Постанова Рівненський апеляційний суд № 561/323/24

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 14 травня 2024 року м. Рівне Справа № 561/323/24 Провадження № 22-ц/4815/450/24 Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Ковальчук Н. М., суддів: Гордійчук С.О., Шимківа С. С. секретар судового засідання Андрошулік І. А. учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач КЗ «Вараська мистецька школа» Вараської міської ради, відповідач КЗ «Мистецька школа» Володимирецької селищної ради, відповідач КЗ «Дитяча школа мистецтв» Зарічненської селищної ради, відповідач КЗ «Вербська дитяча музична школа» Вербської сільської ради, відповідач КЗ «Козинська дитяча школа мистецтв» Козинської сільської ради, відповідач КЗ «Мистецька школа» Мирогощанської сільської ради, відповідач КЗ «Млинівська музична школа», відповідач Школа мистецтв Дубенської міської ради, відповідач КЗ «Радивилівська дитяча школа мистецтв» Радивилівської міської ради, відповідач КЗ «Березнівська музична школа», відповідач КЗ «Шубківська школа мистецтв імені Анатолія Пузирка», відповідач КЗ «Городоцька школа мистецтв», відповідач Деражненська дитяча музична школа, відповідач Здолбунівська музична школа, відповідач Зорянська школа мистецтв, відповідач КЗ «Клеванська музична школа» Клеванської селищної ради, відповідач КЗ «Оржівська музична школа» Клеванської селищної ради», відповідач КЗ «Школа мистецтв» Корнинської сільської ради, відповідач Костопільська дитяча школа мистецтв Костопільської міської ради, відповідач Мізоцька музична школа, відповідач КЗ «Острозька школа мистецтв» Острозької міської ради, відповідач КЗ «Оженинська школа мистецтв», відповідач Рівненська дитяча музична школа № 1 ім. М. В. Лисенка, відповідач КЗ «Рівненська музична школа № 2», відповідач КЗ «Квасилівська дитяча музична школа», відповідач КЗ «Школа мистецтв» Шпанівської сільської ради, відповідач Клесівська дитяча музична школа, відповідач КЗ «Степанська дитяча музична школа», відповідач Музична школа Дубровицька міська радиа, відповідач КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради, відповідач КЗ «Сарненська дитяча музична школа» Сарненської міської ради, третя особа на стороні відповідачів Рівненська обласна державна адміністрація розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2024 року у складі судді Снітчук Р.М., постановлену в смт. Зарічне Рівненської області, в с т а н о в и в : ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КЗ «Вараська мистецька школа» Вараської міської ради, КЗ «Мистецька школа» Володимирецької селищної ради, КЗ «Дитяча школа мистецтв» Зарічненської селищної ради, КЗ «Вербська дитяча музична школа» Вербської сільської ради, КЗ «Козинська дитяча школа мистецтв» Козинської сільської ради, КЗ «Мистецька школа» Мирогощанської сільської ради, КЗ «Млинівська музична школа», Школи мистецтв Дубенської міської ради, КЗ «Радивилівська дитяча школа мистецтв» Радивилівської міської ради, КЗ «Березнівська музична школа», КЗ «Шубківська школа мистецтв імені Анатолія Пузирка», КЗ «Городоцька школа мистецтв», Деражненської дитячої музичної школи, Здолбунівської музичної школи, Зорянської школи мистецтв, КЗ «Клеванська музична школа» Клеванської селищної ради, КЗ «Оржівська музична школа» Клеванської селищної ради», КЗ «Школа мистецтв» Корнинської сільської ради, Костопільської дитячої школи мистецтв Костопільської міської ради, Мізоцької музичної школи, КЗ «Острозька школа мистецтв» Острозької міської ради, КЗ «Оженинська школа мистецтв», Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. М. В. Лисенка, КЗ «Рівненської музичної школи № 2», КЗ «Квасилівська дитяча музична школа», КЗ «Школа мистецтв» Шпанівської сільської ради, Клесівської дитячої музичної школи, КЗ «Степанська дитяча музична школа», Музичної школи Дубровицької міської ради, КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради, КЗ «Сарненська дитяча музична школа» Сарненської міської ради, третя особа на стороні відповідачів Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити розгляд звернення та виплатити компенсацію. Ухвалою Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2024 року відмовлено у відкритті провадження у вказаній цивільній справі. Ухвала суду першої інстанції вмотивована положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, яка передбачає, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, та обґрунтована тим, що даний спір, зважаючи на суб`єктний склад учасників справи, характер правовідносин, що склалися між ними, є таким, що відноситься до справ адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватися шляхом подання відповідного позову у порядку адміністративного судочинства. Вважаючи ухвалу суду незаконною, необґрунтованою, постановленою за невідповідності фактичним обставинам справи, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку. В поданій апеляційній скарзі вважає помилковою мотивацію місцевого суду щодо відмови у відкритті провадження та вказує, що в контексті п.7 ч. 1 ч. 4 КАС України відповідачі не є суб`єктами владних повноважень, а тому справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. З наведених міркувань просить суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та повернути її до місцевого суду. У поданому на апеляційну скаргу відзиві КЗ «Квасилівська дитяча музична школа» вважає ухвалу суду першої інстанції законною, обґрунтованою, просить залишити її без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення. Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального і процесуального права судом першої інстанції, апеляційний суд прийшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Судом встановлено, що до суду із позовом до КЗ «Вараська мистецька школа» Вараської міської ради, КЗ «Мистецька школа» Володимирецької селищної ради, КЗ «Дитяча школа мистецтв» Зарічненської селищної ради, КЗ «Вербська дитяча музична школа» Вербської сільської ради, КЗ «Козинська дитяча школа мистецтв» Козинської сільської ради, КЗ «Мистецька школа» Мирогощанської сільської ради, КЗ «Млинівська музична школа», Школи мистецтв Дубенської міської ради, КЗ «Радивилівська дитяча школа мистецтв» Радивилівської міської ради, КЗ «Березнівська музична школа», КЗ «Шубківська школа мистецтв імені Анатолія Пузирка», КЗ «Городоцька школа мистецтв», Деражненської дитячої музичної школи, Здолбунівської музичної школи, Зорянської школи мистецтв, КЗ «Клеванська музична школа» Клеванської селищної ради, КЗ «Оржівська музична школа» Клеванської селищної ради», КЗ «Школа мистецтв» Корнинської сільської ради, Костопільської дитячої школи мистецтв Костопільської міської ради, Мізоцької музичної школи, КЗ «Острозька школа мистецтв» Острозької міської ради, КЗ «Оженинська школа мистецтв», Рівненської дитячої музичної школи № 1 ім. М. В. Лисенка, КЗ «Рівненської музичної школи № 2», КЗ «Квасилівська дитяча музична школа», КЗ «Школа мистецтв» Шпанівської сільської ради, Клесівської дитячої музичної школи, КЗ «Степанська дитяча музична школа», Музичної школи Дубровицької міської ради, КЗ «Дитяча музична школа» Рокитнівської селищної ради, КЗ «Сарненська дитяча музична школа» Сарненської міської ради, третя особа на стороні відповідачів Рівненська обласна державна адміністрація, про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання здійснити розгляд звернення та виплатити компенсацію звернувся ОСОБА_1 . Згідно з частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ. Згідно із частиною першою статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Також пунктом 7 частини першої статті 4 КАС визначено, що суб`єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. Таким чином, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій і вирішення якого безпосередньо не віднесено до юрисдикції інших судів. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі така участь не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України може бути способом захисту цивільних прав та інтересів. Цивільний процесуальний кодекс України передбачає, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та сімейних правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19). Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у приватноправових правовідносинах, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи особистого немайнового інтересу учасника таких відносин. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень. Отже, до справ адміністративної юрисдикції належать публічно-правові спори, які виникають, зокрема, з приводу виконання чи невиконання органом виконавчої влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою чи службовою особою або іншим суб`єктом публічно-владних управлінських функцій і не обумовлені порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Як вбачається із позовної заяви та доводів апеляційної скарги, вимоги позивача полягають визнанні протиправною бездіяльності кожного з відповідачів, яка полягає у нездійсненні розгляду його звернення, надісланого Рівненською обласною державною адміністрацією щодо передання інформації, яка міститься у файлі, доданому до звернення «лист.pdf», а також у зобов`язанні відповідачів здійснити розгляд його звернення та, враховуючи порушення його права на звернення, зобов`язанні кожного з відповідачів сплатити йому компенсацію в розмірі 2 000,00 грн.. Пунктом 2 ч. 1 ст. 4 КАС України визначено, що публічно-правовий спір спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Із заявлених вимог вбачається наявність спору позивача із суб`єктами владних повноважень, які здійснюють публічно-владні управлінські функції на виконання делегованих їм повноважень в галузі освіти та культури, зокрема комунальними закладами позашкільної освіти сфери культури та вказаний спір виник у зв`язку із невиконанням цією стороною зазначених функцій. Згідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Відповідно до п. 1, п. 7 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації. Аналіз позовних вимог в сукупності із наведеними нормами закону дає суду підстави для висновку про те, що між сторонами виник публічно-правовий спір, який підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства та який відповідно до ч. 2 ст. 20 КАС України підсудний окружному адміністративному суду, а відтак відмова у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства, є правомірною та відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України. Процесуальне законодавство передбачає, що обставини цивільних справ з`ясовуються судом на засадах змагальності, в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Щодо обов`язку доказування і подання доказів, то кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Однак, будь-яких доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції, особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано. Доводи апеляційної скарги апеляційним судом оцінюються критично, оскільки зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції стосовно установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом, який їх обґрунтовано спростував. За наведених обставин, апеляційного суду приходить до переконання про те, що оскаржувана ухвала постановлена місцевим судом з дотриманням норм процесуального права, судом першої інстанції в повній мірі з`ясовано обставини, що мають значення для справи, а тому апеляційна скарга не підлягає до задоволення. Відповідно до ч. 1. ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Зарічненського районного суду Рівненської області від 21 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Повний текст постанови складено 14 травня 2024 року. Головуючий Ковальчук Н. М. Судді: Гордійчук С. О. Шимків С. С.