Постанова 4823 № 728/1396/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А іменем України 14 травня 2024 року м. Чернігів Унікальний номер справи № 728/1396/22 Головуючий у першій інстанції Роздайбіда О. В. Апеляційне провадження № 22-ц/4823/765/24 Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого-судді Висоцької Н.В., суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І., із секретарем Піцан В.М., учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Бахмацька міська рада Ніжинського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бахмацька державна нотаріальна контора, розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2024 року (місце ухвалення м. Бахмач) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Бахмацька державна нотаріальна контора, про визнання заповіту недійсним, В С Т А Н О В И В : У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. 01.04.2024 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Марченка М.М. надійшла заява про забезпечення доказів у справі, в якій він просить витребувати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Бахмацької державної нотаріальної контори оригінал заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Кичкою В.В. 22.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1. В обґрунтування посилається, що ухвалою Бахмацького районного суду від 08.01.2024 у справі № 728/1396/22 призначено посмертну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Вказує, що до суду надійшло клопотання експертів про надання на дослідження оригіналу досліджуваного документа примірника заповіту; документів з вільними зразками підпису ОСОБА_7 та медичну документацію щодо стану здоров`я ОСОБА_7 . У зазначеному клопотанні експерти зазначили, що наданий примірник досліджуваного документа (заповіт ОСОБА_7 ) не є оригінальним, а лише його копією, що унеможливлює виконання експертною установою ухвал Бахмацького районного суду. Тому вважає, що оригінал примірника заповіту ОСОБА_7 необхідний для проведення у даній справі посмертної судової почеркознавчої експертизи, оскільки предметом доказування у справі є його недійсність, а враховуючи, що спадкоємцями ОСОБА_8 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а спадкова справа заведена Бахмацькою державною нотаріальною конторою, позивач припускає, що оригінал заповіту може перебувати у зазначених осіб. Ухвалою Бахмацького районного суду від 02.04.2024 заява представника позивача адвоката Марченка М.М. про забезпечення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним, задоволено. З метою забезпечення позову витребувано у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Бахмацької державної нотаріальної контори оригіналу заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Кичкою В.В. 22.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 149, 151, 153 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом витребування оригіналу заповіту ОСОБА_7 . Не погодившись з вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_2 адвокат Ковалюх В.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Бахмацького районного суду від 02.04.2024. За доводами апеляційної скарги судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи; не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. У скарзі заявник посилається на те, що суд першої інстанції мотивував свою ухвалу посиланням на ст. 149-151 ЦПК України, які регулюють забезпечення позву, а не забезпечення доказів. Вказує, що в заяві адвоката Марченка М.М. і в оскаржуваній ухвалі суду відсутні посилання на наявність підстав того, що засіб доказування може бути втрачений або збирання, або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а також відсутні обґрунтування того, що заповіт може знаходитись у відповідачів. В обґрунтування незаконності оскаржуваної ухвали суду заявник також посилається на те, що спадкова справа після померлої ОСОБА_7 не заводилась і листом від 05.11.2022 Бахмацька державна нотаріальна контора повідомила про відсутність заповіту ОСОБА_7 , а матеріали справи містять оригінал заповіту ОСОБА_7 , наданий Пісківським старостинським округом на запит суду. Зазначає, що представник відповідача ОСОБА_2 у заяві від 02.04.2024 вказував на відсутність оригіналу заповіту, але суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув і в ухвалі не зазначив. Крім того, заявник наголошує, що враховуючи постанову Чернгівського апеляційного суду від 04.12.2023, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про встановлення факту проживання разом з ОСОБА_7 на час відкриття спадщини, ОСОБА_1 не є спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_7 і не є особою, яка може звернутись з позовом про визнання недійсним заповіту, складеного ОСОБА_7 на ім`я ОСОБА_8 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . На виконання вимог ст. 361 ЦПК України учасникам справи було надіслано копії апеляційної скарги та додані до неї матеріали справи. У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 адвокат Марченко М.М. просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. В обґрунтування посилається, що ухвалою Бахмацького районного суду від 08.01.2024 у справі № 728/1396/22 призначено посмертну судово-почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України. Вказує, що до суду надійшло клопотання експертів про надання на дослідження оригіналу досліджуваного документа примірника заповіту; документів з вільними зразками підпису ОСОБА_7 та медичну документацію щодо стану здоров`я ОСОБА_7 . У зазначеному клопотанні експерти зазначили, що наданий Пісківським старостинським округом Бахмацької міської територіальної громади примірник досліджуваного документа (заповіт ОСОБА_7 ) не є оригінальним, а лише його копією, що унеможливлює проведення експертизи. Тому вважає, що оригінал примірника заповіту ОСОБА_7 необхідний для проведення у даній справі посмертної судової почеркознавчої експертизи, оскільки предметом доказування у справі є його недійсність, а враховуючи, що спадкоємцями ОСОБА_8 є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а спадкова справа заведена Бахмацькою державною нотаріальною конторою, позивач припускає, що оригінал заповіту може перебувати у зазначених осіб. Заявник враховує, що ухвалу Бахмацького районного суду від 31.10.2022 про витребування у Бахмацької державної нотаріальної контори оригіналу заповіту ОСОБА_7 , проте з моменту постановлення ухвали пройшло більше року, тому заявник припускає, що за цей час оригінал заповіту міг бути наданий до Бахмацької державної нотаріальної контори спадкоємцями. Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу не надходив. В судове засідання 14.05.2024 учасники справи не з`явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується довідками про доставку електронного документу (судової повістки) до електронного кабінету у системі «Електронний суд», довідками про доставку повідомлення у додаток «Viber», довідкою про доставку електронного листа, довідкою про доставку СМС (а.