Постанова 4850 № 200/4969/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2024 року справа №200/4969/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Гаврищук Т.Г., Блохіна А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року (повне судове рішення складено 14 листопада 2023 року) у справі № 200/4969/23 (суддя в І інстанції Духневич О.С.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви, яка надійшла 27 вересня 2023 року (21 вересня направлено засобами поштового зв`язку), звернувся 08 вересня 2023 року (04 вересня 2023 року направлено засобами поштового зв`язку) до суду з позовною заявою, в якій просив: - визнати протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) відповідно до вислуги 25 років 02 місяці 28 днів з 14.07.2022; - зобов`язати відповідача перевести ОСОБА_1 з 14.07.2022 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону 2262-ХІІ з урахуванням вислуги 25 років 02 місяці 28 днів та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично виплачених сум. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 2262-ХІІ. На момент звільнення зі служби з Національної поліції України, вислуга позивача складала в пільговому обчисленні 25 років 02 місяці 28 днів, з яких 16 років 11 місяців 18 днів у календарному обчисленні. 14.07.2023 позивач звертався до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Листом відповідача від 10.08.2023 № 15325-13955/3-02/8-0500/23 позивачу відмовлено у переведенні його на пенсію за вислугу років у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років: 25 років і більше. Позивач вважав дії відповідача протиправними з огляду на те, що пільгове обчислення періоду проходження служби є похідним від визначальної підстави і може визначатися іншими нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб» (далі Порядок № 393). Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, не врахував, що зміни, внесені до Порядку № 393 від 14.02.2023, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки у позивача право щодо кратності зарахування служби для призначення пенсії за вислугу років виникло до внесення цих змін, це право встановлено судовим рішенням, яке набрало законної сили. Судом першої інстанції проігноровано, що право на призначення пенсії у нього виникло з 06.02.2020 (з наступного дня після звільнення зі служби). Звернення за пенсією відбулося 14.07.2023. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін. Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено наступне. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії по інвалідності, яку призначено йому 28.04.2023 у відповідності до пункту "б" статті 21 Закону № 2262-ХІІ. Згідно витягу з наказу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 30.01.2020 № 39 о/с капітана поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції згідно п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) з 05.02.2020. Вислуга років на 05.02.2020 у календарному обчисленні становить 16 років 11 місяців 18 днів; у пільговому обчисленні 25 років 02 місяці 28 днів. 14.07.2023 позивач звертався до відповідача із заявою про переведення його на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Листом відповідача від 10.08.2023 № 15325-13955/3-02/8-0500/23 позивачу відмовлено у переведенні його на пенсію за вислугу років у зв`язку із відсутністю необхідної календарної вислуги років: 25 років і більше. Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у переведенні його з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років, позивач звернувся до суду. Відмовляючи у задоволення позову, місцевий суд зазначав, що, оскільки календарна вислуга років позивача становить менше 25 років, пільгова вислуга років враховується лише для визначення розміру пенсії, а не її призначення, відповідач правомірно відмовив позивачу у задоволенні його вимог щодо переведення на пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" ч. 1 ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Апеляційний суд вважає такі висновки помилковими та, надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, виходить з такого. На підставі частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Положеннями статті 4 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом № 2262-ХІІ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців. Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на службі в органах внутрішніх справ, є, зокрема Закон № 2262-ХІІ (у редакції чинній на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ). Відповідно до пункту "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ право на пенсію за вислугу років мають особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, інші особи, зазначені в пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, зокрема, якщо вони звільнені зі служби, зокрема, з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. До календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону. Згідно з частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення. Пунктами «а», «з», «й» абзацу 1 статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 12 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: військова служба; військова служба у збройних силах, органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав та інших військових формуваннях, створених законодавчими органами цих держав, Об`єднаних Збройних Силах Співдружності Незалежних Держав. