Постанова 4854 № 420/2828/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2022 р.м. ОдесаСправа № 420/2828/21 Головуючий в І інстанції: Юхтенко Л.Р. Дата та місце ухвалення рішення: 07.09.2021 р. м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: судді-доповідача - Шеметенко Л.П. судді - Шевчук О.А. судді - Турецької І.О. за участю секретаря - Чернецької В.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, - В С Т А Н О В И В: У лютому 2021 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, за участю третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення від 30 вересня 2020 року № ІХ-016/2020. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.11.2019 року ОСОБА_1 звернувся до КДКА Одеської області із скаргою на дії адвоката ОСОБА_2 та 23 червня 2020 року КДКА Одеської області прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження. Позивач зазначив, що він оскаржив вказане рішення до Одеського окружного адміністративного суду та за його позовом було відкрито провадження у справі № 420/6727/20. В цей же час, ОСОБА_1 подав скаргу на вказане рішення до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 30 вересня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення № ІХ-016/2020, яким скасовано рішення КДКА Одеської області та прийнято рішення про зупинення права адвоката ОСОБА_2 на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці. Позивач не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його протиправним. Так, позивач звернув увагу, що ознайомившись зі змістом рішення КДКА Одеської області від 23.06.2020 року було встановлено, що зокрема, як на порушення з боку адвоката ОСОБА_2, скаржник ОСОБА_1 посилається на те, що в період дії ухвали ВССУ від 20.10.2016 року у справі № 495/3345/15-ц про зупинення виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року (судове рішення, на підставі якого ОСОБА_3 набула права власності), до закінчення касаційного провадження, у відсутності ОСОБА_1 , адвокат ОСОБА_2, який представляв інтереси ОСОБА_3 у справі № 495/3345/15-ц, разом із ОСОБА_4 , діючи спільно, з метою протиправного виселення ОСОБА_1 , зламали замки на воротах та дверях до будинку, де перебувало майно власника, яке було вивезено ОСОБА_3 у присутності адвоката ОСОБА_2 . На думку скаржника, адвокат ОСОБА_2 був обізнаний про хід цивільної справи та в силу юридичної освіти, професійного досвіду йому був відомий порядок виконання судових рішень, однак, останній не прийняв заходів щодо припинення незаконних дій ОСОБА_4 щодо виселення ОСОБА_1 та особисто приймав участь у протиправних діях, у виселенні ОСОБА_1 , сприяв крадіжці майна ОСОБА_1 , не надав доступ до спірного майна представникам правоохоронних органів. Також у скарзі зазначено, що адвокат ОСОБА_2 ігнорує чисельні виклики СВ Білгород-Дністровського ВП ГУ НП в Одеській області для допиту в якості свідка по кримінальному провадженню № 12017160240001060 від 30.04.2017 року, що відкрито за заявою ОСОБА_1 з приводу здійснення щодо нього самоправства та викрадення майна. Також, позивач зазначив, що після порушення дисциплінарної справи, комісією прийнято доповнення ОСОБА_1 до раніше поданої скарги, однак, щодо цих доповнень не була здійснена перевірка відомостей, яка проводиться перед прийняттям рішення про відкриття дисциплінарного провадження. Позивач стверджував, що комісією не були перевірені наведені обставини ОСОБА_1 у його скарзі, а саме: не враховано, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів того, що позивачем здійснено представництво інтересів ОСОБА_3 в цивільній справі № 495/3345/15-ц, як в суді першої інстанції, так у суді апеляційної та касаційної інстанцій. Адвокат ОСОБА_2 не виконував жодних доручень по справі № 495/3345/15-ц. Позивач стверджував, що йому не було відомо, що ухвалою ВССУ від 20.10.2016 року у справі № 495/3345/15-ц було зупинено виконання рішення апеляційного суду Одеської області. Також позивач стверджував, що у своїй скарзі ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що у спірному майні знаходилось майно ОСОБА_1 та були зламані замки, та докази щодо здійснення адвокатом ОСОБА_2 активних дій щодо виселення ОСОБА_1 . Таким чином, заявник зазначив, що у своїй скарзі ОСОБА_1 не надав жодного доказу того, що у спірному майні саме ОСОБА_4 або адвокатом ОСОБА_2 було зламано замки, а сам лише факт знаходження адвоката ОСОБА_2 на території спірного майна - не є доказом вчинення ним будь-яких протиправних дій чи порушення етики, враховуючи той факт, що адвокат ОСОБА_2 був присутній на території подвір`я майна у зв`язку із вчиненням юридичного супроводу укладання договору з охоронною фірмою. Також позивач зазначив, що на протязі тривалого часу слідчим СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_5 здійснюється тиск як на власників будинку та земельної ділянки, так на їх представника - адвоката ОСОБА_2 . В рамках вищевказаного кримінального провадження адвоката ОСОБА_2 намагаються залучити в якості свідка та допитати в якості свідка з приводу «зламаних