Постанова Перший апеляційний адміністративний суд № 200/686/23
від 01.05.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 травня 2024 року справа №200/686/23 м. Дніпро Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 р. у справі № 200/686/23 (головуючий І інстанції Зеленов А.С.) за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,- У С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 (далі позивач), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просив: визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 стосовно не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення для військовослужбовців за період з листопада 2022 року по сьогоднішній день; зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення для військовослужбовців за період з листопада 2022 року по сьогоднішній день. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимог. Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що позивач дійсно звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання дій військової частини НОМЕР_1 протиправними щодо не нарахування грошового забезпечення в період перебування на лікуванні та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 виплатити передбачене державою грошове забезпечення для військовослужбовців. Позовна заява була мотивована тим, що з 04.04.2022 позивач був мобілізований до ЗСУ. Відповідно до витягу з наказу №169 від 12.05.2022 був мобілізований до ВЧ НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) та зарахований на забезпечення, як резервіст. У зв`язку з погіршенням стану здоров`я та отриманих контузій, а саме сильний біль у спині, оніміння ніг, під час проходження служби був змушений звернутися до медичної частини ВЧ НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) для подальшої евакуації із зони бойових дій для проходження огляду, через загострення хронічної хвороби, що унеможливила подальшу його участь у бойових завданнях та підтверджується «Медичною картою солдата ОСОБА_1 » та «Первинною медичною карткою» ВЧ НОМЕР_2 від 15.08.2022. Відповідно до матеріалів справи проходив постійно лікування, у зв`язку з отриманим пораненням. Про що повідомляв військову частину НОМЕР_1 рапортами та заявами. Проте, військова частина припинила здійснювати нарахування грошовою забезпечення з листопада 2022 року. На період воєнного стану військовослужбовцям сплачується додатково 30 тисяч щомісячно відповідно до постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168. З виписки з карткового рахунку від 24.01.2023 саме військова частина НОМЕР_1 нараховувала кошти. Таким чином, військова частина повинна була здійснювати нарахування грошового забезпечення і за період проходження лікування, яке пов`язане з отриманням поранення під час несення військової служби та захисті Батьківщини. Суд не взяв до уваги той факт, що військова частина НОМЕР_1 протиправно не повідомила про вивільнення з військової частини НОМЕР_1 та про зарахування до військової частини НОМЕР_2 . Жодних із наказів, на які суд звертає увагу та бере до уваги під час ухвалення рішення не були надані позивачу для ознайомлення, а тому ні оскаржити їх в судовому порядку, а ні подати заперечення щодо їх допустимості, не мав змогу. Від відповідача надійшло відзив на скаргу в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін. В обґрунтування зазначено зокрема, що згідно Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018 (далі - Порядок № 260), визначено підстави припинення виплати грошового забезпечення та додаткових виплат (премії тощо). Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) від 01.08.2022 №213 солдат ОСОБА_1 , старший стрілець 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 зарахований до списків особового складу частини, справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою. Так, ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 15.08.2022, що підтверджується наказом командира в/ч НОМЕР_2 від 15.08.2022 №227. У телефонному режим при звірці з командуванням 2 мотопіхотної роти в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_1 повідомляв, що знаходився на лікуванні в міській лікарні м. Дніпро та згодом повідомляв, що вибув на лікування у м. Кропивницький. Всі документи зобов`язувався надати при виписці та поверненні до військової частини НОМЕР_2 . 02.11.2022 за вх. №2517 до в/ч НОМЕР_2 надійшла заява ОСОБА_1 про те, що він не має жодної інформації про подальші дії щодо проходження служби, не знає до якої військової частини він має прибути, якого числа та місяця. У наданих поясненнях заступник командира частини з морально-психологічного забезпечення в/ч НОМЕР_2 капітан ОСОБА_2 повідомив, що цього ж дня 02.11.2022 р. він зателефонував ОСОБА_1 , та повідомив куди необхідно прибувати ОСОБА_1 . В ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив капітану ОСОБА_2 , що перебуває вдома та потребує подальшого лікування, пообіцяв надіслати підтверджуючі документи. Однак ні цього ж дня ні наступного ні в подальшому жодних документів від ОСОБА_1 ні в соціальних мережах ні поштою не надходило. На телефонні дзвінки ОСОБА_1 не відповідав. Також капітан ОСОБА_2 в письмових поясненнях вказав, що ОСОБА_1 та дружина ОСОБА_1 мали його номер телефону так як попередньо неодноразово зізвонювалися з ним. Чому ОСОБА_1 не зателефонував ні йому ні командуванню та військовослужбовцям 2 мотопіхотної роти щоб запитати куди прибувати йому не відомо. У зв`язку з тим, що на телефонні дзвінки солдат ОСОБА_1 не відповідав, місце розташування його невідоме, 04.11.2022 на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт за вх. №2536 від командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 про те, що старший стрілець 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти солдат ОСОБА_1 не повернувся з лікування. На підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 командир військової частини наклав резолюцію щодо призначення службового розслідування по даному факту. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) від 04.11.2022 року № 818 призначено службове розслідування та доручено його проведення старшому лейтенанту ОСОБА_4 . Службовим розслідуванням встановлено, що за не повернення після лікування до розташування військової частини НОМЕР_2 , солдатом ОСОБА_1 порушено вимоги статей 3, 11, 12, 16, 17, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України; в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 408 Кримінального Кодексу України, за що наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03.12.2022 року №971 на солдата ОСОБА_1 було накладено дисциплінарне стягнення передбачене п. «в» ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України «СУВОРА ДОГАНА». Відповідач зазначає, що у разі виявлення ознак кримінального правопорушення в діях військовослужбовця - командир зобов`язаний невідкладно направити повідомлення в орган досудового розслідування, не зважаючи на стадію проведення службового розслідування. Враховуючи вищевикладене командиром військової частини НОМЕР_2 було направлено до Державного бюро розслідувань матеріали службового розслідування по даному факту. Механізм та умови виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Про Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, роз`яснено в окремому дорученні Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року (далі-роз`янення). Відповідно до підпункту 9.4. пункту 9 роз`яснення - До наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включаються військовослужбовці, які самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника). Виходячи з вище викладеного, керуючись окремим дорученням Міністра оборони України №912/з/29 від 23.06.2022 року в якому роз`яснено механізм та умови виплати додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, у зв`язку з відсутністю на службі з 04.11.2022 року по теперішній час виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди є безпідставними на незаконними. Позивачем в позовній заяві не зазначено та не підтверджено документально його місце перебування з листопада 2022 року. Також позивач жодного разу до військової частини, військової служби правопорядку у ЗСУ, військового комісару з повідомленнями, рапортами, клопотаннями з приводу неможливості повернення до військової частини або направлення його військово- лікарську комісію не звертався, доказів таких звернень до військової частини позивач не надав. Відповідно до частини 1 статті 311 КАС України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 КАС України, встановив наступне. З 26 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією ОСОБА_1 був мобілізований до Збройних Сил України, та з 12 травня 2022 року зарахований на забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ). Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 №427 від 31 липня 2022 року солдата резерву взводу запасної роти Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до нового місця служби Військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 01 серпня 2022 року №213 з 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, з 01 серпня 2022 року справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а з 02 серпня 2022 року - на котлове забезпечення. Цим же наказом солдата ОСОБА_1 призначено на посаду старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 , НОМЕР_4 , ВОС - 100868А, шпк старший солдат, посадовий оклад 2910 гривень. Вирішено виплачувати щомісячну премію за особистий внесок у загальні результати служби в розмірі 230% місячного грошового забезпечення, надбавку за виконання особливо важливих завдань в розмірі 65 % посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року№ 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" 13 серпня 2022 року солдатом ОСОБА_1 отримано мінно-вибухову травму. З наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 15 серпня 2022 року №227 вбачається, що солдат ОСОБА_1 вибув на лікування до КПП Центральна лікарня м. Кропивницький. Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №6666 КНП МБКЛМД Руднєва ОСОБА_1 за направленням перебував на стаціонарному лікуванні з 15 серпня 2022 року по 21 серпня 2022 року. З виписки із медичної карти стаціонарного хворого №2734 Центральної міської лікарні Кропивницької міської ради вбачається, що ОСОБА_1 без направлення перебував на стаціонарному лікуванні з 21 серпня 2022 року по 01 вересня 2022 року. Відповідно до виписки з медичної карти стаціонарного хворого №3321 кардіологічного відділення ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні КНП Обласний клінічний госпіталь ветеранів війни Кіровоградської обласної ради з 01 вересня 2022 року по 22 вересня 2022 року. 02 листопада 2022 року за вх. №2517 до Військової частини НОМЕР_2 надійшла заява ОСОБА_1 про те, що він не має жодної інформації про подальші дії щодо проходження служби, не знає до якої військової частини він має прибути, якого числа та місяця. 04 листопада 2022 року на ім`я командира військової частини НОМЕР_2 надійшов рапорт за вх. №2536 від командира 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 старшого лейтенанта ОСОБА_3 про те, що старший стрілець 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти солдат ОСОБА_1 не повернувся з лікування. На підставі рапорту старшого лейтенанта ОСОБА_3 командир військової частини наклав резолюцію щодо призначення службового розслідування по даному факту. Згідно наказу командира військової частини НОМЕР_2 (з адміністративно- господарської діяльності) від 04 листопада 2022 року № 818 призначено службове розслідування та доручено його проведення старшому лейтенанту ОСОБА_4 . Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03 грудня 2023 року №971 завершено службове розслідування за фактом не повернення після лікування до військової частини НОМЕР_2 старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти солдата ОСОБА_1 . За не повернення після лікування до Військової частини НОМЕР_2 , порушення вимог ст. 3, 11, 12, 16, 17, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 2- 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України; в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України; старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на підставі п. в ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після повернення до Військової частини НОМЕР_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення Сувора догана. Цим наказом у відповідності до пункту 15 розділу І наказу Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року призупинено солдату ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої пунктом 9.8 окремого рішення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №268/1298 та додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року. Позбавлено солдата ОСОБА_1 щомісячної премії та грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за листопад 2022 року та за місяць повернення після самовільного залишення військової частини. Після повернення солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 та надання медичних довідок за час лікування, здійснити перевірку нарахованих та виплачених солдату ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення, та у разі виявлення переплат здійснити відрахування з грошового забезпечення. Копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Крамоторську. Не погоджуючись з невиплатою грошового забезпечення з листопада 2022 року, позивач звернувся до суду з даним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пункту 31 частини 11 статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України Про правовий режим воєнного стану Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні. Воєнний стан неодноразово продовжувався та наразі діє. Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Відповідно до частини 4 статті 9 Закону № 2011 грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Згідно ч.2 ст.1-2 Закону №2011-ХІІ у зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації. Згідно п. 2 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років. До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія. До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту); допомоги. Відповідно до п. 8 розділу І Порядку № 260, грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир). Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю. Відповідно до п. 15, 16 розділу І Порядку № 260 від 07.06.2018, грошове забезпечення не виплачується: за час надання військовослужбовцям відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати; якщо виплачуються академічні стипендії; за час відсутності на службі без поважних причин одну добу і більше; за час перебування на лікуванні в лікарняних закладах понад встановлені чинним законодавством строки; за час тимчасового виконання обов`язків понад два місяці за новими посадами у зв`язку з переведенням військової частини на інший штат (внесення змін до штату); за час тримання військовослужбовців під вартою чи перебування під цілодобовим домашнім арештом; за час відбування покарання на гауптвахті військовослужбовцями строкової військової служби. Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини. Виплата додаткових видів грошового забезпечення, не передбачених цим Порядком, здійснюється відповідно до чинного законодавства України. Відповідно до п.п. 1 - 3 розділу XVI Порядку № 260, командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби. Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби. Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов`язків. Водночас п. 5 розділу XVI Порядку № 260 установлено, що військовослужбовцям щомісячні премії не виплачуються в таких випадках: за невихід на службу (навчання) без поважних причин - за місяць, у якому здійснено таке порушення; за вживання алкогольних напоїв (наркотичних речовин) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибуття на службу в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення; у разі накладення дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, пониження в посаді, пониження у військовому званні на один ступінь, позбавлення військового звання - за місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення за вчинення військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, - за місяць, у якому така постанова надійшла до військової частини; у разі накладення на військовослужбовця в календарному місяці більше трьох дисциплінарних стягнень, крім дисциплінарного стягнення "зауваження", - за місяць, у якому накладено дисциплінарні стягнення, або за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром; у разі відрахування з ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи через невиконання індивідуального навчального плану (індивідуального плану наукової роботи) або недисциплінованість - за місяць, у якому було здійснено відрахування; у разі неуспішного закінчення ад`юнктури або докторантури вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу закладу вищої освіти або науково-дослідної установи - за місяць, у якому закінчилося навчання; у разі звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв`язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку, у зв`язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем - з місяця, у якому надійшов витяг з наказу про звільнення; у разі порушення вимог законів та інших нормативно-правових актів, які призвели до матеріальних збитків, - за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності; у разі скоєння у військовій частині аварій, подій, пов`язаних із загибеллю людей з вини військовослужбовців під час виконання ними службових обов`язків, чи злочинів - за місяць, у якому сталася аварія, подія, пов`язана із загибеллю людей. Також, пунктом 1 Постанови №168 (в редакції на час прийняття) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми єПідтримка, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Згідно із пунктами 2-1, 3 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. 