Постанова 4856 № 560/17826/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/17826/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Блонський В.К. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 14 травня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Смілянця Е. С. Сторчака В. Ю. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування вимоги, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просила: -визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9782-2201 від 17.07.2023 зі сплати єдиного внеску платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); -зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни (коригування) до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення помилково нарахованого єдиного внеску в сумі 10 665, 80 грн. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15.01.2024 позов задоволено: -визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-9782-2201 від 17.07.2023 року зі сплати єдиного внеску платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ); -зобов`язано Головне управління ДПС у Хмельницькій області внести зміни (коригування) до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення помилково нарахованого єдиного внеску в сумі 10 665, 80 грн. Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення правового спору. За правилами п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що 27.07.2023 на адресу ОСОБА_1 надійшла вимога ГУ ДПС у Хмельницькій області про сплату боргу (недоїмки) від 17 липня 2023 року №Ф-9782-2201 на суму 10665,80 грн. 01.08.2023 позивач звернулася до контролюючого органу вищого рівня (Державної податкової служби України) із скаргою на вищезгадану вимогу. Скарга обґрунтована тим, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 560/7408/21 за позовом ОСОБА_1 до ГУ ДПС у Хмельницької області визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 14 травня 2021 №Ф-22-01-13 про сплату цього ж боргу (недоїмки) у сумі 10665,80 грн., а постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 05.05.2022 рішення суду першої інстанції залишено без змін. Також, у скарзі звернуто увагу, що з 2017 року ОСОБА_1 є пенсіонером, та отримує пенсію по інвалідності. 13.09.2023 позивач отримала рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги № 24573 від 24.08.2023 року, в якому зазначено, що згідно даних інтегрованої картки платника станом на 30.06.2023 сума заборгованості за кодом класифікації бюджету 71040000 становить 10 665, 80 грн, яка виникла на підставі зобов`язань, самостійно визначених ОСОБА_1 , у звіті про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік, Державна податкова служба України відмовила в скасуванні вимоги ГУ ДПС у Хмельницькій області №Ф-9782-2201 від 17.07.2023. Вважаючи вищезазначену податкову вимогу протиправною, позивачка звернулась до суду з цим позовом. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивач є особою з інвалідністю 3 групи, тобто звільнена від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування остання не укладала, тому сума ЄСВ з неї не стягується. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування. Частиною 4 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що особи, зазначені у п.п. 4, 5 та 5-1 ч. 1 цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно ст. 25 Закону №2464 рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов`язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов`язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов`язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов`язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. За правилами п. 3 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 №435, фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи- підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, члени фермерських господарств, які отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до органів доходів і зборів Звіт самі за себе відповідно до пунктів 10, 11 розділу IV цього Порядку один раз на рік у терміни, визначені пунктами 2, 5 цього розділу. Звітним періодом є календарний рік. Отже, звільнення фізичної особи-підприємця, який обрав спрощену систему оподаткування, від сплати єдиного внеску можливе при наявності двох умов, по-перше, така особа повинна мати статус пенсіонера за віком або за вислугу років, чи мати статус особи з інвалідністю, по-друге, отримувати відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Виключення з вказаної категорії осіб становлять тільки ті фізичні особи-підприємці, які добровільно беруть участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. Згідно матеріалів справи позивач, будучи суб`єктом господарювання, не приймала добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому позивач є особою з інвалідністю 3 групи. Крім того, як встановлено судом першої інстанції, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 22.09.2021 у справі № 560/7408/21 за позовом ОСОБА_1 , до Головного управління ДПС у Хмельницької області було визнано протиправною та скасовано вимогу Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 14 травня 2021 №Ф-22-01-13 про сплату цього ж самого боргу (недоїмки) у сумі 10665,80 грн, прийняту стосовно ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що позивачка звільнена від обов`язку сплати єдиного внеску за себе, як особа що отримує пенсію по інвалідності, а відповідачем не було надано доказів того, що недоїмка утворилась за період до встановлення інвалідності. Щодо помилкового подання звіту про суми нарахованого доходу, слід звернути увагу, що позивач не укладала договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування. У той же час, подання особою звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску саме по собі не свідчить про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування, якщо відповідний договір не укладений. Отже, факт помилкової подачі звіту теж не обумовлює обов`язку здійснювати сплату єдиного внеску, якщо особа за законом не зобов`язана його сплачувати, відповідно несплата цих сум не призводить до виникнення недоїмки. Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена у постановах від 04 вересня 2019 у справі №806/1503/16 та від 11 лютого 2020 у справі №240/4809/19. Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач звільнена від сплати єдиного внеску, а договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування не укладала, тому сума ЄСВ з неї не стягується. Стосовно позовної вимоги вимоги про зобов`язання ГУ ДПС у Хмельницькій області внести зміни (коригування) до інтегрованої картки платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) шляхом виключення помилково нарахованого єдиного внеску в сумі 10 665, 80 грн, колегія суддів вказує на таке. Наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 № 422, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 за № 751/28881 затверджено Порядок ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який визначає організацію діяльності з ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) (далі - Порядок № 422). Згідно н. 2 вказаного порядку інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, митних платежів до бюджетів та єдиного внеску, що ведеться за кожним видом платежу та включає перелік показників підсистем інформаційної системи органів ДФС, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та цільовими фондами, а оперативний облік - процес відображення, систематизації та узагальнення первинних показників через їх перетворення в облікові показники в ІКП. Пунктом 3 Порядку № 422 встановлено, що оперативний облік податків і зборів, митних та інших платежів до бюджету, єдиного внеску здійснюється органами ДФС в інформаційній системі органів ДФС. Відповідальними за достовірність відображення в інформаційній системі органів ДФС первинних показників є працівники структурних підрозділів органів ДФС за напрямами роботи (п. 4 Порядку № 422). Відповідно до п. 1 розділу 2 Порядку № 422 з метою забезпечення контролю за коректністю відображення інформації в інформаційній системі органів ДФС при відкритті/закрити ІКП підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, проводиться щоденний контроль шляхом формування реєстрів перевірки записів за напрямами: відповідність форм відкритих ІКП затвердженому переліку форм ІКП; відповідність відкритої ІКП за видами бюджетів та платежів як для юридичних, так і для фізичних осіб відповідно до затвердженого переліку форм ІКП; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску та переплати за платежами, за якими не передбачено подання платником податкової звітності до органу ДФС (крім платежів, які контролюються органами ДФС в частині актів перевірок); наявність відкритої ІКП за платником, який знятий з обліку в органі ДФС; наявність у платника, якого виключено з реєстру платників певного податку, відкритої ІКП без ознаки «платник відсутній в реєстрі»; наявність нарахованих сум, сум податкового боргу, заборгованості з єдиного внеску в ІКГІ зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування»; одночасна наявність показника переплати та невиділеного (незафіксованого) податкового боргу з грошового зобов`язання (заборгованості (без пені)) в ІКП; від`ємне значення переплати та/або боргу (заборгованості) в ІКП. Розбіжності, в контексті приписів п. 2 розділу 2 Порядку № 422 не пізніше наступного робочого дня з дня їх виявлення відпрацьовуються підрозділом, який здійснює облік платежів та інших надходжень, шляхом усунення помилок: у разі виявлення невідповідностей між відкритими в інформаційній системі органів ДФС ІКП та затвердженим Переліком форм ІКП здійснюється перекодування ІКП на відповідну форму обліку ІКП; у разі сплати новоствореним платником, який не включений до реєстру платників певного податку, кошти розносяться до ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування». Відпрацювання ІКП зі спеціальним кодом «Платежі до з`ясування» здійснюється згідно з пунктом 3 глави 2 розділу III цього Порядку Отже, у випадку неповного та/або несвоєчасного відображення у відповідних регістрах інформаційної системи, допущених як у результаті умисних дій працівників органів ДФС, так і внаслідок виникнення арифметичних та технічних помилок, у разі їх виявлення структурними підрозділами за напрямами роботи готується коригуючий документ з обов`язковим посиланням на первинний документ, показники якого виправляються. Коригування даних в інформаційній системі органів ДФС здійснюється підрозділами, відповідальними за введення таких даних з первинних документів, за поточною датою. За таких обставин у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов`язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до інтегрованої картки платника податків. Відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати податкових зобов`язань створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально - правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом, відповідно належним способом захисту порушеного права позивача є вимога про зобов`язання відповідача здійснити дії по відображенню/коригуванню у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом. Вказане узгоджується з висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 25.03.2020 по справі № 826/9288/18. Враховуючи безпідставне включення до інтегрованої картки платника інформації про наявність боргу зі сплати єдиного внеску в сумі 10665,80 грн., наявні правові підстави для задоволення позову шляхом зобов`язання відповідача внести зміни до інтегрованої картки позивача. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Смілянець Е. С. Сторчак В. Ю.