Постанова Львівський апеляційний суд № 463/6470/25

Справа № 463/6470/25 Головуючий у 1 інстанції: Грицко Р. Р. Провадження № 33/811/1584/25 Доповідач: Березюк О. Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 19 листопада 2025 року. Львівський апеляційний суд у складі: судді судової палати у кримінальних справах Березюка О.Г., за участі захисника Усачука А.В. (в режимі відеоконференції), розглянувши у місті Львові апеляційну скаргу захисника Усачука А.В. на постанову Личаківського районного суду м.Львова від 25 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою Личаківського районного суду м.Львова від 25 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень в дохід держави з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 605,60 гривень судового збору. Згідно постанови суду ОСОБА_1 06 липня 2025 року о 23 год. 20 хв. по вул.Зелена, 19 у м.Львові, керувала автомобілем марки «MERCEDES-BENZ GLC 300», р.н. НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального приладу «Drager ALCOTEST 6810», тест 3224, прилад ARСЕ 0243, результат позитивний 0.44%, чим порушила п.2.9(а) Правил дорожнього руху, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Захисник Усачук А.В. в апеляційній скарзі просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. На підтримання своїх апеляційних вимог апелянт покликається, що ОСОБА_1 неодноразово зазначала, що не вживала алкоголь та без жодних застережень погодилась пройти огляд на стан сп`яніння. При цьому, ОСОБА_1 не погоджується із протоколом про адміністративне правопорушення, наведені у ньому обставини не відповідають дійсності, такий складено із грубим порушенням норм права, а докази є недопустимими. У протоколі не наведено відомості щодо виявлених у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння і даними відеозапису не підтверджено наявність таких ознак. Крім цього, протокол та супровідні документи містять розбіжності щодо ідентифікації приладу, яким проводився огляд на стан сп`яніння. А саме у протоколі зазначено прилад «Drager ALCOTEST 6820», у роздруківці - «Drager ALCOTEST 6810», ARCE 0243, у акті огляду на стан сп`яніння - ALCOTEST 6810, ARCE 0243. Вважає, що відсутність єдиної, достовірної ідентифікації приладу свідчить про неможливість підтвердження того, що сертифікація і повірка стосуються саме використованого приладу, що породжує сумніви а отриманих результатах. Поліція не надала докази безпосередньої видачі конкретного приладу інспектору. Також покликається на існування обґрунтованих сумнівів щодо сертифікації і метрологічної придатності приладу, і суд не встановив приналежності конкретного приладу до відповідного сертифікату. Крім цього, суд не дослідив питання маркування та походження мундштуків, що впливає на оцінку результатів огляду. Тобто суд повністю проігнорував критичні дані щодо походження та сертифікації приладу «Drager ALCOTEST 6810», ARCE 0243. Зазначає, що відеофіксація процедури в матеріалах справи представлена уривками, і суд належним чином не дослідив їх повноту та зміст, та помилково врахував, що такі уривки є достатніми. Вказує, що рапорт працівника поліції та протокол про адміністративне правопорушення не можуть бути доказами у справі. Розглянувши матеріали справи № 463/6470/25, дослідивши доводи апеляційної скарги, пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується доказами у справі, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383617 від 06.07.2025, відеозаписом з нагрудних камер працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 на запитання працівника патрульної поліції ствердно відповіла, що вживала алкогольні напої та погодилась пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, результатом приладу «Drager ALCOTEST 6810» від 06.07.2025 - 0.44%, рапортом інспектора патрульної поліції Троць Р. від 06.07.2025 про обставини зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 та виявлення у неї ознак алкогольного сп`яніння та іншими матеріалами справи. Апеляційний суд визнає вірним висновок місцевого суду про те, що зазначений протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 383617 від 06.07.2025 відносно ОСОБА_1 відповідає вимогам ст.256 КУпАП, складений та підписаний уповноваженою особою. Даний протокол підписано ОСОБА_1 , якій працівниками поліції було роз`яснено усі передбачені законом права, без жодних зауважень та застережень. Матеріалами справи, зокрема, і даними відеозапису, також підтверджено, що ОСОБА_1 , якій було роз`яснено право проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і у закладі охорони здоров`я, пройшла огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, та не заперечила результат проходження такого огляду, і після проведення такого не виявила бажання пройти огляд на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Також апеляційний суд погоджується із висновком місцевого суду про те, що помилкове зазначення у протоколі назви приладу за допомогою якого проводився огляд - «Drager ALCOTEST 6820», хоча огляд проводився за допомогою приладу «Drager ALCOTEST 6810», не впливає на результати проведеного огляду та не спростовує факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Всупереч апеляційним доводам захисника наявні у справі дані відеозапису є достатніми для встановлення та оцінки обставин, за якими відбувалось проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп`яніння, та за якими відносно неї здійснювалась процедура оформлення матеріалів про вчинення нею адміністративного правопорушення. Крім цього, як вбачається з матеріалів справи під час судового розгляду суд з належною повнотою перевірив доводи захисника щодо правомірності використання при проведенні огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння приладу «Drager ALCOTEST 6810», оскільки такий, на думку сторони захисту, не є сертифікованим. Апеляційний суд визнає правильним та обґрунтованим висновок місцевого суду про те, що вказаний газоаналізатор дозволений МОЗ України, має свідоцтво про державну реєстрацію та сертифікат відповідності, а також відноситься до числа дозволених для застосування газоаналізаторів на території України. В оскаржуваній ухвалі наведені належні та достатні мотиви на підтвердження цих обставин, які при апеляційному розгляді не спростовані. Досліджуючи матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що висновки та мотиви суду першої інстанції з приводу заперечень захисника поданих в суді першої інстанції та викладені в апеляційній скарзі доводи, які є аналогічними запереченням, є обґрунтованими належним чином і апеляційний суд не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками. Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх. Огляд ОСОБА_1 на виявлення стану алкогольного сп`яніння проведено з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України №1425/735 від 09.11.2015, а саме зі згоди водія на місці зупинки транспортного засобу. При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 місцевий суд у повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь її вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано наклав стягнення згідно санкції статті. Отже, постанова місцевого суду є законна і обґрунтована, винесена законним складом суду, підстав для її скасування чи зміни з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Усачука А.В., апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП,- постановив: Постанову Личаківського районного суду м.Львова від 25 вересня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Усачука А.В. - без задоволення. Постанова остаточна та оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Березюк О.Г.