с. 65, 66, 68, 69, 70, 71, 72, 73). Учасникик справи про причини неявки в апеляційний суд не повідомили, заяв (клопотань) подано не було. Розгляд справи за відсутності сторін та учасників справи, щодо яких наявні відомості про вручення повістки про явку в суд не є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, оскільки всі учасники справи в судове засідання не з`явились. Вислухавши суддю-доповідача, учасників судового процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, враховуючи наступне. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Частиною 4 статті 376 ЦПК України передбачено, що зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин. Судом встановлено, що у жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Бахмацької міської ради Ніжинського району Чернігівської області, ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про визнання заповіту недійсним. 01.04.2024 року представника ОСОБА_1 - адвокат Марченка М.М. надійшла звернувся із заявою про забезпечення доказів у справі, в якій просив витребувати у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Бахмацької державної нотаріальної контори оригінал заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Кичкою В.В. 22.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1. Ухвалою Бахмацького районного суду від 02.04.2024 з метою забезпечення позову витребувано у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Бахмацької державної нотаріальної контори оригіналу заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Кичкою В.В. 22.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1. В обґрунтування ухвали суд першої інстанції, посилаючись на положення ст. 149, 151, 153 ЦПК України, дійшов висновку про наявність підстав для забезпечення позову шляхом витребування оригіналу заповіту ОСОБА_7 . З висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення заяви у справі погоджується суд апеляційної інстанції, проте до таких висновків суд першої інстанції прийшов з помилкових мотивів, враховуючи наступне. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій. Згідно з частиною другою статті 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Відповідно до положень частини третьої статті 12 ЦПКУкраїни, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Метою доказування є з`ясування дійсних обставин справи, обов`язок доказування покладається на сторін, суд за власною ініціативою не може збирати докази. Це положення є одним з найважливіших наслідківпринципу змагальностіу цивільному процесі. Суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим (частина першастатті 116 ЦПКУкраїни). Відповідно до частини другої статті 116 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Статтею 118 ЦПК України врегульовано порядок розгляду заяви про забезпечення доказів та наслідки такого розгляду у вигляді постановлення ухвали пр озадоволення чи відмову у задоволенні заяви. Заява про забезпечення доказів, незалежно від обраного стороною способу забезпечення, розглядається судом протягом 5 днів з дня її надходження до суду за правилами ст. 118 ЦПК України. Про розгляд заяви повідомляються сторони та інші особи, які беруть участь у справі, присутність котрих не є обов`язковою. Така процедура розгляду сприяє оперативності вирішення питання про забезпечення доказів, а отже, і досягненню мети, на яку спрямована процесуальна дія. Аналізуючи наведені положення ЦПК України насамперед необхідно зауважити, що процесуальний механізм забезпечення доказів призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено. Тобто, забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому. Розглядаючи заяву про забезпечення доказів суд першої інстанції керувався як положення ст. ст. 116, 118 ЦПК України, які регулюють питання щодо забезпечення доказів, так і положення ст.ст. 149,153 ЦПК України, які регулюють питання забезпечення доказів, які мають різний процесуальний характер, на що посилається скаржник. Перевіряючи аргументи скарги, апеляційним судом встановлено, що представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Марченко М.М. не звертався із завою про забезпечення позову, натомість була подана заява про забезпечення доказів в порядку, передбаченому ст. 116, 117 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим процесуальним документом. Складається, зокрема з резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою суду законної сили та її оскарження. Вбачається, що в резолютивній частині оскаржуваної ухвали міститься висновок суду про задоволення заяви представника позивача адвоката Марченка В.В. про забезпечення доказів у справі. Разом з тим, суд першої інстанції задовольняючи заяву про забезпечення доказів з метою забезпечення позову витребував у у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та Бахмацької державної нотаріальної контори оригіналу заповіту ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , посвідчений секретарем виконкому Пісківської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області Кичкою В.В. 22.01.2017 та зареєстрованого в реєстрі за №1. Таким чином, судом першої інстанції розглядалась заява позивача про забезпечення доказів, проте судом помилково застосовані норми процесуального права, які регулюють питання щодо забезпечення позову та зазначено в ухвалі як про забезпечення доказів, так і про забезпечення позову, що є підставою для виключення з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова «забезпечити позов», доповнивши цей абзац словами «забезпечити докази», після слів «З метою…». Посилання в апеляційній скарзі на те, що враховуючи постанову Чернігівського апеляційного суду від 04.12.2023 ОСОБА_1 не є спадкоємцем майна своєї матері ОСОБА_7 і не є особою, яка може звернутись з позовом про визнання недійсним заповіту, не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки спір по суті не розглядається, предметом розгляду є заява про забезпечення доказів для можливого вирішення в майбутньому спору щодо обсягу спадкового майна. Апеляційний суд враховує, що у заяві про забезпечення доказів наведені достатні підстави для необхідності забезпечення доказів, а також те, що дані докази можуть бути втрачені або свідомо не надані відповідачами. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про задоволення заяви про забезпечення доказів у справі, проте помилився щодо мотивів та нормативного обґрунтування, тому ухвалу Бахмацького районного суду від 02.04.2024 слід змінити, виклавши її мотивувальну частину у редакції цієї постанови та виключивши з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова «забезпечення позову», доповнивши цей абзац словами «забезпечення доказів» , після слів «З метою…». В іншій частині ухвалу суду слід залишити без змін. Керуючись ст. 367, 368, 374, 376 ч. 4, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково. Ухвалу Бахмацького районного суду Чернігівської області від 02 квітня 2024 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та виключивши з абзацу другого резолютивної частини ухвали слова «забезпечення позову», доповнивши цей абзац словами «забезпечення доказів» після слів «З метою…». В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту. Повний текст судового рішення складено 15.05.2024. Головуючий Судді: