Постанова Хмельницький апеляційний суд № 689/1724/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 травня 2024 року м. Хмельницький Справа № 689/1724/23 Провадження № 33/4820/351/24 Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Болотін С.М., з участю секретаря судового засідання Савчук Н.С., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Бездітного Вадима Валерійовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмельницькому апеляційну скаргу захисника адвоката Бездітного Вадима Валерійовича на постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року, в с т а н о в и в : Цією постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця, - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. За постановою судді, 28 травня 2024 року о 16 год. 20 хв. ОСОБА_1 в смт. Ярмолинці по вул. Шевченка, 37а, Хмельницького району, Хмельницької області, керував автомобілем, марки «Мазда», реєстраційний номер НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився, у встановленому законом порядку, на місці зупинки, за допомогою технічного приладу Драгер Алкотест 6810, тест № 1675 від 28 травня 2023 року, результат якого 1,90 проміле. Не погоджуючись з постановою судді, захисник адвокат Бездітний В.В. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Стверджує, що матеріали справи ґрунтуються виключно на фальсифікованих працівниками поліції доказах, здобутих з грубим порушенням закону, які залишилися поза увагою судді. Вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Заслухавши ОСОБА_1 , його захисника - адвоката Бездітного В.В. на підтримку апеляційної скарги, з посиланням на зазначені в ній доводи, дослідивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з таких підстав. Як вбачається з матеріалів справи, дізнання, з`ясування обставин у справі та перевірка їх доказами проведені з дотриманням вимог закону, таких порушень закону, які були б істотними і тягли за собою безумовне скасування судового рішення, у справі не допущено, а висновок судді про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, при зазначених у постанові обставинах, відповідає матеріалам справи та ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах. Так, в процесі судового та апеляційних розглядів ОСОБА_1 не заперечував обставини перебування в транспортному засобі, проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, однак викладав свою версію подій. Обставини керування ОСОБА_1 транспортним засобом 12 лютого 2024 року, встановлення у нього стану алкогольного сп`яніння повністю стверджується, жодним чином, не спростованими даними відеозапису подій з яких вбачається, що особа притягнута до адміністративної відповідальності на місці зупинки проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння, за результатами якого було встановлено, що він перебуває в стані такого сп`яніння (а.с.89). Даними роздруківки тесту стверджується, що результат на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , проведеного 28 травня 2023 року за допомогою приладу «Drager Alcotest 6810» позитивний і складає 1,90 %о (а.с.29). Наведені докази повністю спростовують доводи апеляційної скарги про необґрунтованість притягнення його до встановленої законом відповідальності. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. В справі не встановлено жодного належного, переконливого та об`єктивного доказу щодо застосування відносно ОСОБА_1 , заборонених законодавством методів дізнання, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду. При цьому, в матеріалах справи не встановлено доказів, щоб ОСОБА_1 чи його захисник зверталися із заявами та скаргами до прокурора, який здійснює нагляд за органами поліції чи вищестоящих органів з приводу незаконних дій працівників поліції, а тому такі твердження викликають об`єктивний сумнів. Таким чином, підстав вважати, що в процесі встановлення обставин справи зі сторони органів поліції на особу, яка притягнута до адміністративної відповідальності, чинився тиск, проводилася фальсифікація матеріалів справи, в суду немає. Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять. Суддя першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Посилання апеляційної скарги на порушення права на захист через розгляд справи щодо нього у його відсутність. Так, відповідно до ст. 277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. З урахуванням факту своєчасного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, принципу судочинства, зазначеного у практиці Європейського Суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, а також строків накладення адміністративного стягнення, та на виконання вимог ст. 277 КУпАП, суддя, за наявності захисника Турчина Ю.