замків», змушують давати свідчення проти власних клієнтів та змушують порушити адвокатську таємницю. З цих підстав позивачем було подано низьку скарг до правоохоронних органів та до Національної Асоціації адвокатів України, за результатами чого подібні дії слідчого були визнані протиправними та такими, що зумовлюють тиск на адвоката. На думку позивача, ВКДКА вийшла за межі доводів скарги, оскільки сама скарга не містить посилань на вчинення порушення адвокатом ОСОБА_2 в частині викладення недостовірних відомостей в скаргах щодо приводу. Позивач вважає, що відповідно до приписів Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» скаржник за принципом змагальності сторін має довести ті обставини, на які він посилається, а у відношенні адвоката діє презумпція невинуватості. Позивач вважає, що не порушував вимог Правил адвокатської етики, які зазначені в оскаржуваному рішенні, оскільки звертаючись із скаргами щодо особистого приводу не здійснював своєї професійної діяльності, не надавав правову допомогу клієнту, не приймав доручення, як адвокат, а виступав виключно від власного імені у власних інтересах. Також позивач звернув увагу, що відповідачем порушено строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, оскільки із тексту скарги ОСОБА_1 дисциплінарний проступок допущено 29 квітня 2017 року, а зі скаргою третя особа звернулася лише 21 листопада 2019 року. Окрім того, позивач зазначив, що Правила адвокатської етики не містять п. « 12-1», відповідачем були повністю проігноровані всі доводи та заперечення позивача, та ВКДКА безпідставно визнала факт викладення недостовірних відомостей у скаргах грубим одноразовим порушенням правил адвокатської етики, та не обґрунтовано, чому необхідно прийняти більш суворе рішення, ніж було прийнято КДКА Одеської області. Також позивач звернув увагу, що дана дисциплінарна відповідальність - є першою дисциплінарною відповідальністю адвоката ОСОБА_2 , раніше адвокат ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності не притягувався, що свідчить про відсутність повторності учинення дисциплінарних проступків. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІХ-016/2020 від 30 вересня 2020 року. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права, порушенні норм процесуального права в частині вирішення питання щодо строків звернення до суду. Також, разом з апеляційною скаргою відповідачем подано клопотання про закриття провадження у справі, залишивши без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку подання позовної заяви. Крім того, не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити позовну заяву без розгляду, наголошуючи на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушенні норм процесуального права в частині вирішення питання щодо строків звернення до суду. Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків. Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 має свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2463, видане відповідно до рішення КДКА в Одеській області № 2/199 від 26.10.2012 року. 21.11.2019 року на адресу КДКА Одеської області надійшла скарга громадянина ОСОБА_1 про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_2 , свідоцтво № 2463, видане Одеською обласною КДКА 30.10.2012 року, в якій заявник просив притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності. У скарзі ОСОБА_1 зазначає, що «…..09.07.2014 року на підставі договору купівлі-продажу він придбав у власність садовий будинок та земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:002:0033, що знаходиться за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, «Лагуна» кооператив садоводів та індивідуального дачного будівництва (район « Лиманський »), № НОМЕР_1 . 01.10.2014 року він став членом кооперативу садоводів «Лагуна», на території якого знаходиться вказаний будинок, сплатив вступний і членські внески, отримав членську книжку, розрахункові книжки за електроенергію та воду, сплатив заборгованість за електрику та воду, постійно користувався садовим будинком та прибудинковою територією, облаштував його, проводив деякі будівельні роботи, придбавав майно. 13.10.2014 року уклав договір № 10041/14 із дистанційного спостереження за системою технічних засобів охорони з ПП «Служба економічної безпеки «Карабінер», з метою охорони вказаного садового будинку, сплачував відповідні платежі, провів інтернет « BisNet » ФОП ОСОБА_6 , який сплачував до травня 2017 року. За цей час було придбано та перевезено до будинку багато речей, техніки та елементів декору. Загальна вартість вкладень у благоустрій будинку та території, не рахуючи вартості придбаної побутової техніки та носильних речей, становить близько 8000 тисяч доларів США. Також ОСОБА_1 вказував, що бував у будинку дуже часто та робив все для себе та своєї родини. Окрім речей, міг залишити у будинку гроші. Оскільки сейфу не було, то міг залишити їх в шафі, в одязі, так як не турбувався за схоронність речей, оскільки будинок перебував під охороною. ОСОБА_1 зазначав, що в травні 2015 року до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області звернулась ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_7 , нього, ОСОБА_8 , третя особа - ОСОБА_9 , про визнання недійсними договорів дарування та витребування вищевказаного садового будинку. Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.03.2016 року в задоволенні вказаного позову по справі № 495/3345/15 ОСОБА_3 було відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_7 про визнання договору купівлі-продажу недійсним - задоволено. Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року рішення першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким первісний позов задоволено. Визнано недійсним договір дарування садового будинку та земельної ділянки, а також витребувано з володіння придбаний заявником садовий будинок, у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7 , - відмовлено. У подальшому, ОСОБА_7 було подано касаційну скаргу на рішення суду апеляційної інстанції. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.10.2016 року було відкрито касаційне провадження у цивільній справі та зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року до закінчення касаційного провадження. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2017 року касаційну скаргу ОСОБА_7 відхилено, рішення Апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року - залишено без змін. Постановою Верховного суду від 13.06.2018 року у задоволенні заяви ОСОБА_7 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.05.2017 року - відмовлено. 29.04.2017 року ОСОБА_1 перебував під Луганськом в селі Трьохізбенка, приблизно о 09 годині йому зателефонували зі служби охорони та повідомили, що по об`єкту спрацював сигнал «Тривога». Коли до садового будинку за адресою: смт. Затока, «Лагуна» кооператив садоводів та індивідуального дачного будівництва, район «Лиманський», № НОМЕР_1 , приїхала група реагування ПП «СЕБ «Карабінер», йому повідомили, що на території будинку знаходиться мінімум три особи, на подвір`я заїхав автомобіль, на якому мається напис « Автоключ ». Представників ПП «СЕБ «Карабінер» на територію будинку не пустили. Представниками ПП «СЕБ «Карабінер»: ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 було встановлено, що за парканом на території подвір`я будинку знаходився ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_2 і особа на автомобілі «Автоключ». У скарзі ОСОБА_1 звернув увагу, що в період дії ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.10.2016 року у вказаній вище судовій справі № 495/3345/15-ц було зупинене виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 31 серпня 2016 року, в той час, коли ОСОБА_1 перебував за межами Одеської області, позивач, який представляв інтереси ОСОБА_3 по справі № 495/3345/15-ц, разом з ОСОБА_4 (який є її сином), діючи за попередньою змовою, вчиняли дії щодо протиправного виселення ОСОБА_1 , зламали замки на вхідних воротах та вхідних дверях до будинку, де перебувало майно власника, яке було вивезене ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_2 . Крім майна, у будинку знаходились грошові кошти. Також, повідомив, що деякі речі, що знаходились у будинку та гроші, досі йому не повернуто. Крім того, у скарзі повідомив, що в провадженні СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 120171600240001060, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.04.2017 року за правовою кваліфікацією за ст. 356, ч. 5 ст. 185 КК України та в даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 визнаний потерпілим. Також заявник вказував, що позивач на виклики слідчого в рамках вказаного кримінального провадження не з`являється, ігнорує запрошення до відділу поліції та з метою введення в оману слідства і перекручування фактів та обставин лише надсилає безпідставні скарги, в яких висловлює некоректні обвинувачення стосовного нього, про що свідчить надані ним копії звернень адвоката до СУ ГУ НП в Одеській області. Скаржник вважає, що такими діями, позивач порушив вимоги статей 19, 45, 46 Правил адвокатської етики. Листом від 25.11.2019 року КДКА в Одеській області повідомила адвоката ОСОБА_2 про те, що на адресу КДКА в Одеській області надійшла скарга ОСОБА_1 та запропоновано надати пояснення у строк до 16.12.2019 року. За цією скаргою, КДКА в Одеській області 18 лютого 2020 року прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи № 266/14-2/20 стосовно адвоката ОСОБА_2 . Відповідно до витягу з протоколу № 37 засідання дисциплінарної палати КДК адвокатури комісії адвокатури Одеської області від 18 лютого 2020 року прийнято рішення про порушення дисциплінарної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії адвоката ОСОБА_2 у зв`язку з наявністю в діях адвоката ознак складу дисциплінарного проступку. Листом від 21.02.2020 року вих. № 198/09-20 зазначене рішення надіслано ОСОБА_1 . Адвокат ОСОБА_2 подав пояснення та заперечення з приводу скарги ОСОБА_1 від 21.11.2019 року, відповідно до яких, заперечуючи проти доводів