25.03.2022 Міністром оборони України прийнято рішення про врегулювання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, яке того ж дня телеграмою №248/1298 доведено до відома, в тому числі, командирів (начальників) військових частин, установ. Пунктом 2 цієї телеграми, яка застосовувалась до 01.06.2022, передбачено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям встановлюється виплата щомісячної додаткової винагороди (пропорційно із розрахунку на місяць) в розмірах: - 100 000 грн. військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (пропорційно часу участі у таких діях або заходах); - 30 000 грн. іншим військовослужбовцям (із дня призову (прийняття) на військову службу до дня виключення із списків особового складу військової частини у зв`язку зі звільненням з військової служби). Відповідно до п.3 телеграми документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Відповідно до п.4 телеграми командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку № 1 до цієї телеграми. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (п.6 телеграми). Разом з тим, з 01.06.2022 застосовується порядок і умови виплати вищенаведеної додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України визначені Міністром оборони України в Окремому дорученні №912/з/29 від 23.06.2022, яке є обов`язковим для виконання посадовими особами військових частин Збройних Сил України. Так, п. 3 Окремого доручення передбачено, що документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів: бойовий наказ (розпорядження); журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. Згідно із п. 4 Окремого доручення у підставах про видання таких довідок (додаток №1 або додаток №2) обов`язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цього доручення. Згідно до п. 5 Окремого доручення виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. або 30 000 грн. здійснювати на підставі наказів, зокрема, командирів (начальників) військових частин особовому складу військової частини. В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 грн. за місяць обов`язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо (зразок наведено в додатку №3 до цього доручення). Таким чином, колегія суддів зазначає, що аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що підставою для виплати додаткової винагороди, передбаченої Постановою України №168, є відповідні накази командирів (начальників) військових частин, в яких проходить службу військовослужбовець, та які видаються у разі підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях або заходах, що засвідчується Довідкою керівника органу військового управління, штабу угрупування військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець. При цьому, документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів, здійснюється на підставі: бойових наказів, журналів бойових дій, рапортів командира підрозділу. Пунктом 9 Доручення визначено підстави для не виплати військовослужбовцям додаткової винагороди. Зокрема, зазначеним пунктом визначено до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень або 30 000 гривень не включати військовослужбовців, які: 9.1. Беруть участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки; 9.2. Проходять службу у багатонаціональних органах військового управління за кордоном; 9.3. Добровільно здалися в полон - з дня захоплення в полон, оголошеного наказом командира (начальника); 9.4. Самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника); 9.5. Відбувають покарання на гауптвахті та в дисциплінарних частинах з дня початку відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення відбування покарання, оголошеного наказом командира (начальника); 9.6. Усунені від виконання службових обов`язків, відсторонені від виконання службових повноважень або відсторонені від посади - з дня усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника) до дня фактичного завершення усунення або відсторонення, оголошеного наказом командира (начальника); 9.7. Відмовились виконувати бойові накази (розпорядження) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошене наказом командира (начальника); 9.8. Вживали алкогольні напої (наркотичні та психотропні речовини) на території військової частини як у службовий, так і в позаслужбовий час, прибували на службу та/або виконували обов`язки військової служби в нетверезому стані (у стані наркотичного сп`яніння) - за місяць, у якому здійснено таке порушення, оголошеного наказом командира (начальника); 9.9. Навмисно спричинили собі тілесні ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство (крім випадків доведення особи до самогубства, встановленого судом) - за місяць, у якому здійснено ушкодження чи іншу шкоду своєму здоров`ю або самогубство; 9.10. Вчинили інші дії (бездіяльність), за які судом прийнято рішення про притягнення до відповідальності за вчинення кримінального, військового адміністративного правопорушення або адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією - за місяць, у якому така постанова (вирок) надійшла до військової частини; 9.11. Перебували (за час перебування) під вартою чи домашнім арештом або на навчанні за кордоном (крім тих, які проходили підготовку (навчання) щодо порядку застосування, обслуговування та ремонту різних видів озброєння та