О. в процесі судового розгляду, обґрунтовано у межах строків встановлених законом розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 . Крім того, ОСОБА_1 таким правом скористався, подавши апеляційну скаргу на рішення судді місцевого суду, однак доказів, які б підтверджували його невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, в ході апеляційного розгляду надано не було. Отже право ОСОБА_1 на захист не порушено. В процесі апеляційного розгляду ОСОБА_1 повністю забезпечені та відновлені права, передбачені ст. 268 КУпАП, в тому числі право користуватися допомогою захисника, давати пояснення, подавати докази, тощо. Твердження в апеляційній скарзі про те, що в процесуальних документах відрізняється місце вчинення правопорушення, є необґрунтованими, оскільки місцем вчинення адміністративного правопорушення, є вул. Шевченка, 37а у смт. Ярмолинці, Хмельницької області, що знаходиться по напрямку руху автодороги «Ярмолинці-Томашівка», як правильно вказано працівниками поліції та суддею місцевого суду у своїй постанові. Доводи про те, що показання свідка ОСОБА_3 не можуть братися до уваги, у зв`язку із перебуванням його в стані алкогольного сп`яніння, суддя до уваги не приймає, оскільки пояснення свідка є послідовними, логічними, які узгоджуються з іншими наявними у справі доказами, та який підтвердив перебування ОСОБА_1 за кермом транспортного засобу. Щодо проведення огляду на стан сп`яніння пізніше, ніж через 2 години з моменту виявлення підстав для його проведення, то слід звернути увагу, що зазначена затримка була зумовлена необхідністю встановленню особи, яка керувала транспортним засобом. Проведення огляду особи на стан алкогольного сп`яніння понад двох годин після керування транспортним засобом не спростовує результату огляду та факту перебування особи, яка керує транспортним засобом, у стані алкогольного сп`яніння, а навпаки, лише підтверджує, що навіть після спливу двох годин з моменту виявлення ОСОБА_1 , який весь цей час з поля зору працівників поліції не вибував, останній перебував в стані сп`яніння, рівень алкоголю якого складав більше допустимої норми. Жодним чином не спростовують факту вчинення правопорушення, не впливають на кваліфікацію дій та не звільняють ОСОБА_1 від встановленої законом відповідальності посилання на те, що огляд на стан сп`яніння був проведений з порушеннями, тобто не в закладі охорони здоров`я. Ставлячи питання про скасування постанови, особа притягнута до адміністративної відповідальності конкретних фактів порушення його прав та законних інтересів органами поліції та суддею не навела, а виключно обмежилась перерахунком та декларуванням норм процесуального права. Такі твердження носять абстрактний характер, а тому вони не заслуговують на увагу та підлягають відхиленню. Суддею місцевого суду були встановлені дійсні обставини справи дана належна оцінка особі ОСОБА_1 , правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушення норм процесуального права та зроблено обґрунтований висновок про доведеність його вини у порушенні вимог п. 2.9 «а» ПДР України та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Інші доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення. Враховуючи сукупність вищевказаних доказів, суд першої інстанції, повно, всебічно та об`єктивно розглянувши справу, прийшов до правильного висновку про їх достатність для встановлення вини ОСОБА_1 та вмотивовано визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При накладенні адміністративного стягнення суддя дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах, встановлених цим Кодексом, взявши до уваги характер вчиненого правопорушення і врахувавши, що санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення - штраф у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено. Накладене на ОСОБА_1 стягнення відповідає вимогам ст. 33 КУпАП, за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення особи притягнутої до адміністративної відповідальності та запобігання вчиненню нових адміністративних правопорушень. Зокрема, суддею при визначенні ОСОБА_1 виду стягнення взято до уваги суспільну небезпечність вчиненого правопорушення та конкретні обставини справи. За таких обставин вважаю, що стягнення, накладене на ОСОБА_1 , при даних конкретних обставинах справи та особи притягнутої до адміністративної відповідальності є достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень, тобто ґрунтується на вимогах закону. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, п о с т а н о в и в : Постанову судді Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника - адвоката Бездітного Вадима Валерійовича без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Суддя Хмельницького апеляційного суду Сергій БОЛОТІН