Ухвала КЦС ВС № 278/4347/22

УХВАЛА 29 квітня 2024 року м. Київ справа № 278/4347/22 провадження № 61-3004ск24 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Фаловської І. М., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приймачук Сергій Іванович, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова Група» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування, ВСТАНОВИВ: У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова Група» (далі - ПрАТ «СК «Українська страхова Група») та просив визнати неправомірною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу та скасувати її, стягнути з відповідача на його користь страхове відшкодування у розмірі 1 437 440, 00 грн. Позов мотивовано тим, що відповідач неправомірно відмовив у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що подія не є страховим випадком, оскільки пошкодження належного позивачу на праві приватної власності автомобіля пов`язані з військовою агресією Російської Федерації проти України та з масовими заворушеннями, які вчинялися військовослужбовцями Російської Федерації в період з лютого до квітня 2022 року в Бучанському районі Київської області, зокрема в смт Ворзель. Позивач зазначає, що сам факт воєнного стану, який діє з 5 години ранку 24 лютого 2022 року не може бути причиною відмови у страховій виплаті, оскільки жодних пошкоджень від куль, ракет, мін, уламків, ударних хвиль на автомобілі «БМВ», державний номер НОМЕР_1 , не виявлено, пошкодження транспортного засобу відбулося у період з 03 квітня 2022 року до 10 квітня 2022 року, тобто після звільнення смт Ворзель від російських військ. Отже, позивач вважає, що у страхової компанії виник обов`язок здійснити виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року в задоволенні позову відмовлено. Постановою Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року відмовлено у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року залишено без змін. 29 лютого 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приймачук С. І., через підсистему «Електронний Суд» направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. У касаційній сказі заявник просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року, ухвалити нове судове про задоволення позову. Ухвалою Верховного Суду від 26 березня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків, а саме, запропоновано: подати заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами пропуску такого строку та докази на їх підтвердження; подати нову редакцію касаційної скарги з належним обґрунтуванням пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, на який заявник посилається, як на підставу касаційного оскарження судових рішень у справі, а також надати докази направлення копії нової редакції касаційної скарги особам, які беруть участь у справі Вимоги ухвали Верховного Суду від 26 березня 2024 року заявник виконав. ОСОБА_1 просить суд касаційної інстанції поновити йому строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України). Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України). Частиною першою статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року складено 18 січня 2024 року. ОСОБА_1 отримав копію постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року в приміщенні суду 31 січня 2024 року, що підтверджується доказами та є підставою для поновлення процесуального строку на звернення до суду з касаційною скаргою. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Підставою касаційного оскарження заявник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій не застосували правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 10 грудня 2021 року у справі № 910/4296/21. Також, у випадку визначення підставою касаційного оскарження судового рішення пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи. Заявник, як на підставу касаційного оскарження судових рішень, також посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме, пункту 6 частини другої статті 104 Закону України «Про страхування» з урахуванням дії воєнного стану та окупацією територій України; щодо застосування частини першої статті 104 Закону України «Про страхування» щодо обов`язку страховика обґрунтувати відмову у здійсненні страхової виплати у взаємозв`язку з частиною першою статті 81 ЦПК України, в частині того, на яку сторону покладається тягар доказування наявності або відсутності підстав для відмови у здійсненні страхової виплати. Заявник зазначає, що формування судової практики буде актуальним для багатьох страхувальників, майно яких було пошкоджено, як внаслідок бойових дій (воєнного стану), так і внаслідок протиправних дій третіх осіб під час окупації територій України. Сам факт введення воєнного стану не може бути безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування за договором страхування. У судах, як цивільної, так і господарської юрисдикції розглядаються справи за позовами страхувальників до страхових компаній про визнання протиправною відмови у виплаті страхового відшкодування та стягнення страхового відшкодування. Судові рішення, які приймаються за наслідками розгляду спорів у подібних правовідносинах за подібних фактичних обставин справи, свідчать про те, що суди приймають протилежні рішення, застосовуючи до спірних правовідносин одні й ті самі норми матеріального права. В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу (частина восьма статті 394 ЦПК України). Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України. З огляду на викладене, касаційний суд доходить висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи. Керуючись статтями 389, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанови Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Приймачук Сергій Іванович, на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 19 вересня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 16 січня 2024 року. Витребувати із Святошинського районного суду м. Києва цивільну справу № 278/4347/22 за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова Група» про захист прав споживачів та стягнення страхового відшкодування. Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: В. М. Ігнатенко А. С. Олійник І. М. Фаловська