скарги, позивач зазначив, що він не представляв інтереси ОСОБА_3 у цивільній справі № 495/3345/15-ц, а приймав участь у вказаній вище справі лише в одному судовому засіданні в якості представника свідка ОСОБА_4 під час його допиту в суді першої інстанції. Також, позивач стверджував, що він не був обізнаний про хід цивільної справи № 495/3345/15-ц та йому не було відомо, що ухвалою ВССУ від 20.10.2016 року у цій справі було зупинено виконання рішення апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року, на підставі якого ОСОБА_3 набула права власності. Крім того, зазначив, що ОСОБА_1 не надав жодних доказів про знаходження його майна та факту проживання останнього у спірному будинку, доказів того, що в будинку було зламано замки й факту присутності при цьому позивача. Позивач вказав, що навіть, якщо він був присутній на території спірного майна, це не означає, що він був присутній під час здійснення протиправних дій або сам їх здійснював, або надав консультацію, яким чином здійснювати протиправні дії. Позивач зазначив, що ОСОБА_1 не надано доказів здійснення позивачем активних дій щодо виселення або юридичного супроводу виселення ОСОБА_1 , здійснення будь-яких дій щодо ненадання доступу до спірного майна правоохоронним органам та представнику ОСОБА_1 , при цьому, підтвердив факт своєї присутності на території подвір`я спірного майна, але у зв`язку із вчиненням ним юридичного супроводу укладання договору з охоронною фірмою. Також звернув увагу, що ОСОБА_1 звернувся із скаргою з порушенням строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, стверджував, що не порушував Правил адвокатської етики, Присяги адвоката та іншого законодавства України, вважає всі посилання ОСОБА_1 припущеннями та бездоказовими обвинуваченнями та просив закрити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_1 . 17.06.2020 року ОСОБА_1 було подано доповнення до скарги, до якого додані додаткові письмові докази. Відповідно до витягу з протоколу № 39 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 17 березня 2021 року зупинено провадження у дисциплінарній справі № 266/19 стосовно адвоката ОСОБА_2 за скаргою ОСОБА_1 . В подальшому, листом від 09.06.2020 року вих. № 420/2/9-20 КДКА в Одеській області повідомлено ОСОБА_2 про те, що розгляд справи відбудеться 16 червня 2020 року о 14 годині 30 хвилин. ОСОБА_2 подав заяву про розгляд справи за його відсутності від 16.06.2020 року та відповідно до витягу з протоколу № 42 засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16 червня 2021 року зупинено розгляд справи стосовно адвоката за скаргою ОСОБА_1 та призначено розгляд справи на 23 червня 2020 року. На адресу КДКА в Одеській області 22 червня 2021 року надійшло повідомлення про можливе запізнення на розгляд справи. Відповідно до витягу з протоколу № 43 засідання дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 23 червня 2020 року, прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження в частині скарги, що стосується викладення адвокатом неправдивих відомостей та у частині скарги, що стосуються подій 2017 року - закрито провадження у дисциплінарній справі. Листом від 25.06.2021 року вих. № 511/3/9-20 копію зазначеного рішення надіслано позивачу. Позивач зазначив, що він оскаржив вказане рішення до Одеського окружного адміністративного суду та за його позовом було відкрито провадження у справі № 420/6727/20, провадження на час розгляду та вирішення цієї справи зупинено до розгляду та вирішення справи № 420/2828/21. 09.07.2020 року ОСОБА_1 , не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся зі скаргою до відповідача та 24.07.2020 року ВКДКА листом витребувала у КДКА Одеської області матеріали дисциплінарної справи відносно позивача. 26.08.2020 року Голова ВКДКА доручив члену ВКДКА ОСОБА_14 провести перевірку відомостей та фактів, які викладені у скарзі. За результатами розгляду цієї справи за скаргою ОСОБА_1 30 вересня 2020 року ВКДКА прийнято рішення № IX-016/2020, відповідно до якого скаргу ОСОБА_1 задоволено частково та рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 23 червня 2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження скасовано та ухвалено нове рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці. Не погоджуючись з даним рішенням, позивач звернувся з позовом до суду. Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення є рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури прийнятим за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 на рішення КДКА Одеської області від 23.06.2020 року про застосування до позивача виду дисциплінарного стягнення у вигляді попередження. Суд першої інстанції встановив, що оскаржуване рішення обґрунтовано тим, що адвокатом ОСОБА_2 порушено вимоги ст.