Постанова 4850 № 200/8544/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2024 року справа №200/8544/21 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року (повне судове рішення складено 29 грудня 2023 року) у справі № 200/8544/21 (суддя І інстанції Чучко В.М.) за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 474 613,88 грн, УСТАНОВИВ: У липні 2021 року Головне управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 суму податкового боргу у розмірі 474 613,88 грн, а саме: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010300) в сумі 462 382,47 грн та податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (код класифікації доходів бюджету 18010200) в сумі в сумі 12 231,41 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що станом на 01.07.2021 за відповідачем обліковується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, у розмірі 462 382,47 грн та об`єктів житлової нерухомості у розмірі 12 231,41 грн. Враховуючи те, що зазначена сума заборгованості перед бюджетом самостійно відповідачем не сплачена, ГУ ДПС у Донецькій області просило у судовому порядку стягнути наведену суму податкового боргу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року позов задоволено. Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати і передати справу № 200/8544/21 для подальшого розгляду за підсудністю до Волинського окружного адміністративного суду. В обґрунтування зазначає, що з 01.12.2017 по 30.11.2022 він проживав в місті Луцьку, Волинської області, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором оренди від 30.11.2017. Позивачем не вірно вказано податкову адресу. 01.12.2017 було надіслано лист з повідомленням місця проживання. Зазначає, що відповідно вимог ч. 1 ст. 26 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено ним Кодексом, тому, на переконання апелянта, позов ГУ ДПС в Донецькій області подано з порушенням правил територіальної підсудності, визначених ч. 1 ст. 26 КАС України. Звертає увагу, що судом першої інстанції не досліджувалося право власності на об`єкти оподаткування. 12.01.2021 позивачем було збільшено нарахований в минулих роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю згідно податковому повідомленню-рішенню форма «Ф» №0121534-4710-0541, термін сплати 12.01.2021 на суму 88 838,23 грн). З 26.02.2020 нежитлова будівля їдальні №5, 1590,8 кв. м, за адресою АДРЕСА_2 позивачу не належить, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності від 26.02.2020 №№ 201975613, 201988432 За таких обставин, відповідач вважає, що відсутній обов`язок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 88 838,23 грн, оскільки позивач не є власником об`єкта оподаткування. Крім того, позивачем не узгоджений податковий борг, оскільки у встановленому законом порядку відповідач не отримував податкові повідомлення-рішення Форми «Ф» (податковий період 2018, 2019). Наголошує, що лише факт узгодження податкового зобов`язання мас наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін. Справа розглянута у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 311 КАС України. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області, та є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Згідно інтегрованій картці відповідача з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, за ОСОБА_1 обліковується податковий борг у розмірі 462 382,47 грн та у розмірі 12 231,41 грн. Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, інформація про об`єкт нерухомого майна щодо ОСОБА_1 : АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_2 . Сума боргу в розмірі 462 382,47 грн утворилась у зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості, а саме: 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074858-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 15 861,57 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074860-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 14 008,76 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074861-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 2051,03 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074862-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 7288,14 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074863-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 33 192,04 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074865-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 13 718,74 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074866-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 12767,29 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074867-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 4477,63 грн; 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0074868-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 14 716,08 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121529-4710-0541 (справа від 30.11.2020 №200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 42 453,37 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121531-4710-0541 (справа від 30.11.2020 №200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 37 494,33 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121533-4710-0541 (справа від 30.11.2020 №200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 19 506,66 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121532-4710-0541 (справа від 30.11.2020 №200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 5489,56 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121534-4710-0541 (справа від 30.11.2020 № 200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 88 838,23 грн; 13.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121536-4710-0541 (справа від 30.11.2020 № 200/2453/20-а), термін сплати 13.01.2021 на суму 36 718,09 грн; 13.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121538-4710-0541 (справа від 30.11.2020 № 200/2453/20-а), термін сплати 13.01.2021 на суму 11 984,34 грн; 13.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121539-4710-0541 (справа від 30.11.2020 № 200/2453/20-а), термін сплати 13.01.2021 на суму 39 387,48 грн; 16.04.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121537-4710-0541 від 17.05.2019, термін сплати 16.04.2021 на суму 34 171,56 грн; 16.04.