LLegalAIпошук судової практики · 2 757 706
← повернутись до результатів

Постанова Київський апеляційний суд757/112/23-ц

від 03.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року скасувати та ухва…

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №757/112/23-ц Головуючий у 1 інстанції: Вовк С.В. Провадження №22-ц/824/417/2024 Суддя-доповідач: Гаращенко Д.Р. 3 травня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Гаращенка Д.Р. суддів Олійника В.І., Сушко Л.П. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року та на додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року в справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території,- ВСТАНОВИЛА: Короткий зміст позовних вимог У січні 2023 року ОСББ «Староводницька 6-Б» звернулось з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Позивач просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 6 334,04 грн, з яких: 5 383,60 грн - по цільовому одноразовому внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію та нараховані за період з 01.04.2018 року по 31.01.2022 року 659, 24 грн інфляційних втрат, 3% річних - 293, 20 грн. Позовні вимоги обґрунтовував тим що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 . 02 червня 2016 року відбулися установчі збори співвласників вказаного будинку та створено ОСББ «Старонаводницька 6-Б». Як зазначає позивач, фактичну діяльність з управління вказаного будинку ОСББ «Старонаводницька 6-Б» почало з 01 квітня 2018 року. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року позовні вимоги ОСББ «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старонаводницька 6-Б суму заборгованості у розмірі 6 336, 04 грн. та судовий збір в сумі 2 481,00 грн. Суд дійшов до висновку, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо сплати цільового внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію, а тому нарахована позивачем за період з 01.04.2018 до 31.10.2022 заборгованість у сумі 5 383,60 грн підлягає стягненню з відповідачів в примусовому порядку. При цьому, відповідач жодних заперечень щодо позову суду не надав, надані розрахунки не оспорив. Оскільки судом встановлено, що заборгованість з цільових внесків становить 5 383,60 грн, що в свою чергу свідчить про прострочення відповідачами виконання грошового зобов`язання, наявні підстави для застосування частини другої статті 625 ЦК України. Правильність нарахованих позивачем інфляційних втрат та 3% річних судом перевірена, відповідачем не заперечується і не спростовується. Враховуючи викладене, оцінивши всі досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважав, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати обов`язкових внесків на утримання будинку та прибудинкової території, втрат від інфляційних процесів, 3% річних є обґрунтованими та доведеними. У зв`язку із задоволенням позову в повному обсязі судові витрати у виді судового збору в розмірі 2 481,00 грн. відповідно до статті 141 ЦПК України покладено на відповідача. Додатковим рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року заяву ОСББ «Старонаводницька 6-Б» про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСББ «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Старонаводницька 6-Б» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 500, 00 грн. Оскільки стороною позивача подано докази понесення судових витрат на правничу допомогу у розмірі 5 500, 00 грн, стороною відповідача не надано будь-яких заперечень щодо їх неспівмірності, то суд прийшов до висновку про необхідність їх відшкодування пропорційно задоволених позовних вимог у розмірі 5 500,00 грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та її узагальнені доводи Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 21 липня 2023 року подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року та закрити провадження по справі на підставі ч. 1 ст. 377 ЦПК України. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що позивач та його представник не повідомили належним чином суд про погашення заборгованості, такі дії позивача та його представника які приховали доказ, тобто факт того, що заборгованість відповідачем погашена. За таких обставин суд виніс рішення в порушення вимог ст.ст. 263,264 ЦПК України, коли висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки на момент розгляду справи по суті був відсутній предмет спору. Зловживання процесуальними правами позивача та його представника суперечать завданню цивільного судочинства та порушують права відповідача, так як висновки суду викладені у рішення не відповідають фактичним обставинам справи. Вказує, що суд першої інстанції не надсилав на адресу ОСОБА_1 копію ухвали про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви та доданих до неї документів. Тобто суд порушив вимоги ст. 190 ЦПК України. Щодо додаткового рішення Печерського районного суду від 11 липня 2023 року ОСОБА_1 в апеляційній скарзі зазначає, що 06 липня 2023 ОСОБА_1 на адресу суду направлено клопотання про відмову про поновлення строку подачі додаткових доказів. Оскільки ОСББ «Старонаводницька 6-Б» належним чином не навело поважних причин пропуску встановленого строку подачі додаткових доказів. Посилання на військовий стан і відсутність доступ до реєстру судових рішень не відповідає дійсності, реєстр працював у штатному режимі і до нього є доступ. Вказує, що не було підстав, які б заважали ОСББ «Старонаводницька 6-Б» вчасно отримати рішення суду та подати заяву про ухвалення додаткового рішення. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 21 листопада 2023 року від позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду м. Києва від 11 липня 2023 року - залишити без змін. Вирішити питання розподілу судових витрат. Фактичні обставини справи, встановлені судом Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , згідно свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1 від 13 листопада 2008 року. Згідно з наданим позивачем розрахунком відповідач має заборгованість з одноразового цільового внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинковій території у сумі 5 383, 60 грн за період з 01.04.2018 по 31.10.2022. Позиція суду апеляційної інстанції Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, що заявлялися у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права. Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. За вимогами ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Указаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає з огляду на таке. Порядок повідомлення учасників справи про судове засідання та вручення судових повісток про виклик регулюється ст. 128 ЦПК України. Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У п. 26 рішення Європейського суду з прав людини від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. Право на публічний розгляд, передбачене п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має на увазі право на «усне слухання». Право на публічний судовий розгляд становить фундаментальний принцип. Право на публічний розгляд було б позбавлене смислу, якщо сторона в справі не була повідомлена про слухання таким чином, щоб мати можливість брати участь в ньому, якщо вона вирішила здійснити своє право на явку до суду, встановлене національним законом. В інтересах здійснення правосуддя сторона спору повинна бути викликана в суд таким чином, щоб знати не тільки про дату і місце проведення засідання, але й мати достатньо часу, щоб встигнути підготуватися до справи (рішення ЄСПЛ від 08 квітня 2010 року у справі «TRUDOV v. RUSSIA»). Колегією суддів встановлено, що відповідно до витягу з Реєстру територіальної громади м. Києва про зареєстрованих осіб у житловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_2 , станом на 11.01.2023 зареєстрований зокрема ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За вказаною адресою судом першої інстанції направлялася судова повістка та копію ухвали про відкриття провадження у справі. Проте, конверт повернувся без вручення з відміткою установи поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», що не свідчить про відмову відповідача від одержання повістки чи про його незнаходження за зареєстрованою адресою. Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17. Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не врахував, що матеріали справи не містять відомостей про належне повідомлення відповідача про розгляд справи в суді та ухвалив рішення в порушення норм процесуального права. Розгляд даної справи в спрощеному провадженні без повідомлення (виклику) сторін не свідчить про те, що суд в даній справі виконав свій процесуальний обов`язок, щодо повідомлення учасника про відкриття такого провадження та надав йому процесуальну можливість захищатись від висунутих позовних вимог. За обставинами даної справи, апеляційним судом встановлено, що відповідач не був належним чином повідомлений судом про розгляд даної справи, тобто було порушено його конституційне право на доступ до суду. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Оскільки судом першої інстанції не було виконано процесуальний обов`язок щодо здійснення такого повідомлення, а відповідач ОСОБА_2 обґрунтовує свою апеляційну скаргу цією обставиною, рішення Печерського районного суду м. Києва від 06 червня 2023 року підлягає скасуванню із ухваленням нового рішення відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 грудня 2021 року у справі № 925/81/21, від 09 лютого 2022 року у справі № 910/17345/20, від 15 лютого 2023 року у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07 березня 2023 року у cправі № 922/3289/21. Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року у цій справі, то додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2024 року також слід скасувати. Колегія суддів встановила, що предметом позову в даній справі є заборгованість по цільовому одноразовому внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію у розмірі 5 383,60 грн та нараховані за період з 01.04.2018 по 31.01.2022 інфляційні втрати у розмірі 659,24 грн та 3 % річних у розмірі 293,20 грн. До апеляційної скарги долучена платіжна інструкція № 0.0.2890296495.1 від 07.03.2023, відповідно до якої ОСОБА_1 перерахував на рахунок ОСББ «Старонаводницька 6-Б» 5383,60 грн із призначенням платежу «однор. внесок на ор. контролю доступу на приб. тер. 124 ОСОБА_1 ». Колегія суддів приймає вказаний доказ на стадії апеляційного провадження оскільки він не був поданий відповідачем з об`єктивних