Постанова Дніпровський апеляційний суд № 201/8968/22

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/1181/24 Справа № 201/8968/22 Суддя у 1-й інстанції - Мельниченко С. П. Суддя у 2-й інстанції - Мудрецький Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 травня 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі судді: Мудрецького Р.В., за участю: представника потерпілої ОСОБА_1 Вдовіченка В.В., захисника особи, яку притягнуто до відповідальності, ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу останнього на постанову Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , В С Т А Н О В И В : Постановою суду від 08 грудня 2022 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік та стягнуто судовий збір в сумі 496 грн. 20 коп. Районним судом встановлено, що ОСОБА_3 01.10.2022 о 00 годині 15 хвилин, за адресою: м. Дніпро, вул. 6ї Стрілецької Дивізії, в районі перехрестя з пр. Д. Яворницького, керуючи т/з «BMW 520i», д/н НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, втратив контроль над керуванням т/з, в наслідок чого скоїв наїзд на т/з «Toyota Corolla» д/н НОМЕР_2 , який стояв без руху та був припаркований водієм ОСОБА_1 , після чого продовжив неконтрольований рух та скоїв наїзд на т/з «Renault» д/н НОМЕР_3 , який був припаркований водієм ОСОБА_4 та останнє т/з продовжило не контрольований рух без водія та скоїло наїзд на т/з «Kia» д/н НОМЕР_4 , яке також було припарковано водієм ОСОБА_5 та продовжило неконтрольований рух де скоїло наїзд на т/з «Nissan» д/н НОМЕР_5 , яке стояло без руху та було припарковано водієм ОСОБА_6 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_3 порушив п. 12.1 Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову та закрити провадження за відсутності складу правопорушень, так як ОСОБА_3 не керував автомобілем, а користувався транспортним засобом ОСОБА_7 , який влітку 2022 року придбав автомобіль під розписку. Доказів вчинення ОСОБА_3 правопорушення не має. Також захисник просить поновити строк, оскільки ОСОБА_3 не знав про наявність протоколу і не отримував судових повісток, оскільки не проживає у м. Дніпрі, куди надсилалися повістки, а проживає в АДРЕСА_2 . Захисник вказує, що оскільки ОСОБА_3 не знав про ДТП, тому не міг вчасно звернутися з апеляційною скаргою, а коли дізнався про постанову, в десятиденний термін подав апеляційну скаргу. Суд апеляційної інстанції, вислухавши захисника Боєчка В.П., який апеляційну скаргу підтримав, представника потерпілої ОСОБА_1 , який просив у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови відмовити, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи скарги, дійшов такого висновку. Відповідно до ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» № 28249/95 від 19.06.2001 року, в п.53 якого зазначено, що «…право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави ...», тобто уникнення зловживання суб`єктами такими правами. Судом апеляційної інстанції встановлено, що постанова про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності була постановлена судом 08 грудня 2022 року без участі останнього. Після ознайомлення захисника ОСОБА_3 з матеріалами справи 13 жовтня 2023 року, останній вперше звернувся з апеляційною скаргою до суду 20 жовтня 2023 року, проте постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року у поновленні строку апеляційного оскарження постанови суду захиснику було відмовлено. 18 квітня 2024 року, тобто зі спливом п`яти місяців, захисник Боєчка В.П. повторно звернувся до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення пропущеного ним строку апеляційного оскарження постанови суду. Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови, ОСОБА_3 вказує на те, що не був обізнаний про ДТП, а дізнавшись про постанову, в десятиденний термін подав апеляційну скаргу. Між тим, обставин, а також доказів на їх підтвердження, які йому перешкодили звернутись до суду після ухвалення рішення Дніпровським апеляційним судом від 23 листопада 2023 року, захисник не наводить, а його доводи відповідають первинному клопотанню про поновлення строку та фактично зводяться до незгоди з постановою Дніпровського апеляційного суду від 23 листопада 2023 року. Посилання апелянта на звернення до Верховного Суду, суд апеляційної інстанції розцінює критично, оскільки постанова апеляційного суду оскарженню не підлягає, та ці обставини не є перешкодою для звернення до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку, за наявності інших підстав, що не були предметом розгляду, якщо вони мають місце. Більш того, зазначені доводи не підтверджуються жодними належними та допустимими доказами. З огляду на викладені обставини, визнати поважними причини пропуску строку апеляційного оскарження постанови, суд не може. Отже, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для поновлення пропущеного апелянтом строку та приходить до висновку, що його клопотання задоволенню не підлягає. Керуючись ст. ст. 7, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд - П О С Т А Н О В И В: У задоволенні клопотання захисника особи, яку притягнуто до відповідальності, ОСОБА_2 про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 08 грудня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 КУпАП, щодо ОСОБА_3 , відмовити. Апеляційну скаргу захисника Пантюхова В.С. повернути останньому. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Дніпровського апеляційного суду Р.В. Мудрецький