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121535-4710-0541 від 17.05.2019, термін сплати 16.04.2021 на суму 28 257,57 грн; разом 462 382,47 грн. Сума боргу в розмірі 12 231,41 грн утворилась у зв`язку з несплатою відповідачем податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, а саме: 20.09.2020 нараховано податок на нерухомість (ф.о.) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») № 0074859-5533-0541 від 05.05.2020, термін сплати 20.09.2020 на суму 3326,92 грн; 12.01.2021 збільшено нарахований в мин. роках податок на майно громадян (нерухоме майно, транспортний податок, плата за землю) згідно податковому повідомленню-рішенню (форма «Ф») №0121530-4710-0541 (справа від 30.11.2020 №200/2453/20-а), термін сплати 12.01.2021 на суму 8904,49 грн; разом 12 231,41 грн. Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121535-4710-0541 (податковий період 2018, сума 28 257,57 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 № 0121537-4710-0541 (податковий період 2018, сума 34 171,56 грн) направлені платнику податків на його податкову адресу, однак поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074858-5533-0541 (податковий період 2019, сума 15 861,57 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074860-5533-0541 (податковий період 2019, сума 14 008,76 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074861-5533-0541 (податковий період 2019, сума 2051,03 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074862-5533-0541 (податковий період 2019, сума 7288,14 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074863-5533-0541 (податковий період 2019, сума 33 192,04 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074865-5533-0541 (податковий період 2019, сума 13 718,74 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074866-5533-0541 (податковий період 2019, сума 12 767,29 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074867-5533-0541 (податковий період 2019, сума 4477,63 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074868-5533-0541 (податковий період 2019, сума 14716,08 грн), направлені платнику податків на його податкову адресу, згідно рекомендованого повідомлення поштове відправлення вручено 22.07.2020. Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121529-4710-0541 (податковий період 2018, сума 42 453,37 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121531-4710-0541 (податковий період 2018, сума 37494,13 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121533-4710-0541 (податковий період 2018, сума 19 506,66 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121532-4710-0541 (податковий період 2018, сума 5489,56 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 № 0121534-4710-0541 (податковий період 2018, сума 88 838,23 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121536-4710-0541 (податковий період 2018, сума 36 718,09 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121538-4710-0541 (податковий період 2018, сума 11 984,34 грн), податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121539-4710-0541 (податковий період 2018, сума 39 387,48 грн), направлені платнику податків на його податкову адресу, однак поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 05.05.2020 №0074859-5533-0541 (податковий період 2019, сума 3326,92 грн), направлено платнику податків на його податкову адресу, згідно рекомендованого повідомлення поштове відправлення вручено 22.07.2020. Податкове повідомлення-рішення форми «Ф» від 17.05.2019 №0121530-4710-0541 (податковий період 2018, сума 8904,49 грн), направлено платнику податків на його податкову адресу, однак поштове відправлення повернуто з відміткою «за закінченням терміну зберігання». З метою погашення податкового боргу податковим органом на адресу відповідача в установленому законом порядку було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 09.11.2018 № 167167-47, яка була повернута на адресу податкового органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Доказів оскарження чи відкликання вимоги суду не надано. Однак, прийняті заходи податковим органом не призвели до погашення податкового боргу. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 27.08.2020 у справі № 200/2453/20-а, яке залишено без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2020, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121529-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 42 453,37 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121530-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 8904,49 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121531-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 37 494,33 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121532-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 5489,56 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121533-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 19 506,66 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121534-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 88 838,23 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного ГУ ДПС у Донецькій області №0121536-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 36 718, 09 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121537-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 34 171, 56 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області № 0121538-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 11 984,34 грн.; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області №0121539-4710-0541 від 17 травня 2019 року (форма «Ф») про нарахування ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання 39 387,48 грн. відмовлено. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/10006/21, яке набрало законної сили 04.12.2023, в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.05.2019 № 0121534-4710-0541 (форма Ф) про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухомість від`ємну від земельної ділянки за 2018 рік в сумі 88 838 грн. 23 коп., визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.05.2020 № 0074863-5533-0541 (форма Ф) про нарахування суми податкового зобов`язання з податку на нерухомість від`ємну від земельної ділянки за 2019 рік в сумі 33 192 грн. 40 коп. відмовлено. Доказів оскарження інших податкових повідомлень-рішень суду не надано. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного. Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. На підставі п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3 статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1 статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку. У відповідності до пункту 265.1 статті 265 Податкового кодексу України податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. На підставі підпункту 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. За підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 даного Кодексу об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. На підставі пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (підпункт 266.3.1). База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2). Як вбачається із приписів підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 даного Кодексу, органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості інформацію щодо ставок та наданих пільг юридичним та/або фізичним особам зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. На підставі підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. Рішеннями Миколаївської міської ради від 24.01.2018 №03-ХVII-8, від 23.09.2019 за № 44-ХХXV-8 встановлено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Відповідно до підпункту 266.6.1 пункту 266.6 статті 266 Податкового кодексу України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року. Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 даної статті цього ж Кодексу обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Відповідно до підпункту 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). На підставі підпункту 266.9.1 пункту 266.9 статті 266 Податкового кодексу України податок сплачується за місцем розташування об`єкта/об`єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Відповідно до підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 даного Кодексу податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується: фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. За підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання. У відповідності до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Отже, факт узгодження податкового зобов`язання має наслідком обов`язок платника податку сплатити таке зобов`язання у встановлений законом строк. Невиконання обов`язку зі сплати узгодженого податкового зобов`язання призводить до набуття таким зобов`язанням статусу податкового боргу, процедура стягнення якого визначається законом. На час розгляду справи доказів погашення відповідачем податкового боргу у розмірі 474 613,88 грн суду не надано. З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, що сума податкового боргу є підтвердженою матеріалами справи, при цьому відсутні докази його погашення, місцевий суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу у розмірі 474 613,88 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до висновку, що місцевий суд прийняв рішення з дотриманням як матеріального так і процесуального права, а позовні вимоги підлягають задоволенню. Щодо доводів апелянта про те, що позов ГУ ДПС в Донецькій області подано з порушенням правил територіальної підсудності, визначених ч.1 ст.26 КАС України. Відповідно до статті 26 КАС України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Апелянт в якості доказів таких мотивів надає копію договору оренди від 30.11.2017, з якого вбачається, що орендодавець надає ОСОБА_1 квартиру в користування строком на п`ять років в м. Луцьку. Разом із тим, в матеріалах справи (а.с.114) міститься відповідь Головного управління ДМС в Донецькій області від 27.07.2021 на запит місцевого суду (а.с.110), з якого вбачається, що ОСОБА_1 на момент документування паспортом громадянина України для виїзду за кордон, станом на 17.01.2020 був зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 . Апеляційний суд вважає, що такий доказ є належним та допустимим та таким, що спростовує доводи апелянта про наявність підстав для скасування судового рішення з причин того, що судом справа розглянута не за місцем проживання позивача. Стосовно вчасного повідомлення податкового органу про зміну місця проживання. Апелянтом надано копію повідомлення про зміну проживання датоване 01 грудня 2017 року та адресоване Головному управлінню ДПС у Донецькій області (87515, м. Маріуполь, вул. Італійська, 59). Крім того, додано аркуш, на якому відтворено адреса відповідача ( АДРЕСА_3 ), адреса позивача (вул. Італійська, 59, м. Маріуполь, 87515) та відбиток штампу «01.12.17». Інших маркувань поштового відправлення (трекінг, підстави невручення та повернення відправнику) такий аркуш не містить. Між цим, за умови направлення поштовим відправленням за загальним правилом конверт залишається у отримувача. Колегія суддів вважає, що лист відповідача датований 01.12.2017 не міг бути адресований Головному управлінню ДПС у Донецькій області за адресою 87515, Донецька обл., місто Маріуполь, вул. Італійська, будинок 59, оскільки за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на цей час такої установи з такою юридичною адресою ще не існувало (дата реєстрації такої юридичної особи 31.07.2019), а функції контролюючого органу по Донецькій області виконувались Головним управлінням ДФС у Донецькій області (87526, Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130 Таганрозької дивізії, буд. 114). Також апелянт зазначав, що з 26.02.2020 нежитлова будівля їдальні №5, 1590,8 кв. м, за адресою АДРЕСА_2 не належить відповідачу, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав про реєстрацію права власності від 26.02.2020 №201975613, 201988432, тому відсутній обов`язок погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шо сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості в сумі 88 838,23 грн. Колегія суддів зазначає, що таке грошове зобов`язання є узгодженим, про що було зазначено вище у цьому рішенні (рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03.11.2023 у справі № 200/10006/21, яке набрало законної сили 04.12.2023), тому в межах спірних правовідносин такі доводи не впливають на правильність висновків місцевого суду. Відповідно до статті 8 Конституції України, статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України та частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, та застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 29 грудня 2023 року в справі № 200/8544/21 залишити без змін. Повне судове рішення 09 травня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук