Постанова Харківський апеляційний суд № 638/644/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 638/644/24 Головуючий 1 інстанції - Подус Г.С. Провадження № 33/818/746/24 Суддя суду апеляційної інстанції - Курило О.М. Категорія: ч.3 ст.172-20 КУпАП ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 квітня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Маленку В.В. , з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 , без участі його захисника, за умови, що правопорушник взяв захист своїх інтересів на себе, за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою правопорушника ОСОБА_2 на постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2024 року, - ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Постановою Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень. З постанови Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2024 року вбачається, що 29 грудня 2023 року о 16:00 годині ОСОБА_2 на території тимчасового розташування військової частини НОМЕР_1 під час дії в України правового режиму воєнного стану при виконанні обов`язків військової служби був виявлений у нетверезому стані. Огляд проведено за допомогою спеціального пристрою Алконт М. Результат огляду - 1,98 проміле. Своїми діями ОСОБА_2 вчинив військове адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. На вказану постанову ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2024 року та прийняти нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Вказує, що в матеріалах справи відсутній сертифікат повірки спеціального технічного засобу, тому результат огляду не може бути допустимим доказом. Апелянт посилається на ст.256 КУпАП та зазначає, що протокол складений з порушенням положень цієї статті та був попередньо заготовлений в печатному вигляді, а ознайомився він з ним лише 03.01.2024 і залишив свої зауваження. Просить звернути увагу, що не встановлено чи уповноважена особа складала акт огляду на стан сп`яніння. Вважає, що в матеріалах справи є не завірена копія наказу про те, що особа уповноважена на складання протоколу, а не на проведення огляду. Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_2 заявляє клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянт вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин і є незначним, тому просить його поновити. Позиції учасників судового апеляційного провадження. У судове засідання з`явився ОСОБА_2 , який підтримав свою апеляційну скаргу і просив її задовольнити. Разом з цим апелянт вважає, що відсутні належні докази, які підтверджують його винуватість у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, з підстав, викладених в апеляційній скарзі. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП). Положення ст.7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження матеріалами справи не спростовуються, а тому, дотримуючись конституційних гарантій забезпечення кожній особі доступу до правосуддя та права на оскарження судового рішення (ст.129 ч.1 п. 8 Конституції України), строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню як пропущений з поважних причин. Дослідивши матеріали справи, заслухавши ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що постанову потрібно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з огляду на наступне. Визнаючи ОСОБА_2 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП, суд першої інстанції послався на докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії А4723 №421 від 29 грудня 2023 року; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціального технічного засобу №638 від 29.12.2023 року, результат - 1,98 проміле. З цим погоджується і суд апеляційної інстанції. Частиною 3 статті 172-20 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов`язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об`єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, або виконання ними обов`язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп`яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння в умовах особливого періоду. Відповідно до ч.1, 2, 4, 5, 6, 7, 9 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів. У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Складення висновків у закладі охорони здоров`я за результатами огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проводиться у присутності посадової особи, уповноваженої на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Під час проведення огляду військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів уповноважена посадова особа застосовує спеціальні технічні засоби відеозапису, а в разі їх відсутності або неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У випадку застосування спеціальних технічних засобів відеозапису матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Порядок направлення військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, та проведення такого огляду здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Так, протокол про адміністративне правопорушення серії А4723 №421 від 29 грудня 2023 року складено уповноваженою особою, а саме командиром 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 майором ОСОБА_3 . Повноваження останнього підтверджуються копією витягу з наказу Міноборони України від 18.05.2023 р. №312, яка належним чином засвідчена відміткою «Згідно з оригіналом» з проставлянням відповідної печатки та всіх інших необхідних реквізитів (а.с.6). З протоколу вбачається, що 29 грудня 2023 року близько 16 години військовослужбовець, призваний за мобілізацією, заступник командира роти 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , старший лейтенант ОСОБА_2 в умовах особливого періоду, оголошеного Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24 лютого 2022 року №69/2022, а також в умовах воєнного стану введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, знаходився в стані алкогольного сп`яніння під час виконання службових обов`язків в місці тимчасової дислокації підрозділу, а саме за адресою: АДРЕСА_1 . О 16 годині 52 хвилини старший лейтенант ОСОБА_2 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 . В результаті проведеного огляду було встановлено факт сп`яніння, що підтверджується актом №638 від 29.12.2023 року та тестом №1694 від 29.12.2023 року (результат - 1,98 проміле), чим вчинив діяння в умовах особливого періоду, за яке передбачена відповідальність за ч. 3 ст. 172-20 КУпАП. Разом з цим в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 пояснив, що 29.12.2023 він не вживав алкогольних напоїв. Водночас зазначив, що напередодні, а саме 28.12.2023 близько 17 год. 00 хв., повернувшись з бойового завдання, був в емоційно напруженому стані та дозволив собі вжити алкоголь. Згідно зі ст.266-1 КУпАП оглядв закладі охорони здоров`я проводився б у разі незгоди ОСОБА_2 на проведення огляду для визначення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами. Вказане спростовує доводи ОСОБА_2 про те, що огляд проводився саме уповноваженою особою, а не лікарем закладу охорони здоров`я. У статті 1 Закону України №1932-ХІІ від 06грудня 1991 року «Про оборону України» надано роз`яснення терміну особливий період, яким є період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій (абзац 5 статті 1 Закону України № 3543-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»). Згідно з частиною 8 статті 4 Закону України №343-ХІІ від 21 жовтня 1993 року «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», з моменту оголошення мобілізації (крім цільової) чи введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року, що затверджений Законом України № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оброни України введений воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Крім того, 24 лютого 2022 року набрав чинності Указ Президента України №29/2022 від 24 лютого 2022 року «Про загальну мобілізацію». Мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом. В подальшому воєнний стан неодноразово продовжувався, останній раз Указом Президента України від 26.07.2023 р. N451/2023 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 18 серпня 2023 року строком на 90 діб. Відповідно до статті 1 Закону України №389-VІІІ від 12 травня 2015 року «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. Виходячи із вищевикладеного вбачається, що особливий період охоплює собою мобілізацію, воєнний час та частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. За загальним правилом суб`єктом військового адміністративного та військового дисциплінарного деліктів, до яких відносяться й адміністративні правопорушення, передбачені статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення, є особа, яка перебуває на військовій службі. У частині 9 статті 1 Закону України № 2232-ХІІвід 2 5березня 1992року «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу. Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов`язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов`язки не були пов`язані з військовою службою; 5) під час виконання обов`язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку (частина 4 статті 24 Закону України № 2232-ХІІ від 25 березня 1992 року «Про військовий обов`язок і військову службу»). З набранням чинності Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року №303/2014 в України настав особливий період. Станом на час розгляду справи особливий період не завершений. Крім того, відповідно до Указу Президента України №64/2022від 24.02.2022 з подальшими змінами, на території України з 24.02.2022 введено воєнний стан, який станом на час розгляду справи у суді не завершився. Таким чином, починаючи з 24 лютого 2022 року та по теперішній час в Україні діє режим воєнного стану, який є особливим періодом. Так, в матеріалах справи міститься засвідчена копія посвідчення офіцера про те, що ОСОБА_2 дійсно перебуває на військовій службі в Збройних Силах України. Таким чином, ОСОБА_2 , перебуваючи на військовій службі, мав дотримуватись вимог, які поширюються на нього відповідно до чинного законодавства. Важливо наголосити, що низка рішень ЄСПЛ дійсно містить, розвиває та удосконалює підхід до обґрунтованості (вмотивованості) судових рішень. До того ж, у пункті 34 рішення у справі «Шкіря проти України» (заява № 30850/11) ЄСПЛ повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватися виключно з огляду на обставини справи (див., наприклад, рішення у справах «Гарсія Руіз проти Іспанії» [ВП] (Garcia Ruiz v. Spain) [GC], заява № 30544/96, пункт 26, ЄСПЛ 1999-I, «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява № 63566/00, пункт 25, від 18 липня 2006 року, «Бендерський проти України» (Benderskiy v. Ukraine), заява №22750/02, пункти 42-47, від 15 листопада 2007року, та «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, пункти 18 і 19, від 07 жовтня 2010 року). З урахуванням зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.172-20 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, застосоване до ОСОБА_2 , є достатнім для його виправлення та попередження скоєння ним нових правопорушень і таким, що відповідає характеру вчиненого правопорушення, меті адміністративного стягнення. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за ч.3 ст.172-20 КУпАП і посилання на невідповідність висновків судді обставинам справи є безпідставними, а тому, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст. ст. 1, 7, 25, 33, 38, 294, 295 КУпАП, суд -

ПОСТАНОВИВ: Клопотання ОСОБА_2 про поновлення йому процесуального строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, - задовольнити, поновивши вказаний строк як пропущений з поважних причин. Постанову Дзержинського районного суду м.Харкова від 19.01.2024 рокупо справі щодо ОСОБА_2 за ч.3 ст.172-20 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу правопорушника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст.294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курило