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому випадку обчислюється в порядку, встановленому законодавством держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, на території яких військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, проходили військову службу, службу в органах внутрішніх справ, Національній поліції, органах державної безпеки, якщо інше не встановлено відповідними міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; служба у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. На підставі статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 № 393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей (у редакції чинній на час звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ (далі в редакції, чинній на час звільнення позивача 05.02.2020). За приписами підпункту "а" пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, а саме особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті "ж" статті 1-2 такого Закону зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці: період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів. Отже, статтею 17 Закону № 2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Законом № 2262-ХІІ передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Порядком № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. При цьому Порядок № 393 (п. 2-1) на час звільнення позивача зі служби 05.02.2020 передбачав обчислення календарної вислуги років з пільговим врахуванням періоду участі в АТО. Верховний Суд в постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а дійшов висновку, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон № 2262-ХІІ. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Порядком №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Також, Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18 дійшов висновку, що передбачена Порядком № 393 можливість пільгового зарахування окремих видів служби спрямована на реалізацію Закону № 2262-ХІІ і положенням цього Закону не суперечить. Матеріали справи свідчать, що вислуга років позивача станом на час звільнення зі служби 05.02.2020 становила, у календарному обчисленні становила у пільговому обчисленні 25 років 02 місяці 28 днів, тобто її розмір відповідає умовам, визначеним пунктом "а" частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ. Тому рішення ГУ ПФУ в Донецькій області щодо відмови позивачу в призначенні пенсії за вислугу років з посиланням на відсутність у позивача необхідної вислуги років згідно з вимогами п. "а" ст. 12 Закону № 2262-ХІІ та недосягнення відповідного віку є протиправним та підлягає скасуванню, а відповідач зобов`язаний призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ. Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року № 119, якою було внесено зміни до п. 3 Порядку № 393, відповідно до яких зарахування строку, у даному випадку, участі в АТО на пільгових умовах до вислуги років застосовується виключно для визначення розміру пенсії, а не для призначення пенсії, як передбачала попередня редакція вказаного підпункту, є безпідставними з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Конституційний Суд України у своїх рішеннях від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 09 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 та від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012 зазначив щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, зміст правовідносин, зокрема, прав та обов`язків особи, не може змінюватися зі зміною законодавчих норм. Загальні норми щодо права громадян України на державне пенсійне забезпечення містить Закон № 1788-ХІІ. Стаття 4 Закону № 1788-ХІІ передбачає, що умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом № 2262-ХІІ. Їм надається також право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом, незалежно від місця проходження військової служби. При цьому всі види грошового забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських враховуються нарівні із заробітною платою робітників і службовців. Згідно із частиною першою статті 7 Закону № 1788-ХІІ звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію. На підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, за умови якщо вони звільнені зі служби і на день звільнення мають певну вислугу років. З огляду на викладене, до спірних правовідносин слід застосовувати порядок обчислення вислуги років для визначення права позивача на пенсію відповідно до Порядку № 393, чинного на день звільнення позивача зі служби, тобто станом на 05.02.2020. Щодо дати, з якої позивачу слід призначити пенсію. Відповідно до п. «б» ч.1 ст. 50 Закону № 2262-ХІІ, яка визначає строки призначення пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів "а", "в" статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення. Частиною третьою статті 50 вказаного Закону № 2262-XII визначено, що пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією. Право на призначення пенсії у позивача виникло з 06.02.2020 (з наступного дня після звільнення зі служби). Звернення до пенсійного органу про переведення на пенсію за вислугу років відбулось 14.07.2023. Отже, позивачу має бути призначена пенсія з 14.07.2022 (не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією). З огляду на наведене, порушені права позивача підлягають захисту шляхом задоволення позову шляхом, який гарантував би повне їх відновлення. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону № 2262-XII з 14.07.2022 (не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією). Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до положень частини першої статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального або порушення норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про задоволення позову. Керуючись статтями 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 200/4969/23 скасувати. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за вислугу років згідно з пунктом «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідно до вислуги 25 років 02 місяці 28 днів з 14.07.2022. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ЄДРПОУ 13486010) перевести ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 14.07.2022 з пенсії по інвалідності на пенсію за вислугу років на підставі пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням вислуги 25 років 02 місяці 28 днів та здійснити перерахунок і виплату пенсії за вислугу років з урахуванням фактично виплачених сум. Повне судове рішення 07 травня 2024 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя І. В. Сіваченко Судді А. А. Блохін Т. Г. Гаврищук