Постанова Київський апеляційний суд № 363/6033/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В. № 22-ц/824/8582/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа №363/6033/23 30 квітня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Кулікової С.В. суддів - Музичко С.Г. - Болотова Є.В. розглянувши в порядку письмового провадження справу за апеляційною скаргою представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Євгена Володимировича на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2024 року, ухваленого під головуванням судді Лукач О.П., у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- в с т а н о в и в: 24 жовтня 2023 року до Вишгородського районного суду Київської області, засобами поштового зв`язку, надійшла вказана заява, у якій позивач просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 04 квітня 2018 року у розмірі 22092,68 грн., яка складається з: 12534,80 грн. - заборгованість за кредитом; /9557,88 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість штрафами, та судові витрати у розмірі 2684 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 04 квітня 2018 року ОСОБА_1 приєднався до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Відповідно до пунктів 2.1.1.2.2 - 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного Договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого Банком. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві. Позивач зазначає, що всі основні умови кредитування доведені відповідачеві про, що свідчить його підпис в паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Банк на боргові зобов`язання за Кредитом нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами банку, що потверджується п. 2.1.7.9 Умовами та правилами надання банківських послуг. АТ «А-Банк» свої зобов`язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі до умов договору. Відповідач не надав банку своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що відображено у розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором, станом на 16 вересня 2023 року відповідач має заборгованість - 22092,68 гривні, яка складається з наступного: 12534,80 грн - заборгованість за кредитом; 9557.88 грн - заборгованість по відсоткам, 0,00 грн. - штрафи. Позивач неодноразово вживав заходів досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу SMS-повідомлень та дзвінків з вимогою виконати взяті на себе зобов`язання. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договорами не погашає, що є порушенням законних прав АТ «А-БАНК». Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2024 року відмовлено в задоволенні позову. Не погоджуючись з рішенням суду, 23 лютого 2024 року представник позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвокат Омельченко Євген Володимирович подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким позов задовольнити. У апеляційній скарзі вказує, що відповідач в Анкеті-Заяві про приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг в А-Банку підтвердив під розпис факт ознайомлення з Умовами і Правилами надання банківських послуг та зобов`язувався в подальшому регулярно знайомитися зі змінами до них, викладеними на сайті Банку. Посилається також на те, що позичальник отримав кредитну картку та скористався кредитними коштами, тобто він погодився з умовами, що діяли на момент зняття коштів і вже повинен сплачувати процентну ставку. За правилами ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 22 092.68 грн. За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Відзив на апеляційну скаргу від відповідача у зазначені строки судом не надходив. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Судом встановлено, що згідно з анкетою-заявою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг від 04 квітня 2018 року, не підписаною ОСОБА_1 . Відповідно до анкети відповідач погоджувався з тим, що ця Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами складають договір про надання банківських послуг, укладання якого він підтверджує і зобов`язується виконувати його умови. Підписанням цього договору підтвердив, що ознайомлений з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами. Крім цього, він беззаперечно погоджується з тим, що банк має право на свій розсуд в односторонньому порядку зменшувати або збільшувати розмір дозволеного кредитного ліміту. До кредитного договору банк додав Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка», які відповідачем не підписано. Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № б/н від 04 квітня 2018 року у розмірі 22092,68 грн., яка складається з: 12534,80 грн. - заборгованість за кредитом; /9557,88 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість штрафами, та судові витрати у розмірі 2684 грн. Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів фактичної видачі кредиту відповідачу, користування кредитними коштами, утворення заборгованості та її дійсного розміру. Вказував, що наданий позивачем розрахунок заборгованості не є безспірним доказом існування заборгованості та її розміру. Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з таких підстав. Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Згідно з частиною першою статті 626 цього Кодексу договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Згідно частини першої статті 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. За змістом вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Частинами першою та другою статті 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. За змістом статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним. За правилами частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку та, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно до частини першої статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Зобов`язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема з договорів. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у даному випадку АТ «Акцент-Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг між позивачем та відповідачем був укладений договір № б/н від 04 квітня 2018 року. Разом з тим, вказані документи не підтверджують факт отримання відповідачем коштів на підставі анкети-заяви та наявність у відповідача заборгованості перед позивачем. Судом встановлено, що анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг АТ «А-Банк» містить лише особові дані ОСОБА_1 (ПІБ, дату народження, номер та серію паспорта, РНОКПП, місце реєстрації, контактні дані, сімейний стан та іншу особисту інформацію) та його підпис, без зазначення будь-яких даних про те, яку картку виявив бажання отримати відповідач, який кредитний ліміт просив встановити. Долучений до позовної заяви Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» підписано споживачем 22.03.2018 - ОСОБА_2 , тобто іншою особою, а не відповідачем та до дати приєднання ОСОБА_1 до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку. Згідно довідки за картами, ОСОБА_1 відкрито рахунок та видано картку № НОМЕР_1 , строк дії якої до жовтня місяця 2021 року, при цьому згідно довідки за лімітами у вересні та грудні 2022 році кредитний ліміт було зменшено, потім збільшено, а заборгованість утворилася станом на 19 вересня 2023 року у розмірі 22092,68 грн., яка складається з: 12534,80 грн. - заборгованість за кредитом; 9557,88 грн. - заборгованість по відсоткам; 0,00 грн. - заборгованість штрафами. Також, враховуючи Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна Gold», долучені до позову, позивачем не надано доказів на підтвердження того, яку саме картку отримав відповідач із даного переліку. Крім того, Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ Акцент-Банк», в т.ч. Тарифи, які містяться в матеріалах даної справи, не містить підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 04 квітня 2018 року шляхом підписання заяви-анкети. Дійсно, витяг із Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на сайті https://a-bank.com/ua/terms та наданий позивачем на підтвердження позовних вимог, визначає, у тому числі: пільговий період користування коштами, процентну ставку, розмір обов`язкового щомісячного платежу, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, розмір комісії, відповідальність сторін. При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг позивача, а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та, зокрема, саме у зазначеному в цьому документів, що доданий банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про суму кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Умов не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. У зв`язку з цим, до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила частини першої статті 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання. Позивачем суду не надано доказів, що підтверджують факт отримання відповідачем кредитної картки, не надано відомостей про номер карткового рахунку, тип картки, дату її вручення відповідачеві, повідомлення йому пін-коду, а також строку дії картки, доказів відкриття на ім`я відповідача рахунку, виписки по даному рахунку, яка і мала б підтвердити рух грошових коштів, наявність або відсутність заборгованості. На підтвердження наявності та розміру заборгованості позивачем надано лише розрахунок заборгованості, з якого неможливо встановити за яким саме номером кредитної карти його проведено. Розрахунок заборгованості сам по собі не може бути належним та допустимим доказом ні надання відповідачу у користування кредитних коштів, ні видачі картки, ні наявності заборгованості та її розміру, оскільки розрахунок нічим не підтверджується та його правильність перевірити неможливо. За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Згідно правового висновку КЦС у складі ВС у постанові від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За таких обставин колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову у з зв`язку із його недоведеністю. З матеріалів справи вбачається, що до апеляційної скарги АТ «Акцент Банк» додано деталізовану виписку по картковому рахунку. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Відповідно до ч. 3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Виписка про рух коштів по картці була наявна у позивача на час пред`явлення позову та розгляду справи судом першої інстанції, однак, не була додана позивачем до позовної заяви. Жодні докази, що вказують на поважність причин щодо неможливості подання цього доказу до суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні. Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу представника позивача Акціонерного товариства «Акцент-Банк» адвоката Омельченка Євгена Володимировича залишити без задоволення. Рішення на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Головуючий: Судді: