Постанова Львівський апеляційний суд № 449/727/23

Справа № 449/727/23 Головуючий у 1 інстанції: Борняк Р.О. Провадження № 22-ц/811/517/24 Доповідач в 2-й інстанції: Савуляк Р. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Савуляка Р.В., суддів: Мікуш Ю.Р., Приколоти Т.І., секретаря: Салати Я.І. без участі сторін, розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 січня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ТДВ СК Кредо про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування,- ВСТАНОВИЛА: У червні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Ільківа М.М. звернулася з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю СК «Кредо»про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування. Позовні вимоги мотивувала тим, що 18 листопада 2020 року близько 18.00 год невстановлений автомобіль, рухаючись в с. Волощина Перемишлянського району в напрямку с. Великі Глібовичі, здійснив зіткнення з велосипедистом ОСОБА_2 . Водій автомобіля зник з місця події. Внаслідок ДТП велосипедист ОСОБА_2 від отриманих травм помер на місці. За фактом вказаної дорожньо-транспортної пригоди 18 листопада 2020 року були внесені відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020140260000240 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Під час досудового розслідування було встановлено особу водія ОСОБА_3 , який керував автомобілем Volkswagen Transporter, р. н. НОМЕР_1 , що вчинив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 . Цивільно-правова відповідальність водія автомобіля Volkswagen Transporter, р. н. НОМЕР_1 , станом на дату ДТП була застрахована у ТДВ СК «Кредо» за полісом №АР498186. 23 лютого 2021 року було складено та направлено до суду обвинувальний акт, згідно якого ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України. 04 березня 2021 року на адресу ТДВ СК Кредо було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування в інтересах ОСОБА_1 (матері загиблого) на загальну суму 250 120 гривень (з яких: 180000 відшкодування витрат на утримання; 60 000 моральної шкоди та 10 120 грн витрат на поховання). 19 липня 2021 року ТДВ СК «Кредо» листом повідомило, про зупинення виплати страхового відшкодування до отримання страховиком результатів кримінального провадження за фактом ДТП. З рішенням ТДВ СК «Кредо» про зупинення строків розгляду страхової справи і відтермінування прийняття рішення про виплату страхового відшкодування ОСОБА_1 не погодилася та звернулася до Перемишлянського районного суду Львівської області про стягнення страхового відшкодування. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21 від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_4 до ТДВ СК «Кредо» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування задоволено повністю. Стягнуто з ТДВ СК «Кредо» на користь ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 250 000 гривень, пеню 5687,66 гривень, три відсотки річних 1130, інфляційні втрати у розмірі 500 гривень (за період з 03 червня 2021 року по 27 липня 2021 року), та витрати на правничу допомогу. Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, і згідно постанови Львівського апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу ТДВ СК «Кредо» було залишено без задоволення, а рішення Перемишлянського районного суду Львівської області без змін. 13 березня 2023 року відповідачем було виконане рішення суду першої інстанції в повному обсязі та сплачено всю суму страхового відшкодування. Однак, внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання суми передбачених статтею 625 ЦК України у вигляді пені, інфляційний втрат та 3% річних. З покликанням на ч.2 ст.625 ЦК України, п.36.5 ст.36 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» представник позивача просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_4 пеню 136 140,66 гривень, 3% річних 12 211 грн, інфляційні втрати 82 037,44 гривень за період з 28 липня 2021 року по 13 березня 2023 року, та витрати на правничу допомогу 10 000 гривень. Оскаржуваним рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 січня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ТДВ СК Кредо про стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування задоволено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» (код ЄДРПОУ: 13622789) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 136 140 гривень 66 копійок, три відсотки річних у розмірі 12 211 гривень 34 копійки, інфляційні втрати у розмірі 82 037 гривень 44 копійки та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн. Рішення суду оскаржило Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО». В апеляційній скарзі покликаються на те, що на момент подання заяви від 2 березня 2021 року про виплату страхового відшкодування до неї не було додано рішення на підтвердження настання цивільно-правової відповідальності водія забезпеченого ТЗ, а відтак виплата страхового відшкодування відповідно до вимог ч. 36.2. ст. 36 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюватися не могла, оскільки це прямо суперечить нормам спеціального Закону. Вказують, що