Постанова 4850 № 200/5307/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 травня 2022 року справа №200/5307/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Геращенка І.В., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року № 200/5307/21 (головуючий суддя І інстанції Голуб В.А.), складене у повному обсязі 13 вересня 2021 року у м. Слов`янськ Донецької області, за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення йому пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби» через невірний розрахунок пільгового стажу, зобов`язання Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) йому пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби», із зарахуванням до вислуги років для призначення такої пенсії часу проходження служби з 07.04.2014 року по 30.04.2018 року, протягом якого він брав участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах один місяць служби за три місяці. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо відмови в оформленні та направленні необхідних документів до органу Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років, відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області оформити та направити необхідні документи до відповідного органу Пенсійного фонду для призначення (перерахунку) ОСОБА_1 пенсії за вислугу років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби». В решті заявлених вимог відмовлено. Не погодившись із судовим рішенням, Головне управління Національної поліції в Донецькій області подало апеляційну скаргу, в якій просило суд скасувати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року та прийняти нову постанову про відмову у задоволені позову у повному обсязі у зв`язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права. На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що для призначення пенсії відповідно до пункту «а» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше. На думку відповідача, є безпідставним посилання ОСОБА_1 на те, що до спірних правовідносин для визнання права на призначення пенсії за вислугу років підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року № 393, якою позивачу, на його думку, для призначення пенсії за вислугу років має зараховуватися пільговий стаж, оскільки у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту застосовується правовий акт, який має вищу юридичну силу. Відтак, вищевказані приписи п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 суперечать приписам п. "а" ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Тому застосуванню підлягає саме Закон України, оскільки останній має вищу юридичну силу. З огляду на вищевикладене, представник відповідача наголошує, що вислуги 18 календарних років 00 місяців 21 день служби в органах внутрішніх справ та поліції недостатньо для підготовки та направлення документів для призначення позивачу пенсії відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а тому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 повністю Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставину справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями паспорта № НОМЕР_2 від 25.07.2019, а також довідки № 8649 від 12.02.2020 (а.с.3-4). Позивач у період з 10.09.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ (міліції), а з 07.11.2015 по 30.09.2019 в органах поліції (а.с. 47-52). Наказом від 30.09.2019 № 424 о/с ОСОБА_1 за п. 2 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліції» (через хворобу - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) підполковника поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора відділу превенції Краматорського відділу поліції звільнено зі служби з 30 вересня 2019 року. Наказом визначено, що загальний трудовий стаж на 30 вересня 2019 року складає: 28 років 04 місяці 21 день. Вислуга років у календарному обчисленні та для виплати одноразової грошової допомоги - 18 років 00 місяців 21 день (а.с.11). Наказом від 15.11.2019 № 495 о/с оголошено колишньому підполковнику поліції ОСОБА_1 - старшому інспектору відділу превенції Краматорського відділу поліції вислугу років станом на 30 вересня 2019 року у пільговому обчисленні - 29 років 03 місяці 13 днів (а.с.12). 29 березня 2021 року позивач звернувся із заявою на адресу відповідача, відповідно до якої просив обчислити та зарахувати йому до загальної вислуги років час проходження служби з 07.04.2014 року по 30.04.2018 року, протягом якого він брав безпосередню участь в антитерористичній операції, на пільгових умовах - одні місяць служби за три місяці. Також позивач просив з урахуванням проведеного обчислення та зарахування до вислуги років час проходження служби, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь в антитерористичні операції на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, оформити та направити до відповідного органу Пенсійного фонду необхідні документи для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугою років відповідно до п. «а» ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (а.