військової/спеціальної техніки) або у відпустках (за якими відповідно до законодавства України не передбачено збереження грошового забезпечення). Статтею 2 Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Статтею 1 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі Дисциплінарний статут ЗСУ), визначено, що військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Згідно зі ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів; Згідно зі ст. 97 Дисциплінарного статуту ЗСУ, про накладені дисциплінарні стягнення військовослужбовцям може бути оголошено особисто, у письмовому наказі (розпорядженні), на нараді чи перед строєм військовослужбовців, які мають військові звання (обіймають посади) не нижче за військове звання (посаду) військовослужбовця, який вчинив правопорушення. Оголошувати про дисциплінарні стягнення командирам у присутності підлеглих заборонено. Матеріали справи свідчать, що солдата резерву взводу запасної роти Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 з 01 серпня 2022 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку із вибуттям до нового місця служби Військової частини НОМЕР_2 . Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 01 серпня 2022 року №213 з 01 серпня 2022 року ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу частини, з 01 серпня 2022 року справу та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою, а з 02 серпня 2022 року - на котлове забезпечення. Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 03 грудня 2023 року №971 завершено службове розслідування за фактом не повернення після лікування до військової частини НОМЕР_2 старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти солдата ОСОБА_1 . За не повернення після лікування до Військової частини НОМЕР_2 , порушення вимог ст. 3, 11, 12, 16, 17, 26, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України; ст. 2- 4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України; в діях солдата ОСОБА_1 вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України; старшого стрільця 3 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини НОМЕР_2 солдата ОСОБА_1 на підставі п. в ст.48 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України після повернення до Військової частини НОМЕР_2 притягнути до дисциплінарної відповідальності та накласти дисциплінарне стягнення Сувора догана. Цим наказом у відповідності до пункту 15 розділу І наказу Міністерства оборони України №260 від 07 червня 2018 року призупинено солдату ОСОБА_1 нарахування грошового забезпечення та додаткової винагороди передбаченої пунктом 9.8 окремого рішення Міністра оборони України від 25 березня 2022 року №268/1298 та додаткової винагороди передбаченою постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28 лютого 2022 року. Позбавлено солдата ОСОБА_1 щомісячної премії та грошової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 за листопад 2022 року та за місяць повернення після самовільного залишення військової частини. Після повернення солдата ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_2 та надання медичних довідок за час лікування, здійснити перевірку нарахованих та виплачених солдату ОСОБА_1 усіх видів грошового забезпечення, та у разі виявлення переплат здійснити відрахування з грошового забезпечення. Копії матеріалів службового розслідування направити до Територіального управління Державного бюро розслідувань м. Крамоторську. Суд зазначає, що зазначені накази щодо позивача не були ним оскаржені та не скасовані у встановленому законодавством порядку, є чинними та не є предметом оскарження у цій справі. Тому, у межах цієї справи, у суду відсутні підстави для їх не врахування при вирішенні цього спору. Інше застосування наведених приписів законодавства зумовило б виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди незалежно від належного виконання військовослужбовцем військового обов`язку. Отже, припинення виплати грошового забезпечення (основного та додаткового), з урахуванням зазначеного у вказаному наказі обставин, відповідає Порядку № 260 та Постанові №
168. Таким чином, припинення виплати позивачу грошового забезпечення (основного та додаткового) та додаткової винагороди яка передбачена Постановою № 168, не було свавільним та необґрунтованим, а тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню (з урахуванням чинності наведених наказів). Щодо посилання скаржника на не повідомлення його про прийняття вищезазначених наказів, колегія суддів зазначає, що вказане питання не стосується предмету розгляду у цій справі. Вказані обґрунтування можуть бути враховані судом за наявності звернення позивача до суду з позовом щодо оскарження вказаних наказів та прийнятого за результатом його розгляду рішення суду. Щодо доводів скаржника стосовно протиправності дій відповідача, щодо не нарахування грошового забезпечення за період проходження ним лікування, яке пов`язане з отриманням поранення під час несення військової служби та захисті Батьківщини, та у зв`язку з наявністю повідомлення позивачем рапортами та заявами військову частину НОМЕР_1 про те, що він проходив постійно лікування, у зв`язку з отриманим пораненням, колегія суддів зазначає, що зазначені обставини не підтверджуються матеріалами справи, зокрема, вони не містять доказів повідомлення відповідачів про перебування позивача з листопада 2022 року на лікуванні. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відмову у задоволення позову. Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані. Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 р. у справі № 200/686/23 - залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 серпня 2023 р. у справі № 200/686/23- залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 01 травня 2024 року. Головуючий суддя Е.Г. Казначеєв Судді А.А. Блохін І.Д. Компанієць