лише 29 листопада 2021 року Перемишлянським районним судом винесено ухвалу, якою кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12020140260000240 від 18 листопада 2020р., за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 Ч`К України закрито у зв`язку із смертю обвинуваченого. Вважають, строк з якого повинен був обчислюватися 90-ти денний період виплати страхового відшкодування повинен рахуватися не з дати отримання заяви на виплату страхового відшкодування 12 березня 2021р., а з дати винесення ухвали Перемишлянського районного суду 29 листопада 2021року (про закриття провадження по справі відносно ОСОБА_3 ). Зазначали, що враховуючи ст. 36 Закону, граничним строком для прийняття рішення та виплати страхового відшкодування на користь Позивача є 27 лютого 2022р. (90 днів з дня отримання рішення по кримінальному провадженню, яке набрало законної сили згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону). Вказують, що категорично не погоджуються з розрахунком щодо стягнення з нього пені, 3% річних та інфляційних витрат наданого Позивачкою. Стверджують, що дії позивачки можна розцінювати, як зловживання процесуальним правом адже остання не надла відповідачу строк, передбачений Законом для проведення страхового розслідування та прийняття рішення про страхове відшкодування/про відмову у здійсненні відшкодування за заявою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 про страхове відшкодування за наслідками ДТП від 18 листопада 2020 р. Вважають, що свої зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат за несвоєчасну виплату страхового відшкодування перед Позивачем ТДВ СК «Кредо» виконано у повному обсязі. Просять рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Частиною четвертою статті 268 ЦПК України передбачено, що у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Згідно ч. 5 статті 268 ЦПК України зазначено, що датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Отже, враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі є дата складення повного судового рішення 02 травня 2024 року. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» не підлягає до задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вірно встановлено судом першої інстанції, 18 листопада 2020 року біля 18.00 год. в с.Волощина Львівського району Львівської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої автомобіль марки Volkswagen Transporter, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_3 , здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_2 , який від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди. Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 20 листопада 2020 року, встановлено факт смерті ОСОБА_2 . Згідно витягу з ЄРДР за фактом дорожньо-транспортної пригоди 18 листопада 2020 року було зареєстровано кримінальне провадження №12020140260000240 за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.286 КК України. Згідно страхового полісу №АР498186, відповідальність водія транспортного засобу - автомобіля марки Volkswagen Transporter, р. н. НОМЕР_1 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у товаристві з додатковою відповідальністю страхова компанія «Кредо». Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 , стверджено, що ОСОБА_1 доводиться матір`ю загиблого ОСОБА_2 . 04 березня 2021р. на адресу товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія Кредо було надіслано заяву про виплату страхового відшкодування у інтересах матері загиблого ОСОБА_1 . Загальна сума страхового відшкодування з урахуванням встановленого ліміту страхового відшкодування складала 250 120 грн., з яких: (180000,00грн.- відшкодування витрат на утримання, 60000,00 грн. - відшкодування моральної школи та 10120,00 грн - витрати на поховання). 27 квітня 2021 року та 08 липня 2021 року на адресу ТДВ СК "КРЕДО» були надіслані запити із проханням надати інформацію про стан розгляду страхової справи. 19 липня 2021 року ТДВ СК "КРЕДО» листом повідомило, що рішення щодо виплати страхового відшкодування буде прийнято після отримання страховиком відповідного рішення щодо результатів розгляду кримінальної справи за фактом вказаної ДТП. 21 липня 2021 року на адресу ТДВ СК "КРЕДО» було надіслано заяву про долучення додаткових документів і виплату страхового відшкодування, яка містила копію трудової книжки загиблого ОСОБА_2 . З рішенням ТДВ СК "КРЕДО» про зупинення строків розгляду страхової справи і відтермінування прийняття рішення про виплату страхового відшкодування, ОСОБА_1 не погодилася та звернулася до Перемишлянського районного суду з позовом про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування. Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21 від 08 грудня 2021 року позов ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» про відшкодування шкоди та стягнення страхового відшкодування задоволено у повному обсязі та стягнуто: страхове відшкодування у розмірі - 250 120 гривень 00 копійок, пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України у розмірі 5687 гривень 66 копійок, три відсотки річних у розмірі 1130 гривень 68 копійок, інфляційні втрати у розмірі 500 гривень 24 копійки, понесені судові витрати у зв`язку із розглядом справи на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок. Відповідач по справі не погодився із рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області та подав апеляційну скаргу, проте 28 лютого 2023 року Львівський апеляційний суд залишив апеляційну скаргу ТДВ СК «Кредо» на рішення Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21 від 08 грудня 2021 року без задоволення, а рішення Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21 від 08 грудня 2021 року - без змін. Дане рішення вступило в законну силу. Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України - обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. 13 березня 2023 року ТДВ СК «Кредо» перерахувала кошти ОСОБА_1 у розмірі 267 438. 58 грн, з них: 250 120, 00 грн. - страхове відшкодування, 7318, 58 грн - пеня, три відсотки річних та інфляційні втрати , 10 000, 00 грн - витрат на правову допомогу. Внаслідок вказаної ДТП у відповідача виникло деліктне зобов`язання щодо відшкодування шкоди, завданої забезпеченим транспортним засобом. Прострочення виконання грошового зобов`язання тягне за собою відповідальність, передбачену законом або договором. Штрафні санкції нараховувалися та були стягнені із Відповідача відповідно до рішення Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21 від 08 грудня 2021 року за період від 03 червня 2021 по 27 липня 2021 року. Оскільки відповідачем безпідставно не виплачувалось страхове відшкодування позивачці, остання звернулася до суду про стрягнення суми пені, 3% річних та інфляційних втрат за період не охоплений рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області у справі №449/1033/21. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Виходячи з наведеного сума пені, 3 % річних, інфляційні втрати, якої підлягають до стягнення з відповідача на підставі п.36.5 ст. 36 Закону України Про обов`язкова страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за період з 28 липня 2021 року по 13 березня 2023 року включно становить: пеня -136 140.66 грн. відсотки річні -12 211.34 грн. та інфляційні втрати 82 037.44 грн. Згідно з п. 35.1 ст.35 Закону України Про обов`язкова страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі Закону) - для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування. Відповідно до п.35.2. ст.35 Закону до заяви додаються: а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчувати ся особа заявника, якщо заявником є фізична особа; б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником; в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа; г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну; ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого; д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого; е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв`язку із смертю годувальника; є) відомості про банківські реквізити заявника (за наявності). У даному переліку відсутня норма про долучення доказів на підтвердження вини страхувальника у вчиненні ДТП. Із цього вбачається, що наявність чи відсутність вини водія у вчиненні кримінального правопорушення не має правового значення для розгляду страхової справи, яка за своєю правовою природою є цивільно-правовим відношенням. Верховний Суд України у Постанові від 03 грудня 2014 року при розгляді цивільної справи №6-183 цс-14 зробив правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди та її розмір. Факт настання страхового випадку ніким у справі не оспорюється та зафіксований в Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Частиною 36.1 ст.36 Закону передбачено, що страховик приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати). Питання рішення про зупинення розгляду справи Законом не передбачено. Строк розгляду страхової справи не може перевищувати 90 днів з моменту одержання заяви про виплату страхового відшкодування, адже в іншому випадку Закон буде неефективним та не відповідатиме власній меті. Таким чином, прийняття відповідачем рішення про зупинення строків розгляду у виплаті страхового відшкодування через відсутність вироку суду, що набрав законної сили, порушує право потерпілих на отримання страхового відшкодування. Постановою Верховного Суду від 16 лютого 2022 року у справі № 242/1930/21, встановлено, що наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є предметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП. У постанові Верховного Суду у справі №208/4598/21 від 05 жовтня 2022 року, зазначено, що наявність чи відсутність у страховика обов`язку з виплати страхового відшкодування замість завдавача шкоди не є преметом розгляду в кримінальному провадженні. Тому відсутність судового рішення у кримінальному провадженні не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог потерпілої особи до страховика про відшкодування шкоди, завданої внастідок ДТП. Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгяляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значачення для цивільної справи, що розглядається, а сааме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи (Постанова Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №752/9802/17. Зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду, оданк в данному випадку відповідача жодним чином не було залучено до розгляду кримінального провадження, а тому рішення за розглядом такого в порядку КПК України не можуть по впливати на виплату страхового відшкодування в порядку цивільного судочинства у відповідності до вимог Закону, адже зобов`язання щодо виплати страхового відшкодування є деліктним, а розгялд страховиком заяви про виплату страхового відшкодування обмежується 90-денним строком, в той час як досудове розслідування триває 18-місяців з дати події. Відповідно до статті 34 Закону Страховик зобов`язаний протягом двох робочих днів з дня отримання повідомлення про настання події, що містить ознаки страхового випадку, розпочати її розслідування, у тому числі здійснити запити зодо отримання відомостей, необхідних для своєчасного здійснення страхового відшкодування. В порушення наведених норм матеріального закону ТДВ СК «Кредо», отримавши інформацію про дорожньо транспорту пригоду яка мала місце 18 листопада 2020 року внаслідок якої загинув ОСОБА_2 , не вчинила дій передбачених ст.34 Закону, не встановивши підстав для відмови у прийнятті такого рішення згідно ст.37 Закону, вирішила у не визначений Законом спосіб призупинити розгляд заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування через відсутність даних про вину особу, у зв`язку із ненабранням законної сили судового рішення за результататом розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_3 , та набрання законної сили рішення по справі №449/1033/21. Тому доводи апеляційної скарги відповідача з приводу призупинення розгляду заяви позивачки про виплату страхового відшкодування є неспроможними з огляду на те, що відповідно до преамбули Закону, він регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземнтих транспртних засобів і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації транспортних засобів на території України. Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц зазначено, що питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. Оскільки рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 08 грудня 2012 року суду у справі №449/1033/21 набрало законної сили 28 лютого 2023 року, ОСОБА_1 не мала можливості звернутися до суду із новим позовом про стягненням штрафних санкцій раніше. Після отримання 13 березня 2023 року грошові коштів, ОСОБА_1 23 червня 2023 року звернулася до суду із новим позовом, тим самим дотримавшись принципу розумних строків, відповідно відсутні підстави для застосування строків позовної давності. Довиди апеляційної скарги про безпідставне стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 8000 гривень не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції. Згідно положень ч.1 - ч.2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Відповідно до ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Інтереси позивача в даній справі представляв адвокат Ільків Микола Миколайович, що підтверджується долученим до матеріалів справи ордером на надання правничої допомоги. На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав попередній розрахунок суми судових витрат, згідно якого загальна сума складає 10 000 грн. і вона включає в себе: вивчення матеріалів справи 2 500,00 грн., підготовка та написання позовної заяви 2 500,00 грн., підготовка та написання заяв та клопотань 3 000,00 грн. та участь представника в одному судовому засіданні 1 000,00 грн. (орієнтовна кількість судових засідань -2). Оскільки позовні вимоги задоволено, суд дійшов висновку про часткове задоволення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. Підстав для зменшення витрат на правничу допомогу колегія суддів не знаходить Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Також, відповідно до практики ЄСПЛ, зокрема у справі «Гарсіа Руіз проти Іспанії (Garcia Ruiz v. Spain) від 21.01.1999 року (заява 30544/96), п. 26: «…при відхиленні скарги апеляційний суд може в принципі просто схвалити обґрунтування рішення суду нижчого суду…». Зважаючи на вказане колегія суддів вважає за можливе в цілому схвалити мотиви суду першої інстанції щодо розгляду усіх позовних вимог, викладені в оскаржуваному рішенні, вважаючи такі належними та відповідними до встановлених обставин, що мають значення та вимог закону, без додаткового дублювання. Судом правильно встановлено фактичні обставини справи, вірно застосовано матеріальний закон та дотримано процедуру розгляду справи, встановлену ЦПК України, ухвалено справедливе рішення, тому підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не убачає. Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «КРЕДО» - залишити без задоволення. Рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 17 січня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повний текст постанови складено 02 травня 2024 року. Головуючий: Савуляк Р.В. Судді: Мікуш Ю.Р. Приколота Т.І.