Ухвала КАС ВС № 580/1846/24

УХВАЛА 13 травня 2024 року м. Київ справа №580/1846/24 адміністративне провадження № К/990/16883/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Кашпур О.В., суддів - Мельник-Томенко Ж.М., Радишевської О.Р., перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №580/1846/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського Олександра Миколайовича щодо не розгляду клопотання стягувача ОСОБА_1 від 13 січня 2024 року про накладення арешту; - зобов`язати головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Яворського Олександра Миколайовича розглянути моє клопотання від 13 січня 2024 року про накладення арешту та накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року позов повернуто позивачу. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач оскаржив його до суду апеляційної інстанції. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 11 березня 2024 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто апелянту. 01 травня 2024 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №580/1846/24. Скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції та направити справу для продовження розгляду. Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи. Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали з огляду на те, що апелянтом в порушення вимог КАС України до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Вказана ухвала суду доставлена в електронний кабінет апелянта 10 квітня 2024 року. До Шостого апеляційного адміністративного суду 15 квітня 2024 року від апелянта надійшла заява про усунення недоліків. Дослідивши зміст вказаної заяви судом апеляційної інстанції встановлено, що апелянтом вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху не виконано, доказів сплати судового збору не додано. Натомість, апелянт зазначав, що звільнений від сплати судового збору, оскільки даний позов є формою судового контролю за виконанням рішення суду у справі №580/3001/23 за його позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Черкаській області, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії. Суд апеляційної інстанції зазначив, що за приписами як статті 382 так і статті 383 КАС України встановлено, що заява з приводу встановлення судового контролю за виконанням рішення суду подається в рамках справи у якій ухвалено відповідне рішення. Натомість, у даному випадку має місце звернення позивача із новим позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо оскарження дій та бездіяльності державного виконавця. Суд апеляційної інстанції вказав, що цілком безпідставними є посилання апелянта на приписи підпункту 1 пункту 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», як на підставу для звільнення його від сплати судового збору. За приписами вказаної норми, від сплати судового збору звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Колегія суддів апеляційної інстанції наголосила, що даний позов заявлено до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо оскарження дій та бездіяльності державного виконавця. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянтом не виконано вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху. Відповідно до вимог частини другої статті 298 КАС України - до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику. Перевіривши зміст ухваленого у цій справі судового рішення та доводи касаційної скарги Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (статті 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення. Зазначені в касаційній скарзі міркування та судження не спростовують правильність висновків ухвали суду апеляційної інстанції. При цьому, Суд зауважує, що позивач не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення. Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд У Х В А Л И В : Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2024 року у справі №580/1846/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Кашпур Судді: Ж.М. Мельник-Томенко О.Р. Радишевська