118 та Постанови № 168, відсутні. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що норми законодавства у частині обмеження пенсії максимальним розміром, суперечать рішенням Конституційного суду. Зважаючи на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постановах від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 та від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18 щодо необхідності трактування норм законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, на користь особи, застосуванню у спірних правовідносинах підлягають норми Закону № 2262-XII, а не норми Закону № 3668-VI. А тому обмеження органом Пенсійного фонду України максимального розміру пенсії особі, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне. Так, спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі Закон № 2262-ХІІ). Законом № 3668-VI внесено зміни у ч. 7 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-XII від 09.04.1992 (далі - № 2262-XII), яку викладено в такій редакції, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII. Згідно з пунктом 2 резолютивної частини цього Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016. Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України. Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI. Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08.07.2011 (далі - 3668-VI), максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», «Про пенсійне забезпечення», «Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Приписи статті 2 зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України „Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 9 квітня 1992 року № 2262-XII визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду № 7-р(II)/2022 від 12.10.2022 Конституційний Суд України вказав, що з метою забезпечення соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, Верховна Рада України має привести нормативне регулювання зазначених питань у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням. Конституційний Суд України в Рішенні від 20 грудня 2016 року № 7-рп/2016 висловив юридичну позицію, відповідно до якої норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними й мають безумовний характер; тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв`язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами, не можуть бути скасовані чи звужені (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини). Ураховуючи наведене, пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене. Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року: перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії. Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» установлено, що з 1 березня 2022 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2021 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений абзацом другим пункту 1 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Аналіз наведеної Постанови надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2022 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,14. Однак, п. 2 Постанови № 118 містить застереження про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» з 1 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 року, № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Згідно п. 2 Постанови № 168, з 1 березня 2023 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 року, № 18, ст. 968) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2022 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 10 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Аналіз Постанови № 168 надає суду апеляційної інстанції підстави для висновку, що з 1 березня 2023 року проводиться перерахунок пенсій із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,197. Але слід відзначити, що п. 2 Постанови № 168 містить також аналогічне застереження, як і у Постанові № 118 про підвищення розміру пенсії у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом. Стосовно наявності у п. 2 Постанови № 168 та № 118 положення про підвищення пенсій з 01.03.2023 у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом, то суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи. У спірних правовідносинах наведені положення Постанов № 118 та № 168 суперечать приписам Законів № 2262-XII та № 3668-V із урахуванням рішень Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 та від 12.10.2022 за № 7-р(II)/2022. Крім цього, законодавець не уповноважував пенсійний орган на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат. Судом апеляційної інстанції встановлено, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», відповідач провів індексацію пенсії ОСОБА_1 , внаслідок чого, загальний розмір нарахованої пенсії позивача, з урахуванням індексації, доплат та підвищень, становив 24387,55 грн. Однак, з урахуванням максимального розміру, пенсія позивача становить 20930,00 грн (а. с. 8). З приводу цього суд апеляційної інстанції зазначає, що у таких діях пенсійного органу вбачається продовжуване обмеження розміру пенсії позивача максимальним розміром, хоча враховуючи вищенаведені норми законодавства, таке обмеження не застосовується щодо позивача, зважаючи на застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для особи. Враховуючи вищенаведене, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що дії відповідача щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та виплата її без урахування індексації та застосуванню коефіцієнту 1,14, згідно Постанови № 118 є протиправними. Щодо перерахунку у відповідності до постанови № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», судом апеляційної інстанції встановлено, що за результатом її проведення підсумок пенсії становив 26386,90 грн. Однак, пенсійний орган і в цьому випадку застосував обмеження максимального розміру, а тому пенсія позивача становить так само 20930,00 грн (а. с. 9). Разом з тим, за встановлених обставин справи, зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону № 2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, та ураховуючи те, що рішенням Конституційного Суду України від 12 жовтня 2022 року за № 7-р(ІІ)/2022 у справі № 3-102/2021(231/21, 415/21), яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення перерахунку пенсії з 01.03.2023, з урахуванням положень Постанови № 168 із застосуванням коефіцієнту 1,197. Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки пенсійним органом здійснено обмеження розміру пенсійних виплат позивачу, протиправність яких було ще встановлено рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 у справі № 380/7472/23, яке набрало законної сили, а тому зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Львівської області здійснити виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, є належним способом захисту прав особи. Таким чином, апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду без змін. Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд постановив: апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 16 листопада 2023 року у справі № 380/20325/23 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. М. Гінда судді О. Б. Заверуха В. В. Ніколін