Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/14292/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/14292/23 Категорія:102010000 Головуючий в 1 інстанції: Бжассо Н.В. Місце ухвалення: м. Одеса Дата складання повного тексту: 08.02.2024р. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: у складі: головуючого Бітова А.І. суддів Лук`янчук О.В. Ступакової І.Г. при секретарі Чоран А.О. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилкова Сергія Валентиновича, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправною бездіяльність по тривалому ненаданні відповіді на запит, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А : У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі ВКДКА) Вилкова С.В., ВКДКА про: - визнання протиправною бездіяльність голови ВКДКА Вилкова С.В. по тривалому ненаданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 22 травня 2023 року до ВКДКА про надання витягу із протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року; - зобов`язання ВКДКА надати ОСОБА_1 витяг із протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 22 травня 2023 року на адресу ВКДКА направив запит на інформацію, в якому просив надати витяг із протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року, але відповіді не отримав, а тому 05 червня 2023 року звернувся з повторним запитом. Станом на 19 червня 2023 року відповіді не отримав. Відповідач позов не визнав, вказуючи, що вимога позивача, що містилася у запиті від 22 травня 2023 року була задоволена. Позивачу, 20 червня 2023 року, надісланий витяг із протоколу №149 засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року в частині питань щодо розгляду скарги директора ДБР ОСОБА_2 та скарги адвоката Єромолатіна В.І. Відповідачі наголошують на неправильному застосуванні позивачем норм матеріального права та вказують, що інформація, яку просив надати позивач не є публічною. Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позову до Голови ВКДКА ОСОБА_3 , ВКДКА про визнання протиправною бездіяльність по тривалому ненаданні відповіді на запит, зобов`язання вчинити дії. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, а також з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи. Доводи апеляційної скарги: - віднесення судом внутрішніх актів адвокатури до спеціального законодавства є помилковим та таким, що суперечить правовій позиції Конституційного Суду України згідно Рішення від 9 липня 1998 року №12-рп/98; - суд першої інстанції помилково не врахував порушення відповідачем вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року №2939-VI (далі Закон №2939-VI) в частині дотримання п`ятиденного строку для надання відповіді на запит на інформацію, а також те, що наданий відповідачем витяг із протоколу засідання не містить всіх відомостей, що передбачені п.3.34 регламенту ВКДКА; - хоч суд і наголошує, що розглянув матеріали справи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінив надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, але висновки по суті позовних вимог судом так і не зроблено, що свідчить про передчасність висновків суду; - позивач звернувся до адміністративного суду як фізична особа. Адвокатський запит не є тотожний запиту на отримання публічної інформації, тому за загальним правилом вимоги про визнання протиправним ненадання відповіді на нього не розглядаються в порядку адмінсудочинства (ВП ВС №520/13981/21 від 18 серпня 2022 року). Якщо суд дійшов висновку про існування адвокатського запиту, то у цій частині (при наявності позовних вимог) адміністративне провадження підлягає закриттю. Втім провадження у даній справі не закрили; - належність дисциплінарних комісій адвокатури до квазісудових органів, які під час діяльності набувають ознак суб`єктів владних повноважень, підтверджується сотнями судових рішень. Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05 березня 2020 року у справі №815/2818/18; - судом першої інстанції зроблено помилковий висновок, що з огляду на наведені положення Закону №2939-VI та норми законодавства, що регулюють організацію діяльності адвокатури в Україні, запитувана ОСОБА_1 у запиті від 22 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року інформація не є публічною. Порядок її отримання не регулюється нормами Закону №2939-VI, є помилковим, що суперечить нормам цього закону. Зареєстрований у ЄДРПОУ основний вид діяльності ВКДКА за КВЕД 84.11 Державне управління загального характеру, є черговим підтвердженням наявності у ВКДКА статусу суб`єкта владних повноважень іншого суб`єкта, що здійснює владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення якого є обов`язковими для виконання (п.1 ч.1 ст. 13 Закону №2939-VI); - матеріалами справи підтверджується, що ВКДКА отримала від позивача запит на інформацію 22 травня 2023 року, а спрямувала відповідь 28 червня 2023 року, шо у кілька разів перевищує, визначений ч.1 ст. 20 Закону №2939-VI строк у п`ять робочих днів для розгляду запиту на інформацію. Щонайменше, факт тривалого ненадання інформації існує. У відзиві ВКДКА на апеляційну скаргу вказується, що рішення суду першої інстанції є правильним, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити. Заслухавши у відкритому судовому засіданні 30 квітня 2024 року доводи ОСОБА_1 , та враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів у відповідності ст. 311 КАС України вирішила продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного. Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції та неоспорені учасниками апеляційного провадження: 03 лютого 2023 року на засіданні ВКДКА, згідно витягу з протоколу №149, яке відбулося дистанційно в режимі відеоконференції, було розглянуто скарги директора ДБР ОСОБА_2 та адвоката Єрмолатіна В.І. на рішення ДП КДКА Одеської області від 04 жовтня 2022 року, які об`єднані в одне провадження, про застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев`ять місяців. За наслідками розгляду скарг вирішено скаргу адвоката Єрмолатіна В.І. на рішення ДП КДКА Одеської області від 04 жовтня 2022 року залишити без задоволення. Скаргу директора ДБР ОСОБА_2 задовольнити. Рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 04 жовтня 2022 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на дев`ять місяців скасувати. Притягнути адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на зайняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України. 22 травня 2023 року та 05 червня 2023 року ОСОБА_1 на адресу ВКДКА направив запити на інформацію, в якому просив надати витяг із протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року про розгляд скарг директора ДБР ОСОБА_2 та адвоката Єрмолатіна В.І. 21 червня 2023 року, за результатом розгляду зазначених вище запитів ОСОБА_1 , листом ВКДКА від 20 червня 2023 року за вих.№982, позивачу цінним листом з описом вкладення (реєстровий №0407038305592) було направлено Витяг з протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року. Вказаний цінний лист з витягом з протоколу засідання ВКДКА позивач отримав 28 червня 2023 року. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на наведені положення Закону №2939-VI та норми законодавства, що регулюють організацію діяльності адвокатури в Україні, запитувана ОСОБА_1 у запиті від 22 травня 2023 року та від 05 червня 2023 року інформація не є публічною, а тому порядок її отримання не регулюється нормами вказаного Закону №2939-VI. При цьому, суд першої інстанції визначив, що у даному випадку, ОСОБА_1 є особою, адвокатом, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження і запит на інформацію спрямований на отримання ним інформації, як адвокатом, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження і прийняте певне рішення. А отже, посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" є помилковими. Окрім того, суд першої інстанції вказав, що спеціальне законодавство, що наведене вище судом, не містить строків надання особі, щодо якої прийнято рішення ВКДКА, витягу із протоколу засідання ВКДКА. Колегія суддів не погоджується з цими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного. Статтею 5 Закону України від 02 жовтня 1992 року №2657-XII "Про інформацію" (далі Закон №2657-XII) передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб. Право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. (ч.2 ст. 6 Закону №2657-XII). Статтею 1 Закону №2939-VI передбачено, що публічна інформація це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом. Згідно п.2 ч.1 ст. 5 Закону №2939-VІ доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію. Відповідно ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації. Статтею 13 Закону №2939-VI визначено вичерпний перелік суб`єктів, які належать до розпорядників публічної інформації. Розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них; 5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради (ч.1 ст. 13 Закону №2939-VI). До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією) (ч.2 ст. 13 Закону №2939-VI). На розпорядників інформації, визначених у п.п.2, 3, 4 ч.1 та в ч.2 цієї статті, вимоги Закону України "Про доступ до публічної інформації" поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Частиною 4 ст. 13 Закону №2939-VI визначено, що усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом. Вирішуючи питання чи відноситься відповідач до розпорядників публічної інформації, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч.1 ст. 43 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі Закон №5076-VI) адвокатське самоврядування ґрунтується на принципах виборності, гласності, обов`язковості для виконання адвокатами рішень органів адвокатського самоврядування, підзвітності, заборони втручання органів адвокатського самоврядування у професійну діяльність адвоката. Статтею 46 Закону №5076-VI передбачено, що організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з`їзд адвокатів України. Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. Частиною 10 ст. 50 Закону №5076-VI передбачено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури згідно ч.5 ст. 50 Закону №5076-VI належать:1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з`їзду адвокатів України. З аналізу мети створення та кола повноважень КДКА вбачається, що вона наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, крайньою формою якої є припинення права на заняття адвокатською діяльністю. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі №607/3128/16-ц від 07 листопада 2018 року, від 29 серпня 2018 року у справі №804/11334/15 та від 29 березня 2018 року у справі №640/12325/15-ц. Подібного висновку також дійшов Верховний Суд у постанові від 20 листопада 2019 року у справі №465/5369/16-ц вказуючи, що КДКА наділена владними управлінськими повноваженнями щодо набуття особою статусу адвоката, притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач здійснює владні управлінські функції, тому, в розумінні п.1 ч.1 ст. 13 Закону 2939-VI, є розпорядником публічної інформації. Відтак, запитувана позивачем у КДКА інформація предметно належить до інформації, що була отримана або створена в процесі виконання відповідачем своїх повноважень щодо здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів, передбачених ст. 50 Закону №5076-VI, який визначає правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. Таким чином, відповідач, як особа яка володіє інформацією, що має ознаки публічної, зобов`язаний надати запитувану позивачем інформацію у визначені ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" строки. Втім, з матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово (22 травня 2023 року та 05 червня 2023 року) звертався до відповідача із запитом на інформацію, разом з тим відповідь отримав лише 28 червня 2023 року (трекінг 0407038305592, а.с.33), тобто поза визначеними ст. 20 Закону №2939-VI строками. При цьому, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що у даному випадку, ОСОБА_1 є особою, адвокатом, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження і запит на інформацію спрямований на отримання ним інформації, як адвокатом, щодо якого проводилося дисциплінарне провадження і прийняте певне рішення. Так, згідно ч.1 ст. 24 Закону №5076-VI адвокатський запит письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту. До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється. Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства. Дослідивши наявні в матеріалах справи запити на інформацію від 22 травня 2023 року та 05 червня 2023 року, колегією суддів встановлено, що вони підписані/адресовані фізичною особисто ОСОБА_1 , та не містять додатків із посвідченими адвокатом копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, як то передбачено при зверненні з адвокатським запитом. Таким чином, дані запити не є адвокатськими запитами, в розумінні вимог ч.1 ст. 24 Закону №5076-VI. Відповідно, ВКДКА була зобов`язана надати відповідь на запити позивача в строки передбачені Законом №2939-VI, в той же час з матеріалів справи вбачається, що відповідь була надана 28 червня 2023 року, тобто з пропуском строків встановлених ст. 20 Закону №2939-VI. Підсумовуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що з боку ВКДКА мало місце порушення прав позивача, що помилково не було встановлено судом першої інстанції. При цьому, колегія суддів, враховуючи приписи ч.2 ст. 2, п.7 ч.1 ст. 4 КАС України, а також функціонал публічно-владних управлінських функцій відповідачів, вважає, що відповідальність за порушення прав позивача несе ВКДКА, як інший суб`єкт при здійсненні ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, колегія суддів вважає, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправною бездіяльності ВКДКА по тривалому ненаданні відповіді на запит на інформацію позивача та зобов`язання ВКДКА надати позивачу витяг із протоколу засідання ВКДКА від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року. Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України, вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача, щодо ненадання відповіді на запит на інформацію позивача та зобов`язання відповідача надати позивачу відповідну інформацію. Згідно ч.1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 було сплачено судовий збір за подачу адміністративного позову у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №0.0.30567489301 від 01 квітня 2023 року та за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції у розмірі 1610,40 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7010-1532-7377-0384 від 17 лютого 2024 року. З урахуванням задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів вважає за необхідне стягнути на користь позивача сплачений судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань ВКДКА у загальній сумі 2684 грн. Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308, 310, 311, п.2 ч.1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року скасувати. Ухвалити у справі нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури по тривалому ненаданні відповіді на запит на інформацію ОСОБА_1 від 22 травня 2023 року до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про надання витягу із протоколу засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року. Зобов`язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури надати ОСОБА_1 витяг із протоколу засідання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 23 лютого 2023 року про розгляд заяв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , на підставі чого ухвалено рішення №П-004/2023 від 23 лютого 2023 року. В задоволені інших вимог ОСОБА_1 відмовити. Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, буд.3, 5-й поверх, Код ЄДРПОУ 26080214) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у загальному розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Повне судове рішення складено 14 травня 2024 року. Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Лук`янчук О.В. Суддя: Ступакова І.Г.