ст. 7, 19, 12- 1 Правил адвокатської етики. Суд першої інстанції зазначив, що дисциплінарною палатою КДКА Одеської області від 23 червня 2020 року прийнято рішення про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності у вигляді попередження в частині скарги, що стосується викладення адвокатом неправдивих відомостей та у частині скарги, що стосуються подій 2017 року - закрито провадження у дисциплінарній справі. Суд першої інстанції виходив з того, що з оскаржуваного рішення від 30 вересня 2020 року вбачається, що відповідач погодився з встановленими КДКА Одеської області фактами в частині, що стосується викладення адвокатом неправдивих відомостей, проте, дійшов висновку, що вказаний дисциплінарний проступок є грубим одноразовим порушенням та застосував до позивача суворівше дисциплінарне стягнення «зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на три місяці». Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення від 23 червня 2020 року КДКА Одеської області є предметом судового оскарження по справі № 420/6727/20, а тому, перевірка доведеності факту вчинення вказаного дисциплінарного проступку має бути здійснена саме в межах цієї справи. Суд першої інстанції, враховуючи, що ВКДКА, незважаючи на те, що рішення від 23 червня 2020 року КДКА Одеської області вже було предметом судового контролю, прийняла оскаржуване рішення, яким змінила застосоване до позивача дисциплінарне стягнення за вказаний дисциплінарний проступок, дійшов висновку, що оскаржуване рішення належить судовому контролю в частині співмірності застосованого дисциплінарного стягнення вчиненому порушенню. Суд першої інстанції зазначив, що відповідач дійшов висновку, що встановлення фактів, що звернення адвоката ОСОБА_2 містять відомості, що не відповідають фактичним обставинам є грубим одноразовим порушенням адвокатської етики. Суд першої інстанції виходив з того, що в частині кваліфікації діяння як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики слід ураховувати, що поняття «грубе» чинним законодавством не визначене, фактично воно є оціночним поняттям, а тому, в тексті рішення обов`язково необхідно конкретизувати, чому ВКДКА вважає, що таке порушення є «грубим». Однак, суд першої інстанції зазначив, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань, в чому саме адвокатом ОСОБА_2 допущено одноразове грубе порушення вимог Правил адвокатської етики. За відсутністю належної конкретизації та аргументації, в чому полягає грубе одноразове порушення, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем здійснена неправильна юридична кваліфікація дій адвоката, які ставляться йому в провину, що істотно вплинуло на вид дисциплінарного стягнення, який був застосований до адвоката. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності правильної юридичної кваліфікації дій позивача застосований до нього вид дисциплінарного стягнення не може вважатися пропорційним ступеню його вини. З огляду на викладене, враховуючи те, що у рішенні Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № ІХ-016/2020 від 30 вересня 2020 року не зазначено, в чому полягає грубе порушення адвокатом правил адвокатської етики, суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний відповідачем вид стягнення є не співмірним з допущеними адвокатом порушеннями, а тому, зазначене рішення є протиправним та підлягає скасуванню. Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на викладене. Принципи діяльності адвоката, види дисциплінарних стягнень, підстави та строки притягнення адвоката до відповідальності регулюються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» № 5076-VI (надалі - Закон № 5076-VI). Відповідно до п. 1 ст. 4 Закону № 5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 1 Закону № 5076-VI адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом. Приписами ч. 1 ст. 33 Закону № 5076-VI встановлено, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом. Згідно із ч. 2 ст. 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону № 5076-VI дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України. Згідно з ч. 1 ст. 34 цього Закону підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Дисциплінарним проступком адвоката згідно з ч. 2 цієї статті є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом. Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року зі змінами затвердженими З`їздом адвокатів України 2019 року « 15» лютого 2019 року затверджено Правила адвокатської етики (надалі - Правила), відповідно до яких Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури. Надзвичайна важливість функціонального навантаження адвокатури вимагає від адвокатів слідування високим етичним стандартам поведінки. При цьому специфіка, комплексний характер обов`язків, що покладені на адвокатуру, обумовлюють необхідність збалансування засад служіння адвоката інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства в цілому, дотримання принципів законності і верховенства права. Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних професійних обов`язків адвоката. Правила адвокатської етики (далі по тексту - Правила) мають на меті уніфіковане закріплення традицій і досвіду української адвокатури в сфері тлумачення норм адвокатської етики, а також загальновизнаних деонтологічних норм і правил, прийнятих у міжнародному адвокатському співтоваристві. Правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката. Відповідно до п. 7 Правил у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямовані на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно сприяти їх вчиненню його клієнтом або іншими особами. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Статтею 19 цих Правил встановлено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними, або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов`язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз`яснення клієнту. Якщо за таких обставин не вдається узгодити з клієнтом зміну змісту доручення, адвокат зобов`язаний відмовитись від укладення договору з клієнтом. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам. Відповідно до п. 12-1 Правил в редакції зі змінами, Адвокат повинен бути добропорядним, чесно та гідно виконувати свої професійні обов`язки. Адвокату заборонено робити завідомо неправдиві заяви стосовно суті доручення, фактичних обставин, що мають до нього відношення, їх правової оцінки, прав і обов`язків адвоката, клієнта, а також обсягу своїх повноважень щодо представництва інтересів клієнта. Приписами ч. 1 ст. 35 Закону № 5076-VI передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень: 1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України. Відповідно до ч. 2 ст. 35 цього Закону адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. За умовами ч. 1 ст. 36 Закону № 5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 31 № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики. Згідно п. 3 ч. 2 ст. 34 № 5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є порушення правил адвокатської етики. Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону № 5076-VI не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності. Приписами ч. 1 ст. 38 Закону № 5076-VI визначено, що заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону № 5076-VI член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом. Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів. Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом. За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Згідно із ч. 3 ст. 38 Закону № 5076-VI заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону № 5076-VI за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Згідно із ч. 2 ст. 40 Закону № 5076-VI розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб. Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката. Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 5076-VI за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу. Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини. Згідно із ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні. Приписами ч. 3 ст. 41 Закону № 5076-VI передбачено, що рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення. Згідно із ч. 1 ст. 42 Закону № 5076-VI адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. Відповідно до вимог п. 3 ч. 5 ст. 52 Закону № 5076-VI Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення. Предметом розгляду даної справи є рішення ВКДКА від 30 вересня 2020 року № IX-016/2020 про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 3 місяці. Приймаючи вказане рішення відповідач виходив з того, що присутність адвоката 29.04.2017 року в ході вселення його клієнта в садовий будинок та виселення ОСОБА_1 за відсутності судового рішення про виселення та за наявності ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.10.2016 року у справі № 495/3345/25-ц, якою було зупинено виконання рішення Апеляційного суду Одеської області від 31.08.2016 року до закінчення касаційного провадження, у відсутності скаржника, в той час, коли він перебував за межами Одеської області, свідчить про порушення адвокатом Правил адвокатської етики, а саме ст.ст. 7, 19 зазначених Правил. Водночас, відповідач дійшов висновку, що на час розгляду дисциплінарної справи сплинув строк притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення вказаного дисциплінарного проступку, передбачений ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвоката та адвокатську діяльність». Однак, враховуючи, що рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 23.06.2020 року підписано з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме членом палати ОСОБА_15 , яка проводила перевірку, що не відповідає абз. 2 ч. 2 ст. 41 Закону № 5076-VI, відповідач дійшов висновку, що таке рішення підлягає скасуванню. Також, відповідач зазначив, що відомості, викладені позивачем у зверненнях від 27.02.2020 року до Голови Національної асоціації адвокатів України щодо намагання здійснити його допит в якості свідка, від 03.03.2020 року до Голови комітету захисту прав адвокатів та гарантів адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України, від 27.02.2020 року до Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області та від 12.03.2020 року до Голови дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області