Постанова Київський апеляційний суд № 753/461/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД апеляційне провадження №22-ц/824/6020/2024 справа №753/461/22 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 року м.Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Поліщук Н.В. суддів Мережко М.В., Соколової В.В. розглянувши у письмовому провадженні справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М., у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», що є правонаступником Публічного акціонерного товариства «КИЇВЕНЕРГО», до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, - встановив: У січні 2022 року КП Виконавчого органу Київради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості. Позовні вимоги мотивує тим, що позивач з 01 травня 2018 року здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» позивачем на підставі типового договору підготовлено та опубліковано договір про надання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті "Хрещатик" від 28 березня 2018 року. Вказує, що квартира АДРЕСА_1 під`єднана до внутрішньобудинкової системи теплопостачання, а отже ОСОБА_1 є споживачем послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води. Відповідач від послуг централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся. Вказує, що відповідач своєчасно не сплачував за спожиті послуги з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 вересня 2021 року складає 46 840,13 гривень, з яких 35 113,56 гривень - заборгованість за послуги централізованого опалення, 11 726,57 гривень - заборгованість за послуги централізованого постачання гарячої води. Вказує, що на підставі договору про відступлення права вимоги №602-18 від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та Комунальним підприємством (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", прийняв право вимоги до відповідача з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та/або централізованого постачання гарячої води у розмірі 32 733,32 гривень. З 01 грудня 2020 року співвласником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 . Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року залучено співвідповідача ОСОБА_2 . Мотивуючи наведеним, просить суд стягнути з відповідачів на користь КП Виконавчого органу Київради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 27 439,05 гривень; заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 5 294,27 гривень; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 35 113,56 гривень; заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 11 726,57 гривень; витрати пов`язані з отриманням інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у розмірі 33,00 гривень; судовий збір. Заочним рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з ухваленим рішенням, КП Виконавчого органу Київради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" подано апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного виіршення справи. Вказує, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 10 квітня 2018 року №591 КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам. Отже з 01 травня 2018 року надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО", яке продовжує бути постачальником таких послуг після ПАТ "КИЇВЕНЕРГО". 11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено договір №602-18 про відступлення прав вимоги. Відповідно до додатку №1 до договору цесії позивач набув право вимоги заборгованості до ОСОБА_1 за спожиті послуги з централізованого постачання гарячої води та централізованого опалення в розмірі 32 733,32 гривень. Стверджує, що судом першої інстанції в порушення абзацу 1 та 2 частини 4 статті 265 ЦПК України не встановлено зміст спірних правовідносин щодо стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, які було надано відповідачу до 01 травня 2018 року, а також судом не зазначено мотиви, з яких відхилені письмові докази, надані до позовної заяви. Зазначає, що договір про відступлення прав вимоги нечинним у встановленому законом порядку не визнавався, відтак є належним доказом у справі. Вказує, що відповідно до інформації, отриманої з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власноті на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо надання інформації про право власноті на квартиру, власником квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 . Вказує, що внаслідок відмови у задоволенні позову про стягнення заборгованості суд порушив права позивача про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_2 . Звертає увагу, що з відповідними правомірними доказами (документами) щодо неотримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води за вищевказаною адресою відповідач до позивача не звертався та претензії про не отримання послуг не надходили. Мотивуючи наведеним, просить суд заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України справа розглядається без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відмовивши у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав, що позовні вимоги позивача охоплюють період з листопада 2018 року по серпень 2021 року, проте доказів про те, що ОСОБА_1 був/є власником/співвласником вказаної квартири матеріали справи не містять. Матеріали справи містять доказ лише про те, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2020 року набула відповідно до Договору дарування від 01 грудня 2020 року право власності на 1/3 частину такої квартири, інформація про те, хто є/був власником іншої частини квартири в матеріалах справи відсутня та позивачем не надана. Суд зазначив, що розмежування майнової відповідальності за позовною вимогою відповідно до періоду власності осіб на квартиру та кількості таких власників, їх частки у праві власності позивачем не проведено й не обґрунтовано, що є підставою для відмови у задоволенні позову. Суд зазначив, що покладення на особу власника майна майнової відповідальності за період, коли така особа не була її власником, без урахування її частки у праві власності, є незаконним. Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції та зазначає про таке. Відповідно до частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов`язує. Відповідно до частини1 статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-IV, частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до статей 19, 25 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії теплопостачальної організації остання має право на стягнення заборгованості. Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. З матеріалів справи установлено, що КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" здійснює надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води власникам квартир в будинку АДРЕСА_1 , починаючи з 01 травня 2018 року. До 01 травня 2018 року надання таких послуг здійснювало ПАТ "КИЇВЕНЕРГО". 11 жовтня 2018 року між ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" та КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" укладено Договір №602-18 про відступлення права вимоги (цесії). За пунктом 1.1 вказаного договору ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило право вимоги, а КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців, щодо виконання ними грошових зобов`язань перед кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання з урахуванням оплат, що отримані ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" до дати укладення цього договору. До позовної заяви КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" долучені копії додатку № 1 до договору №602-18 про відступлення права вимоги (цесії), відповідно до яких ПАТ "КИЇВЕНЕРГО" відступило КП "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" право вимоги за особовим рахунком НОМЕР_1 до ОСОБА_3 (як в оригіналі) про стягненню заборгованості, яка складається із заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 27 439,05 грн та централізованого гарячого водопостачання (а.с. 8-9, 66). Відповідно до даних розрахунку заборгованості, доданого позивачем до позовної заяви, убачається, що розмір заборгованості за послуги з централізованого опалення становить 35 113,56 гривень, з централізованого постачання гарячої води 11 367,34 гривень (а.с. 7). Відповідно до даних інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №278332856 від 06 жовтня 2021 року ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 01 грудня 2020 року є власницею 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4). Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 13 липня 2022 року залучено ОСОБА_2 у якості співвідповідача до участі у справі (а.с. 88). Звертаючись до суду з позовом, КП Виконавчого органу Київради (КМДА) "КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО" просить суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за отримані комунальні послуги за періоди до 01 травня 2018 року та з 01 травня 2018 року. Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1 статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції в тій частині, що матеріали справи не містять доказів щодо відношення ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1 , а також не визначено підстав, згідно з якими у ОСОБА_1 виник обов`язок щодо утримання цієї квартири. Відтак, судом першої інстанції зроблено правильний висновок про відмову у задоволенні позову в частині позовних вимог до ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Щодо висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, колегія суддів зазначає про таке. Відповідно до статті 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном. З матеріалів справи установлено, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2020 року є власницею 1/3 частки квартири АДРЕСА_1 . Ураховуючи ту обставину, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_2 до 01 грудня 2020 року була власницею/співвласницею вказаної квартири, позовні вимоги до ОСОБА_2 в частині стягнення заборгованості за надані комунальні послуги до 01 грудня 2020 року задоволенню не підлягають. Разом з цим, зважаючи на те, що з 01 грудня 2020 року ОСОБА_2 є співвласницею квартири АДРЕСА_1 , відтак ОСОБА_2 має обов`язок брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна. З даних розрахунку заборгованості убачається, що за період з 01 грудня 2020 року по серпень 2021 року заборгованість за послуги з централізованого опалення становить 11 086,78 гривень, за послуги з централізованого гарячого водопостачання заборгованість становить 2 576,72 гривень. Ураховуючи те, що ОСОБА_2 з 01 грудня 2020 року на праві приватної власності належить 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 , суд наводить власний розрахунок заборгованості з урахуванням частки власності ОСОБА_2 , відповідно до якого з останньої підлягає стягненню заборгованість за вказаний період пропорційно до частки володіння квартири, а саме: за послуги з цетралізованого опалення - 3 695,63 гривень (11 086,87 гривень / 3); за послуги з централізованого гарячого водопостачання - 858,91 гривень (2 576,72 гривень / 3). Суд першої інстанції на наведені обставини уваги не звернув та зробив помилковий висновок про відмову в задоволенні позовних вимог. Відповідно до статті 376 ЦПК України невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи є підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині. Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Установлено, що за звернення до суду з позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 270,00 гривень, що підтверджується даними платіжного доручення №759324 від 07 грудня 2021 року (том 1 а.с. 73). За подачу апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 3 405,00 гривень, що підтверджується даними платіжної інструкції №9444 від 17 серпня 2023 року від 17 серпня 2023 року (а.с. 113). За результатами розгляду справи у суді апеляційної інстанції колегія суддів зробила висновок про часткове задоволення позовних вимог (5,72%), відтак з ОСОБА_2 на користь КП виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» підлягає стягненню судовий збір за подачу позовної заяви у розмірі 129,84 гривень (2 270,00 гривень х 5,72%) та 194,77 гривень за подачу апеляційної скарги (3405,00 гривень х 5,72%). Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» задовольнити частково. Заочне рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 листопада 2022 року в частині позовних вимог до ОСОБА_2 скасувати, ухвалити в цій частині нове судове рішення такого змісту. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» заборгованість за період з 01 грудня 2020 року по серпень 2021 року за послуги з цетралізованого опалення - 3 695,63 гривень та за послуги з централізованого гарячого водопостачання - 858,91 гривень, а всього 4 554,54 гривень. Сятгнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді першої інстанції, 129,84 гривень. Сятгнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» на відшкодування судових витрат, пов`язаних із сплатою судового збору в суді апеляційної інстанції, 194,77 гривень. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Суддя-доповідач Н.В. Поліщук Судді М.В. Мережко В.В. Соколова