с.13). Однак, листом від 12.04.2021 № Р144/12/02-2021 відповідач повідомив, що окремі періоди проходження позивачем служби в підрозділах карного розшуку та безпосередньої участі в АТО, вислуга років у пільговому обчисленні без урахування календарної вислуги років складає - 11 років 02 місяці 22 дні. Загальний трудовий стаж для призначення пенсії на день звільнення складає: 28 років 04 місяці 21 день, вислуга років в календарному обчисленні - 18 років 00 місяців 21 день, у пільговому обчисленні - 29 років 03 місяці 13 днів. Відповідач наголосив, що законні підстави для зарахування пільгової вислуги років до вислуги у календарному обчисленні відсутні та зважаючи те, що ОСОБА_1 була призначена пенсія відповідно до п. «б» ст. 12 Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» підстави для внесення до розрахунку вислуги років на пенсію періодів проходження служби на пільгових умовах також відсутні (а.с.14). Не погоджуючись із відмовою у перерахунку вислуги років, а також із відмовою у направленні документів до відповідного пенсійного органу документів, позивач звернувся до суду з цим позовом. Суд першої інстанції визнав право позивача на направлення документів до відповідного пенсійного органу для призначення пенсії. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками. Крім того, Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами (частина 3 статті 25 Конституції України) Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, визначає Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб (далі Закон № 2262-ХІІ). Відповідно до абзаців першого, одинадцятого пункту а частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах б-д, ж статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та шість місяців і більше. Частиною другою статті 17 Закону N 2262-XII визначено, що до вислуги років поліцейським, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби. Згідно зі статтею 17-1 Закону N 2262-XII порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до підпункту «а» пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 393 від 17.07.1992 «Про порядок обчислення вислуги років призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» (далі - Постанова № 393) до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції. У справі, що розглядається, позивач не має календарної вислуги років для призначення пенсії, проте, в нього наявний відповідний пільговий стаж, відповідно до приписів пункту 2 Постанови № 393 (прийняття безпосередньої участі в антитерористичній операції). Статтею 17 Закону N 2262-XII визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону N 2262-XII встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. У свою чергу, вказаною нормою передбачено, що цей період та пільгові умови встановлюються саме Кабінетом Міністрів України. Отже, Законом N 2262-XII передбачені пільгові умови для призначення пенсій за вислугу років, які встановлюються урядом, шляхом прийняття підзаконних нормативно-правових актів. Постановою № 393 визначено, зокрема, порядок обчислення та призначення пенсій за вислугу років, зокрема, поліцейським. Вказана постанова є підзаконним нормативно-правовим актом, мета якого конкретизувати нормативне регулювання з метою вирішення питань, що виникають з приводу призначення пенсії за вислугу років, зокрема, і на пільгових умовах. Таким чином, основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Суд наголошує, що Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а відступив від правових висновків, викладених, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 725/1959/17, від 27 березня 2018 року у справі № 295/6301/17 і з метою приведення судової практики до єдиного тлумачення та застосування норм Закону N 2262-XII у частині призначення пенсії за вислугу років, зробив висновок про те, що основним актом, на підставі якого здійснюється обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу є Закон N 2262-XII. Пільгове обчислення періоду проходження військової служби є похідним від визначальної підстави і може визначатись іншими підзаконними нормативно-правовими актами, зокрема, Постановою №

393. Можливість пільгового обчислення вказаного періоду пов`язується, насамперед, зі спеціальним статусом, якого особи набули в результаті виконання відповідної роботи, яка визначена у законодавчому порядку. Вказана позиція була також підтримана у постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18. У вищезазначеній постанові Судова палата сформувала наступні правові висновки: «В цілях Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів). Для призначення пенсій за вислугу років за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» календарна вислуга років може бути зарахована на пільгових умовах відповідно до Порядку № 393». Як вбачається з матеріалів справи, вислуга років позивача, з урахуванням вислуги років на пільгових умовах, становить більше 24 календарних років, а саме 29 років 03 місяці 13 днів. Отже, з урахуванням правового висновку, наведеного у постанові об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі № 805/3923/18-а та постанові Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 480/4241/18, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в оформленні всіх необхідних документів для призначення пенсії за вислугу років відповідно до вимог пункту «а» статті 12 Закону N 2262-XII та зобов`язання відповідача вчинити відповідні дії. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В іншій частині рішення суду першої інстанції не оскаржувалось. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Донецькій області залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року № 200/5307/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 26 травня 2022 року. Судді А.В. Гайдар І.В. Геращенко І.Д.Компанієць