причин, що від нього не залежали, а саме неповідомлення його судом про розгляд справи, внаслідок чого він не міг висловити свої заперечення та долучити до матеріалів справи вказану платіжну інструкцію. За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що основна заборгованість за одноразовим цільовим внеском на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію була погашена відповідачем до ухвалення рішення суду першої інстанції, а тому стягненню не підлягає. Разом із цим, доказів сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.04.2018 по 31.01.2022 відповідачем не надано. Заперечень щодо правильності наданого позивачем розрахунку відповідачем не висловлено. Колегія суддів, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних за період з 01.04.2018 по 31.01.2022 встановила його правильність та обґрунтованість, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача нараховані за період з 01.04.2018 по 31.01.2022 інфляційні втрати у розмірі 659,24 грн та 3 % річних у розмірі 293,20 грн. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про закриття провадження у справі через відсутність предмету спору, оскільки відповідачем не надано доказів сплати інфляційній втрат та 3 % річних, що утворилися внаслідок несвоєчасного внесення одноразового цільового внеску на організацію режиму контролю доступу на прибудинкову територію або сплати заборгованості до пред`явлення позивачем позову. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі "Проніна проти України", N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Колегія суддів приходить до висновку, що позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території підлягає частковому задоволенню. Оскільки відповідачем було порушено виконання зобов`язання, то у відповідності до вимог ст. 625 ЦК України з відповідача користь позивача підлягає до стягнення 293,20 грн 3% річних та 659,24 грн інфляційних втрат. Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За подання позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 481 грн. За подання апеляційної скарги відповідачем сплачено судовий збір у розмірі 3721,50 грн. 30 червня 2023 року позивачем була подана заява про ухвалення додаткового рішення у справі про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5500 грн. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Колегія суддів встановила, що рішення Печерського районного суду від 06 червня 2023 року доставлено до електронного кабінету позивача 14 червня 2023 року. За таких обставин, колегія суддів залишає без розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України. У відзиві на апеляційну скарги позивачем заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 3 000 грн. На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, позивачем подано акт приймання-передачі наданих послуг на загальну вартість 3 000 грн. До заяви про ухвалення додаткового рішення було долучено договір про надання правничої допомоги № 12/12/2022-6 від 12 грудня 2022 року, укладений між ОСББ «Старонаводницька 6-Б» та АБ «Тарас Кулачко та партнери». Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України). Відповідачем не заявлялося клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу позивача, а тому колегія суддів вважає доведеними загальні витрати позивача, які він має понести у зв`язку із розглядом справи у розмірі 3 000 грн. Оскільки судом задовольняються позовні вимоги позивача частково у загальному розмірі 952,44 грн, що становить 15,03 % ( 952,44 / 6336,4 * 100 %) від ціни позову, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судовий збір у розмірі 372,89 грн (2481 * 15,03 %), а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 450,90 грн (3000 * 15,03 %), а загалом - 823,79 грн. Разом із цим, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 3162,15 грн (3721,5 * 84,97 %). Враховуючи, що стягненню з позивача на користь відповідача покладено більшу суму судових витрат, на підставі ч. 10 ст. 141 ЦПК України, суд зобов`язує позивача сплатити різницю покладених судових витрат у розмірі 2338,36 грн на користь відповідача. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат. Керуючись ст.ст. 141, 259, 263, 268, 367, 374, 376, 381-384 Цивільного процесуального кодексу України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 06 червня 2023 року та додаткове рішення Печерського районного суду міста Києва від 11 липня 2023 року скасувати та ухвалити нове такого змісту. Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті з утримання будинків і споруд та прибудинкової території - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» інфляційні втрати у розмірі 659 (шістсот п`ятдесят дев`ять) гривень 24 копійок та 3 % річних у розмірі 293 (двісті дев`яносто три) гривні 20 копійок. У задоволенні інших позовних вимог відмовити. Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Старонаводницька 6-Б» на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 2338 (дві тисячі триста тридцять вісім) гривень 36 копійок. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в пункті 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий Д.Р. Гаращенко Судді В.І. Олійник Л.П. Сушко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»