щодо намагання здійснити його допит в якості свідка та здійснення його приводу є недостовірними та спростовуються ухвалами суду, на які посилається адвокат у своїх зверненнях до правоохоронних органів та органів адвокатського самоврядування. Відповідач вказав, що у своїх зверненнях до органів адвокатського самоврядування, Комітету захисту прав адвокатів та гарантів адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України, правоохоронних органів позивач використовував недостовірну інформацію, що свідчить про порушення ним принципу чесності та добропорядної репутації, передбаченого ст. 12-1 Правил адвокатської етики, та вчинення позивачем одноразового порушення правил адвокатської етики та є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності і застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці. Таким чином, зі змісту рішення відповідача вбачається, що останній дійшов висновку, що за скаргою ОСОБА_1 слід закрити дисциплінарне провадження у зв`язку зі сплином строку, передбаченого ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвоката та адвокатську діяльність», для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, викладеного у скарзі. Однак, оскільки у своїх звернення до органів адвокатського самоврядування, Комітету захисту прав адвокатів та гарантів адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України, правоохоронних органів позивач використовував недостовірну інформацію, відповідач дійшов висновку про порушення позивачем принципу чесності та добропорядної репутації, передбаченого ст. 12-1 Правил адвокатської етики, та вчинення одноразового порушення правил адвокатської етики, що є підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатської діяльності строком на три місяці. Надаючи оцінку вказаним висновкам відповідача, колегія суддів зазначає, що скарга ОСОБА_1 , за якою відкрито оскаржувану дисциплінарну справу, не містить посилань на недостовірну інформацію, викладену у зверненнях, про які ідеться в оскаржуваному рішенні відповідача. Колегія суддів вказує, що скаржник дійсно направив для залучення до дисциплінарної справи копії звернень позивача до органів адвокатського самоврядування, Комітету захисту прав адвокатів та гарантів адвокатської діяльності при Національній асоціації адвокатів України, правоохоронних органів, однак, скарги із обґрунтуванням відповідних доводів щодо підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у зв`язку з цими заяви (зверненнями) ОСОБА_1 не подав. Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами позовної заяви, що фактично відповідач вийшов за межі доводів скарги, що була предметом дисциплінарної справи. При цьому, колегія суддів наголошує, що відповідач жодним чином не обґрунтував підстав для виходу за межі доводів дисциплінарної скарги. Також, приймаючи оскаржуване рішення, відповідач виходив з того, що позивачем вчинено одноразове порушення правил адвокатської етики. Надаючи оцінку вказаним доводам відповідача, колегія суддів зазначає, що в частині кваліфікації діяння як грубе одноразове порушення Правил адвокатської етики слід ураховувати, що поняття «грубе» чинним законодавством не визначене. Фактично воно є оціночним поняттям, а тому, в тексті рішення обов`язково необхідно конкретизувати, чому ВКДКА вважає, що таке порушення є «грубим». Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зазначено, що оскаржуване рішення не містить обґрунтувань, в чому саме адвокатом ОСОБА_2 допущено одноразове грубе порушення вимог Правил адвокатської етики. Колегія суддів зазначає, що відповідач посилається на декілька звернень ОСОБА_2 , однак, вказує, що позивачем вчинено одноразове порушення, що прямо суперечить кваліфікації проступку позивача, як «одноразове». На підставі наведеного у сукупності, оскільки відповідач дійшов висновку, що за скаргою ОСОБА_1 слід закрити дисциплінарне провадження у зв`язку зі сплином строку, передбаченого ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвоката та адвокатську діяльність», для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, викладеного у скарзі, враховуючи, що відповідач вийшов за межі доводів скарги без будь-яких обґрунтувань, а також не обґрунтував, в чому саме адвокатом ОСОБА_2 допущено одноразове грубе порушення вимог Правил адвокатської етики, не довів правомірності обраного виду дисциплінарного стягнення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання рішення відповідача протиправним та його скасування. Водночас, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги відповідача щодо помилковості висновків суду першої інстанції щодо неможливості розгляду ВКДКА скарги при наявності судового оскарження рішення КДКА, оскільки Закон № 5076-VI не передбачає підстав для не розгляду скарги особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність, поданої до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, при оскарження рішення КДКА адвокатом до суду. Також, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково вказав, що