Постанова Львівський апеляційний суд № 463/1586/24

Справа № 463/1586/24 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р.Р. Провадження № 33/811/634/24 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 травня 2024 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі ОСОБА_1 , захисника Кульчицького О.С., розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Кульчицького О.С. на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 08 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 08.04.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень та позбавлено права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 гривні. Згідно постанови суду ОСОБА_1 03 лютого 2024 року о 17 год. 50 хв. по вул.Самокиша, 1 у м.Львові, керував транспортним засобом марки «VOLKSWAGEN PASSAT CC» р.н. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння (почервоніння шкіри, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху. Захисник Кульчицький О.С. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається на те, що судом першої інстанції розгляд справи відбувся неповно та необ`єктивно, не взято до уваги те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення складено з порушенням вимог законодавства, зокрема судом першої інстанції не взято до уваги пояснення ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_2 , які спростовують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 03.02.2024 року. За твердженням ОСОБА_1 , останній керував автомобілем напередодні ввечері 02.02.2024 року, під час якого автомобіль застряг у багнюці по вул.Самокиша, 1 у м.Львові, після чого він покинув автомобіль, і лише під вечір наступного дня 03.02.2024 року повернувся до автомобіля та викликав евакуатор для витягнення автомобіля із багнюки, під час чого приїхали працівники поліції та склали на нього протокол. Розглянувши матеріали справи № 463/634/24, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення ААД №569402 від 03.02.2024 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП (а.с.1), відеозаписами, що містяться в матеріалах справи, якими зафіксовано всі необхідні обставини, зокрема обставини, за яких ОСОБА_1 було оголошено працівниками поліції ознаки наркотичного сп`яніння, останній відмовився від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння та жодним чином не заперечив того, що саме він керував транспортним засобом 03.02.2024 року та застряг у багнюці, крім того інші особи, які потенційно могли б керувати транспортним засобом, на місці події відсутні (а.с.2), направленням на огляд водія ОСОБА_3 до медичного закладу на стан наркотичного сп`яніння від 03.02.2024 року, яким зафіксовано факт відмови останнього прослідувати до медичного закладу з метою огляду на стан сп`яніння (а.с.3). Апеляційний суд вважає надуманими мотиви відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, оскільки останньому з боку працівників поліції була висловлена законна вимога, за невиконання якої законом передбачено адміністративну відповідальність. Заперечення факту керування автомобілем на протязі усього дня 03.02.2024 року, який ОСОБА_1 та його захисником висловлені під час розгляду у суді першої інстанції та під час апеляційного перегляду, розцінюється апеляційним судом лише як спроба уникнення від відповідальності, і не інакше, оскільки таке заперечення факту керування автомобілем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення, передбачене санкцією статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_4 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 08 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.