ним не досліджується суть порушення, за яке позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та надається лише оцінка виду дисциплінарного стягнення, оскільки за відсутності дослідження підстав притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності неможливо надати оцінку виду дисциплінарного стягнення. Колегія суддів зазначає, що у спірному випадку підлягає перевірці рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на його відповідність вимогам ст. 2 КАС України. Що стосується доводів клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про закриття провадження у справі, залишивши без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку подання позовної заяви, а також доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 про необхідність залишення позову без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до ч. 7 ст. 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено до суду протягом тридцяти днів з дня його прийняття. Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. З аналізу зазначених вимог КАС України вбачається, що пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення цих строків, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважними і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України. Разом з позовом до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій позивач просив поновити строк звернення до суду, зазначивши, що на початку січня 2021 року клієнт адвоката ОСОБА_2 - ОСОБА_4 повідомив, що йому стало відомо про те, що відносно адвоката ОСОБА_2 прийнято рішення про зупинення його права на зайняття адвокатською діяльністю та з цих підстав 14 січня 2021 року адвокат ОСОБА_2 звернувся до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою про надання інформації щодо результатів розгляду скарги ОСОБА_1 , та в разі наявності, надати належним чином завірену копію рішення. Позивач зазначив, що 04 лютого 2021 року адвокатом ОСОБА_2 було отримано лист-відповідь від Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за вих. № 142 від 26 січня 2021 року, з якої вбачається, що 30 вересня 2020 року Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури прийняла рішення та відповідно до листа від 23.10.2020 року вказане рішення було надіслано адвокату ОСОБА_2 (фактично подано до відділення пошти 27 жовтня 2020 року, що підтверджується трек-номером листа 0100173422363), в послідуючому 01.12.2020 року вказаний лист з рішенням було повернуто у зв`язку із закінченням строку зберігання. Окрім того, позивач зазначив, що 04 лютого 2021 року ним разом із листом за вих. № 142 від 26 січня 2021 року також було отримано і саме оскаржуване рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарна комісії адвокатури № ІХ-016/2020. Таким чином, враховуючи те, що позивач отримав оскаржуване рішення саме 04 лютого 2021 року та звернувся до суду 24.02.2021 року, тобто, не пізніше тридцяти днів з дня отримання рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що причини пропуску строку є поважними та слід поновити позивачу строк звернення до суду. Висновки викладені судом в ухвалі про відкриття провадження у справі не є спростованими, також суду не надані нові докази про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин. Враховуючи вищевикладені обставини у справі, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем та третьою особою за конкретними обставинами у цій справі не доведено підстави для залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. Таким чином, оскільки позивачем надано докази на підтвердження того, що оскаржуване рішення позивач отримав 04 лютого 2021 року та суду не надано інших доказів на спростування вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявні обґрунтовані підстави вважати причини пропуску строку звернення до суду поважними та зазначений строк вірно поновлений судом першої інстанції. З огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції зміні із виключенням мотивів, з яких виходив суд першої інстанції, та визначенням мотивів за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції. В свою чергу, у задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про закриття провадження у справі, залишивши без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку подання позовної заяви слід відмовити, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Керуючись ст.ст. 240, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про закриття провадження у справі, залишивши без розгляду позовну заяву у зв`язку з пропуском строку подання позовної заяви, - відмовити. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури - задовольнити частково. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року змінити, виключивши мотиви, з яких виходив суд першої інстанції, та визначити мотиви за цією постановою, які викладені у рішенні суду апеляційної інстанції. В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2021 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко Суддя: О.А. Шевчук Суддя: І.О. Турецька